Досвід медреформи на місцях. Звенигородка, Черкащина

Як лікарі оцінюють зміни в медсистемі на різних ланках та чого не вистачає реформі

Автори:

Текст: Анастасія Іванцова, Віталій Проценко

Відео: Лєна Шуліка, Макс Скубенко, Ілля Смик, Анна Воробйова

Медреформа розпочалася ще 2 роки тому. Багато в чому вона залежала саме від роботи на місцях – адже тепер більше повноважень з’являлося у локального керівництва медзакладів. Зараз результати таких змін бачать у своїх лікарнях не всі. Від чого це залежть? І коли трансформація можу стати успішною?

VoxCheck, Internews за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та Міжнародного фонду Відродження у серії матеріалів перевірить, як втілюють медичну реформу на місцях та з якими негараздами стикаються медики та їх пацієнти далі від столиці. 

Перша зупинка – містечко Звенигородка на Черкащині. Там «первинка» працює з НСЗУ уже майже 2 роки – з жовтня 2018 року. Зміни не відбуваються одразу, адже на них потрібно чимало грошей.

Так, всього за час медреформи ЦПМСД у Звенигородці отримав понад 36,8 млн грн. Практично всі ці кошти пішли до закладу саме за украдені договори. А частину – понад 250 тис. грн – уже отримали за чинним договором у Центрі бригади, що реагують на COVID-19. Всього ж медики, що боряться з коронавірусною загрозою тут, мають отримати ще 350 тис. грн до зими.

«Кошти йдуть на лікарів (з якими уклади декларації – ред.) і якби ми працювали тільки на ті кошти, які дає НСЗУ, то в нас на ФАПи кошти не виділяються НСЗУ. А в нас 28 ФАПів і вони обслуговують велику кількість населення», – ділиться Наталія Ястремська, очільниця закладу першої ланки – Центру первинної медико-санітарної допомоги.

То ж у Центрі знайшли інший вихід. Вони залучають гроші від місцевих сільських рад, адже саме на території цих рад працюють фельдшерсько-акушерські пункти. Допомагає фінансово і районна рада. Це – нормальна практика. Так, навіть з фінансуванням від НСЗУ власники лікарень – тобто місцеві ради – зобов’язані, як і раніше, інвестувати у їх розвиток.
Всього у місцевих бюджетах на 2020 рік передбачено близько 20 млрд гривень для фінансування закладів охорони здоров’я на їхній території.

Тому у Звенигородці за час медреформи на першій ланці змогли змінити свою лікарню на краще. 

Зрозуміло, що в цієї реформи є як і прихильники, так і критики. Так, серед останніх у Звенигородці опинилася Центральна районна лікарня міста – саме вона має надавати послуги вторинної ланки, тобто допомогу спеціалізованих лікарів. Вони не сумують за «системою Семашка» – самі вирішили скорочувати ліжко-місця у своєму закладі, бо невигідно. Втім пояснюють, що в такій в МОЗ не врахували українську інфрастурктуру.

«Як може хворий прийти до сімейного лікаря на прийом, а потім зібратися сюди приїхати, якщо автобуси у нас працюють в “базарні” дні. “Базарний” день – середа, п’ятниця, неділя. <…> До обіду автобус є, базар закінчився в 12-13 годин, все, автобуса нема. Чим дістатися в село?» – розповідає Вардан Айрапетян, директор Звенигородської центральної районної лікарні.

Зараз заклад вчиться працювати за новини правилами. Від початку зміни фінансування вони вже отримали від НСЗУ майже 19 млн грн, а всього за контрактом за рік мають отримати 35,5 млн грн. Майже половина з цих коштів йде на обслуговування стаціонару, ще чверть – на хірургію. Всього ж лікарня зареєструвала в Нацслужбі 12 груп різних медичних послуг.

До речі, лікарні мають право встановлювати перелік і вартість платних послуг, які не входять до програми медичних гарантій і так заробляти додаткові гроші, якщо цих мало для їх розвитку. Такі заклади зареєстровані, як комунальні некомерційні підприємства – то ж мають правл вести господарську діяльність.

Наталія Ястремська, що працює в місті на «первинці» розмірковує, що ймовірно претензії Центральної лікарні до медреформи є через те, що їм поки складно побачити результати всіх змін.

«Якщо вони будуть так само, як і ми, мати результати роботи від того, скільки ми заключили декларацій, як ми обслужили своє населення, їхня задоволеність нашою роботою, – тоді вони будуть бачити результати своєї роботи», – зауважує Ястремська.

Детальніше про зміни в медичній системі, хиби та успіхи на місцях дивіться у наступних відео VoxCheck. Серія документальних відео про медичну реформу з українських регіонів підготовлена за підтримки Internews (за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID)) та Міжнародного фонду Відродження в рамках проекту «Реформі бути».

VoxUkraine — унікальний контент, який варто читати. Підписуйтесь на нашу e-mail розсилку, читайте нас в Facebook і Twitter, дивіться актуальні відео на YouTube.

Ми віримо, що слова мають силу, а ідеї – визначний вплив. VoxUkraine об’єднує найкращих економістів та допомагає їм доносити ідеї до десятків тисяч співвітчизників. Контент VoxUkraine безкоштовний (і завжди буде безкоштовним), ми не продаємо рекламу та не займаємось лобізмом. Щоб проводити більше досліджень, створювати нові впливові проекти та публікувати багато якісних статей, нам потрібні розумні люди і гроші. Люди є! Підтримай VoxUkraine. Разом ми зробимо більше!


Sorry, Comments are closed!

Застереження

Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний