Куди їдуть гроші: путівник по відкритих даних України

E-Data, ProZorro чи Opendatabot: де й що шукати в Україні. Лекція керівника проекту Е-Data Олександра Щелокова

Автор:

Міністерство фінансів за підтримки урядів Німеччини та Великої Британії через GIZ впровадило просвітницький проект про державні фінанси. Представники Міністерства фінансів прочитали серію лекцій для журналістів про деталі складання й виконання державного бюджету. VoxUkraine публікує найцікавіші моменти.

Керівник проекту Е-Data Олександр Щелоков розповів про те, коли з’явились відкриті дані, як користуватися E-Data і в яких виданнях роботи пишуть тексти замість журналістів. Запис лекції можна переглянути за посиланням.

Як з’явилися відкриті дані?

У ХVII cторіччі в одній із крамниць Англії працював галантерейник Джон Грант. Він продавав гудзики та нитки. А ще він був першим, хто почав відслідковувати, скільки людей і за яких обставин помирає, а скільки народжується. Він звів усі дані разом і надав цю інформації уряду Великобританії. Уряд почав використовувати ці дані. Англія була першою країною, яка використовувала відкриті дані для прогнозування чисельності армії. Уряд знав, скільки народжується дітей, скільки з них хлопчиків і скільки доживають до віку 17-18 років.

Пройшло 350 років. Можна порівняти, як виглядала табличка Джона Гранта і як  сьогодні виглядає табличка порталу e-data. Нічого не змінилося: все, що люди навчились за 350 років – це робити колонки. Єдине, що змінилось – це технології. Якщо раніше ця інформація друкувалась у книжці один раз на рік, то тепер вона доступна нам онлайн.

Відкриті данні є будь в якій країні, але є нюанси… В Сомалі доступ до відкритих даних мають 1,7% людей. На першому місці за рівнем доступу до інформації – Данія. 96,3% людей мають змогу користуватися данними. Середня тривалість життя в Данії – 80 років, в Сомалі – 55,4 роки.

Які бувають дані?

Розрізняють такі типи даних: закриті, відкриті та публічні.

  • Закриті дані – це дані доступні обмеженому колу осіб. На сьогодні закритою залишається інформація для службового користування, дані про банківську та державну таємниці. Вони не підлягають широкому розголосу.
  • Відкриті дані – це дані, які перебувають у постійному доступі в інтернеті. Нам не потрібно запитувати у когось дозволу, щоб їх використати.
  • Публічні дані – дані, які доступні нам завдяки законам, нормативно-правовим актам, відповідям на офіційні запити телефоном, поштою або на e-mail.

Основні джерела даних про публічні фінанси України

1. Державні портали

2. Електронні сервіси — сервіси, які шукають та систематизують дані за заданими користувачем параметрами.

  • Opendatabot — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів. Opendatabot збирає інформацію з відкритих державних реєстрів та інших джерел і висилає  повідомлення на месенджери Telegram, Facebook Messenger, Skype або Viber.
  • Пошуково-аналітична система .007 — web-ресурс на основі відкритих даних про використання публічних фінансів. Проект шукає та візуалізує дані з відкритих джерел про використання державою бюджетних коштів.

3. ЗМІ, особливо журналістські розслідування. Справа в тому, що яку б базу даних уряд не відкрив і який би сервіс пошуку інформації не створив – допоки журналіст не напише, про ці дані  ніхто не дізнається.

Скільки даних у  E-Data

E-Data – найбільший портал відкритих даних про публічні фінанси. З 15 вересня 2015 року на порталі оприлюднюються всі транзакції Державної казначейської служби. Також на ньому доступна інформація про використання коштів державного і місцевих бюджетів. Згодом інформацію почали розкривати суб’єкти господарювання державної і комунальної власності, у статутному капіталі яких державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків.

На сьогодні через E-Data звітують 52% державних підприємств, і близько 70% –  комунальних.

Що можна дізнатися за допомогою E-Data?

Наприклад, можна «зайти» на свою область і побачити які трансакції проводили місцеві органи влади або державні підприємства. Можна шукати інформацію про проведені платежі за розпорядниками бюджетних коштів або ЄДРПОУ.

В минулому виникали затримки з проведенням казначейством платежів. Платежі могли затримуватись від 30 до 180 днів. Лікарні не могли зробити ремонт, або закупити інсулін. E-Data дозволяє відслідковувати, коли саме казначейство провело платіж. На сьогодні таких великих затримок не виникає. Платежі проводяться вчасно – день в день, або на наступний день. Залишились випадки, коли проводяться з затримкою в тиждень або більше. Наприклад, на сьогодні платежі найбільше (до п’яти днів) затримуються у Вінницький, Івано-франківській областях.

Функціонал АРІ дозволяє збирати всю інформацію про компанію, яка є на E-Data, за заданими критеріями пошуку.

В реєстрі розпорядників, які сьогодні повинні звітувати на E-Data, 80 тисяч організацій і окремі експерти можуть сказати, що на E-Data звітує лише половина з них. Коли ми розбирались з цим питанням, то з’ясували, що 9 тис таких організацій не отримали ні копійки з державного бюджету, 7 тис знаходяться на окупованій територій і 12 тисяч – це тимчасові виборчі комісії, яких уже давно немає.

За останні два з половиною роки Україна зробила платежів на 4,6 трлн грн. І якщо порівнювати не за формальною кількістю розпорядників, а за обсягом витрат, то на  E-Data присутні дані про 90% бюджетів.

Укрзалізниця – перша структура, яка хоче відкрити всі платіжки. Законодавча колізія у чому? Усі операції які проводить держказначейство – є на E-Data. Але якщо платіж проходить, наприклад,  через держбанки, то це складно проконтролювати.

Про PrоZorro і DoZorro

PrоZorro – найвідомійший і найінформативніший портал про державні закупівлі. Аналітична система PrоZorro дозволяє отримати інформацію про те який з державних органів що у кого закупив і на яку суму. У порталу дуже багато функцій: можна порівнювати обсяги закупівель в різні періоди, аналізувати закупівлі кожного розпорядника бюджетних коштів та ін.

Платформа PrоZorro.Продажі. з’явилася трохи пізніше. Через неї продаються активи неплатоспроможних банків, які зараз знаходяться в стадії ліквідації. Тут можна купити що завгодно: від Maserati до старого комп’ютера.

Моніторинговий портал DoZorro – це платформа, де кожен учасник системи (постачальник, замовник, контролюючий орган, громадянин) може дати зворотній зв’язок державному замовнику чи постачальнику. Тут можна обговорити та оцінити умови конкретної закупівлі, поскаржитись, якщо закупівля була проведена з порушеннями і отримати оперативний відгук, або допомогу.

Про роботів

Є три види роботів – чат-боти, спам-боти, боти-павуки

  • Чат-боти – програми, створені людиною для взаємодії з людиною, програми для автоматичного діалогу у чатах.
  • Спам-боти, боти-павуки – програми для виконання великої кількості одноманітної роботи, як от розсилки пошти, спаму та збору інформації. Наприклад, вони можуть збирати інформацію в соціальних мережах про наш улюблений колір, марки одягу і передати ці дані маркетингово-рекламним компаніям.

Уже створені боти, які можуть писати статті замість журналістів.

  • Syllabs – в 2015 році за чотири години система з газетою Le Monde підготувала 150 тисяч текстів про результати регіональних виборів у Франції.
  • Quill – складний алгоритм, який працює зі статистикою та фінансовою звітністю. Пише статті для Los Angelles Times з 2014 року.
  • Heliograf – працює з Washington Post. Під час виборів у 2016 році підготував понад 500 публікацій. Може готувати новини трьома мовами: іспанською, англійською та німецькою. Washington Post здає свого бота в оренду іншим виданням.

Існує також китайський бот, розроблений спеціалістами Пекінського університету. Він написав новину з 300 слів для газети Southern Metropolis Daily всього за одну секунду.

За своїм функціоналом боти поділяються на такі типи: 23% – це «добрі» боти, тобто програми, які допомогають нам щось вирішити. 29% – «погані» боти, які запускають віруси,  влаштовують DDoS-атаки. На сьогодні лише 48% всіх статей, які ми бачимо з вами в Інтернеті, написані людиною. Половину усього того, що ми з вами бачимо і читаємо, пишуть роботи.

VoxUkraine — унікальний контент, який варто читати. Підписуйтесь на нашу e-mail розсилку, читайте нас в Facebook і Twitter, дивіться актуальні відео на YouTube.

Ми віримо, що слова мають силу, а ідеї – визначний вплив. VoxUkraine об’єднує найкращих економістів та допомагає їм доносити ідеї до десятків тисяч співвітчизників. Контент VoxUkraine безкоштовний (і завжди буде безкоштовним), ми не продаємо рекламу та не займаємось лобізмом. Щоб проводити більше досліджень, створювати нові впливові проекти та публікувати багато якісних статей, нам потрібні розумні люди і гроші. Люди є! Підтримай VoxUkraine. Разом ми зробимо більше!


Застереження

Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний