Головний кошторис країни: як формується, куди витрачається і що про це брешуть політики

Третина бюджету на погашення боргів, долар по 28,2 грн, мінімалка – 4700 грн. Що ще цікавого є у бюджеті?

Бюджет на 2020 рік міністр фінансів Оксана Маркарова презентувала у Верховній Раді 20 вересня. І з того часу – як і традиційно щоосені – проект Державного бюджету став однією з топ-тем для маніпуляцій та брехні серед українських політиків, ЗМІ та експертів. Щороку ми чуємо досить типові коментарі: представники влади розповідають, як наступного року збільшаться видатки за їхніми напрямками, а опозиція всіляко критикує їх.

 

У рамках проекту «Відсоток правди» VoxCheck та «UA: Українське радіо» розібрались, що ж таке Державний бюджет, з чого він складається, як формується, а також перевірили топ-міфи про головний кошторис країни і зібрали корисні матеріали до цієї теми. 

Дисклеймер: Цей матеріал підготовлено завдяки підтримці американського народу, що була надана через проект USAID «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю VoxUkraine та необов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Internews.

Що ж таке державний бюджет і який він буває?

Уявіть собі ваш особистий чи сімейний бюджет. Ймовірніше за все, ви знаєте, які доходи отримаєте наступного місяця – зарплату, пенсію, стипендію, доходи від оренди та інше. Потім ви плануєте, на що ці доходи  витратите – на житло, комунальні послуги, харчування, одяг, розваги, відпочинок тощо – або скільки будете заощаджувати. 

Така ж логіка і з державним бюджетом. 

Державний бюджет – це план формування й використання фінансових ресурсів держави, відповідно до якого забезпечується виконання її завдань і функцій органами державної влади та органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду. Простіше кажучи, це кошторис, в якому записано, на що і скільки грошей будуть отримувати і витрачати органи влади наступного року.  

Але не все так просто. Насправді в Україні є близько 8300 бюджетів! 

Справа в тому, що бюджетна система України – трирівнева:

  • на першому – найвищому рівні – знаходиться державний бюджет, він визначає напрями витрат і джерела доходів органів влади;
  • на другому рівні – місцеві бюджети. Це бюджети областей та районів. Державний бюджет взаємодіє з місцевими;
  • на третьому рівні – бюджети територіальних громад сіл, їх об’єднань, селищ та міст. До речі, бюджети ОТГ – новачки в бюджетній системі. Вони з’явились у 2015 році після старту реформи децентралізації

Державний і місцеві бюджети разом складають зведений, або консолідований бюджет. На відміну від державного і місцевих, зведений бюджет не затверджується. Він потрібен, щоб аналізувати економічний і соціальний стан всієї держави та прогнозувати її розвиток. Консолідований бюджет відмежовує місцеві бюджети від державного і дає чітке розуміння про стан бюджетних справ на кожному з рівнів. 

З чого складається державний бюджет?

І в державному, і місцевих бюджетах прописані майбутні доходи і витрати органів влади відповідних рівнів. 

До доходів належать:

  • податкові надходження. У попередній статті ми вже розглядали, що податки і збори – важливе джерело коштів для держави, які потім вона спрямовує на все те, що називається «безкоштовним», або на ті ж пенсії, стипендії тощо. Загалом податкові надходження – це близько 80% доходів бюджету.
  • неподаткові надходження – це, переважно, доходи від державної власності. Наприклад, прибутки державних підприємств.
  • доходи від операцій з капіталом. Це доходи від продажу державних активів.
  • і трансферти – це кошти, які надходять з державного бюджету до місцевих або навпаки, а також від міжнародних організацій.   

Видатки бувають:

  • захищеними – це ті витрати з державного бюджету, які фінансуються у першу чергу і в обов’язковому порядку. Наприклад, зарплати «бюджетників», комунальні послуги, обслуговування державного боргу, пенсії та соціальна допомога.
  • «незахищеними» – це всі інші витрати. Особливість у тому, що протягом року їх можуть скоротити.  

Ще є видатки розвитку – це фінансування наукової, інвестиційної та інноваційної діяльності; і видатки споживання – наприклад, це витрати на функціонування органів влади, держустанов. 

Також у Законі України «Про Державний бюджет» визначаються прожитковий мінімум для різних категорій населення та мінімальна зарплата, з яких розраховується мінімальна пенсія. 

Як держава визначає, що фінансувати, а що – ні?

Кожен орган державної влади чи держустанова, які хочуть отримати кошти з бюджету, складають паспорти бюджетних програм. Це документи, в яких вони визначають, скільки грошей і на що планують використати та які результати з цього хочуть отримати. Паспорти бюджетних програм затверджує Міністерство фінансів України.

Також при складанні бюджету Міністерство фінансів спирається на макроекономічний прогноз на прийдешній рік, який визначає Міністерство розвитку економіки. У цьому документі пояснюють, на скільки може зрости економіка (ріст реального і номінального ВВП), як можуть вирости ціни (інфляція), якою ймовірно буде зовнішня торгівля (експорт та імпорт), ціни на нафту і газ, рівень безробіття та інше. Через те, що існує дуже багато факторів, які впливатимуть на ці показники, Міністерство розвитку економіки подає декілька варіантів прогнозу, з яких Мінфін обирає один за основний, а решта беруться до уваги як альтернативні. 

Як в Україні приймають бюджет?

Етапи розгляду і прийняття Державного бюджету визначені у Бюджетному кодексі України. Ось основні з них.

  • До 1 квітня Кабінет міністрів має схвалити Основні напрями бюджетної політики – документ, в якому визначаються основні цілі державного бюджету, макропрогноз і основні завдання бюджетної політики на наступний рік. 
  • До 30 квітня ВРУ розглядає питання щодо цих Основних напрямів. 
  • До 15 вересня Кабінет міністрів подає до парламенту проект Державного бюджету на прийдешній рік.
  • Не пізніше 20 жовтня бюджет мають прийняти у І читанні, а не пізніше 20 листопада – прийняти у ІІ читанні. Після цього він відправляється на підпис спікеру, а потом – президенту. 
  • Якщо ж до бюджету залишились зауваження, до 1 грудня Рада має прийняти його у ІІІ читанні.

До речі, у 2018 році Україна вперше почала планувати бюджет не лише на прийдешній, а й на 2 наступні роки. Для цього ввели інструмент планування – бюджетну резолюцію на 3 роки. Передбачуваність бюджетної політики та прогнозування на кілька років вперед дозволить проводити системні глибокі реформи, підвищити інвестиційну привабливість та покращити бізнес-клімат. Порівняйте із власними статками: якщо ви знаєте, скільки зароблятимете грошей в наступні роки, то зможете краще спланувати, як іх витрачати та куди інвестувати. 

Топ-маніпуляції про державний бюджет

Щороку політики однаково маніпулюють про бюджет. Згідно з нашими спостереженнями, є щонайменше 3 основні маніпулятивні тези. Наприклад, ось що говорили політики про бюджет на 2019 рік (2020 рік поки що не коментували):

Порівняння номінальних, а не реальних видатків/доходів бюджету

Маніпуляція

«…от у мене така таблиця, за 2013 рік, скільки нам коштував Кабінет Міністрів – 300 млн грн. Сьогодні він коштує 1,8 млрд грн. В 6,5 разів збільшили собі зарплати і утримання»

Юрій Бойко, 23/11/19 (5:55-6:19)

Видатки на Кабінет міністрів у 2013 році – 334,5 млн грн, у 2019 році пропонується 1,833 млрд грн, тобто в 5,5 рази (а не в 6,5, як у цитаті) більше. Але урахуванням інфляції збільшення є меншим. 

Стаття видатків 2013 рік, млрд грн 2019 рік, млрд грн Номінальний приріст 2013/2019, % 2019 рік в цінах 2013 року, млрд грн Приріст з урахуванням інфляції з 2013 року
КМУ 0,335 1,833 +547% 0,666 +98%

Порівняння соціальних виплат у доларах, а не у реальному вимірі

Маніпуляція

«Запропонований владою Держбюджет на 2019 рік по соціальним показникам далеко не дотягує до показників 2013 року. Наприклад, мінімальна пенсія 2013 року – $118, нам зараз пропонують $55. Мінімальний прожитковий мінімум – $147 у 2013 році, зараз пропонується $68».

Олександр Вілкул, 23/11/18, 05:31:13

Якщо порівнювати мінімальну пенсію у 2013 році (949 грн) та у 2019 році (1669,2 грн, або 40% від мінімальної зарплати), то в доларах це справді будуть числа, які називає Вілкул. Така ж ситуація з прожитковим мінімумом. 

Але таке порівняння некоректне, адже ми купуємо товари за гривні, а не за долари, і тому на купівельну спроможність доходів напряму впливає інфляція, а не девальвація (курс валюти впливає на споживчі витрати лише через зростання вартості імпортних товарів). Отже, мінімальна пенсія наступного року у цінах 2013 року становитиме 606,98 грн. Отже, це на 36% менше, але не вдвічі, як порахував Олександр Вілкул. 

Схожа ситуація з прожитковим мінімумом: у 2013 році він становив 1176 грн. Наступного року він становитиме у цінах 2013 року 673,81 грн та 737,1 грн (на початку та наприкінці року відповідно). Детальні розрахунки дивіться за посиланням.

Про витрати на безпеку і оборону

Маніпуляція

«Насправді, ми зберігаємо в бюджеті на 2019-й рік всі ті програми, які ми розпочинали з вами декілька років назад. Безпека і оборона – це більше на рекордні 210 мільярдів гривень»

Володимир Гройсман, 22/11/2018

У 2019 році на сектор безпеки та оборони сумарно виділяється 204,6 млрд грн, і це справді найбільша сума коштів, яка виділяється на цей сектор за всю історію незалежності. Але в цьому випадку краще порівнювати видатки бюджету у відсотках від ВВП. У 2019 році цей показник становить 5,18% від прогнозованого ВВП, у 2018 відповідні видатки за планом мали становити 5,19%. Тобто видатки у 2019 році рекордні лише у номінальному вимірі.

Хто пише про бюджет фахово?

У першу чергу – треба читати Закон України «Про Державний бюджет». Зверніть увагу на додатки в кінці закону – саме там розписані видатки і доходи бюджету за усіма програмами. А якщо ви хочете спостерігати за змінами, які вносяться до бюджету на етапах його прийняття – слідкуйте за законопроектом про держбюджет на сайті ВРУ.

Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства публікує консенсус-прогноз з макроекономічними показниками для планування бюджету.

Про стан виконання бюджету (хто скільки отримав чи не отримав коштів з бюджету) можна знайти на сайті Державної казначейської служби України у розділі «Звітність». Контролює виконання бюджету Рахункова палата, а Державна аудиторська служба слідкує за ефективністю та цільовим використанням бюджетних коштів. 

Міністерство фінансів спільно з VoxUkraine створили онлайн-довідник «БюджетPRO», де доступною мовою написано про основні етапи бюджетного процесу та головних бюджетних «гравців», а також описані принципи міжбюджетних відносин.

Також на сайті VoxUkraine є ряд статей у межах проекту Budget WatchDog, в якому аналізується виконання бюджету на 2019. 

Серед експертів радимо звернути увагу на статті: Дарини Марчак з Київської школи економіки, Олександри Бетлій з Інституту економічних досліджень і політичних консультацій, Марії Репко з Центру економічної стратегії та радника голови Рахункової палати Віктора Мазярчука.

VoxUkraine — унікальний контент, який варто читати. Підписуйтесь на нашу e-mail розсилку, читайте нас в Facebook і Twitter, дивіться актуальні відео на YouTube.

Ми віримо, що слова мають силу, а ідеї – визначний вплив. VoxUkraine об’єднує найкращих економістів та допомагає їм доносити ідеї до десятків тисяч співвітчизників. Контент VoxUkraine безкоштовний (і завжди буде безкоштовним), ми не продаємо рекламу та не займаємось лобізмом. Щоб проводити більше досліджень, створювати нові впливові проекти та публікувати багато якісних статей, нам потрібні розумні люди і гроші. Люди є! Підтримай VoxUkraine. Разом ми зробимо більше!


Sorry, Comments are closed!

Застереження

Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний