ФЕЙК: Токсичний алюміній у вакцинах викликає аутоімунні захворювання та невропатології

Вакцини містять малу дозу алюмінію, і не існує досліджень, які б доводили зв’язок між алюмінієм у вакцинах та певними захворюваннями

Перевірка фейків у рамках партнерства з Facebook

У цій статті на основі допису у Facebook Захара Мілютіна йдеться про те, що алюмінієвий вакцинний ад’ювант — засіб, який підвищує ефективність вакцини, — накопичується в організмі людини та спричиняє величезну кількість аутоімунних захворювань та невропатологій. Пояснюємо, чому це не так і чому алюмінієвий ад’ювант насправді безпечний. 

«Алюмінієвий вакцинний ад’ювант потрібен для отримання імунної реакції <…> На біологічний мотлох, який містять АКДП, вакцина від гепатиту Б і багато інших сучасних вакцин, імунна система майже не реагує»

У вакцинах алюміній використовується як допоміжний засіб, компонент, що підвищує імунну відповідь на антигени вакцини. Використання ад’ювантів загалом дозволяє вводити меншу кількість вакцини та застосовувати меншу кількість доз. Твердження про те, що імунна система не реагує на вакцини без ад’ювантів, некоректне, оскільки є дієві вакцини без ад’ювантів (наприклад, від вітрянки, кору, жовтої лихоманки). 

«Думка, що алюмінієвий ад’ювант нешкідливий, з’явилась через те, що на початку використання моментальних помітних реакцій на нього не спостерігалося»

Насправді алюмінієвий ад’ювант може викликати більш помітну локальну реакцію — почервоніння, набряк та біль у місці ін’єкції, або ж більше системних реакцій — лихоманку, озноб, біль у тілі, аніж вакцини без ад’юванту у складі. Однак крім цих побічних ефектів, вакцини з алюмінієвим ад’ювантом у складі безпечні: їх використовують уже понад 60 років, і зв’язку із будь-якими іншими побічними ефектами чи негативними наслідками їхнього застосування доведено не було

«З’явилась дуже серйозна наукова база, яка свідчить про те, що алюмінієвий вакцинний ад’ювант як мінімум в частини реципієнтів нікуди не виводиться, а накопичується в м’язах і попадає в мозок. Це призводить до величезної кількості аутоімунних захворювань та невропатологій»

Алюміній не виводиться повністю: незначна частина накопичується в організмі з роками. Більше 95% алюмінію виводять нирки, ще приблизно 2% — жовчний міхур, а решта залишається у тканинах організму. 

Однак головне джерело алюмінію для людини — це їжа, вода та повітря. У деяких дослідженнях йдеться, що більшість дорослих протягом дня в середньому споживають 1-10 мг алюмінію тільки із природних джерел (цей показник варіюється залежно від раціону), у той час як вакцини розподілені на місяці та роки, а не надходять в організм регулярно. 

Із досліджень (наприклад, цього та цього) відомо, що сукупна кількість алюмінію у вакцинах, які діти отримують за перші 6 місяців життя, насправді набагато менша, ніж та, що отримується з їжі, зокрема грудного молока та сумішей. Проте кількість алюмінію, яка надходить як із вакцинами, так і з продуктами харчування, не перевищує встановлену безпечну дозу. 

Ми не можемо знати, яке точно дослідження має на увазі Захар Мілютін, однак за роки використання алюмінієвого ад’юванту їх провели не одне і не лише на тваринах

Деякі із досліджень, на які посилається автор, було визнано нерепрезентативними чи сфальсифікованими. Вони не довели зв’язку між вакцинами із ад’ювантом та результатами нейророзвитку.

Наприклад, дослідження британського професора Кріса Екслі, який виявив алюміній у мозку 5 пацієнтів із аутизмом і намагався цим довести зв’язок між алюмінієвим ад’ювантом та складними формами аутизму, розкритикували експерти, оскільки вибірка була замалою. А Університет Кіле, де працює Екслі, виступив із заявою, що не підтримує висновки науковця. 

Дослідження Крістофера Шоу, про яке також згадує Захар Мілютін, навіть вилучили із видання Journal of Inorganic Biochemistry через фальсифікації даних та їхнє маніпулятивне трактування. До цього ВООЗ уже називала два попередні дослідження Шоу щодо зв’язку між вакцинними ад’ювантами та аутизмом недостовірними

У 2017 році вийшло дослідження, яке спростувало зв’язок між вакцинами з алюмінієвим ад’ювантом та розвитком аутизму в дітей. 

Щодо дослідження Romain Gherardi, яке мало на меті довести зв’язок між ад’ювантами та аутоімунними захворюваннями, існує інше велике дослідження, яке спростовує ці висновки. Пацієнти, які проходили алерген-специфічну імунотерапію, отримували у 100-500 разів більше ін’єкційного алюмінію, ніж ті, хто отримував вакцини проти вірусу гепатиту В та вірусу папіломи людини. І в тих, хто отримував більші дози алюмінію, було виявлено меншу частоту аутоімунних захворювань.

Насправді як тільки алюмінієвий ад’ювант потрапляє у кровотік, його обробляє організм. Понад 90% зв’язується із білком трансферином, ще 7-8% – цитратом, до 1% — фосфатом та гідроксином. Найбільше навантаження від алюмінію припадає на кістки — приблизно 60%, на м’язи усього 10%, а на мозок — 1%. Тобто до м’язів та мозку потрапляє дуже мала доза алюмінію. 

Теза про велику кількість автоімунних захворювань та невропатологій наразі не підкріплена дослідженнями чи статистикою.

VoxUkraine — унікальний контент, який варто читати. Підписуйтесь на нашу e-mail розсилку, читайте нас в Facebook і Twitter, дивіться актуальні відео на YouTube.

Ми віримо, що слова мають силу, а ідеї – визначний вплив. VoxUkraine об’єднує найкращих економістів та допомагає їм доносити ідеї до десятків тисяч співвітчизників. Контент VoxUkraine безкоштовний (і завжди буде безкоштовним), ми не продаємо рекламу та не займаємось лобізмом. Щоб проводити більше досліджень, створювати нові впливові проекти та публікувати багато якісних статей, нам потрібні розумні люди і гроші. Люди є! Підтримай VoxUkraine. Разом ми зробимо більше!


Sorry, Comments are closed!

Застереження

Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний