Оцінюючи Україну: Міжнародний Рейтинг Якості Освіти PISA

У цій серії публікацій ми оцінюємо ймовірність того, що Україна досягне запланованих значень деяких із цих KPI до 2020 року. Спочатку ми оцінили KPI у «завоюванні 35 медалей на Літніх Олімпійських іграх 2020 року в Японії». У цій публікації ми оцінюємо ймовірність досягнення мети

Автор:

На початку 2015 року Президент України схвалив «Стратегію-2020». Ця стратегія включає 25 ключових показників ефективності (англ. KPI). Їх можна використати для оцінки прогресу України у виконанні програми стратегії.

У цій серії публікацій ми оцінюємо ймовірність того, що Україна досягне запланованих значень деяких із цих KPI до 2020 року. Спочатку ми оцінили KPI у «завоюванні 35 медалей на Літніх Олімпійських іграх 2020 року в Японії». У цій публікації ми оцінюємо ймовірність досягнення мети «бути серед 50 найкращих країн у міжнародному рейтингу якості освіти PISA».

Загальна інформація

«Стратегія-2020» передбачає, що Україна посяде місце серед 50 найкращих країн у рейтингу «Міжнародної програми оцінки освітніх досягнень учнів» (англ. The Programme for International Student Assessment, скорочено – PISA). Результат країни в рейтингу PISA ґрунтується на результатах 15-річних учнів при тестуванні їхніх навичок у математиці, природничих науках і читанні.

Україна ще ніколи не брала участь у дослідженні PISA, і перші результати тестування українських учнів можуть бути доступними лише у 2018 році. Точна кількість країн, що отримають результати PISA у 2018-му, невідома але, згідно з інтернет сторінкою PISA, у хвилі дослідження 2015 року бере участь понад 70 країн, а в хвилі 2012 року було 65 країн.

Прогрес

Хоча рейтинг PISA поки що не охоплює Україну, є декілька індикаторів, які можуть дати нам уявлення про якість української освіти.

По-перше, це один з індикаторів в Опитуванні керівників компаній в рамках Звіту про глобальну конкурентоспроможність – оцінка якості освіти в початковій (не середній) школі від бізнес-лідерів країни [1]. У різні роки дані були доступні для від 131 до 148 країн, а Україна займала місця від 37 до 52.

Рисунок 1. Позиція України за показником якості початкової освіти, згідно зі Звітом про глобальну конкурентоспроможність

Джерело: Дані Звіту про глобальну конкурентоспроможність за 2006-2015 роки. Питання: У Вашій країні, як Ви оціните: а. Якість початкової освіти [1 = дуже погано - серед найгірших у світі; 7 = відмінно - серед найкращих у світі]

Джерело: Дані Звіту про глобальну конкурентоспроможність за 2006-2015 роки. Питання: У Вашій країні, як Ви оціните: а. Якість початкової освіти [1 = дуже погано – серед найгірших у світі; 7 = відмінно – серед найкращих у світі]

По-друге, це оцінки якості освіти в галузі математики та природничих наук (рисунок 2) від бізнес-лідерів країни. За відповідями на це питання Україна в різні роки отримувала місця від 28 до 45. За жодним із показників немає стійкого погіршення позиції України, що наштовхує на думку про те, що ціль перебувати серед найкращих 50 країн у рейтингу PISA не є надто амбітною, особливо враховуючи, що рейтинг включає лише від 65 до 70 країн, тоді як Звіт про глобальну конкурентоспроможність оцінює понад 130 країн.

Рисунок 2. Позиція України в рейтингу якості математичної та природничо-наукової освіти, згідно зі Звітом про глобальну конкурентоспроможність

Джерело: Дані Звіту про глобальну конкурентоспроможність за 2006-2015 роки. Питання: У Вашій крайні, як Ви оцінюєте якість математичної та природничо-наукової освіти? [1 = дуже погано - серед найгірших у світі; 7 = відмінно - серед найкращих у світі]

Джерело: Дані Звіту про глобальну конкурентоспроможність за 2006-2015 роки. Питання: У Вашій крайні як Ви оцінюєте якість математичної та природничо-наукової освіти? [1 = дуже погано – серед найгірших у світі; 7 = відмінно – серед найкращих у світі]

По-третє, хоча Україна не охоплюється рейтингом PISA, вона стала учасницею іншого міжнародного дослідження – «Тенденції у вивченні математики та природничо-наукових предметів у різних країнах» (англ. Trends in International Mathematics and Science Study, скорочено – TIMSS) у 2011 році. Якщо PISA оцінює результати 15-річних школярів, тестуючи їхні знання з математики та природничих наук, то TIMSS проводить тестування восьмикласників (13-14-річних школярів) за цими предметами. У 2011 році Україна посіла 19 місце серед 45 країн у рейтингу TIMSS за математичними знаннями та 18 місце за природничими науками.

Не дивно, що результати країн у рейтингу PISA схожі на результати країн у TIMSS. Нижче ми представляємо результати регресійного аналізу зв’язку результатів PISA з результатами TIMSS для 28 країн, що взяли участь як у дослідженнях PISA 2012 року, так і у TIMSS 2011-го. Враховуючи участь України у TIMSS у 2011 році, отримане рівняння регресії дозволяє нам оцінити результат та місце в рейтингу, які Україна отримала б, якби взяла участь у дослідженні PISA 2012 року.

Таблиця 1. Регресія зв’язку результатів PISA з результатами TIMSS

Математика Природничі науки
Константа 55,96 -22,04
(28,82) (39,13)
Коефіцієнт результатів TIMSS 0,84 1,00
(0,06) (0,08)
Скоригований R2 0,89 0,86
# 28 28
Передбачуваний результат України 460,0 478,6
Передбачувана позиція України в рейтингу PISA у 2012 році 42 39

Таблиця 1 показує, що в тестуванні з математики результат PISA дорівнював би приблизно 55,96 + 0,84*Результат TIMSS. Оскільки результат України в математиці за TIMSS дорівнював 479, очікуваний результат України за рейтингом PISA в математиці дорівнює 460 (55,96+0,84*479). У 2012 році результату 460 вистачило б, щоб посісти 42 місце (серед 65 країн) у рейтингу PISA. Подібним чином, у природничих науках очікуваний результат України становить 478,6. Цього б вистачило, щоб посісти 39 місце (серед 65 країн) [2]. Це ще раз підтверджує, що мета посісти місце серед 50 найкращих країн у рейтингу PISA є легко досяжною.

Чи може Україна досягнути цієї мети?

Вищенаведена дискусія показує, що прагнення посісти місце серед 50 найкращих країн у рейтингу PISA є цілком здійсненним. Отже, якщо орієнтуватися на рейтинг PISA, Україні краще націлитися на місце в топ-40 (або навіть топ-35), а не топ-50, найкращих країн.

Чи оптимальний це спосіб оцінки якості освіти?

«Стратегія-2020» обґрунтовує використання позиції в рейтингу PISA як одного з KPI таким чином:

«Україна візьме участь в міжнародному дослідження якості освіти PISA та посяде місце серед 50 найкращих країн у світі. Це означатиме, що випускники шкіл володітимуть усіма необхідними вміннями для того, щоб успішно конкурувати в міжнародному середовищі та продовжити освіту у ВУЗах».

Як зауважено в деяких із попередніх публікацій VoxUkraine (тут і тут), українська система освіти недостатньо відповідає потребам її економіки. Незважаючи на довге навчання, українські працівники демонструють невисоку продуктивність праці. Відносно непоганий показник України в рейтингу якості математичної та природничої освіти Звіту про глобальну конкурентоспроможність не знаходить підтвердження в показнику відповідності освітньої системи України вимогам конкурентоспроможної економіки. Рисунок 3 засвідчує, що показник відповідності освітньої системи України потребам конкурентоспроможної економіки є гіршим, ніж її результати за іншими показниками якості освіти, і стрімко погіршувався з часом, від приблизно 50 місця до приблизно 70 місця.

Рисунок 3. Рейтинг України за показником відповідності освітньої системи потребам конкурентоспроможної економіки, згідно зі Звітом про глобальну конкурентоспроможність

Джерело: Дані Звіту про глобальну конкурентоспроможність за 2006-2015 роки. Питання: У Вашій країні, наскільки добре система освіти відповідає потребам конкурентоздатної економіки? [1 = дуже погано; 7 = дуже добре]

Джерело: Дані Звіту про глобальну конкурентоспроможність за 2006-2015 роки. Питання: У Вашій країні наскільки добре система освіти відповідає потребам конкурентоспроможної економіки? [1 = дуже погано; 7 = дуже добре]

Отже, доцільнішим для України було б вибрати як KPI мету зайняти місце серед 50 кращих країн у рейтингу відповідності системи освіти вимогам конкурентоспроможної економіки [3].

Слабка сторона цього показника – те, що він ґрунтується на оцінці досить невеликої групи людей (близько 100 українських бізнес-лідерів [4]), тоді як показник у рейтингу PISA відображає результати тестування значної вибірки українських студентів. Мінусом суб’єктивних рейтингів (рейтингів сприйняття) є те, що ними легше маніпулювати. Також, враховуючи невелику вибірку, вони можуть неточно змальовувати реальну ситуацію в країні. З другого боку, їхньою перевагою є те, що вони можуть негайно відображати здійснення реформ, навіть якщо реально ці реформи вплинуть на результати тестів лише через деякий час.

Підбиваючи підсумки, якщо використовувати позицію в рейтингу PISA як KPI, «Стратегія-2020» могла би бути амбітнішою та визначити за мету перебування серед найкращих 40 країн рейтингу, а не серед 50, як зараз. Прагнення посісти місце серед 50 найкращих країн було б розумною метою для показника відповідності системи освіти потребам конкурентоспроможної економіки. Зважаючи на вади обох показників, намагання вийти відразу на обидва показники могло би бути найкращим KPI.

Примітки

[1] В Україні було опитано близько 100 бізнес-лідерів.

[2] У 2009 році в рейтингу PISA взяло участь понад 70 країн, але навіть тоді цих результатів вистачило б, щоб посісти приблизно 40 місце, оскільки країни, що регулярно беруть участь у PISA, є країнами з високими доходами/високою якістю освіти.

[3] PISA є дуже корисним інструментом аналізу освітньої політики, і Україні слід брати участь у цьому дослідженні, навіть якщо зайняття певного місця в рейтингу PISA не буде серед КПЕ.

[4] Індекс глобальної конкурентоспроможності, що включає цей показник, використаний у Стратегії-2020 як інакший КПЕ.

VoxUkraine — унікальний контент, який варто читати. Підписуйтесь на нашу e-mail розсилку, читайте нас в Facebook і Twitter, дивіться актуальні відео на YouTube.

Ми віримо, що слова мають силу, а ідеї – визначний вплив. VoxUkraine об’єднує найкращих економістів та допомагає їм доносити ідеї до десятків тисяч співвітчизників. Контент VoxUkraine безкоштовний (і завжди буде безкоштовним), ми не продаємо рекламу та не займаємось лобізмом. Щоб проводити більше досліджень, створювати нові впливові проекти та публікувати багато якісних статей, нам потрібні розумні люди і гроші. Люди є! Підтримай VoxUkraine. Разом ми зробимо більше!


Застереження

Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний