Кива, Насіров, Дерев’янко. VoxCheck кандидатів в президенти

Колишній податківець, колишній наркоборець та колишній соратник Міхеїла Саакашвілі. Наскільки правдиво вони агітують?

Автор:

Три кандидати, що потрапили до аналізу VoxCheck, нечасто фігурують в соціологічних опитуваннях, а коли з’являються, то не можуть похвалитися статистично значущими результатами. Так, за останніми даними їх рейтинги були в рамках 0-0,1%.

Втім, всі троє почали свою боротьбу за електорат. Ми ж у свою чергу проаналізували ключові фактологічні твердження в їх виступах.

У рамках проекту «Рейтинг маніпуляторів та брехунів» ми аналізували заяви кандидатів у президенти. В рейтинг увійшли політики, які говорили протягом 2018 року та мали президентські амбіції та/або високі соціологічні рейтинги. Водночас, ми усвідомлюємо, що для деяких політиків передвиборчі перегони почалися лише з 2019 року, і вони могли змінити свою риторику зараз. Тому в лютому та березні 2019 ми будемо перевіряти їх висловлювання в окремих матеріалах.

Роман Насіров

Вечір 2 березня 2017 року виявився не надто приємним для Романа Насірова, тодішнього очільника Державної фіскальної служби. Детективи НАБУ приїхали до Феофанії (де Насіров в той час перебував ), щоб вручити йому підозру про нанесення збитків державі на 2 млрд грн. Далі події розвивалися швидко.  

Інфаркт, який одразу охрестили фейковим, а за кілька днів арешт та звільнення з посади. А вже 16 березня за Насірова внесли заставу – 100 млн грн, і, хоч з певними обмеженнями – він опинився на свободі.

Здавалося історія з екс-посадовцем завершилася, але 11 грудня окружний адміністративний суд Києва поновив Романа Насірова на посаді голови Державної фіскальної служби України, а вже через місяць, 16 січня, ЦВК прийняла його документи та зареєструвала кандидатом у президенти.

Відтак, Насіров знову ввійшов в політичне життя країни і потрапив під прискіпливий погляд VoxCheck.

Насправді ми вже перевіряли слова екс-податківця в кінці 2016 – на початку 2017 року, і результати були не найкращими. Він часто використовував неточні дані та маніпулював. В цілому ми знайшли в нього лише 2 правдиві цитати з 11 перевірених (детальніше читайте в нашій статті Податковий VoxCheck). Чи став він говорити більш правдиво?

Неправда

«В 2014 році в нас 12 працюючих годували 10 пенсіонерів, зараз в нас 10 працюючих годують 12 пенсіонерів».

Роман Насіров, Громадське радіо (32:14-32:22)

Ми не знаємо, про яких саме працюючих говорить Насіров, тому наводимо дані і по зайнятому населенню, і по штатних працівниках.

  1. В 2014 році було 8,96 млн штатних працівників, в 2017 – 7,68 млн осіб. Тобто співвідношення штатних працівників та пенсіонерів не змінилося. 10 пенсіонерів на кожних 6,6 працюючих в 2014 році та 6,4 в 2017 році.
  2. В 2014 році в Україні було 13,5 млн пенсіонерів та 18,1 млн зайнятого населення. В 2017 році – 11,9 млн та 16,2 млн відповідно. Тобто співвідношення зайнятого населення та пенсіонерів також практично не змінилося. В 2014 році це було 10 пенсіонерів на кожних 13,4 працюючих, в 2017 році – 10 пенсіонерів на 13,6 працюючих.  

Важливо також те, що дані за 2014 рік надаються Державною службою статистики з урахуванням окупованих територій та АР Криму, а за 2017 рік – без. Тобто це дещо викривлює показники. Втім, Насіров в будь якому випадку називає некоректні цифри, тому наш вердикт – неправда.

Неправда

«В деяких розвинутих країнах світу, яким зараз, наприклад, є Китай. Там взагалі пенсій немає».

Роман Насіров, Громадське радіо, (32:58-33:04)

Станом на 2017 рік в Китаї функціонує трирівнева пенсійна система:

  • державна програма, що складається з Пенсійного фонду та Національної ради з соціальних питань Фонду безпеки;
  • щорічні внески від компаній;
  • приватні пенсії фізичних осіб.

В основному пенсійна система Китаю сфокусована саме на першому, державному рівні. Загалом пенсії у Китаї отримують близько 150 млн людей (дані китайського Держстату).

Ілля Кива

Кар’єрний шлях Іллі Киви тривіальним не назвеш. Він встиг побувати в ролі керівника департаменту протидії наркозлочинності Національної поліції, голови федерації доміно України та голови профспілок Міністерства внутрішніх справ.

В липні 2017 року він очолив Соціалістичну партію України і одразу ж почав активну діяльність. Партія позбулася частини колишнього керівництва, отримала нову програму, а в листопаді 2018 року, на з’їзді партії, Киву висунули кандидатом на президентські вибори 2019 року.

Маніпуляція

«Когда ребенок (в Украине) родится, он уже всем должен. Это власть сегодня привела нас к этому состоянию. Долги МВФ уже будут выплачивать наши внуки. Они еще не зачаты и не родились, а уже должны выплачивать».

Ілля Кива, 112, (12:16-12:28)

Прогнозні виплати за боргами МВФ триватимуть до 2034 року, тобто ще 15 років (від 2019 року). Тобто діти які народяться цього року ще не стануть повнолітніми і, відтак, не будуть сплачувати податки, з яких повертаються борги зовнішнім кредиторам. Не кажучи вже про внуків. Саме в цьому полягає маніпуляція.

Інша справа, що борги постійно доводиться перекредитовувати, аби віддавати їх вчасно. Тому якщо формально чинна влада й бере, на перший погляд, багато боргів, частина цих коштів направляється на погашення старих боргів (на жаль, вирахувати – це досить нетривіальне завдання).

Водночас ледве не кожен уряд також бере борги на покриття дефіциту держбюджету – і в такому випадку загальна сума боргів збільшується. Тобто відбувається приріст суми держборгу.

Але програма МВФ – це не лише гроші для перекредитації чи покриття дефіциту бюджету. Важливою складовою цих програм є реформи, які Україна зобов’язується проводити коли їй надають позики. Успішне виконання цих реформ – це економічний розвиток країни, доступ до іноземних інвестицій та дешевших позик.

Неправда

«Газа-то мы на самом деле добываем сколько? 18 млрд кубометров в год, а расходуем 16 млрд».

Ілля Кива, 112, (12:47-12:56)

Не зовсім зрозуміло, кого саме Кива має на увазі, коли говорить про споживання газу – промисловість, населення або усіх разом взятих. Але спробуємо перевірити усі можливі категорії.

У 2018 році в Україні було видобуто 21 млрд м3 газу. З них державними компаніями «Укргазвидобування» та «Укрнафта» – 16,6 млрд м3. Решту газу видобули приватні компанії.

Населення у цей період (напряму або у формі опалення, яке виробляє тепло-комуненерго) спожило 15,4 млрд м3. Оскільки населенню та ТКЕ продавала газ тільки компанія Укргазвидобування (15,5 млрд м3) за покладеними на неї спеціальними обов’язками, то населенню мало би вистачити газу внутрішнього видобутку. Але частина газу (із цих 15,5 млрд м3) була технологічними витратами – це газ, потрібний для того, щоб видобути решту газу. Насправді УГВ продала населенню лише 13,8 млрд м3. Тобто населенню не вистачило газу внутрішнього видобутку.

Якщо ж говорити про загальне споживання газу українськими компаніями, бюджетними установами тощо, то минулого року в Україні було спожито 32,3 млрд м3. Таким чином газу внутрішнього видобутку (включно із видобуванням приватними компаніями загалом 21 млрд м3) аж ніяк не вистачало.

Отже, жоден з названих Кивою показників не є правдивим.

Неправда

«Неужели после безвиза уровень жизни в стране поднялся? Нет. 7 млн человек выехало».

Ілля Кива, ZIK, (17:48-17:55)

Точних даних про те, скільки українців назавжди виїхало за кордон, на жаль, не існує. За статистикою ООН, 2017 року за межами України проживало 5,9 млн українців. Але ООН включає до емігрантів усіх людей, які народилися у певній країні, але не живуть у ній. У випадку України до цього показника включаються не тільки ті, хто виїхав з незалежної України, а й ті, хто тут народився ще за радянських часів і після розпаду СРСР 1991 року лишився жити в інших пострадянських країнах. В Росії, наприклад, за оцінками ООН, відтоді лишилося близько 3 млн українців. Їх ООН також включає до показника кількості мігрантів з України.

Схожий підхід у Міжнародної організації міграції. За її даними, з початку 20 століття (тобто за вже майже 120 років) з України виїхало 8 млн людей. Організація все ще вважає таких людей українськими мігрантами.

Таким чином, з України справді поїхало від 5 до 8 млн українців – але точно не з моменту введення безвізу.

Якщо ж Кива говорить про сезонних робочих, то міністр соцполітики Андрій Рева заявляв про 9 млн таких мігрантів. Але навіть, якщо Рева називає правильну цифру, то

  1. вони не виїхали на завжди, а працюють за-кордоном тимчасово;
  2. така ситуація склалася не через безвіз, а через те, що країни ЄС стикнулись з дефіцитом робочої сили і спростили офіційне працевлаштування для українців;
  3. такий високий показник в принципі є малоймовірним, адже в такому випадку йдеться про половину робочої сили в Україні.

Юрій Дерев’янко

Ще один політик, якого ми перевірили – позафракційний депутат Юрій Дерев’янко. Він був тісно пов’язаний із РНС (Рух Нових Сил Міхеїла Саакашвілі) і навіть досі вважається частиною керівництва партії. Адже хоч з’їзду РНС ще не було, фактично Дерев’янко покинув партію Саакашвілі.

4 липня 2018 року він висунувся кандидатом в президенти від власної партії «Воля». І хоча вона не представлена повноцінно в парламенті, Дерев’янко вже покладає надії на майбутні парламентські вибори. Він впевнений – пройдуть.  

Big Data, блокчейн, робототехніка. Персональний сайт Юрія Дерев’янко вітає відвідувачів не лише повідомленням, що його власник йде в президенти, але й модними нині словами. Втім у своїх виступах політик більше акцентує увагу все ж на інших, більш звичних у політичній риториці речах. Економіка, війна, податки, розмитнення, корупція, якій, до речі, Дерев’янко приділяє особливу увагу.

Неправда

«А сьогодні це (податковий тиск – прим. ред) понад 43% від всієї економіки, від ВВП».

Юрій Дерев’янко, Наш, (12:58-13:02)

Прогнозний номінальний ВВП України на 2018 рік – 3553 млрд грн (ст.63). Податкові надходження до бюджету в 2018 році становили 986,3 млрд грн. Тобто так званий податковий тиск на економіку становить 27,7%.

В 2017 році частка податків порівняно з ВВП була дещо вища – 27,8% (2982,9 млрд грн номінальний ВВП та 828,2 млрд грн податкових надходжень).

Правда

«Це означає зменшення видатків для них, в тому числі і для фінансування НАТО. <…> Для Німеччини 1% ВВП в рік (фінансування НАТО – прим. ред) – це 23 мільярди євро».

Юрій Дерев’янко, Наш, (28:30-28:35; 28:40-28:45)

Насправді 1% ВВП Німеччини навіть більше, ніж говорить Дерев’янко. В 2017 році – це 33 млрд євро, а за прогнозами на 2018 рік – 34 млрд євро. Названа кандидатом цифра була справедливою для 2005 року. Але Юрій Дерев’янко говорить це в контексті того, що видатки Німеччини в 1% ВВП на НАТО – це дуже значна сума. Відтак, правильна цифра ще більше підкреслює його думку. Тому незважаючи на відхилення в сумі, наш вердикт – правда.  

Правда

«Тому я є співавтором законопроекту, який сьогодні вже має можливість бути прийнятим у Верховній Раді стосовно скасування депутатської недоторканності».

Юрій Дерев’янко, Наш, 51:57-52:05

Юрій Дерев’янко справді є одним із співавторів законопроекту про скасування депутатської недоторканності

VoxUkraine — унікальний контент, який варто читати. Підписуйтесь на нашу e-mail розсилку, читайте нас в Facebook і Twitter, дивіться актуальні відео на YouTube.

Ми віримо, що слова мають силу, а ідеї – визначний вплив. VoxUkraine об’єднує найкращих економістів та допомагає їм доносити ідеї до десятків тисяч співвітчизників. Контент VoxUkraine безкоштовний (і завжди буде безкоштовним), ми не продаємо рекламу та не займаємось лобізмом. Щоб проводити більше досліджень, створювати нові впливові проекти та публікувати багато якісних статей, нам потрібні розумні люди і гроші. Люди є! Підтримай VoxUkraine. Разом ми зробимо більше!


Застереження

Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний