Коронавірусна весна: які закони парламент ухвалив для запобігання кризи у квітні і травні

Які закони Рада ухвалила в останні 2 місяці весни, щоб подбати про бізнес, медиків і громадян

depositphotos / palinchak

Автор:

У березні та на початку квітня ми вже писали про закони, які український парламент ухвалив з метою боротьби з коронавірусом. Вони охоплювали питання спрощених закупівель медичних товарів, регулювання цін, соціальний та економічний захист для бізнесу та громадян. У нову підбірку потрапили п’ять законів (553-IX, 555-IX, 558-IX, 587-IX, 588-IX), які регулюють створення тимчасових шпиталей, забезпечують соціальний захист медиків, підтримку безробітних, запобігання розповсюдженню коронавірусу під час судових засідань та намагаються розв’язати юридичну колізію, що виникла у питанні сплати оренди під час карантину.

Дякуємо за допомогу у підготовці статті Вікторії Ковач, Сергію Буровому та Ксенії Величко

Про шпиталі і медиків

У квітні законом 555-IX парламент визначив поняття «самоізоляція», «обсервація», «обсерватор». 

У чому різниця між самоізоляцією та обсервацією? У першому випадку людина, яка може бути інфікована вірусом, сама визначає місце свого перебування. Натомість, людина на обсервації знаходиться у спеціалізованому закладі (обсерваторі), де їй можуть провести медичне обстеження та надати спеціалізовану допомогу. 

Закон також визначив, що:

  • за створення тимчасових спеціалізованих шпиталей та обсерваторів відповідають органи державної та місцевої влади;
  • такі медичні заклади можуть не виконувати вимоги, пов’язані з отриманням ліцензії, та мають право користуватися приміщеннями і майном інших установ;
  • ці заклади можуть тимчасово за контрактом залучати лікарів, у тому числі з інших медичних закладів. У такому випадку за медиком залишається його основне місце роботи і посада. Заробітну плату на основному місці роботи він отримає за фактично відпрацьований час.

7 травня Верховна Рада ухвалила два закони (587-IX та 588-IX), які стосуються залучення медиків до роботи та їх страхування:

  • для боротьби з короновірусною хворобою до роботи у лікарнях можуть на волонтерських засадах залучатися лікарі-інтерни та лікарі-спеціалісти без підтвердженої категорії;
  • медики (а також працівники Національної поліції та Національної гвардії) мають проходити регулярне тестування на коронавірус незалежно від того, чи мали вони контакти з зараженими особами. 23 квітня на виконання цього закону МОЗ запровадило щоп’ятиденне тестування медичним працівникам, які працюють з хворими на COVID-19, працівникам лабораторій, які проводять тестування на коронавірус, та працівникам патологоанатомічних, судово-медичних бюро, які стикаються зі зразками вірусу;
  • медичним працівникам, що перебувають на самоізоляції чи лікарняному через коронавірусну хворобу, допомога з тимчасової непрацездатності виплачується у розмірі 100% від середньої зарплати незалежно від стажу роботи. Всім іншим виплачуватимуть 50% від середнього доходу. Це правило діє під час карантину та 2 місяці після його зняття;
  • страхові виплати медикам, які захворіли на COVID-19 на роботі, прирівнюються до виплат учасникам бойових дій: у випадку інвалідності внаслідок коронавірусної хвороби медик отримає компенсацію у розмірі 600 тис. грн (300 прожиткових мінімумів), а якщо він/вона загине від COVID-19, рідні отримають 1,5 млн грн (750 прожиткових мінімумів). Ці норми поширюються і на студентів-медиків старших курсів та інтернів, якщо вони були залучені до лікарень для боротьби з коронавірусною хворобою.

Законом 587-IX МОЗ зобов’язали:

  • розробити порядок визначення лікарень, які будуть госпіталізувати хворих на коронавірус під час першої, другої та третьої хвиль захворюваності, створення тимчасових спеціалізованих шпиталів та черговість їх заповнення хворими на COVID-19;
  • розробити інструкції з навчання лікарів користуванню засобами захисту та провести такі навчання;
  • забезпечити щоденну публікацію інформації про тестування на коронавірус та щотижневе оприлюднення даних про закупівлі і розподіл лікарських засобів та обладнання, а також про їх наявність у медичних закладах.

Про тих, хто має підозру чи хворіє на COVID-19:

Закон 555-IX встановлює, що:

  • обов’язковій госпіталізації у спеціалізовані лікарні підлягають хворі на небезпечні інфекційні хвороби, а також особи з симптомами таких хвороб;
  • період перебування на самоізоляції чи в обсервації вважається лікарняним та оплачується відповідно;
  •  на час дії карантину та ще 30 днів після його закінчення дозволяється обробка персональних даних без згоди особи, зокрема даних, що стосуються стану здоров’я, місця госпіталізації або самоізоляції, прізвища, імені, по батькові, дати народження, місця проживання, роботи (навчання), з метою протидії поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). Протягом 30 днів після закінчення карантину такі дані підлягають знеособленню або, якщо це неможливо, знищенню;
  • люди, які хочуть залишити територію карантину протягом інкубаційного періоду хвороби повинні отримати довідку про результати медичного обстеження. Інкубаційний період рахується від дати контакту з хворим або, якщо людина не пам’ятає чи не мала такого контакту, то від останнього контакту з будь-ким із зони карантину.

Про бізнес:

Парламент зробив чергову спробу врегулювати питання орендних платежів на період карантину. Першою був закон 533-IX, який на 2 місяці (з 1 березня по 30 квітня) скасував земельний податок, а також плату за оренду державної і комунальної землі та земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні (наприклад, на умовах оренди) фізичних або юридичних осіб та використовуються ними в господарській діяльності. Також він на 2 місяці скасував оподаткування податком на об’єкти нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, та використовуються ними у господарській діяльності. Через обурення місцевої влади (оскільки від скасування цих податків постраждали місцеві бюджети) за два тижні був прийнятий закон 540-IX, який скоротив пільговий період до місяця (з 1 по 31 березня).

Цей закон містить норму про те, що «наймач може бути звільнений від плати за користування майном відповідно до частини шостої статті 762 цього [Цивільного] Кодексу». В середині квітня законодавці прийняли закон 553-IX, який зробив ще один крок до пояснення, в яких умовах працює це правило. Зокрема, встановлено, що під час карантину причиною для зменшення чи звільнення від орендної плати може бути впроваджена державою заборона на певні види діяльності, або заходи, що забороняють доступ до такого майна клієнтів орендаря. Тобто фактично від сплати оренди звільнили всіх, хто постраждав від карантинних обмежень.

Закон також 

  • скасував на період карантину нарахування пені та штрафів на підприємства водопостачання та водовідведення, а також на виробників теплової енергії з боку постачальників газу та електроенергії.

Більш повний аналіз проекту закону 553-IX «Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік”» публікувався на Економічній правді.

Попередньо згаданий закон 533 встановив, що

  • на платників податків у період з 1 березня по 31 травня не накладається пеня, а нарахована, але не сплачена, має бути списана; не застосовуються штрафи за несвоєчасне подання звітності, затримки у сплаті ЄСВ;
  • з 18 березня по 31 травня діє мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок підприємств (за виключенням позапланових перевірок з приводу відшкодування ПДВ на суму більше 100 тис грн) і трохи менше – до 18 травня за перевірки щодо правильності сплати ЄСВ. Вже розпочаті перевірки зупиняються до кінця мораторію.

Про тих, хто потребує фінансової підтримки:

Закон 533-IX встановив, що

  • отримувач кредиту звільняється від відповідальності за прострочені період з 1 березня по 30 квітня виплати, тобто він не має сплачувати кредитору неустойку (штраф, пеню) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виплат. 

А закон 553-IX каже, що:

  • у випадку пропуску строку огляду, виплата пенсії по інвалідності особам з інвалідністю не зупиняється до закінчення карантину;
  • якщо малі та середні підприємства сплачували ЄСВ протягом 6 місяців до дати зупинення діяльності, вони можуть отримати допомогу по частковому безробіттю, вона надається на час карантину та 30 днів після нього; 
  • якщо людина під час карантину звільнилася з роботи за власним бажанням або за угодою сторін, це не веде до скорочення терміну виплати допомоги з безробіття, як це працює у звичайний час. При цьому загальна тривалість виплати допомоги для таких людей не може перевищувати 270 днів.

Про держслужбовців та НБУ:

Той же закон 553-IX встановлює, що:

  • на період карантину та до завершення місяця, в якому скасовується карантин, зарплата та грошове забезпечення «бюджетників» (суддів, народних депутатів прокурорів) та працівників, службових і посадових осіб Національного банку України має не перевищувати 10 розмірів мінімальної заробітної плати встановленої на 1 січня 2020 року (4723 грн). 

Додатково до цієї суми зазначені працівники можуть отримувати допомогу з тимчасової непрацездатності, для оздоровлення, для вирішення соціально-побутових питань і оплату щорічної відпустки. Це обмеження не застосовується до тих, хто безпосередньо задіяний у заходах з протидії поширенню коронавірусної хвороби. 

  • на той же період скасовується проведення конкурсів на посади державної служби. Під час карантину першочергово розглядаються кандидатури, запропоновані Комісією з питань вищого корпусу державної служби або конкурсною комісією за результатами процедур конкурсного відбору, зокрема у разі, коли строк оприлюднення результатів конкурсу перевищує 45 календарних днів з дня оголошення інформації про проведення такого конкурсу. 

Якщо керівник державного органу відхиляє кандидатури, запропоновані Комісією, він може самостійно призначити бажану особу на посаду за контрактом, який діє на період карантину та до дня призначення на посаду переможця конкурсу, який має бути оголошений протягом 2 місяців після закінчення карантину.

Про судові засідання:

Законопроект 3275, ухвалений наприкінці березня, вже торкався питання відеотрансляцій судових засідань. Проте це стосувалося учасників справи. Їм дозволялося брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Підтвердження особи учасника справи здійснюється із застосуванням електронного підпису. Закон 558-IX дав судам дозвіл проводити засідання в режимі відеоконференцій на час карантину. Але у питанні тримання підозрюваного під вартою – тільки з його згоди. 

Цей закон зокрема встановлює, що:

  • якщо в період дії карантину немає можливості визначити слідчого суддю у відповідному суді (крім Вищого антикорупційного суду), клопотання передається до розгляду до іншого суду. Спори про підсудність між судами у даному випадку не допускаються;
  • якщо суддя чи колегія суддів не має можливості розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, воно може бути передано на розгляд до іншого судді або іншого суду;
  • суди за власною ініціативою або за клопотанням сторони кримінального провадження можуть проводити свої засідання у режимі відеоконференції. Такі засідання можуть проводитися і щодо продовження строку тримання під вартою підозрюваного, але тільки якщо він не заперечує проти розгляду цього питання у режимі відеоконференції. 

 

VoxUkraine — унікальний контент, який варто читати. Підписуйтесь на нашу e-mail розсилку, читайте нас в Facebook і Twitter, дивіться актуальні відео на YouTube.

Ми віримо, що слова мають силу, а ідеї – визначний вплив. VoxUkraine об’єднує найкращих економістів та допомагає їм доносити ідеї до десятків тисяч співвітчизників. Контент VoxUkraine безкоштовний (і завжди буде безкоштовним), ми не продаємо рекламу та не займаємось лобізмом. Щоб проводити більше досліджень, створювати нові впливові проекти та публікувати багато якісних статей, нам потрібні розумні люди і гроші. Люди є! Підтримай VoxUkraine. Разом ми зробимо більше!


Sorry, Comments are closed!

Застереження

Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний