Інфляція не пересічного українця: для кого ціни ростуть швидше – бідніших чи заможніших

Інтерн VoxUkraine Дарія Михайлишина чотири місяці ретельно спостерігала за цінами на продукти харчування. Тепер ми маємо відповідь на питання – для кого в Україні інфляція вища

Автор:

Інфляція вимірюється за допомогою різних показників – індексу споживчих цін та цін виробників, експорту та імпорту, дефляторів ВВП. Свій індекс інфляції рахують журнали, а популярні новинні сайти щороку складають індекс паски чи борщу, але  жодне дослідження чи стаття не дає відповіді на просте питання: для яких верств населення в Україні інфляція зазвичай більша – бідніших чи більш заможних? Ми вирішили розібратися в цьому питанні та протягом чотирьох місяців збирали ціни на продукти, які споживає кожна з верств.

Подяка  лідеру проекту iMoRe Тетяні Тищук, співзасновнику VoxUkraine Олександру Талавері та лідеру проекту DataVox Дмитру Остапчуку

Тема продовольчої інфляції є важливою для досліджень, так як має безпосередній вплив на життя людей. Перекоси в інфляції можуть, наприклад,  означати,  що у частини суспільства рівень життя насправді погіршується у той час, як офіційні дані, що дають середнє значення для всього суспільства, стверджують протилежне. Тому важливо розуміти справжній рівень інфляції для основних верств населення.

За даними Держстату, річна споживча інфляція за період з вересня 2016 по вересень 2017 року становила 16.4% , тоді як річна продовольча інфляція за цей самий період сягає 18.8%.

І хоча ці дані становлять цінну інформацію та дають змогу оцінити та навіть передбачити зміну цін, у них є свої недоліки. По-перше, велика кількість різних показників інфляції за відсутності розуміння в суспільстві, чим вони відрізняються,  створюють простір для маніпуляцій політиками. Наприклад, перевірка висловлювань політиків на тему інфляції, яка була проведена VoxCheck  у січні 2017 року виявила, що усі 4 із 4 перевірених висловлювань були неправдою, маніпуляцією чи перебільшенням.

По друге, більшість даних Держстату показують інфляцію за період від місяця до року. Ми поставили за мету дослідити, як ціни змінюються протягом місяця. Наявність даних про короткотермінові зміни в цінах могла б бути корисною як для дослідників, так і для звичайних українців.

І, по-третє й найважливіше, інфляція, вирахувана Держстатом базується на інформації про середньостатистичного українця. З чого, на думку Держстата, складається споживчий кошик такого українця, можна подивитись на рисунку 1.  Ця інформація мало що каже про те, як змінюються “вартість” життя для бідніших чи більш заможних за середнє верств населення.

Наше дослідження мало на меті дати відповідь на питання, для кого в Україні ціни змінюються більш суттєво – заможніших за середньостатистичного українця чи бідніших. Ми  презентуємо простий та доступний індекс, що показує динаміку цін кожні 10 днів.

Disclaimer

Ми розуміємо, що наше дослідження не є цілком репрезентативним. При визначені продуктового кошика більш заможних та бідніших було зроблено ряд припущень (див. методологію).  Також наше дослідження проведене не для повного споживчого кошика, а фокусується лише на продуктовій інфляції.  Дослідження було проведено протягом обмеженого проміжку часу (4 місяці). Тож було б неправильним робити остаточні висновки лише на основі цього дослідження, однак ми все ж вважаємо отриманні результати цікавими як для звичайних споживачів, так і для державних службовців та дослідників інфляції в Україні.

Як ми рахували

Продовольча інфляція вираховувалась для періодів тривалістю 10 днів станом на 10, 20 та 30 день кожного місяця. Ми використовували дані про ціни з онлайн-супермаркета “Фуршет”. Для розрахунку вагової структури набору продовольчих товарів ми використали вагову структуру індексу споживчих цін, згідно з методологією Держстату.

Для кожної категорії продовольчих товарів було обрано від 1 до 10 продуктів (в залежності від кількості видів певного продукту, наявних в “Фуршеті”). Для того, щоб гарантувати, що набір продуктів є репрезентативним, були обрані і дорогі, і дешевші товари, де це було можливим.  У випадку, коли не було можливо знайти ціну на жоден продукт з певної категорії, робилось припущення, що ціна не змінилась з попереднього періоду. У випадку, коли не було можливо знайти ціну на жоден продукт з певної категорії протягом усіх періодів, ціна на цей продукт замінялась ціною схожого продукту для всіх періодів. Наприклад, так як ціна на банани не була доступна в жодному з періодів, вона була замінена ціною на апельсини.

Структура споживчого кошику у бідніших та більш забезпечених верств населення є різною. Але сформувати вагові структури для різних верств населення за відсутності даних про реальне споживання цими категоріями населення досить складно.

Найбільш достовірні дані надає Держстат, розраховуючи вагову структуру споживчого кошику для різних регіонів.  Ми вирішили використати ці дані. Було зроблено припущення, що структура кошика для бідніших верств населення є ближчою до кошика у регіонах, де населення має найнижчі доходи, а для заможних –  там, де доходи найбільші.

В результаті  аналізу заробітної платні за даними Держстату й порталу Work.ua виявлено, що регіонами з найнижчими доходами є Подільський (Вінницька, Хмельницька та Тернопільська області) та Поліський (Волинська, Житомирська,Рівненська та Чернігівська області ), а найбільшими – місто Київ. Вагову структуру продовольчого кошику цих регіонів за даними Держстату ми використали для розрахунку індексу цін для бідніших та більш заможних верств населення.

Діаграма 1. Подільський кошик

Діаграма 2. Київський кошик

Розрахунки

  1. Для кожної категорії товарів з кошику Держстата визначалась медіанна ціна. (Для того щоб перевірити, чи доцільне використання медіани, розрахунок також був проведений з середньою арифметичною ціною. У результатах, отриманих різними методами, не було систематичних відмінностей, отже, можна зробити висновок, що результати не є упередженими). У фінальному варіанті дослідження використовувалась медіанна ціна, щоб уникнути завеликого впливу нетипових цін (outliers).
  2. Для кожної категорії товарів розраховувалася зміна ціни: від медіанної ціни поточного періоду віднімалась медіанна ціна попереднього періоду та ділилась на ціну попереднього періоду.
  3. Щоб розрахувати зміну цін для групи товарів та кошику продовольчих товарів в цілому, відносна зміна в ціні помножувалась на відповідну вагу, усі зважені відносні зміни в ціні сумувались.
  4. Вираховувався індекс продовольчої інфляції, як для України в середньому, так і для бідніших та більш заможних верств населення. Для цього базовою датою було визначено 10.06.17, дата початку дослідження, і ціни станом на цю дату були нормалізовані до 100. Далі, для кожної групи населення окремо вираховувався індекс продовольчої інфляції станом на кожне 10, 20 та 30 число кожного місяця шляхом множення значення інфляції між попереднім та поточним періодом та додаванням значення індексу в попередньому періоді.

З більш детальним розрахунком можна ознайомитись тут.

Результати

Дослідження демонструє, що кумулятивна зміна цін протягом усього періоду з 10 червня по 10 жовтня для бідніших верств населення була вищою за зміну цін для більш заможних верств населення та за зміну цін для України в цілому. Протягом літа  інфляція була більш відчутною для бідніших верств населення. Пізніше, у вересні та на початку жовтня, інфляція для бідніших верств населення сповільнилась, тоді як для більш заможних – прискорилась. Наприкінці дослідження кумулятивна інфляція для бідніших верств населення майже зрівнялась з показниками кумулятивної інфляції для більш заможних верств, та України в цілому. Водночас варто зауважити, що абсолютна різниця між групами є дуже незначною як в абсолютному, так і відносному вимірі. Так за 4 місяці для біднішої групи продовольча інфляція була на 5,95% вища за аналогічний показник для більш заможної групи.

Бідніші верстви населення були більш вразливими до інфляції, так як інфляція на продукти, на які попит відносно вищий серед бідніших верств населення, вища, ніж на ті, які більше споживають заможні верстви населення.

Це означає, що бідніші верстви населення були більш вразливими до інфляції, так як інфляція на продукти, на які попит відносно вищий серед цих верств населення, була вище, ніж на ті, які більше споживають заможні верстви населення.

Зокрема, найбільшими чинниками зростання рівня цін, які стосувалися у першу чергу бідніших верств населення (таблиця 3), були зростання цін на свинину та ковбаси. Перші вплинули на бідніші верстви населення в 4 рази більше, ніж на заможніших українців, а зміна цін на ковбаси додала до інфляції бідніших у 2 рази більше, ніж заможнім. Як можна помітити у таблиці 1 – десятка продуктів, подорожчання яких зробило найбільш внесок в індекс інфляції заможніших й бідніших, перетинаються на 60%. Однак вони розташовані в різному порядку, так як становлять різну частку споживчого кошику.

Таблиця 1: Найбільші чинники змін цін для України в цілому за усі 4 місяця

Продукт Зміна в ціні продукта, % Внесок в індекс продовольчої інфляції
Яйця 32.7% 0.39%
Сало 39.2% 0.37%
Борошно пшеничне 55.8% 0.33%
Торти 122% 0.32%
Огірки 94.4% 0.27%
Вина столові, вітчизняні 38.2% 0.25%
Свинина 15.6% 0.23%
Гриби 84.8% 0.22%
Ковбаси варено-копчені 26.7% 0.20%
Сосиски, сордельки вищого ґатунку 28.1% 0.18%

 

Таблиця 2: Найбільші чинники змін цін для більш заможних верств населення за усі 4 місяця

Продукт Зміна в ціні продукта, % Внесок в індекс продовольчої інфляції
Торти 122% 0.54%
Яйця 32.7% 0.43%
Вина столові, вітчизняні 38.2% 0.35%
Огірки 94.4% 0.32%
Сало 39.2% 0.24%
Гриби 84.8% 0.23%
Натуральні напівфабрикати зі свинини 15.4% 0.21%
Сосиски, сардельки вищого ґатунку 28.1% 0.21%
Борошно пшеничне 55.8% 0.19%
Птиця (тушки курячі) 24.9% 0.17%

 

Таблиця 3: Найбільші чинники змін цін для бідніших верств населення за усі 4 місяця

Продукт Зміна в ціні продукта, % Внесок в індекс продовольчої інфляції
Свинина 15.6% 0.44%
Сало 39.2% 0.39%
Торти 122% 0.35%
Яйця 32.7% 0.31%
Вина столові, вітчизняні 38.2% 0.29%
Борошно пшеничне 55.8% 0.26%
Ковбаси варено-копчені 26.7% 0.25%
Гриби 84.8% 0.24%
Огірки 94.4% 0.23%
Коньяк 42.1% 0.22%


Фуршет VS держстат – де ціни більші

Змінам у цінах на різні продукти можуть бути різні пояснення: зміни цін на усі продукти певної категорії чи, що є більш ймовірним, зникнення чи поява в асортименті дешевших чи дорожчих товарів. Однак, така зміна в асортименті мала бути систематичною: використання медіанної ціни означає, що один додатковий товар не має мати надпропорційного впливу на інфляцію.

Зміни в цінах на інші товари можуть бути пояснені об’єктивними чинниками, наприклад, ціни на свинину та м’ясні вироби зі свинини ймовірно зросли через спалах африканської чуми свиней в Україні.

За нашими розрахунками сукупна інфляції (за цінами у Фуршеті) для всіх верств населення за 4 місяця дослідження склала близько 4.5%, а, отже, середньомісячна інфляція за цей період становила близько 1.13%.  Тоді як середня інфляція на продукти харчування за цей період за даними Держстата сягала близько 1.25%.

Скоріш за все, це свідчить, що ціни у великих онлайн-супермаркетах, на основі яких проводилось дослідження, зростали повільніше, ніж в інших торговельних мережах (на ринках та в звичайних магазинах). З іншого боку, те, що різниця між нашим індексом цін та офіційним показником  є невеликою, вказує, що наше дослідження є досить репрезентативним.

Головне фото: depositphotos.com / Dmytro_Z

VoxUkraine — унікальний контент, який варто читати. Підписуйтесь на нашу e-mail розсилку, читайте нас в Facebook і Twitter, дивіться актуальні відео на YouTube.

Ми віримо, що слова мають силу, а ідеї – визначний вплив. VoxUkraine об’єднує найкращих економістів та допомагає їм доносити ідеї до десятків тисяч співвітчизників. Контент VoxUkraine безкоштовний (і завжди буде безкоштовним), ми не продаємо рекламу та не займаємось лобізмом. Щоб проводити більше досліджень, створювати нові впливові проекти та публікувати багато якісних статей, нам потрібні розумні люди і гроші. Люди є! Підтримай VoxUkraine. Разом ми зробимо більше!


Застереження

Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний