KSE Voice: Велика ставка. Що НБУ хотів сказати уряду та суспільству, підвищуючи облікову ставку



KSE та VoxUkraine запускають нову рубрику KSE Voice. Щотижня провідні економісти Київської школи економіки будуть роз’яснювати актуальні та важливі події з точки зору економіки. Розпочинає Тимофій Милованов, почесний президент KSE та співзасновник VoxUkraine. 

Завтра можуть призначити голову Національного банку України. Одним з головних кандидатів в пресі називають виконуючого обов’язки голови правління Національного банку України Якова Смолія. А минулого тижня правління Національного банку України прийняло рішення підвищити облікову ставку до 14.5%. Це вже друге підвищення ставки поспіль.

Рішення по ставці буде мати економічні наслідки. Але воно також цікаве тим, що прийнято саме  зараз, перед можливим призначенням голови банку.

Облікова ставка – це інструмент монетарної політики. Вона впливає на вартість грошей в економіці. Підняття ставки робить гроші дорожчими через зростання ставок по депозитам та кредитам. Вищі ставки, в свою чергу, стримують майбутню інфляцію та одночасно економічну активність тому, що бізнеси та населення менше позичають в банків на споживання та бізнес діяльність та більше вкладають в банки на депозити.

Центральні банки підвищують облікові ставки коли вважають, що інфляція в майбутньому може бути досить високою і руйнівною для економіки. 

Центральні банки підвищують облікові ставки коли вважають, що інфляція в майбутньому може бути досить високою і руйнівною для економіки. Але все має ціну і зниження інфляції і покращення економіки в майбутньому означає дорожчі гроші і меншу економічну активність сьогодні. По суті центральні банки приймають рішення які вирівнюють економічне зростання по часу і намагаються мінімізувати ймовірність та рівень майбутніх економічних криз.

На противагу центральним банкам, політики не зацікавлені у сталому (рівномірному по часі) економічному зростанні. Мета політиків публічна підтримка та голоси виборців. Тому вони можуть бути зацікавлені досягти економічного зростання перед виборами, навіть якщо це буде зроблено за рахунок рішень що спровокують економічну кризу після виборів. Інколи у передвиборчих змаганнях політики навіть не переймаються економічним зростанням, а просто намагаються роздати виборцям гроші (підвищити зарплати та пенсії) або змусити це зробити бізнес (державне регулювання цін на товари або послуги). Існують також непрямі методи підкупу населення (змусити державні підприємства купувати товари та послуги в українських виробників з великою кількістю робітників). Без відповідного забезпечення зростанням економіки, всі ці методи ведуть до зниження ефективності економіки, накопичення державного боргу, та інфляції.

Коли таке відбувається, центральні банки намагаються протидіяти таким діям політиків по перше через впровадження більш жорсткої монетарної політики, наприклад через підвищення облікової ставки. Але також і напряму через відмову фінансувати “хотєлки” уряду. Це можливо, коли правління центральних банків є політично незалежними. І дійсно, через таку логіку в розвинених країнах натиснути або зняти керівництво центральних банків дуже складно.

Національний банк зазначає серед чинників підняття ставки такі ризики як можливе відтермінування траншу МВФ та інші. В ці інші ризики входять можливі дії уряду та політиків викликані політичною боротьбою.

Але сьогодні в Україні ситуація інша. Голови правління немає – Гонтарєва пішла, а Смолій є виконуючим обов’язки. Сьогодні майбутнє правління залежить від того, хто буде призначений наступним (ною) головою. Незважаючи на це, правління два місяці поспіль приймає рішення про підняття ставки. Звичайно, Національний банк реагує на зростання очікувань інфляції в майбутньому  – тобто намагається вирівняти економічну активність, завадити можливій кризі, та знизити очікувану інфляцію (тут важливо розуміти що саме майбутня можлива інфляція, а не сьогоднішня або минула є причиною підняття ставки). Але також Національний банк зазначає серед чинників підняття ставки такі ризики як можливе відтермінування траншу МВФ та інші. В ці інші ризики входять можливі дії уряду та політиків викликані політичною боротьбою.

Можна прийти висновку, що правління також намагається сигналізувати ринку та суспільству, що воно буде притримуватись політики в середньо та довгострокових інтересах суспільства, а не короткострокових інтересах політиків від яких також залежить і його професійна доля. І це хороша новина, особливо на тлі подій останнього місяца.


Застереження