Гриценко, Бойко і Ляшко. VoxCheck кандидатів у президенти

VoxCheck перевірив висловлювання претендентів на пост президента про ціни, тарифи, Нафтогаз, смертність і торгівлю з Росією

Автори:

Світлана Сліпченко, Яр Батог, Мошняга Назар, Максим Скубенко

Трійку героїв нашого матеріалу ми мали перевіряти в режимі реального часу під час п’ятого випуску «Зворотного відліку» на каналі «UA: Перший». Але на ефір з’явився лише Анатолій Гриценко. Ляшко і Бойко відмовились від участі.

В останні тижні перед виборами риторика Ляшка і Бойка була дуже схожою – обоє кандидатів говорили про зростання цін і тарифи на газ. Анатолій Гриценко ж відійшов від своїх звичних тем – оборони та військових – і коментував смертність, захворюваність на кір, тривалість життя. Наскільки правдивими були політики перед виборами – читайте у нашому матеріалі.

Дисклеймер: В рамках проекту «Рейтинг маніпуляторів та брехунів» ми аналізували заяви кандидатів у президенти. До рейтингу увійшли політики, які говорили протягом 2018 року та мали президентські амбіції та/або високі соціологічні рейтинги. Водночас ми усвідомлюємо, що для деяких політиків передвиборчі перегони почалися лише з 2019 року, і вони могли змінити свою риторику зараз. Тому в лютому та березні 2019 ми будемо перевіряти їхні висловлювання в окремих матеріалах.

У кожного кандидата ми перевіряємо заяви з початку 2019 року в його інтерв’ю та виступах. В наших статтях ми перевіряємо усі фактологічні твердження.

Олег Ляшко

Вперше Олег Ляшко балотувався у президенти у 2014 році. Тоді він виборов 8,32% голосів і був на третьому місці після Порошенка і Тимошенко. Згідно з останнім соціологічним опитуванням, Ляшко посідає 6 місце в нинішніх перегонах. Йому готові віддати свої голоси 5,4% тих, хто визначився зі своїм кандидатом.

У передвиборчий період лідер «Радикальної партії» повторював ті самі тези, що й у листопаді-грудні, а то й у січні 2018 року (порівняйте в Антології Брехні). Причому правди у його словах досі мало.

Про імпорт вугілля з РФ

Неправда

«Минулого року заплатили $3 млрд за російське вугілля».

27/01/2019 (32:53 – 32:56)

У 2018 році Україна імпортувала кам’яного вугілля та антрациту (код УКТЗЕД 2701) на $3,035 млрд. Але з Росії – лише на $1,8 млрд.

Про пенсіонерів, які отримують мінімальну пенсію

Неправда

«5 млн пенсіонерів в Україні получають 1,5 тис грн пенсії».

20/03/2019 (4:07 – 4:10)

Згідно з даними ПФУ (ст. 15)  на початок 2019 року пенсію у розмірі 1,5 тис. грн або менше отримували 2,181 млн пенсіонерів.

Про порядок нарахування субсидій

Маніпуляція

«А сьогодні попридумали всякі порядки нарахування субсидій. У тебе син прописаний в квартирі, но працює десь у Польщі, все – тобі субсидії немає. Ви дід з бабою на двох получаєте 4000 грн пенсії, все – тобі субсидії немає. І люди вимушені фіктивно розлучатися. Ви машину маєте свою, яку купили за царя гороха, тобі субсидії більше немає. Ти лежав у лікарні, заплатив останні гроші за ліки і 200 грн у тебе заборгованість по комуналці – все, у тебе забрали субсидію».

24/02/19 (6:49 – 7:19)

Ляшко маніпулює, перекручуючи зміст нововведень у системі субсидій.

По-перше, згідно з п.6 Положення про порядок призначення житлових субсидій, з 1 травня 2018 року субсидії не зможуть отримувати  безробітні, які не стоять на обліку у Центрі зайнятості. Таким чином, якщо син прописаний в квартирі, але працює деінде (наприклад, за кордоном) і в Україні вважається безробітним – сім’я не зможе отримати субсидію.

Як і раніше, право на субсидію матимуть ті, хто витрачає на комунальні послуги більше 15% доходу. Тому якщо при сукупному доході 4000 грн сім’я витрачає на оплату комунальних послуг більше 600 грн, вона може отримати субсидію.

Також  субсидії не зможуть отримувати ті, хто має автомобіль, якому менше 5 років (крім авто, наданих органом соціального захисту населення). Тому авто, придбане «за царя гороха» не позбавляє права на субсидію.

Нарахування субсидії можуть призупинити для тих, хто має непогашену і не реструктуризовану заборгованість за комунальні послуги більше, ніж за 3 місяці. Тобто навіть, якщо борг буде менше 200 грн, як каже Ляшко, але він накопичуватиметься 3 місяці – нарахування субсидії можуть призупинити.

Водночас згідно з п. 7 Положення за наявності умов, які не дозволяють отримати субсидію, її все ж може бути призначено за рішенням комісії виходячи з конкретних обставин, що склалися, крім випадку, коли площа житла перевищує встановлені нормативи.

Про зростання боргів за комунальні послуги внаслідок зростання цін на газ

Правда

«Ви подивіться: с 1-го листопада підняли ціни на газ, за один місяць, за листопад місяць – плюс 4 млрд грн боргів по комуналці».

27/01/2019 (6:39 – 6:47)

Станом на 31.10.2018 заборгованість населення за газ була 18 млрд грн. Станом на 30.11.18 заборгованість населення за газ зросла на 4 млрд грн – до 22,1 млрд грн.

Ймовірно, на це справді могло вплинути підвищення ціни на газ, тому що у 2017 році зростання заборгованості населення за газ у листопаді було в рази меншим: з 12,1 млрд грн станом на 31.10.2017 до 12,2 млрд грн на 30.11.2017. Аналогічно і у 2016 році: з 3 млрд грн на 31.10.2016 до 3,7 млрд грн на 30.11.2016

Про премії Нафтогазу

Неправда

«Керівництво Нафтогазу виплатило собі незаконно 45 млн євро премії, це при тому, що отримують космічні зарплати по 5 млн грн у місяць. Це начебто за перемогу у Стокгольмському арбітражі, але справа в тому, що рішення суду за Стокгольмським арбітражем досі не набуло чинності, воно не виконано, воно оскаржується, жодної копійки по ньому ми не отримали до державного бюджету».

26/02/19 (0:12 – 0:37)

Рішення про виплату премії керівництву (насправді $46 млн) приймала незалежна Наглядова рада «Нафтогазу», а не менеджмент компанії. Ця сума становить 1% від суми виграшу і поки виплачена лише перша частина премії – $20,7 млн. Вона виплачена з коштів, які тепер, за рішенням Стокгольмського суду, Нафтогаз не повинен сплачувати Газпрому за газ, поставлений 2014 року. (Раніше ця сума значилася у звітності НАКу як борг). Натомість друга частина премії $26 млн буде виплачуватись протягом 3 років у разі отримання всієї суми виграшу.

Анатолій Гриценко

Анатолій Гриценко вперше балотувався на пост президента ще у 2010 році. Тоді він посів 9-те місце, набравши лише 1,2% голосів. Під час других виборів у 2014 році він набрав 5,48% голосів і був на 4-му місці.

За останніми соціологічними опитуваннями за Гриценко готові проголосувати 9,8% з тих, хто визначився, за кого голосувати, що ставить його на 4 місце серед кандидатів у президенти.

Про народжуваність і смертність

Неправда

«Народжуваність падає, а смертність зростає».

18/03/2019 (4:05 – 4:09)

За даними Держстату народжуваність в Україні дійсно падає починаючи з 2013 року (потроху зростати вона почала з 2002 року, а до того також падала понад 10 років), але і смертність з 2014 року теж падає:

  1. Народжуваність з 2013 року – 503 тис. осіб, 2014 – 466 тис., 2015 – 412 тис., 2016 – 397 тис., 2017 – 364 тис., 2018 – 336 тис.
  2. Смертність з 2014 – 632 тис. осіб, 2015 – 595 тис., 2016 – 584 тис., 2017 – 574 тис., 2018 – 574 тис.

Якщо рахувати кількість народжених та померлих на 1 тис. осіб, то показник народжуваності падає з 2012 року, а смертності – з 2015 року.

Про чисельність силових структур

Неправда

«На момент початку російської агресії у нас за штатом в силових структурах усіх разом узятих, які мають право носити форму і зброю, було 715 тис».

18/03/2019 (35:35 – 35:45)

У 2013 році в Україні було 228 тис. співробітників органів внутрішніх справ, 165,5 тис. особового складу ЗСУ,  33 тис. особового складу внутрішніх військ, 33,5 тис. співробітників Служби безпеки, 1,7 тис. співробітників Генеральної прокуратури, 4,4 тис. співробітників Служби зовнішньої розвідки. Отже, на початок російської агресії загальна кількість тих, хто мав право носити зброю, становила 466 тис. осіб.

Про захворюваність на кір

Неправда

«Тільки минулого року кількість захворювань на кір у Львівській області така  сама, як у всій Європі».

18/03/2019 (17:39 – 17:48)

У Львівській області у 2018 році на кір захворіли приблизно 11,9 тис. осіб. У Європі (крім України) за даними ВООЗ – 29,4 тис. Лише в Сербії 5 тис., Франції – 3 тис., Італії – 2,5 тис. і Греції – 2 тис. разом більше, ніж у Львівській області. Захворюваність в Україні дійсно найбільша в Європі, але спікер тим не менше називає неправдиві цифри.

Про тривалість життя у Європі і в Україні

Перебільшення

«В Європі живуть на 10 років більше, а мужики – на 15».

18/03/2019 (2:41 – 2:45)

В Україні середня тривалість життя у 2017 була 72 роки, зокрема у чоловіків – 67. В ЄС у 2016 – 81, у чоловіків – 78,2. Найменшою середня тривалість життя була у Болгарії, Латвії, Литві – 75, у чоловіків – 69,5 (Литва).

Тобто в ЄС чоловіки живуть в середньому на 11 років більше, загалом населення – на 9 років, ніж в Україні.

Про законопроект про покарання суддів-хабарників

Правда

«Ще 10 років тому я вніс законопроект, яким передбачив для таких суддів-хабарників в пакеті види покарання: пожиттєва тюрма, друге – без права амністії і помилування, третє – з конфіскацією майна. Тоді Ющенко заветував прийнятий парламентом мій законопроект».

27/03/2019 (35:18 – 35:33)

Вочевидь Гриценко каже про законопроект «Про внесення змін до деяких законів України щодо протидії хабарництву», який він вніс до ВР 2 грудня 2008 року. Відповідно до нього, для слідчих, прокурорів та суддів за притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності (ст.372 ККУ) та постановлення завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови (ст.375 ККУ) у поєднанні з одержанням хабара в особливо великому розмірі передбачено довічне позбавлення волі з конфіскацією майна. Також, відповідно до законопроекту, до осіб, засуджених за ці правопорушення, не можна застосовувати амністію.

У другому читанні законопроект підтримало 364 депутати, але президент В. Ющенко заветував закон.

Юрій Бойко

Як і Олег Ляшко, Бойко вдруге висувається в президенти. Вперше він балотувався у 2014 році. За результатами тодішніх виборів Бойко посів лише 14 місце, отримавши 0,19% голосів.  

Останні соціологічні опитування показали, що за Бойка готові віддати свої голоси 9,5% з тих, хто визначився з кандидатом у президенти. Таким чином, він зараз на 5-му місці серед усіх кандидатів.

Бойко часто коментує діяльність Нафтогазу, торгівлю України з Росією і негативні наслідки відмови від державного регулювання цін. Однак, більшість його тез – неправдиві або маніпулятивні.

Про підвищення цін на газ

Неправда

«У нас Нефтегаз делает все, что угодно, хочет – поднимет цены (на природній газ – ред), хочет – не поднимет».

01/03/2019 (23:35 – 23:39)

Відповідно до ст. 11 ЗУ «Про ринок природного газу» КМУ покладає спеціальні обов’язки на суб’єктів ринку газу. Саме за цією статтею КМУ затвердив постанову і якій визначив ціни на газ для населення. Нафтогаз не може їх міняти.

«Нафтогаз» сам встановлює ціну газу, за якою він продаватиме його промисловості. Але він лише один з гравців на ринку (до того ж, не монополіст) і встановлює ціну відповідно до ринкової кон’юнктури. Якби він ставив завищену ціну, то ніхто не купував би газ у «Нафтогазу». До речі, на квітень 2019 року ціна газу для промисловості від «Нафтогазу» – 7 188 грн за 1 тис. куб.м., що менше, ніж ціна для населення.

Про наслідки міграції

Неправда

«И вот эта массовая трудовая миграция привела к тому, что у нас на 1 работающего сегодня 1,2 пенсионера. Хотя в 2013 году пропорция была другая: 1,5 работающего – 1 пенсионер».

01/03/2019 (37:58 – 38:12)

В 2013 році в Україні було 13,6 млн пенсіонерів та 15,7 млн застрахованих у ПФ (тобто тих, хто платив податок до ПФ). В 2017 році – 12 млн та 13,2 млн відповідно.Тобто у 2013 на 1 пенсіонера було 1,15 застрахованих у ПФ, у 2017 – 1,1. Співвідношення майже не змінилося.

Про державне регулювання цін

Маніпуляція

«Сейчас надо немедленно вернуться к тому, чтобы восстановить государственное регулирование за ценами на товары первой необходимости. Потому что как только люди получат какие-то деньги, тут же отреагируют цены (підвищаться – ред), если государство, если правительство не будет их контролировать, и инфляция съест даже те небольшие деньги, которые получат, дай Бог, чтобы получили люди».

01/03/2019 (3:17 – 3:39)

З 1 жовтня 2016 року в рамках пілотного проекту уряд скасував  регулювання цін до 1 січня 2017 року. В результаті ціни на товари, які раніше регулювалися, в 4 кварталі 2016 підвищились менше, ніж загальна інфляція, та не перевищили показник 4 кварталу 2015. Тому 1 липня 2017 року Кабмін остаточно скасував державне регулювання цін на продовольчі товари як атавізм соціалізму.

2017 року ціни на продукти харчування зросли на 18,3% через підвищення мінімальної зарплати, тарифів на послуги ЖКГ, зростання світових цін на сировинні товари, в тому числі нафту, що призвело до подорожчання палива на внутрішньому ринку.

2018 року ціни на продукти харчування зросли на 8,1% через підвищення адміністративно регульованих тарифів та зростання світових цін на нафту. Також на зростання цін вплинули високі темпи зростання заробітних плат та стрімке зростання цін на енергоносії.

Тобто маніпуляція полягає у тому, що державне регулювання справді скасували, але ціни зросли не через це. До речі, у 2010, 2008, 2007 роках  ціни на продукти харчування зростали швидше, ніж загальний рівень цін, і державне регулювання цін не допомогло.

Про торгівлю з Росією

Правда

«Украина имеет товарооборот с Россией сегодня $12 млрд годовой. И самое плохое то, что мы продаем туда товаров меньше, чем покупаем из России на $3 млрд».

01/03/2019 (31:42 – 31:54)

У 2018 році товарооборот між Україною та Росією склав більше $11,7 млрд. При цьому дефіцит торговельного балансу (перевищення імпорту над експортом) був навіть більше, ніж називає спікер – $4,4 млрд.

Про медичну реформу

Маніпуляція

«Вот что сделали вообще сегодня, назвав реформой: узаконили платную медицину. Понятно, что медицина всегда была платной: платили врачам, неофициально, лекарства покупали. А сегодня еще и официально это узаконили вместо того, что найти возможность людям выплачивать эти деньги».

01/03/2019 (20:06 – 20:11)

Відповідно до дослідження ГО «Пацієнтів України», українці вже давно витрачали з власних кишень значну суму – майже половину від усіх витрат на медицину. Але реформа МОЗ не легалізує платну медицину, а включає в себе запровадження гарантованого пакету медичних послуг. До нього входитиме більшість медичних послуг і держава гарантуватиме їх оплату:

  1. екстрена медична допомога;
  2. первинна медична допомога;
  3. вторинна (спеціалізована) медична допомога;
  4. третинна (високоспеціалізована) медична допомога;
  5. паліативна медична допомога;
  6. медична реабілітація;
  7. медична допомога дітям до 16 років;
  8. медична допомога у зв’язку з вагітністю та пологами.

Втім це не прояв щедрості, а вимушений захід. МОЗ ще з 2016 року намагається втілити принцип співоплати, коли люди офіційно оплачують частину медичних послуг замість неофіційних платежів лікарям. Перша версія закону про фінансування медицини передбачала повну оплату державою лише первинної та екстреної медицини, тоді як спеціалізовані послуги (гастроентерологія, урологія і т.д.) частково б оплачували пацієнти разом з державою. Але політики заблокували цей закон і ухвалили його версію з повною державною оплатою фактично всіх медичних послуг.

Оскільки обсяг коштів, які Україна може витратити на охорону здоров’я, обмежений, список гарантованих послуг колись може звузитися, і в цьому випадку людям доведеться оплачувати не частину вартості послуг, як пропонував МОЗ, а платити за послуги поза гарантованим пакетом повну вартість.

VoxUkraine — унікальний контент, який варто читати. Підписуйтесь на нашу e-mail розсилку, читайте нас в Facebook і Twitter, дивіться актуальні відео на YouTube.

Ми віримо, що слова мають силу, а ідеї – визначний вплив. VoxUkraine об’єднує найкращих економістів та допомагає їм доносити ідеї до десятків тисяч співвітчизників. Контент VoxUkraine безкоштовний (і завжди буде безкоштовним), ми не продаємо рекламу та не займаємось лобізмом. Щоб проводити більше досліджень, створювати нові впливові проекти та публікувати багато якісних статей, нам потрібні розумні люди і гроші. Люди є! Підтримай VoxUkraine. Разом ми зробимо більше!


Застереження

Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний