Гройсман та Гончаренко. Хто ще віддувається в 11-му Impact-17, поки інші політики відпочивають.

Літо закінчується, а медіа-активних політиків не більшає. Найстійкіші переважно кажуть правду

Автори:

Олекcій Крименюк (інтерн VoxCheck), Ірина Кіт (інтерн VoxCheck), Олена Коломицева (волонтер VoxCheck), Марія Богдановська (інтерн VoxCheck), Кирило Бабін (інтерн VoxCheck), Олена Шкарпова (редактор VoxCheck), Максим Скубенко (аналітик VoxCheck)

З 20 цитат, перевірених у цьому дайджесті, майже половина від Володимира Гройсмана. Прем’єр знову наговорив найбільше з-поміж всіх, але це зіграло проти нього.

Показник правдивості у Володимира Гройсмана погіршився. На 30 липня він складав майже 78%, тепер – 74,3%. Хоча і відверта брехня поки що в його промовах трапляється нечасто. Єдина неправда цього випуску – від Міхеїла Саакашвілі. Політик сказав, що входить до ТОП-5 найпопулярніших політиків України – але це не так.

ВОЛОДИМИР ГРОЙСМАН

  1. Про зростання економіки 15/08/2017 (3:40 – 3:46)

 

 

“Економіка зростає – і в першому кварталі, і в другому кварталі 2.4% і 2.5%. Але я впевнений, що ми можемо більше”

 

 

За даними Держстату ВВП України у І кварталі 2017 року зріс на 2.5% порівняно з аналогічним періодом минулого року, у ІІ кварталі – на 2.4%.

2. Про тривалість життя українців 15/08/2017 (7:05 – 7:15)

 

 

[Українці] сьогодні, на превеликий жаль, живуть на 7 років менше, ніж люди, які живуть за кордоном, але на спільному кордоні України з ЄС.

 

 

Імовірно, прем’єр мав на увазі не усіх громадян України, а чоловіків. В середньому європейські чоловіки в чотирьох країнах ЄС, що мають спільний кордон з Україною, справді живуть 6,3 роки менше ніж українські (йдеться про Словаччину, Румунію, Польщу, Угорщину). Водночас для жінок статистика дещо краща – різниця складає 3,6 років. Якщо взяти загальну статистику для обох статей, українці в середньому живуть майже на 5 років менше ніж їхні сусіди з ЄС. Детальніше у порівняльній таблиці нижче.

Очікувана тривалість життя у 2016 році

Країна Чоловіки Жінки Обидві статі Різниця між Україною й іншими країнами
Україна 66.73 76.46 71.68 Чоловіки Жінки Обидві статі
Словаччина 73. 71 80.41 77.06 6.98 3.95 5.38
Румунія 72.09 79.05 75.57     5.36    2.59 3.89
Польща 73.7 81.7 77.6 6.97 5.24 5.92
Угорщина 72.43 79.21 75.82 5.7 2.75 4.14
4 країни ЄС – сусіди України 73.1 80.1 76.51 6.37 3.64 4.83


Дані: Держстати України, Словаччини, Угорщини, Румунії, а також ЦРУ (стосовно Польщі). Розрахунки VoxCheck

3. Про децентралізацію 16/08/2017 (3:13 – 3:22)

 

 

В рамках децентралізації фінансової, яку ми проводимо вже третій рік поспіль, ми маємо збільшення місцевих бюджетів на 100 млрд. грн.

 

 

VoxCheck вже перевіряв схожу цитату від Петра Порошенка в четвертому випуску Impact-17. За даними Держказначейства, за останні три роки (1 червня 2017 порівняно з 1 червня 2014 + окремо міжбюджетні трансферти) доходи місцевих бюджетів дійсно зросли на 105 млрд грн. Хоча для порівняння різних років правильніше використовувати реальні, а не номінальні показники – тобто з урахуванням інфляції – яка у 2015 році, наприклад, досягла 43%.

Але проблема в тому, що це загальна сума коштів, яку отримують місцеві бюджети – як за рахунок місцевих податків, так і за рахунок міжбюджетних трансфертів. І ось тут думки експертів щодо правильності оцінки ефекту децентралізації розділяються. Одні вважають, що для оцінки фінансового ефекту децентралізації не можна брати загальну суму доходів – оскільки через місцеві бюджети проходять і гроші з центру – на оплату зарплат медиків, учителів, полісменів та інших. Тому нібито правильно дивитися тільки на місцеві доходи без міжбюджетних трансфертів – і тоді зростання місцевих бюджетів буде меншим. Але таким чином порівнюються непорівнянні речі: тепер менша частка податку на доходи фізосіб іде у місцеві бюджети, ніж у 2014 році, тому повністю відкидати міжбюджетні трансферти також некоректно.

У той же час децентралізація – це не просто передача доходів на місцевий рівень. Це також передача повноважень місцевим громадам плюс зміна схеми фінансування деяких напрямків державою. Наприклад, тепер працівники медицини та освіти отримують зарплати за рахунок субвенції (раніше вони фінансувалися за рахунок податку на доходи фізичних осіб). З одного боку, державна субвенція – це не власні кошти громади. З іншого – громада (область, район) може на власний розсуд розподіляти кошти між  освітніми чи медичними закладами, таким чином підвищуючи ефективність видатків.

Словом, питання фінансового ефекту децентралізації складне та комплексне і потребує більш детального аналізу.

 

4. Про субсидії для населення 17/08/2017 (2:29 – 2:40)


Парламент ухвалив рішення за пропозицією уряду, ми зараз додали 14.1 млрд грн. [на субсидії] для всіх регіонів, для того щоб провести всі розрахунки.

 

 

Згідно з Законом №2137-VIII (бюджетна програма №3511150),  який був прийнятий парламентом 13 липня 2017 року і підписаний Президентом 1 серпня, видатки на субсидії збільшили на 14.1 млрд. грн.

5. Про роботу попередників 18/08/2017 (2:44-2:54)

 

 

Останні 10 років ні доріг не будували, ні шкіл не створювали, ні будували системно садочків дитячих.

 

 

За даними Держстату, в період з 2006 по 2013 кількість дитсадків збільшувалась – з 15.1 тис. до 16.7 тис. У зв’язку з конфліктом на Сході вона зменшилась до 15 тис. в 2014 та 14.8 тис. в 2015 році, але вже в 2016р. їхня кількість зросла до 14.9 тис. Також варто додати, що у цих 14.9 тис. дошкільних освітніх закладів існує 1125 тис. місць, хоча в 2005 році у 15.5 тис. закладів було 1121 тис. місць.

З 1 червня 2016 року до 1 червня 2017 року було побудовано 13 нових шкіл та 8 додаткових корпусів для уже діючих ЗНЗ. Але насправді школи будувалися і до цього. Наприклад, у 2005 році – 17 будівель,  в 2007 – 18,  2008 – 29, а в  2009 – 8.

За наявними даними Укравтодору, будівництво доріг відбувалося у 2011, 2012, 2013, 2014, 2016 роках. Лише у 2015 році в експлуатацію не було здано жодного кілометра дороги.

6. Про підвищення зарплат учителям 18/08/2017 (12:03-12:06)

 

В минулому році ми підняли на 50% заробітну плату [вчителям].

 

 

Уряд справді підвищував зарплати учителям на 50%, єдине – це відбулося з початку 2017 року, а не у 2016р. В результаті, за даними Держстату, середня зарплата вчителів за січень-травень 2017 року в порівнянні з аналогічним періодом 2016 року зросла на 56%, з 3291 грн. до 5401 грн.

7. Про кошти на теплі кредити 15/08/2017

Наш Уряд виділив додаткові 400 млн. грн. на програму “Теплі кредити”. З понеділка офіційно чотири українські банки – Ощадбанк, Укргазбанк, Укрексімбанк та Приватбанк – почали працювати з даними додатковими коштами.

 

Згідно із ЗУ “Про зміни до Державного бюджету України на 2017 рік” 2137-VIII, було додатково виділено 100 млн. грн на реалізацію Державної цільової економічної програми з енергоефективності. А згідно з Постановою КМУ №521 від 12.07.2017 обсяги фінансування заходів Програми, спрямованих на стимулювання впровадження населенням енергоефективних заходів у житлових будинках шляхом їх співфінансування, збільшили ще на 300 млн. грн. Таким чином, загальний обсяг фінансування “теплих кредитів” на 2017 рік зріс на 400 млн. грн. до 833,2 млн. грн.

ІВАН КРУЛЬКО, НАРОДНИЙ ДЕПУТАТ ВО “БАТЬКІВЩИНА”

  1. Про інформаційне просування України за кордоном14/08/2017 (7:20 – 6:30)

 

А що стосується української інформаційної політики, то окрім міністерства з відповідною назвою, ми (на державному рівні) так і не спромоглися нічого спродукувати.

 

Є закон про Концепцію інформаційної політики, є іномовний UATV, яким керує Мінінформполітики. Але дійсно, просування у цьому питанні незначне.

2. Про Південмаш 14/08/2017  (15:47 – 16:00)

На жаль, “Південмаш” на сьогоднішній день знаходиться в такому стані, коли держава, державний бюджет, щороку змушений виділяти кошти, щоб покривати заборгованості по заробітній платі працівників “Південмашу”

 

Кошти на покриття заборгованості Південмашу на зарплату працівників були виділені з держбюджету цього року. Це передбачено у Законі №2137-VIII про внесення змін до державного бюджету на 2017 рік (поправки 285, 286). У 2016 році заборгованість теж фінансувалася з бюджету – було виділено 50 млн грн. Заборгованість із зарплати на підприємстві існує принаймні з 2011 року.

3. Про заборгованість по зарплатах в компаніях космічної галузі 14/08/2017 (16:33 – 16:47)

 

Ми змушені на такі високотехнологічні підприємства як Антонов, Південмаш, космічна галузь з бюджету виділяти кошти, щоб покрити заборгованості по заробітній платі.

 

В бюджеті на 2017 та 2016 роки не було передбачено видатків на покриття заборгованості по зарплаті для ДП “Антонов” чи інших підприємств авіакосмічної галузі, за винятком Південмашу. Водночас кошти на покриття заборгованості за зарплатами у космічній галузі виділяє Державне космічне агентство, наприклад у 2016 році.

4. Про безвіз для європейців 14/08/2017 (36:50 – 36:59)

 

 

Україна надала Безвізовий режим для ЄС у 2005 році, самостійно, в односторонньому порядку.

 

 

У 2005 році тодішній президент Віктор Ющенко підписав Указ Про встановлення безвізового режиму для громадян держав – членів ЄС, а також Швейцарії та Ліхтенштейну. Такі односторонні заходи є досить поширеним явищем, не унікальним для України.

5. Про політичні перспективи Віталія Шабуніна 16/08/2017 (7:35 – 7:46)

Це означає, що на наступних виборах він (Віталій Шабунін, голова правління Центру протидії корупції) не зможе взяти участь у виборах в якості кандидата в депутати через те, що в нього є судимість незнята і непогашена судимість,  а це заборонено законом.

 

Нещодавно Віталій Шабунін ударив блогера та помічника депутата Всеволода Філімоненка. На даний момент Шабуніну оголосили підозру в нанесенні тілесних ушкоджень середньої тяжкості  за статтею 122 ККУ  “Умисне тілесне ушкодження середньої тяжкості”. Це правопорушення карається виправними роботами на строк до 2 років або обмеженням чи позбавленням волі на строк до 3 років. Інший імовірний варіант покарання, який, однак, зараз не розглядається слідством,  можна знайти у ст. 345-1 ККУ “Погроза або насильство щодо журналіста”. Відповідно до частини 2 цієї статті,правопорушник може бути засуджений до обмеження або позбавлення волі на строк до 5 років.

Відповідно до пункту 4 статті 9 ЗУ Про вибори народних депутатів, громадянин, який має не погашену і не зняту у встановленому законом порядку судимість за вчинення умисного злочину, не може бути висунутий кандидатом і обраний депутатом.

Але наступні чергові вибори до парламенту заплановані на жовтень 2019 року (відповідно до ст.77 Конституції України). Теоретично, Шабунін може бути недопущений до них як за ст. 122, так і ст. 345-1,  але є також імовірність того, що покарання не вплине на участь у виборах (якщо судимість знімуть) або що суд не відбудеться чи винесе виправдальний вирок.

ОЛЕКСІЙ ГОНЧАРЕНКО, НАРОДНИЙ ДЕПУТАТ ВІД БПП

  1. Про зарплати чиновникам 14/08/2017 (40:45-41:20)

Щодо запровадження Кабміном нових посад із з/п 70 тис. грн Сьогодні наші закордонні партнери дають нам фінансування, за яке ми можемо підвищити зарплату, тобто це – не з державного бюджету, для конкретних урядовців, і запросити на державну службу якихось людей дійсно високої кваліфікації… Тобто це гроші, які зайдуть в країну з іноземних країн, причому це – не кредитні гроші, їх не треба повертати, тобто це – допомога наших партнерів, і за ці гроші ми можемо підвищити якість дипкорпусу наших службовців

Нові підрозділи і посади будуть створені Кабінетом міністрів у рамках кадрової реформи. Це відбувається за підтримки ЄС в рамках програми “Підтримка комплексної реформи державного управління в Україні”, на яку буде виділено 104 млн. євро впродовж 5 років. Перший транш у розмірі 10 млн. євро було отримано в травні 2017р. Наступні транші будуть отримані за умови досягнення задовільних результатів програми (Додаток 2 до Угоди про фінансування).

2. Про те, хто контролює ЖЕКи, 14/08/2017 (11:40-11:45)

 

 

Верховная Рада не имеет никакого контроля над ЖЕКами…потому что это все находится в управлении мэриями.

 

 

Згідно зі ст. 5-6 ЗУ “Про житлово-комунальні послуги” повноваження щодо оперативного керівництва та контролю за роботою ЖЕКів належить центральним та місцевим органам виконавчої влади, а також органам місцевого самоврядування. Водночас ВР може впливати на роботу ЖЕКів через внесення змін до відповідного законодавства.

3. Про бюджет Одеси 14/08/2017 (13:20-13:28)

 

 

Сейчас горсовет принял так называемый общественный бюджет (Одессы). 100 млн грн распределили сами горожане.

 

 

Олексій Гончаренко, скоріше за все, має на увазі громадський бюджет Одеси. Його суть полягає у голосуванні жителів Одеси за певні громадські проекти. Проекти, які набирають найбільшу кількість голосів, отримують фінансування з міського бюджету. 08.08.2017 року на виконання найпопулярніших проектів було виділено 99,518 млн.грн. (додаток 5).

4. Про децентралізацію 14/08/2017 (16:17-16:23)

 

 

Сегодня городской бюджет Одессы вырос на несколько миллиардов гривен благодаря бюджетной и налоговой децентрализации.

 

 

З 2014 по 2016 рік бюджет Одеси зріс на 3,737 млрд грн. – з 3,096 млрд грн. в 2014 до 6,833 млрд грн. в 2016. Тобто цифри правильні. Але для порівняння різних років правильніше використовувати реальні, а не номінальні показники – тобто з урахуванням інфляції – яка у 2015 році, наприклад, досягла 43%.

Вердикт по цій цитаті відрізняється від вердикта по цитаті Володимира Гройсмана (див. вище), коли той також згадує успіхи децентралізації. Гройсман каже, що зростання відбулося “в рамках децентралізації”, не стверджуючи, що тільки через неї зросли місцеві бюджети – тому по його цитаті ми не змогли поставити однозначний вердикт. А Гончаренко заявляє, що тільки децентралізація призвела до цього – що є перебільшенням.

ОЛЕГ ЛЯШКО, ЛІДЕР РАДИКАЛЬНОЇ ПАРТІЇ

  1. Про те, хто не голосував за підвищення “мінімалки” 16/08/2017

 

4 мільйони (!) українців живуть на мінімальну зарплату 3200 гривень на місяць. За підвищення мінімалки українцям не голосували Батьківщина і Опоблок!

 

VoxCheck уже перевіряв дану цитату від Олега Ляшка в третьому та дев’ятому випусках проекта Impact-17. За словами міністра соціальної політики Андрія Реви, станом на кінець 2016 року мінімальну зарплату отримували близько 3,7 млн українців. Втім, у статті  VoxUkraine “Праця і податки: до чого призведе подвоєння мінімальної ЗП. Досвід Угорщини та Росії” наводиться обґрунтування того, що така велика кількість українців з мінімальною зарплатою – це зокрема наслідок ухилення від сплати ЄСВ роботодавцями, тобто насправді живуть на таку зарплату менше людей.

Але Батьківщина та Опоблок дійсно не голосували за Закон №5130, який підвищив мінімальну заробітну плату. Також за цей закон не голосували Самопоміч (у повному складі) та група Відродження (лише 3 голоси “за”).

ОЛЕКСАНДР ВІЛКУЛ, ЛІДЕР ОПОЗИЦІЙНОГО БЛОКУ

  1. Про політику України у сфері освіти 17/08/2017

Стипендии – это инвестиции в будущее нашей страны, но власть направляет деньги на 900% надбавки чиновникам. [ ] Сокращение бюджетных мест и стипендий увеличит отток талантливой молодёжи из Украины. Множество стран предлагают украинским студентам бесплатное обучение, и даже бесплатное проживание. Только в Польше за последние годы количество украинских студентов увеличилось в разы.

 900% надбавки чиновникам – це окремий випадок, тому заявляти, що “чиновники” (які саме, не уточнено) отримують таку надбавку – некоректно. Крім того, як повідомив заступник міністра фінансів Сергій Марченко, кількість місць державного замовлення дійсно скоротять до 25% від загального набору до ВНЗ у 2018 році і до 15% – у 2020. Проте розмір стипендії зросте. За умови, що лише 15% студентів отримуватимуть стипендії, її розмір перевищуватиме прожитковий мінімум і наблизиться до мінімальної зарплати.

За повідомленням УНІАН, кількість українських студентів у Польщі за 10 років збільшилася в 11 разів. Видання пов’язує цю цифру з активною маркетинговою кампанію приватних ВУЗів, які зіткнулися з недостатньою кількістю студентів-поляків через “демографічну яму”, а тому сконцентрували свою увагу на іноземцях. Сам факт того, що частина студентів надає перевагу іноземній освіті, свідчить про якість української освіти, яка значно знизилась останніми десятиліттями, незважаючи на наявність великої кількості стипендій.

МІХЕЇЛ СААКАШВІЛІ, ГОЛОВА ПАРТІЇ “РУХ НОВИХ СИЛ”

  1. Міхеїл Саакашвілі 18/08/2017 (16:40-17:00)

 

 

Я є одним із трьох, чотирьох, п’яти найпопулярніших політиків в Україні, ніхто цьому не заперечує.

 

 

За даними групи “Рейтинг”, Саакашвілі не входить до п’ятірки найпопулярніших політиків.  

2. Міхеїл Саакашвілі 18/08/2017 (19:30-20:00)

Під моїм керівництвом ВВП Грузії зріс у чотири рази. Грузія піднялася із 127-го місця по легкості ведення бізнесу на 9 місце в світі. Ми були на першому місці по проведенню реформ п’ять-шість років поспіль під моїм керівництвом.

 

Згідно з даними Світового банку, ВВП Грузії у доларах США за президентства Михеїла Саакашвілі дійсно виріс учетверо – з $3,9 млрд. в 2003 році до $16,14 млрд в 2013.

Щодо рейтингу легкості ведення бізнесу, то агрегований індекс Ease of Doing Business почав розраховуватися Світовим Банком лише з 2006 року. У 2006 році Грузія посідала 100 позицію, а в 2013 – 9.  

Згідно з даними Світового банку, за період з 2003 по 2013 роки Грузія була в списку лідерів реформ двічі – в Doing Business 2007 та 2008.

VoxCheck — це незалежний фактчек-проект, який фінансується міжнародними донорськими організаціями (National Endowment for Democracy, PACT та ін.), а також за кошти сотень українських доброчинців.

З березня 2018 року VoxCheсk є підписантом Кодексу етики Міжнародної мережі фактчекерів інституту Poynter.

Хочете, щоб VoxCheck перевірив політика? Напишіть нам!

VoxUkraine — унікальний контент, який варто читати. Підписуйтесь на нашу e-mail розсилку, читайте нас в Facebook і Twitter, дивіться актуальні відео на YouTube.

Ми віримо, що слова мають силу, а ідеї – визначний вплив. VoxUkraine об’єднує найкращих економістів та допомагає їм доносити ідеї до десятків тисяч співвітчизників. Контент VoxUkraine безкоштовний (і завжди буде безкоштовним), ми не продаємо рекламу та не займаємось лобізмом. Щоб проводити більше досліджень, створювати нові впливові проекти та публікувати багато якісних статей, нам потрібні розумні люди і гроші. Люди є! Підтримай VoxUkraine. Разом ми зробимо більше!


Застереження

Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний