I’ll be back. Свобода слова Савіка Шустера повернулася

Що відбувалося в ефірі – перевіряв VoxCheck

facebook.com/pg/shusteronline

Після трирічної перерви політичне ток-шоу з Савіком Шустером повернулося в ефір. 6 вересня о 21:00 на ТРК «Україна» «Свобода слова» запрацювала в штатному режимі, зібрала впливових гостей і не обійшлася без емоцій: голова ОПУ Андрій Богдан вступив у суперечку з головою фракції ЄС Артуром Герасимовим. 

У цей же час аналітики VoxCheck уважно слухали виступи гостей, перевіряли їх і тепер готові надати свій вердикт про те, хто брехав, а хто говорив правду на першому ефірі нового сезону «Свободи слова».  

Неправда

«Санкции Евросоюза против Российской Федерации за агрессию на Донбассе были введены только после того, когда Российская Федерация уничтожила пассажирский Боинг и погибло 298 человек».

Юрій Бутусов, 06/09/2019 (9:40-9:57)

Перші санкції Євросоюзу проти Росії були введені ще 17 березня 2014 року як реакція на дії спрямовані проти територіальної цілісності та незалежності України. Збиття ж Малайзійського Боїнга 777 біля Донецька відбулось 17 липня 2014 року.

Правда

«Не так важливе питання Цемаха і питання порівняння з розслідуванням трибунала, як те, що сказав нещодавно Еммануель Макрон перед групою французьких послів у своєму виступі 2 тижні тому. Він фактично призвав Європу почати миритися з Російською Федерацією. Оце є важливо».

Антон Геращенко, 06/09/2019 (18:40-18:56)

Під час традиційної розмови з послами 27 серпня Макрон дійсно наголосив на потребі відновлення зв’язків з Росією. На думку Макрона, необхідно побудувати нову систему довіри та безпеки у Європі, бо без врегулювання відносин з Росією у Європі ніколи не буде безпечно. Імплементація Мінських угод та поновлення переговорів у Нормандському форматі були названі, серед іншого, важливим методом стабілізації ситуації на континенті. Ми не порівнюємо важливість питань, бо це є суб’єктивна думка автора цитати.

Правда

«Ми дивились соціологію, як це відбувалось у 2014 році. Приблизно був одинаковий рівень довіри. І помінявся президент, помінялась Верховна Рада, абсолютна більшість… Рівень довіри, він тримався 3 місяці. Після цього люди перестали вірити».

Андрій Богдан, 06/09/2019 (29:10-29:29)

У кінці 2014 року уряду довіряли 36,8%, президенту – 49,4%, парламенту – 31,1%. Дані за 2015 дійсно вказували на значне падіння рівня довіри: ВРУ довіряли 6,2 %, КМУ – 8,7%, президенту – 16,8%

Правда

«І ми чітко усвідомлюємо, що 87% населення України хоче результатів. І їм не дуже цікаво – монобільшість, не монобільшість, влада, не влада – ми довіряємо, покажіть, що ви можете це зробити».

Андрій Богдан, 06/09/2019 (29:49-30:01)

Очевидно, що мова йде про дані соціологічної групи «Рейтинг», за якими 87% українців мають запит на радикальні зміни в країні.

Неправда

«Давайте посмотрим, с чего начали. Вот у нас следующая неделя парламентская, даже две, и вот перечень законопроектов, которые внесены президентом как неотложные. Вот их около 70 здесь. И, пожалуй, здесь нет ни одного, о чем сказал наш коллега, которые действительно хотят видеть люди (вирішення економічних проблем, розв’язання конфлікту на Сході, покарання минулої влади – ред.)».

Юрій Бойко, 06/09/2019 (31:03-31:28)

Справді, Володимир Зеленський визначив 66 невідкладних законопроектів, проте серед них є такі, що стосуються податків, економіки, торгівлі, доріг та запобігання корупції, що є важливими темами для людей.

Правда

«Я могу зачитать только несколько из этих законопроектов, которые появились как неотложные. То есть парламент должен все бросить и заняться ими. И что мы будем принимать. Законопроект 1062. Это как пример, только 2, и таких их много. “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення охорони прав на компонування напівпровідникових виробів”. Чисто лобістський закон. 1065 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правової охорони географічних назв».

Юрій Бойко, 06/09/2019 (31:28-32:06)

Законопроекти 1062 та 1065 дійсно були визначені президентом як невідкладні. Головне науково-експертне управління рекомендує «прийняти за основу з наступним урахуванням висловлених зауважень та пропозицій» обидва законопроекти. Водночас зазначає, що ці законопроекти дублюють однойменні законопроекти попереднього скликання, які вже ухвалили у першому читанні та можна було б зараз розглядати уже в другому.  

VoxCheck не дає оцінку «лобістськості» згаданих законопроектів.

Маніпуляція

«Влада була відкритою, і засідання Кабінету Міністрів, ви знаєте, завжди були відкритими і транслювалося, і всі могли побачити, що ж там робиться. Все, двері закриті».

Артур Герасимов, 06/09/2019 (36:18-36:25)

Відкритість засідань з трансляцією у прямому ефірі була запроваджена за Арсенія Яценюка. До цього, зокрема за прем’єрства Миколи Азарова, пресу пускали послухати лише вступне слово очільника КМУ. 

Маніпуляція

«От ви знаєте, що готується перегляд субсидій і контроль. І якщо щось там не сподобається, виплачуйте обратно».

Артур Герасимов, 06/09/2019 (37:36-37:41)

Дійсно, 2 вересня 2019 року був зареєстрований законопроект Верховної Ради про верифікацію та моніторинг державних виплат. Його подав народний депутат Данило Гетманцев з фракції «Слуга народу». Цей законопроект пропонує перевіряти інформацію, необхідну для отримання пенсії, допомоги, пільги, субсидії, стипендії, інших виплат, що здійснюються за рахунок коштів бюджетів, фондів загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування. 

Маніпуляція в тому, що верифікація соцвиплат відбувається вже давно – на рівні міністерств. За результатами верифікації субсидій позбавляють тих осіб, які не відповідають визначеним критеріям, а не тих, які комусь «не сподобалися».

Маніпуляція

«Ви знаєте, що є законопроект про викривачів корупції. Я його повністю підтримую. Але за анонімками? Це що, 1937 рік? Це Сталін?»

Артур Герасимов, 06/09/2019 (37:54-38:01)

Згідно з проектом змін до закону «Про запобігання корупції» щодо викривачів корупції, інформація про злочин дійсно може бути надана анонімно. Проте пункт 2 статті 53-2 цього закону зобов’язує надати в повідомленні конкретні факти вчинення корупційного злочину, а пункт 3 – провести відповідному органу попередню перевірку інформації, наведеної в повідомленні викривача.

Маніпуляція

«27 років обіцяли скасувати депутатську недоторканність, ми це зробили за 1 тиждень. Якщо ви такі розумні, так багато говорите і так ви читаєте закони, чого ви ні чорта не робили?»

Андрій Богдан, 06/09/2019 (38:27-38:39)

Проект Закону про внесення змін до статті 80 Конституції України (щодо недоторканності народних депутатів України) був внесений до ВРУ ще в жовтні 2017 р. за ініціативи Петра Порошенка. Пізніше ВРУ спрямувала цей законопроект до Конституційного Суду, який надав свої висновки 19 червня 2019 року.

Тому говорити про абсолютну бездіяльність некоректно, зважаючи, що новий парламент голосував за законопроект, ініційований колишнім президентом.

Правда

«Якщо ми нічого не робили, то скажіть, будь ласка, що вчора відкрив Володимир Зеленський? А я поясню. Він відкрив Антикорупційний суд, будинок, який був повністю створений за часів президентства Петра Порошенка».

Артур Герасимов, 06/09/2019 (39:20-39:32)

Будівлі для розміщення Вищого антикорупційного суду були передані під управління Державної судової адміністрації ще в листопаді 2018 р. Але до проведення там капітального ремонту ВАС розміщувався у колишній будівлі Печерського райсуду Києва на розі Хрещатика та Хрестового провулку, який переїхав на Володимирську, 15. Ці приміщення теж не були придатними для нормального функціонування новоствореного антикорупційного органу. Завершення ремонту та остаточний переїзд ВАС дійсно відбувся 5 вересня.

Правда

«Якщо ми нічого не робили, ви прийняли законопроект про недоторканність Петра Порошенка».

Артур Герасимов, 06/09/2019 (39:34-39:37)

Справді, проект Закону про внесення змін до 80 статті КУ щодо недоторканності народних депутатів був внесений Петром Порошенком у жовтні 2017 року.

Правда

«І наступне, коли ви говорите про професійність, я наведу тільки один приклад. Ви подали закон, де депутата можна буде звільнити за третину пропусків засідань. Я це повністю підтримую. А чи ви знаєте, що за третину можна, а за більше третини не можна. От як це? Якщо людина пропустила всі засідання – не можна звільнити, третину – можна».

Артур Герасимов , 06/09/2019 (39:38-40:01)

Проект закону  про який каже спікер, встановлює, що звільнення депутата може відбутись у разі: «…Відсутності його без поважних причин на третині пленарних засідань Верховної Ради України та/або засідань комітету Верховної Ради України, членом якого він є, протягом однієї чергової сесії». 

У той же час, згідно з висновком комітету щодо відповідності вимогам антикорупційного законодавства, запропонована зміна до Конституції «…може викликати питання щодо можливості його застосування у випадку відсутності народного депутата без поважних причин на більше ніж на третині засідань.” Наразі у висновках до законопроекту “Пропонується вказати, що повноваження народного депутата України припиняються достроково у разі відсутності його без поважних причин на третині або більше пленарних засідань…» 

Правда

«Я ходжу на роботу постійно, подивіться сайт ВРУ (мова йде про ІХ скликання – ред.)».

Артур Герасимов, 06/09/2019 (40:08-40:10)

Із 6-ти пленарних засідань IX скликання Артур Герасимов був присутній на всіх. Під час VIII скликання за даними письмової реєстрації Артур Геращенко був відсутній з невідомих причин 22 рази – це близько 4% засідань.

Неправда

«Ви знаєте, що ВВП за другий квартал 4,7%, чого не було раніше в Україні ніколи».

Андрій Богдан, 06/09/2019 (45:25-45:37)

Згідно з даними Держстату, за другий квартал 2019 року реальний ВВП збільшився на 4,6%. Проте, це не найвищий показник за всі роки незалежності України. Зокрема, такий самий рівень зростання ВВП був у IV кварталі 2016 року. А у 2011 році ВВП зростав в середньому за рік на 5,5%.

Неправда

«Тільки попередній парламент також був оновлений майже на 70%».

Іван Крулько, 06/09/2019 (46:38-46:42)

56,5% депутатів, яких обрали на парламентських виборах 2014 року, ніколи до цього не були нардепами. Верховна Рада IX скликання оновлена на 80% (розрахунки для обох скликань на основі першого дня роботи депутатів). 

Технічна помилка

«Впервые за 28 лет есть только одна партия (яка має монобільшість – ред.), которая не сможет переложить ни на кого ответственность за провалы и одна партия, которую будут уважать, если у неё будут успехи».

Антон Геращенко, 06/09/2019 (51:32-51:45)

У I скликанні ВРУ (вибори до якого проходили у березні-квітні 1990 року) 355 депутатів належали до Комуністичної партії України (за даними дослідження DataVox). Це скликання діяло до 1994 року. Зважаючи на те, що тоді питання парламентських фракцій врегульовано не було, ми прирівнюємо тодішніх членів партій до сучасних членів фракцій. Якщо рахувати з таким припущенням, то монобільшість в Україні не вперше. Проте, це перша монобільшість з моменту внесення поняття «коаліція» у Конституцію. 

Неправда

«Згідно Конституції голова державної адміністрації міста Києва, відповідно як і голова адміністрації області чи району, складає повноваження перед новообраним президентом. З моменту, коли новий президент приймає присягу, всі голови місцевих адміністрацій складають свої повноваження, і у президента появляється право або призначити нового, або перепризначити того, хто був, це його вибір».

Андрій Богдан, 06/09/2019 (1:17:35-1:18:32)

Про те, що голови місцевих державних адміністрацій призначаються на строк повноважень президента, йдеться не в Конституції, а в законі «Про місцеві державні адміністрації». У разі обрання нового президента голови місцевих державних адміністрацій продовжують здійснювати свої повноваження до призначення нових голів місцевих державних адміністрацій – складати повноваження не обов’язково.

Правда

«Я хотів би нагадати, що існує закон “Про столицю”, і два міста в місті Україні, в Україні два міста мають особий статус – це Київ та Севастополь. І в законі про столицю прописано, і Конституційний суд в 2013 році це підтвердив, що обраний киянами київський міський голова зобов’язаний бути призначеним головою Київської міської державної адміністрації».

Віталій Кличко, 06/09/2019 (1:19:41-1:20:10)

Згідно з законом про «Столицю України – місто-Герой Київ», виконавчим органом Київської міської ради є КМДА, а її голову призначає президент України у порядку, передбаченому Конституцією. Чи має мер також обіймати посаду голови КМДА, там не вказано. Рішенням Конституційного Суду 2003-го року (теза спікера про рішення 2013 року, ймовірно, є обмовкою) було ухвалено, що голову КМДА призначає і звільняє Президент України за поданням Кабінету Міністрів України. Президент зобов’язаний призначати на посаду голови КМДА саме обраного киянами мера.

Правда

«Знаєте, який бюджет міста Прага? $2,8 млрд. А знаєте, скільки бюджет міста Києва? $2,2 млрд. А де наша Прага?»

Андрій Богдан, 06/09/2019 (1:24:16-1:24:40)

Доходи Києва на 2019 рік передбачені на рівні 57,4 млрд грн, або $2,26 млрд. Бюджет Праги на 2019 рік – 59,2 млрд крон, або $2,52 млрд.

Варто зауважити, що порівнювати бюджети міст краще у доларах за паритетом купівельної спроможності. Тоді бюджет Києва становитиме $6,05 млрд, а Праги – $4,43 млрд. 

VoxCheck не перевіряє оціночне висловлювання спікера «А де наша Прага?». 

Неправда

«Бюджет Києва 4 роки тому був 18 млрд грн, а сьогодні – 60».

Віталій Кличко, 06/09/2019 (1:24:43-1:24:52)

На 2019 рік заплановано доходи у розмірі 57,4 млрд грн. А от у 2015 році доходи бюджету м. Києва були на 49% більшими, ніж каже спікер, – 26,8 млрд грн.

Технічна помилка

«18 млн туристів приїжджає (в Прагу – ред.), до міста Києва в 15 році приїжджало 1 млн туристів, в минулому році – 3 млн, в цьому – 4 млн».

Віталій Кличко, 06/09/2019 (1:28:07-1:28:19)

У 2018 році Прагу відвідали 7 млн туристів. А 18 млн, про які говорить спікер, – це кількість заброньованих ними ночей. 

У 2015 році Київ відвідали 1,5 млн туристів, у 2017 році – 2 млн, у 2018 році (останні дані) – 3,55 млн. При цьому начальник управління туризму та промоцій КМДА Антон Тараненко повідомляв про майже 5 млн туристів у 2018 році із посиланням на дані прикордонної служби м. Київ та щорічного звіту мережі туристичних інформаційних центрів. 

Правда

«Петро Порошенко призначив Віталія Кличко головою адміністрації тільки після того, як Віталій Кличко виграв вибори мера і кияни дали йому мандат довіри».

Артур Герасимов, 06/09/2019 (1:40:21-1:40:30)

Петро Порошенко призначив Віталія Кличка головою Київської міської державної адміністрації 25 червня 2014 року. Віталія Кличка вперше обрали мером Києва 25 травня 2014 року

Правда

«56% незадоволені діяльністю мера, 62% незадоволені діяльністю Київради, можливо там помилився у відсотку, даруйте. І нарешті, третя цифра, ключова. 72% киян вважають, що виконавчу владу в Києві не може очолювати людина, яка призначається згори».

Сергій Рахманін, 06/09/2019 (2:00:26-2:00:46)

Згідно з опитуванням групи «Рейтинг» за 20-27 серпня, це правда.

VoxUkraine — унікальний контент, який варто читати. Підписуйтесь на нашу e-mail розсилку, читайте нас в Facebook і Twitter, дивіться актуальні відео на YouTube.

Ми віримо, що слова мають силу, а ідеї – визначний вплив. VoxUkraine об’єднує найкращих економістів та допомагає їм доносити ідеї до десятків тисяч співвітчизників. Контент VoxUkraine безкоштовний (і завжди буде безкоштовним), ми не продаємо рекламу та не займаємось лобізмом. Щоб проводити більше досліджень, створювати нові впливові проекти та публікувати багато якісних статей, нам потрібні розумні люди і гроші. Люди є! Підтримай VoxUkraine. Разом ми зробимо більше!


Застереження

Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний