Фейкові новини vs фактчек: фактів може бути не достатньо для зміни громадської думки

Як протистояти популярності “альтернативних фактів”

Автори:

Оскар Баррера, Сергій Гурієв, Емерік Генрі, Катерина Журавська

«Фейкові новини» стали ключовим елементом західного політичного дискурсу. Експеримент, проведений під час передвиборчої президентської кампанії у Франції 2017 року, показує, що «альтернативні факти» іноді бувають дуже переконливими. Виборці, які отримували неправдиву інформацію, залишалися прихильниками політиків-брехунів навіть після того, як їхні слова були спростовані за допомогою фактчеку.

Стаття була вперше опублікована на сайті Vox – CEPR’s policy portal.

Чи означає це марність фактчеку? Ні, це лише свідчить про те, що для зменшення впливу політиків-популістів, правдиві факти також повинні розповсюджуватися харизматичними політиками та лідерами думок.

Фейкові новини або «альтернативні факти» стали ключовою складовою західного політичного дискурсу. Вони вправно використовуються кандидатами-популістами, які грають на страхах та розчаруванні виборців. Зусилля, вкладені в створення фейкових новин часто приносять хороші результати. Наприклад, як показує дослідження Ipsos «Perils of Perception» за 2016 рік, у всіх західних країнах виборці сильно переоцінюють розміри мусульманського населення у своїх країнах. У Франції (де розрив між сприйняттям і реальністю найбільший), фактична частка мусульманського населення становить лише 7,5%, в той час як люди вважають, що вона складає 31%

Чи впливає це на результати виборів? Остання робота Ханта Аллкотта та Меттью Гентскова (Allcott and Gentzkow 2017) показує, що, хоча фальшиві чутки про Хіларі Клінтон частіше поширювалися в соціальних мережах, незрозуміло, чи вони відігравали важливу роль в президентських виборах 2016 року. У своїй роботі (Barrera et al., 2017) ми показуємо, що неправдиві твердження, що використовуються політиками-популістами, можуть суттєво впливати на наміри виборців. Більше того, хоча перевірка (fact checking) неправдивих «альтернативних фактів» популістів покращує фактичні знання виборців, вона не здатна відмінити ефект цих заяв на політичні погляди та наміри голосування виборців. Ми дослідили це в контексті президентських виборів у Франції 2017 року.

Альтернативні факти як елемент наративу

Фальшиві факти, чи маніпулятивне представлення фактів, рідко використовується ізольовано. Вони, як правило, виступають частиною послідовної розповіді – наративу.

Розглянемо наступну цитату Марін Ле Пен щодо імміграції:

«Я бачила фотографії нелегальних іммігрантів, що прибувають до Німеччини, Угорщини тощо. … На цих фото 99% чоловіків (…) Чоловіки, які залишають свою країну, свої родини не через переслідування, а, звичайно, з фінансових причин».

Цифра 99% була спростована статистикою Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, яка свідчить, що у 2015 році чоловіки становили лише 58% серед біженців, які перетинають Середземне море. Наступного дня після заяви Ле Пен, її слова були спростовані кількома провідними ЗМІ. Варто звернути увагу, що, крім неправдивого («альтернативного») факту, Ле Пен висловила логічний, хоча і не доведений аргумент, що мігранти діють з економічних міркувань (а не з міркувань безпеки чи порятунку), тим самим виправдовуючи свою жорстку позицію з цього питання. Потенційно, політичні заяви, що поєднують в собі «альтернативні факти», логічні зв’язки та висновки, можуть впливати на фактичні знання виборця, його суб’єктивні враження щодо політичних питань та, зрештою, на його наміри при голосуванні.

Експеримент щодо альтернативних фактів та їх перевірки

Щоб зрозуміти, чи працює перевірка фактів щодо наративів, які формуються на неправдивих даних, ми провели онлайн експеримент посередині президентської виборчої кампанії Франції 2017 року. 2480 учасників експерименту  були випадковим чином розділені на чотири рівних групи. Кожна група читала різні заяви про біженців.

  • Група 1 («Альтернативні факти») читала окремі заяви Марін Ле Пен, в тому числі ту, що згадана вище. Усі цитати мали схожу структуру: неправдиві твердження були використані як частина логічного посилу для підштовхування до бажаного висновку.
  • Група 2 («Фактчек») читає ті ж самі цитати Ле Пен, а також перевірені факти з офіційних джерел по тих самих питаннях; ці факти різко відрізнялися від викривлених цифр Ле Пен.
  • Група 3 («Факти») читає лише факти з офіційних джерел без будь-яких «альтернативних фактів».
  • Група 4 («Контрольна група») не читала жодних текстів.

Всі учасники згодом пройшли опитування щодо їх політичних уподобань та фактологічних знань. Перед експериментом учасники були опитані щодо соціально-економічних характеристик.

Як показує Графік 1, ми виявили, що висловлювання Марін Ле Пен є дуже переконливими, незалежно від того, чи були вони згодом перевірені та виправлені. Як учасники групи «Альтернативні факти», які отримували лише неправдиві факти, так і учасники групи «Фактчек», які отримували неправдиві факти плюс перевірені та виправлені неправдиві факти, на 7% частіше заявляли про намір голосувати за Марін Ле Пен.

Графік 1. Виборчі наміри серед груп з поправкою на попередні виборчі уподобання та демографічні чинники

Наші результати, що перевірка фактів популістських висловлювань не змінює підтримку виборцями кандидата-популіста, узгоджуються з результатами схожих досліджень, проведених під час президентських виборів в США в 2016 році (Swire et al., 2017, Nyhan et al., 2017).

Чи може це свідчити, що виборці не довіряють виправленням чи джерелам? Відповідь – ні. Більшість респондентів у групі «Факти» та «Фактчек» наприкінці опитування правильно відповіли на питання щодо фактів. Як показано на Графіку 2, щодо питання про частку чоловіків серед біженців, має місце дуже велика відмінність вищеназваних груп з контрольною групою. Альтернативні факти віддалили респондентів від правди, проте лише злегка. В цілому, ми знаходимо суттєві докази того, що респонденти запам’ятовують факти та довіряють офіційним джерелам більше, ніж Ле Пен.

Графік 2. Розподіл відповідей про частку чоловіків серед біженців за групами

Як бачимо, відношення до міграційної політики не узгоджується з покращеними знаннями фактів, але цілком узгоджуються з намірами голосування. Учасники груп «Альтернативні факти» та «Фактчек», порівняно з контрольною групою, на 13 та 8 процентних пунктів частіше схильні думати, що мігранти прибувають з економічних міркувань, а не з міркувань безпеки, і на 7 процентних пунктів рідше не погоджуються з позицією Ле Пен щодо іміграції.

Графік 3. Незгода з Марін Ле Пен по питаннях міграційної політики, з поправкою на попередні виборчі уподобання та демографічні чинники

В цілому, наші результати свідчать, що після того, як виборці отримали висновки, що базуються на хибних фактах, перевірка та виправлення хибних фактів не може змінити назад їх політичні погляди.

Крім того, виявляється, що ознайомлення виборців зі справжніми фактами може підсилити сприйняття та занепокоєність виборців щодо міграційної проблеми, фактично схиляючи їх до Ле Пен. Ми виявили, що навіть учасники групи «Факти» на 4% частіше (значна різниця) виявляли намір проголосувати за Ле Пен, ніж контрольна група, навіть якщо їм не нагадували про цього кандидата під час експерименту. (Міграційне питання було провідним у кампанії Ле Пен, в значно більшій мірі, ніж у інших кандидатів).

Чи означає це марність фактчеку?

Наші результати дозволяють стверджувати: щоб протистояти альтернативним фактам, лише правильних даних недостатньо. Щоб бути ефективною, перевірка фактів повинна бути не лише діяльністю журналістів чи експертів. Правильні факти повинні бути вбудованими в ширший наратив з переконливою аргументацією і висновками, та доноситися харизматичним політиком. Результати виборів у Франції 2017 року це підтверджують.

Посилання

Allcott, H and M Gentzkow (2017).«Social media and fake news in the 2016 election.» Journal of Economic Perspectives 31(2): 211–236:

Barrera O D, S Guriev, E Henry and E Zhuravskaya (2017) «Facts, Alternative Facts, and Fact Checking in Times of Post-Truth Politics», CEPR Discussion Paper 12220.

Nyhan, B, E Porter, J Reifler and T Wood (2017), «Taking corrections literally but not seriously? The effects of information on factual beliefs and candidate favorability», mimeo, Darthmouth College.

Swire, B, A Berinsky, S Lewandowsky and U Ecker (2017), «Processing political misinformation: comprehending the trump phenomenon», Royal Society Open Science 4(3):160-802.

 

Головне фото: depositphotos.com / vectorfusionart

VoxUkraine — унікальний контент, який варто читати. Підписуйтесь на нашу e-mail розсилку, читайте нас в Facebook і Twitter, дивіться актуальні відео на YouTube.

Ми віримо, що слова мають силу, а ідеї – визначний вплив. VoxUkraine об’єднує найкращих економістів та допомагає їм доносити ідеї до десятків тисяч співвітчизників. Контент VoxUkraine безкоштовний (і завжди буде безкоштовним), ми не продаємо рекламу та не займаємось лобізмом. Щоб проводити більше досліджень, створювати нові впливові проекти та публікувати багато якісних статей, нам потрібні розумні люди і гроші. Люди є! Підтримай VoxUkraine. Разом ми зробимо більше!


Застереження

Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний