Економіка санкцій. Чи страждає Росія від санкцій США та яку ціну платить Кремль рятуючи «своїх»?

Економісти порахували, який вплив мають санкції на російський бізнес. Мають, але “несмертельний”: виручка зменшилась на 25%, вірогідність банкрутства зросла на 3%.

Введення санкцій проти країни завдає удару її економіці. Проте, страждає ціла країна і навіть ті, хто не має жодного відношення до причин, по яких санкції були введені. Економісти з університету Джоржтауна  дослідили вплив  більш сучасної практики – таргетованих або точкових санкцій, які були введені проти Росії та спрямовані проти конкретних громадян та підприємств.

Відповідь на питання, наскільки ефективні такі санкції шукали Даніел Ахн  з Університету Джона Хопкінса та Родні Лудема з університету Джорджтаун у своєму дослідженні: The Sword and the Shield: The Economics of Targeted Sanctions. VoxUkraine пропонує ознайомитися з його основними висновками.

Економічні санкції, як інструмент зовнішньої політики досить поширені та використовуються досить давно. Серед прикладів сучасної історії – ембарго ООН проти Іраку у 1990 році, проти Північної Кореї з 2006 року, обмеження США щодо Куби у 1960 році та Ірану у 1979 році. Спільна риса цих прикладів – використання всеохоплюючих ембарго проти цілих держав. Протягом останніх двох десятиліть політика санкцій зазнала значних змін, стала більш цілеспрямованою, орієнтованою на конкретних осіб, компанії та операції. Це називають таргетованими або точковими санкціями. Такі цілеспрямовані санкції ставали провідним інструментом зовнішньої політики разом з усвідомленням політиків та вчених, що ефектність санкцій та зміна поведінки уряду країни, проти якої санкції вводяться, залежить не від загального економічного збитку країни від санкцій, а від того, наскільки страждають ключові адресати санкцій і представники уряду, проти якого вони були введені. Санкції можуть вважатися доцільними та ефективними при нанесенні найбільшого удару по цільових особах за мінімальної шкоди всім іншим.

Ефектність санкцій залежить не від загального економічного збитку країни від них, а від того, наскільки страждають ключові адресати санкцій і представники уряду, проти якого вони були введені.

Наскільки ефективними є цільові санкції на практиці? Чи дійсно вони завдають економічних збитків цільовим особам, і якщо завдають, то чи не завдають удару ні в чому не винним іншим? Чи може уряд країни, що потрапляє під санкції, успішно ухилитися від них та мінімізувати їх вплив на осіб, яким санкції призначалися?

Розглянемо санкції, що були введені з боку США та ЄС щодо суб’єктів Російської Федерації у відповідь на анексію Криму та підтримку збройного конфлікту в Україні з 2014 року. Ці санкції були покликані завдавати шкоди окремим цільовим підприємствам, обмежуючи їх доступ до іноземних фінансових ринків. Саме цей аспект впливу санкцій розглядається в дослідженні.

Як вводилися санкції

6 березня 2014 року президент Сполучених Штатів оголосив про надзвичайну ситуацію на національному рівні та видав перший із чотирьох наказів для вирішення проблеми, пов’язаної з ситуацією в Україні. Випущені в березні та грудні 2014 року розпорядження надавали повноваження різним інституціям уряду США застосувати цільові санкції зокрема проти суб’єктів Російської федерації. Управління з контролю іноземних активів Міністерства фінансів США стало головним відповідальним за впровадження таргетованих санкцій.

Санкції США щодо конфлікту між Україною та Росією в можна поділити на дві категорії:

  1. Санкції проти окремих фізичних та юридичних осіб РФ;
  2. Галузеві санкції проти суб’єктів у сферах економіки, енергетики та оборони РФ.

Детальний розклад введення санкцій показано на Графіку 1.

Графік 1. Графік введення санкцій

Для суб’єктів і приватних осіб із першого списку, санкції полягають у заморожуванні активів та забороні на в’їзд в США. Також накладається заборона на здійснення торговельних, фінансових операцій та інших видів господарської діяльності із суб’єктами США (якщо така діяльність не є дозволеною). Крім того, уряд США прийняв “правило 50%”, згідно з яким забороняються операції з суб’єктом, який на 50% або більше відповідає критеріям списку, навіть, якщо цей суб’єкт безпосередньо не внесений до даного списку.

Таким чином, до списку потрапляють компанії та приватні особи, з якими резидентам США заборонено здійснювати певні операції. Також громадяни США не можуть кредитувати та купувати активи компаній фінансового чи оборонного сектору Росії, які потрапили під санкції. Подібні обмеження також застосовуються до боргових активів окремих компаній енергетичного сектору Росії з більш ніж 90-денним терміном погашення. Крім того, американським компаніям та приватним особам заборонено здійснювати операції у сфері дослідження глибоководних та арктичних акваторій, а також діяльність із обробки сланцевого мазуту з компаніями російського енергетичного сектору.

До списку потрапляють компанії та приватні особи, з якими резидентам США заборонено здійснювати певні операції. Також громадяни США не можуть кредитувати та купувати активи компаній фінансового чи оборонного сектору Росії, які потрапили під санкції.

ЄС також розробив політику цілеспрямованих санкцій у формі регламентів Ради ЄС, починаючи з травня 2014 року. В цих регламентах Європейський Союз встановлює категорії санкцій, подібних до дій Сполучених Штатів у відповідь на події в Україні та Росії в 2014 році:

  • Заморожування активів та заборона на отримання віз окремим юридичним та фізичним особам, що потрапили до санкційного списку;
  • Заборона громадянам та компаніям ЄС здійснювати операції за акціями та борговими інструментами з терміном погашення, що перевищує 30 днів з суб’єктами санкційного списку ЄС.

Аналогічно санкціям США, суб’єкти ЄС не мають права здійснювати операції з активами, що належать або контролюються цільовими фізичними або юридичними особами. Також, подібно до секторальних санкцій США, ЄС запровадив ембарго на торгівлю зброєю, товарами та технологіями подвійного використання з Росією, а також експорт обладнання та технологій для розвідки та видобутку енергії з глибоководних акваторій. Як і Сполучені Штати, ЄС прийняв “правило 50%”.

Хто потрапив під санкції

У дослідженні розглядаються підприємства та особи, на які спрямовані санкції США та ЄС в період з 17.03.2014 до 01.12.2016.

Графік 2. Розріз адресатів західних санкцій

Загалом, США включили 128 осіб та 102 суб’єкти господарювання у перший санкційний список, та 229 суб’єктів господарювання у другий. ЄС включив 149 осіб та 37 суб’єктів господарювання у основний санкційний список та 20 суб’єктів господарювання список галузевих санкцій ЄС.

В дослідження потрапили 80 902 підприємств, в тому числі 545 з 584 підприємств, що офіційно перебувають під дією санкцій за даними Bureau Van Dijk. Також включено 2 392 суб’єкти, що визнані дочірніми компаніями  санкційних підприємств. В контрольну групу підприємств, що не потрапили під дію санкцій увійшли 77 995 підприємств.

В результаті

Для підприємств, які потрапили під санкції, ймовірність банкрутства або ліквідації була на 3% вища, ніж для підприємств, які не потрапили. Також, для підприємств, які перебували під дією санкцій, характерне зменшення операційної виручки майже на 25%, зменшення вартості сукупних активів майже на 50%, та близько 30% зменшення кількості працівників.

Для підприємств, які потрапили під санкції, ймовірність банкрутства або ліквідації була на 3% вища, ніж для підприємств, які не потрапили. Також, для підприємств, які перебували під дією санкцій, характерне зменшення операційної виручки майже на 25%.

Дані є усередненими і не обов’язково характерні для всіх без виключення підприємств. Ефект санкцій для кожного окремого підприємства може відрізнятися залежно від особливостей самого підприємства та типу санкцій, які на нього накладені. Багато з найбільших російських компаній зазнали впливу лише галузевих санкцій, які розроблені таким чином, що не мають значного негайного впливу, але впливають на довгострокову стабільність через обмеження доступу до кредитів та технологій.

Результати показують, що на розміри виручки, вартість активів та кількість працівників більше впливають санкції США, ніж ЄС.

Найбільше від санкцій страждають саме окремі особи зі списку. Галузеві санкції також впливають, але значно менше. Цікаво, що санкції проти компаній не приносять суттєвого ефекту, окрім впливу на статус компанії.

Якщо підприємство є стратегічно важливим для держави, то негативний вплив санкцій на ймовірність банкрутства та зменшення операційної виручки практично відсутній. Для таких підприємств вплив санкцій на вартість активів та чисельність працюючих зменшується на половину.

Якщо підприємство є стратегічно важливим для держави, то негативний вплив санкцій на ймовірність банкрутства та зменшення операційної виручки практично відсутній.

Це результат державного захисту стратегічно важливих підприємств, що забезпечує їх невразливість до впливу санкцій. Цей ефект має значні політичні наслідки для країн, що накладають санкції. Такі країни не досягають очікуваного ефекту і змушені шукати нові шляхи впливу.

З одного боку, захисні дії російського уряду можуть пом’якшити негативний ефект впроваджених таргетованих санкцій на російські підприємства. З іншого – уряд, що захищає санкційні підприємства, фактично покриває їх потенційні збитки за рахунок платників податків, що зрештою може мати політичні наслідки.

Переклад та адаптація – Віталій Бондарчук. 

Головне фото: depositphotos.com / duha127

VoxUkraine — унікальний контент, який варто читати. Підписуйтесь на нашу e-mail розсилку, читайте нас в Facebook і Twitter, дивіться актуальні відео на YouTube.

Ми віримо, що слова мають силу, а ідеї – визначний вплив. VoxUkraine об’єднує найкращих економістів та допомагає їм доносити ідеї до десятків тисяч співвітчизників. Контент VoxUkraine безкоштовний (і завжди буде безкоштовним), ми не продаємо рекламу та не займаємось лобізмом. Щоб проводити більше досліджень, створювати нові впливові проекти та публікувати багато якісних статей, нам потрібні розумні люди і гроші. Люди є! Підтримай VoxUkraine. Разом ми зробимо більше!


Застереження

Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний