Команда президента: про що говорить керівництво Блоку Петра Порошенка. VoxCheck

Перевірка тверджень Ірини Луценко, Артура Герасимова, Олексія Гончаренка та Сергія Березенка

poltava.solydarnist.org

Автори:

Офіційно до початку передвиборчої кампанії ще далеко, але, судячи з кількості політичних білбордів по всій Україні, вона вже почалась. Про участь у перегонах на пост президента України вже заявили півтора десятків політиків – від Іллі Ківи до Юлії Тимошенко. Деякі вже навіть презентували свої програми (див. фактчеки «Новий курс» Юлії Тимошенко, «Українська мрія» Вадима Рабіновича, щоправда, Рабінович поки що не заявляв про президентські амбіції). Крім того, заступник голови фракції «БПП» Сергій Березенко в одному з інтерв’ю заявив, що передвиборний штаб Блоку Петра Порошенка вже розпочав свою роботу.

VoxCheck F.A.Q.

VoxCheck розпочинає цикл статей, де досліджуватиме риторику лідерів основних партій або парламентських фракцій, чиї очільники заявляють про президентські або парламентські амбіції (і мають досить велику ймовірність туди потрапити).

У цій статті ми проаналізуємо промови керівників БПП за липень 2018 року: голови фракції Артура Герасимова та чотирьох його найбільш медійно відомих заступників – Ігоря Кононенка, Олексія Гончаренка, Сергія Березенка та Ірини Луценко (загалом їх вісім). Щоправда Ігор Кононенко у липні не давав жодних коментарів чи інтерв’ю та не виступав у Верховній Раді, тому він не потрапив у фактчек.

У наступних випусках чекайте перевірку очільників Батьківщини, Опозиційного блоку, «За життя», Громадянської позиції, Радикальної партії та інших. Кожні 2-3 тижні ми будемо обирати одну з політичних сил та аналізувати їхні промови за останній місяць.

Ірина Луценко

Ірина Луценко в липні була найбільш медійно активною в команді президента – саме вона ретранслювала основні його ініціативи. Це і не дивно, адже по сумісництву вона представник президента у Верховній Раді.

Про експорт до ЄС

Неправда

«У торгівлі з ЄС ми збільшили свій експорт майже в три рази, починали з 18%, зараз – 42% нашого експорту»

26/07/18

Незрозуміло з яким саме періодом порівнює Ірина Луценко: в Україні агреговані дані по зовнішній торгівлі надають Держстат та НБУ, і ці дані трішки різняться через незначну різницю у методології. Ми вважаємо за достатню умову, аби хоч якесь з джерел надавало статистику, наведену у цитаті, для визнання цитати правдивою.

Експорт товарів та послуг в ЄС (дані Нацбанку) впав з $19,6 млрд у 2013 році до $14,4 млрд у 2015 році, а потім зріс до $18,9 млрд у 2017. Тобто він поки що не повернувся на рівень 2013 року. Частка ЄС зросла з 24% у 2013 до 35,1% у 2017.

Можливо, Ірина Луценко має на увазі експорт лише товарів за перші 5 місяців 2018 року (дані Держстату). За цей період частка ЄС в нашому експорті товарів справді досягла 42% (статистики за півроку поки що немає). Але показника 18% за будь-який період ми не знайшли. У 2013 частка експорту товарів була 26,2%.

За даними НБУ за перші півроку частка ЄС в експорті товарів України становила 36,6%, а у 2013 році – 23,6%, а не 18%.

Про збиткові держпідприємства

Неправда

«В нас 3400 держпідприємств, які збиткові, але чомусь працюють. І всі ми оплачуємо дотації цим підприємствам, тобто, годуємо їх керівництво і корумпованих чиновників, депутатів, кому таке становище вигідне.»

26/07/18

Ірина Луценко каже неправду, бо збиткових державних підприємств, хоч і дуже багато, але все ж значно менше, ніж вона заявила.

За даними МЕРТ у 2016 році в Україні було 3445 державних підприємств. З них 933 були прибутковими, а 2515 – збиткові. Водночас у 2017, за даними МЕРТ, збиткових вже було набагато менше – 386.

Про склад ЦВК

Правда

«Процедура, передбачена Законом про ЦВК говорить про те, що в поданні Президента при призначенні на посаду членів комісії враховуються пропозиції депутатських фракцій і груп, утворених у поточному скликанні ВРУ. Там жодного слова немає про пропорційність, про обов’язковість всіх депутатських фракцій.»

05/07/18 (9:47-10:16)

Справді, ст. 6 ЗУ «Про ЦВК» передбачає, що у поданні президента враховуються пропозиції депутатських фракцій і груп. Більш детальне пояснення у законодавстві відсутнє, тому обов’язковість врахування пропозицій всіх депутатських фракцій не закріплена. Так само в законі не передбачено і пропорційне представництво фракцій у ЦВК.

Разом з тим відповідно до рекомендацій Венеціанської комісії у ЦВК мають бути або представники всіх парламентських партій, або парламентських партій плюс партій, які набрали певний відсоток на виборах.

Про результати дії закону про публічні закупівлі

Без вердикту

«За період, коли діяв основний закон про публічні закупівлі державі, і державному бюджету, і місцевим бюджетам вдалось зекономити близько 50 млрд грн.»

02/07/18 (3:08-3:18)

Згідно з аналітикою Prozorro з моменту впровадження системи номінальна економія склала майже 57 млрд грн.

Разом із тим, треба розуміти, що номінальна економія – це показник, який автоматично розраховується системою і є співвідношенням очікуваної вартості та вартості за результатом аукціону. Цей показник він фігурує в усіх звітах по ПроЗорро. Водночас, оскільки закупівельники схильні завищувати очікувану вартість, показник номінальної економії може бути некоректним (із цим пов’язаний вердикт до цього твердження Ірина Луценко).

Проте можна стверджувати, що оновлені тендерні процедури в новій системі – як електронний аукціон – дійсно дозволяють отримати більш вигідну пропозицію в тендері.  

Дослідження KSE показало, що аукціон Прозорро, навіть за умови завищеної очікуваної вартості, забезпечує більш вигідну ціну порівняно з неконкурентними процедурами. Наприклад, на ринку газу додаткова економія становить в середньому 4%.

Отже, по цій цитаті ми не можемо поставити вердикт, бо офіційний показник політик назвала правильно, але реальна економія може бути іншою  

Про підтримку інтеграції в ЄС та НАТО

Неправда

«Президентом завершуються напрацювання змін до Конституції, де чітко закріпляться стратегічні цілі: курс України на ЄС і НАТО. Вони відповідають нашим національним інтересам і підтримуються більшістю населення України – понад 60% населення.»

02/07/2018 (59:13-59:31)

Жодне опитування не показує такий відсоток підтримки інтеграції України в ЄС та НАТО, хоча цифри підтримки дійсно високі.

Фонд Демініціативи (опитування проводилось 15-19 грудня 2017 року): підтримка вступу в ЄС – 59,1%, вступу в НАТО – 45,4%.

Рейтинг (22 червня – 5 липня 2018 року): підтримка вступу в ЄС – 50%, вступу в НАТО – 42%.

КМІС (7-21 червня 2018 року): підтримка вступу в ЄС – 47,3%, вступу в НАТО – 41,1%.

Про підтримку реформ

Маніпуляція

«Підтвердженням того, що Європейський Союз позитивно оцінює роботу української влади, парламенту і Президента за цей період чотирьохлітній, при тому що йде серйозна війна з Російською Федерацією, дуже серйозна війна, є те, що 10 липня вступлять чергові санкції, запроваджені Європейським Союзом, нашими партнерами, проти Російської Федерації як агресора, які будуть діяти на рік.»

09/07/2018 (50:55-51:22)

По-перше, це не чергові санкції, а поновлення вже існуючих. По-друге, вони введені через агресію Росії проти України, окупацію Криму та підтримку сепаратистів на Донбасі. Як умову зняття санкцій європейці ставлять виконання Мінських угод. Отже, вони не свідчать про позитивну оцінку роботи української влади з боку ЄС.

Артур Герасимов

Головною темою для очільника «БПП» в липні було питання переобрання складу Центральної виборчої комісії – щоправда, усі вони були оціночними судженнями політика, тому до фактчеку не потрапили.

Також у липні Артур Герасимов наголошував на досягненнях президента та важливих законах, які були прийняті за ініціативи голови держави – наприклад, закон про національну безпеку.

Про підтримку США закону про нацбезпеку

Правда

«Насправді міжнародні партнери повністю підтримали цей фундаментальний закон (про національну безпеку – ред.). І я хочу зацитувати офіційне повідомлення Державного департаменту Сполучених Штатів Америки, країни, яка є однією з ключових в НАТО. Цитую: “США вітають новий український Закон “Про національну безпеку”, прийнятий Верховною Радою України 21 червня та підписаний Президентом Петром Порошенком 5 липня. Закон повністю відповідає західним принципам та забезпечує основи для сумісності українських Збройних Сил з НАТО. Сполучені Штати готові продовжувати підтримку реформ сектору безпеки та оборони України для зміцнення здатності України захищати свою територіальну цілісність”.»

09/07/2018 (7:03-7:41)

Держдепартамент США справді 6 липня оприлюднив таку заяву, позитивно оцінивши прийняття Закону «Про національну безпеку».

Сергій Березенко

Сергій Березенко відомий в першу чергу за скандальними довиборами у 205 окрузі в Чернігові. Він залишається палким прихильником мажоритарки та впевнений у тому, що систему виборів вже не змінять до 2019 року.

Про підтримку виборчих систем

Неправда

«Не дивно, що за опитуваннями громадської думки, сьогодні 30% українців підтримують виключно мажоритарну систему, 45% – змішану, а у виключно пропорційної тільки 15% симпатиків.»

30/07/2018

Останні опитування, проведені соціологічними службами щодо виборчої системи, проводились восени 2017 року. Більш нових досліджень ми не знайшли.

Згідно з результатами опитування Центру Разумкова (ст.52) за 22-27 вересня 2017 року (ст. 4):

  • пропорційну систему з відкритими списками підтримують 34,5% опитаних,
  • змішану систему з закритими списками – 17,2%,
  • мажоритарну систему – 16,1%,
  • пропорційну систему із закритими списками – 5,2%,
  • інші варіанти обрало 3,4% респондентів,
  • не визначились з відповіддю 23,6% опитаних.

Згідно з результатами опитування КМІС за 28 жовтня — 14 листопада 2017 року:

  • пропорційну систему, де виборцi голосують виключно за списки полiтичних партiй, підтримує 18,7% опитаних,
  • мажоритарну, де виборцi голосують тiльки за кандидатiв вiд свого виборчого округу – 29,5% респондентів,
  • змішану, тобто таку як зараз підтримує 26,5% опитаних,
  • решта опитаних (25,3%) не визначились з відповіддю або відмовились відповісти.

Отже, за жодним з опитувань 45% не підтримує змішану систему, а пропорційну систему підтримує більше 15% опитаних.

Про рекомендації Венеціанської комісії

Правда

«Є приклад Венеційської комісії, яка вважає дає чіткі рекомендації, що не можна змінювати виборче законодавство, так само приймати цілий виборчий кодекс, за рік до чергових виборів. У вересні ми зайдемо у розгляд зміни законодавства в частині виборів, голосуючи за виборчий кодекс. Це буде менше ніж за рік до президентських і менше ніж за рік до парламентських виборів. Але згідно українського законодавства, ми закон не порушуємо»

05/07/2018 (0:48-1:01)

Справді, Венеціанська комісія у своїх рекомендаціях щодо виборів у пункті ІІ.2.b (ст. 10) радить не вносити зміни до виборчого законодавства менше, ніж за рік до виборів, тому що такі зміни з великою ймовірністю будуть продиктовані кон’юнктурним інтересом політичних партій, а не бажанням покращити законодавство. В тому числі це стосується зміни виборчої системи.

Водночас українське законодавство такі зміни не порушують.

Олексій Гончаренко 

Олексій Гончаренко – один з колишніх членів «Партії регіонів», що опинились потім в «БПП». Дуже часто заступник голови фракції з’являється на політичних ток-шоу.

Про відвідуваність у Верховній Раді

Правда

«Я открываю данные по поводу посещаемости (Верховной Рады – ред). 2 худших показателя посещаемости комитетов (а это же очень важный вопрос работы в комитете) – у главы фракции “Батькивщина” Юлии Тимошенко (она посетила 12% заседаний комитета, только 1 из 8 заседаний) и Юрия Бойко (это “Оппозиционный блок”, 11%, 1 из 9 заседаний).»

11/07/2018 (1:53:25-1:53:46)

Юрій Бойко є членом Комітету ВРУ у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю. За останні 1,5 роки роботи Парламенту (це VI, VII i VIII сесії ВРУ, період з лютого 2017 року до липня 2018 року) відбулось 31 засідання цього комітету. З них Юрій Бойко не був на жодному засіданні.

Юлія Тимошенко є членом Комітету ВРУ з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин. За час VI, VII i VIII сесії ВРУ (з лютого 2017 року до липня 2018 року) відбулось 15 засідань цього комітету. З них Юлія Тимошенко була присутня лише на одному засіданні (4 квітня 2017 року).

Ці дані підтверджує й інформація ВГО «Комітет виборців України». Отже, відвідуваність засідань комітетів у Бойка і Тимошенко навіть ще гірша, ніж каже Олексій Гончаренко.

Про рейтинг інноваційних країн

Перебільшення

«Сегодня вышел новый рейтинг инновационных стран. Украина поднялась на 7 мест – с 50 на 43. Впервые в этом рейтинге обошла Россию. Успех? Успех.»

11/07/2018 (2:51:28-2:51:37)

Україна справді піднялась в рейтингу інноваційності з 50 у 2017 році на 43 у 2018 році, обігнавши Росію, яка посіла 46 місце. Однак Україна не вперше обігнала РФ у цьому рейтингу. Зокрема, у доповіді за 2009-2010 роки Україна була на 61 місці, а Росія на 64.

VoxUkraine — унікальний контент, який варто читати. Підписуйтесь на нашу e-mail розсилку, читайте нас в Facebook і Twitter, дивіться актуальні відео на YouTube.

Ми віримо, що слова мають силу, а ідеї – визначний вплив. VoxUkraine об’єднує найкращих економістів та допомагає їм доносити ідеї до десятків тисяч співвітчизників. Контент VoxUkraine безкоштовний (і завжди буде безкоштовним), ми не продаємо рекламу та не займаємось лобізмом. Щоб проводити більше досліджень, створювати нові впливові проекти та публікувати багато якісних статей, нам потрібні розумні люди і гроші. Люди є! Підтримай VoxUkraine. Разом ми зробимо більше!


Застереження

Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний