Лідери маніпуляцій. Про що брешуть голови партій за місяць до виборів?

Фактчек висловлювань Порошенка, Тимошенко, Гриценка та інших партійних лідерів в ефірі ток-шоу «Свобода слова»

Автори:

До парламентських виборів, якщо розпуск парламенту буде визнано Конституційним судом, залишився місяць. Передвиборча боротьба загострюється і лідери партій все частіше з’являються на політичних ток-шоу. Зрозуміло, що кожен намагається донести переваги саме своєї програми розвитку України. Але методи доведення своєї правоти не завжди правдиві – політики починають частіше маніпулювати, брехати і перебільшувати.

У цій статті ми перевірили фактологічні висловлювання Юлії Тимошенко, Петра Порошенка, Анатолія Гриценка, Святослава Вакарчука, Євгенія Мураєва, Олега Тягнибока та Андрія Садового, які вони висловили під час ефіру «Свободи слова» 10 червня.  

Юлія Тимошенко, лідерка партії ВО «Батьківщина»

Неправда

«Коли я вперше прийшла прем’єр-міністром, я вперше ввела допомогу на народження дитини. І це були дуже суттєві допомоги: $1000, $2000, $3000. І одноразово ми виплачували».

42:58 – 43:15

Вперше Юлія Тимошенко була прем’єр-міністром у 2005 році.

Виплати при народженні дитини існували і до її прем’єрства. Це були одноразові виплати у розмірі двох прожиткових мінімумів (далі – ПМ). У 2005 році прожитковий мінімум становив 423 грн. Отже розмір виплати при народженні дитині мав становити 846 грн, або $165 (за офіційним курсом 5,12 грн/$).

Після внесених змін, розмір виплати при народженні дитини збільшився до 22,6 прожиткових мінімумів для дітей до 6 років (376 грн у 2005 році). Виплата здійснювалась так:

  • спочатку одноразово виплачувалось 9 ПМ, або 3384 грн ($660);
  • решта суми – 13,6 ПМ, або 5113,6 грн ($998,75) – виплачувалась протягом 12 місяців.

Тобто за Тимошенко справді було суттєво збільшено розмір допомоги по народженню дитини, але виплат у $1-3 тис. бути не могло. Варто також зауважити, що збільшення виплат було виконанням програми новообраного президента Ющенка.

Можливо, Юлія Тимошенко мала на увазі часи свого другого прем’єрства, коли розмір виплат при народженні дитини став ще більшим. Вдруге Тимошенко була прем’єр-міністром з грудня 2007 до березня 2010 року.

З 31 грудня 2007 року допомога при народженні дитини надавалась у розмірі:

  • 12240 гривень – на першу дитину,  
  • 25000 гривень – на другу дитину,
  • 50000 гривень – на третю і кожну наступну дитину.  

Офіційний курс гривні до долара США у 2008 році становив 5,26 грн/$. Виплата допомоги здійснювалась одноразово при народженні першої дитини в сумі 4800 гривень ($912), другої дитини – 4840 гривень ($920), третьої та наступної дитини – 5000 гривень ($950).

Решта суми на першу дитину виплачувалась протягом наступних 12 місяців (620 грн, або $117 щомісяця), на другу дитину – 24 місяців (840 грн, або $160 щомісяця), на третю і наступну дитину – 36 місяців (1250 грн, або $237 щомісяця) рівними частинами.

Але після 2008 року гривня девальвувала, і в 2009 році курс був уже 7,79 грн/$. При цьому розмір виплат при народженні дитини (у гривнях) не змінився, а у доларах – зменшився. Виплати так і не збільшились до кінця другого прем’єрства Тимошенко.

Чи взагалі є сенс перераховувати ці дані в долари? Частково – бо багато товарів для малюків імпортні, і ціна на них виросла після девальвації гривні.

Отже, Тимошенко каже неправду, тому що однаразовий розмір виплат за обидва її прем’єрства ніколи не перевищував $1000. Лише сукупний розмір виплат досягав та інколи перевищував цей рівень.

Без вердикту

«У вересні місяці у нас наступає піковий обсяг повернення зовнішнього боргу – майже $2 млрд. Це десь приблизно більше 50 млрд грн, 54 – це страшні гроші».

45:59 – 46:24

З одного боку, саме у вересні Україні потрібно заплатити МВФ $1,9 млрд – 58,5 млрд грн за даними Міністерства фінансів. Це справді найбільша виплата за зовнішнім боргом, що залишилася Україні з моменту цього виступу Тимошенко до кінця 2019 року.

З іншого ж боку, Тимошенко не каже, що найбільшу виплату за державним боргом протягом року країна уже пройшла у травні – тоді ми заплатили кредиторам 77,8 млрд грн або $2,95 млрд (за офіційним курсом 26,37 грн/$).

Через те, що спікер точно не називає проміжок, за який ці виплати є піковими, ми залишаємо цю цитату без вердикту.

Правда

«У нас системно весь рік недофінансовується 50% на нашу систему охорони здоров’я. У нас немає достатньо ліків в лікарнях».

46:44 – 47:01

За даними МОЗ, закупівля ліків за державний кошт фінансується лише на 45% від потреби. Згідно з розрахунками VoxCheck, ліки для дорослих хворих на онкологію минулого року були профінансовані на 28%, ліки для дітей – на 67%. Ліки для хворих на серцево-судинні захворювання – на 30%. Тобто дійсно наявне серйозне недофінансування принаймні цих напрямків (у 2017-2019 роках на закупівлю ліків виділяються однакові суми – по 5,9 млрд грн щороку).

Водночас, МОЗ намагається знайти рішення цієї проблеми. Так, у 2017 році запустили програму «Доступні ліки», за якою люди з ССЗ можуть отримувати визначений перелік ліків безкоштовно або зі значною знижкою. Ця програма спрямована на профілактику гострих станів. Також міністерство почало перенаправляти кошти з інших програм на лікування онкохворих. 2019 року через переспрямування коштів з інших програм фінансування за програмою дорослої онкології має зрости на 10%. Крім цього, міжнародні організації, що займаються закупівлею ліків останні кілька років, змогли зекономити значний обсяг коштів (до 40%) – отже, з’явилася можливість закупити більше ліків.

Відтак недофінансування онкології та ССЗ справді має місце. Але варто також зважати на те, що:

  • головна причина цього – хронічна нестача коштів у бюджеті України на фінансування усіх потреб медицини (а не медреформа);
  • МОЗ намагається знайти рішення проблеми браку коштів через переспрямування грошей з інших програм, де вдалося заощадити;
  • медична реформа спрямована, зокрема, на підвищення ефективності використання наявних коштів, а отже сприяє покращенню фінансової спроможності медицини.

Неправда

«Якщо законами України зафіксований мінімальний середній прожитковий рівень 4117 грн, а пенсіонери отримують трошки більше 1000 і нижче 2000 – 71% таких пенсіонерів в країні».

48:05 – 48:25

Мінімальна пенсія в Україні відповідає прожитковому мінімуму для осіб, які втратили працездатність. У 2019 році він становить: з 1 січня 2019 року – 1497 гривень, з 1 липня – 1564 гривні, з 1 грудня – 1638 гривень.

Згідно зі звітом ПФУ за 2018 рік, пенсії у розмірі до 1400 грн отримує 0,7% пенсіонерів, 1401-1500 грн – 18,3% пенсіонерів і 1501-2000 грн – 33% пенсіонерів. Таким чином, 52% пенсіонерів отримує пенсії менше 2000 грн.

Без вердикту

«За обрахунками деяких міжнародних структур, які переймаються трудовими ресурсами, у нас з вами кожну хвилину з України виїжджає двоє людей жити в іншу країну».

49:35 – 49:42

Такі розрахунки справді існують, але робить їх не міжнародна структура, а ось цей ресурс – Ukrainianpeopleleaks.com.

На сайті не вказано ані методологію, ані організацію, яка робить ці розрахунки. Єдине – що розрахунки базуються на заяві міністра закордонних справ Павла Клімкіна про те, що з України щомісяця виїжджає більше 100 тис. осіб. Оскільки перевірити дані з заяви Клімкіна з відкритих джерел неможливо, а також незрозуміло, міністр мав на увазі тимчасовий виїзд чи еміграцію назавжди – ми залишаємо цю цитату без вердикту.  

Неправда

«Тільки президент прийняв інавгурацію, всі ці люди (міністри закордонних справ та оборони, генпрокурор – ред.) мусили покласти заяву про відставку, а президент внести нові кандидатури на подання. І парламент зобов’язаний по Конституції за це проголосувати».

1:03:22 – 1:03:39

Законодавство не зобов’язує генерального прокурора та міністрів оборони та закордонних справ складати повноваження при вступі на посаду нового президента. Так само новий президент не зобов’язаний призначати нових осіб на згадані посади.

Стаття 85 Конституції відносить призначення та звільнення міністрів оборони та закордонних справ (пункт 12) та генерального прокурора (пункт 25) до повноважень Верховної Ради (за поданням президента), проте голосувати за пропозицію президента Конституція депутатів не зобов’язує.

Правда

«Вже сьогодні Світовий банк сказав, що ми відстали від Польщі на 50 років. І що якщо в такому темпі, як сьогодні ми будемо працювати, нам 50 років потрібно, щоб догнати Польщу. У мене питання, а де через 50 років Польща буде?»

1:06:16 – 1:06:30

Світовий банк справді заявляв, що за наявних темпів розвитку Україні знадобиться понад 50 років, щоб досягти рівня доходів сьогоднішньої Польщі.

Петро Порошенко, лідер партії «Європейська солідарність»

Маніпуляція

«Ми крок за кроком рухалися з 153 до 71 місця в рейтингу Doing Business».

1:18:22 – 1:18:30

За президентства Порошенка Україна піднялася у рейтингу Doing Business з 112 на 71 місце, а не з 153. Зростання зі 152 до 112 місця (+40 позицій) відбулося у 2011-2013 рр. (це рейтинги 20122014 років), тоді як під час президентства Петра Порошенка (рейтинги 2015-2019 років) Україна піднялася з 112 до 71 місця (+41 місце).

Перебільшення

«Сьогодні доля Євросоюзу в товарному обороті з Україною складає більше 43% від нашого експорту».

1:40:15 – 1:40:30

Частка експорту товарів до країн ЄС за 4 місяці 2019 року складає 38,1%. У 2018 році частка експорту товарів до ЄС складала 37,6%.

Перебільшення

«Останні соціологічні опитування доводять, що рівень підтримки нашої інтеграції до ЄС і так само рівень підтримки нашої інтеграції до НАТО є безпрецедентним: близько 70% сьогодні підтримують інтеграцію в ЄС і більше 54% підтримують нашу інтеграцію в НАТО».

1:40:50 – 1:41:10

Серед усього населення рівень підтримки ЄС та НАТО значно нижче, ніж каже президент, тому наш вердикт – перебільшення (адже він каже про увесь народ). Відповідні показники будуть правдивими, якщо брати лише тих, хто взяв би участь у референдумі та визначився зі своєю відповіддю.

Так, згідно з опитуванням групи Рейтинг, яке проводилось з 30 квітня по 10 травня 2019 року, за вступ до НАТО готові проголосувати 48,9% респондентів, а за вступ до ЄС – 57%.

Соцслужба: Рейтинг (30 квітня – 10 травня 2019, серед усіх) Рейтинг (30 квітня – 10 травня 2019, серед тих, хто голосував би і визначився)
НАТО 48,9% 67,8%
ЄС 57% 74,7%

Маніпуляція

«Хтось лякає, що коли ми ввійдемо в НАТО в нас зростуть військові розходи. Зараз військові розходи складають близько 6% ВВП, а в угоді з НАТО – 2%. Навпаки вони (військові розходи – ред.) будуть знижені».

1:43:00 – 1:43:07

Незалежно від вступу до НАТО чинний закон про національну безпеку передбачає, що фінансування сектору безпеки й оборони має становити не менше 5% запланованого обсягу ВВП, з яких не менше 3% повинно йти на фінансування оборони. Тому без зміни законів або без їх порушення видатки на безпеку та оборону зменшити не можна. У цьому році витрати України на сектор оборони та безпеки складають 5,37% ВВП, а окремо на сектор оборони – 2,73%.

Існує декларація країн-членів НАТО, відповідно до якої вони зобов’язуються витрачати на оборонну сферу не менше 2% ВВП, проте більшість країн не дотримується цього зобов’язання. За 2018 рік більше 2% від ВВП на оборону витратили лише США та Великобританія. До того ж, декларація обмежена в часі – до 2024 року.

Відповідно до принципів розширення НАТО невирішений конфлікт, особливо за відсутності стійкого перемир’я, як у випадку України, є перешкодою до вступу, оскільки альянс бере на себе зобов’язання гарантувати безпеку своїх членів.

Порошенко маніпулює, бо між домовленістю країн-членів НАТО про 2% та зменшенням видатків на оборону у разі вступу України до альянсу немає зв’язку.  

Святослав Вакарчук, лідер партії «Голос»

Маніпуляція

«Ви подивіться, який рівень довіри в Україні до парламенту. Він взагалі мізерний – 3%, наскільки пам’ятаю».

1:52:27 – 1:52:34

Згідно з останнім опитуванням Центру Разумкова, проведеного 20-26 березня 2019 року, ВРУ повністю довіряє навіть ще менше – 1,3% респондентів. Однак, варто дивитись також на тих, хто відповів «переважно довіряю». У даному опитуванні це 11,1% респондентів. Таким чином, рівень довіри до ВРУ становить 12,4%.

Євгеній Мураєв, лідер партії «Опозиційний блок»

Неправда

«У нас до сих пор нет официальной дипломатии (с Россией – ред.): у нас нет представительства в Российской Федерации, у Российской Федерации нет представительства в Украине».

2:51:42 – 2:51:51

Посольства Росії в Україні та України в Росії працюють у звичному режимі. Консульстства України працюють в Ростові-на-Дону, Санкт-Петербурзі, Єкатеринбурзі, Новосибірську. Консульства Росії працюють у Харкові, Одесі, Львові та Чернігові. Після початку агресії обидві сторони знизили рівень дипломатичних відносин до тимчасово повірених у справах, відкликавши послів.

Маніпуляція

«На территории Российской Федерации работает 3 млн украинцев».

2:51:52 – 2:52:00

Точних даних по кількості трудових мігрантів-українців у Росії ми не знайшли, але у нас є оціночні дані по трудових мігрантах-українцях в цілому. Найновіші дані дає МВФ у січневому звіті по країні (ст.4). За їхніми оцінками усього за кордоном працює від 2 до 3 млн українців. За оцінками Центру економічної стратегії (ст. 16) кількість трудових мігрантів сягає 4 млн осіб, причому одномоментно за межами країни може знаходитися близько 2,6-2,7 млн осіб. Схожих висновків дійшла і викладачка Київської школи економіки, старший економіст Ганна Вахітова. За її оцінками 2,5 млн – або кожен десятий дорослий українець – працюють за кордоном.

Зважаючи на те, що усього за кордоном працює близько 3 млн українців, усі вони не можуть бути трудовими мігрантами у Росії. Зокрема Польща оцінює кількість трудових мігрантів з України в 520-920 тис. осіб.

Неправда

Обмен пленных за 4 года произошел всего лишь дважды.

2:52:09 – 2:52:13

Масовий обмін полоненими за 4 роки відбувся тричі: у грудні 2014, серпні 2015 та востаннє у грудні 2017 року.

Володимир Гройсман, лідер партії «Українська стратегія»

Маніпуляція

«Я прийшов працювати, мінімальна заробітна плата в доларах була $50. Сьогодні – $150».

5:20 – 5:25

Спікер маніпулює, коли порівнює мінімальні соціальні стандарти у доларах. Коректно буде порівнювати їх у реальному вимірі, тобто в гривні, коригуючи на індекс споживчих цін. Так буде видно, як змінилась купівельна спроможність мінімальної зарплати.

Володимир Гройсман став прем’єр-міністром у квітні 2016 року. У 2016 році мінімальна зарплата становила:

  • з 1 січня 1378 грн,
  • з 1 травня 1450 грн,
  • з 1 грудня 1600 грн.

У 2019 році мінімальна зарплата становить 4173 грн.

За ці три роки інфляція становила 40,3% (12,4% у 2016 році, 13,7% у 2017 році та 9,8% у 2018 році).

Таким чином, мінімальна зарплата 2019 року у цінах 2016 року становить 2974,34 грн. Отже, у реальному вимірі вона зросла у 2,15 рази (а не у 3 рази, як каже Гройсман).

Правда

«На 85% ми підвищили заробітну плату для вчителів».

8:23 – 8:25

Уряд справді підвищив зарплати вчителям на 50%. В результаті їхня середня зарплата зросла на 55%: з 3769 грн в 2016 році до 5857 грн в 2017.

З 1 січня 2018 року зарплати мали вирости ще на 25%. У результаті середня зарплата у галузі освіти зросла до 7041 грн, або на 20% до попереднього року.

Таким чином, загальне збільшення зарплат становило понад 86%.

Анатолій Гриценко, лідер партії «Громадянська позиція»

Неправда

«За період після Революції Гідності, от за ці роки, населення нашої країни зменшилося на мільйон людей. Це не ті, що виїхали, а це баланс між тими, що вмирають, а їх стає все більше, і народжуються, яких стає все менше. От минулого року народилося на 130 тис. дітей менше, ніж попереднього, а в цьому буде ще менше».

47:05 – 47:29

Природний приріст, а у цьому випадку – скорочення населення з 2014 по 2018 роки – 746,1 тис. осіб, а не мільйон. 

Народжуваність в Україні дійсно падає починаючи з 2013 року (потроху зростати вона почала з 2002 року, а до того також падала понад 10 років), але і смертність з 2014 року теж падає.

У 2017 р. народилося близько 364 тис. дітей, а у 2018 році – 336 тис. дітей, що на 28 тис., а не на 130 тисяч менше.

Неправда

«От подивіться на нинішній парламент, який ненавидять всі. Ви знаєте, що він насправді новий? У ньому понад 70% людей, які не були ніколи депутатами».

49:55 – 50:05

56,5% депутатів, яких обрали на парламентських виборах 2014 року, ніколи не були народними депутатами. Усе ж це не означає, що ці «нові обличчя» ніколи не працювали на високих адміністративних посадах або у Верховній Раді, наприклад, помічниками.

Маніпуляція

«У нас 2% переробляється сміття. 30 тис. нелегальних звалищ».

1:10:58 – 1:11:07

Згідно з даними Мінрегіону, за 2018 рік утилізовано близько 6,2 % побутових відходів, з них: 2% спалено, а 4,2% побутових відходів потрапило на заготівельні пункти вторинної сировини та сміттєпереробні заводи.

В Україні також щорічно виявляється 26,6 тис. несанкціонованих звалищ, але у 2018 році 26 тис несанкціонованих звалищ було ліквідовано.

Олег Тягнибок, лідер партії ВО «Свобода»

Правда

«За часи незалежності України – це не наша статистика, це Академія наук таке говорить – $154 млрд вивезено з України і сховано в офшорах».

1:36:55 – 1:37:08

Існує багато оцінок розміру виведених з України коштів. Наприклад, за даними Українського інституту майбутнього з України щорічно виводять 250-300 млрд грн; Tax Justice Network звітує про $166,8 млрд виведених коштів за період 1994-2010 роки; Інститут економіки та прогнозування НАН України заявляє про $148 млрд з 1991 по 2017.

Маніпуляція

«Наскільки я пригадую, минулого тижня оголошено, що зовнішній борг України ще на 1 млрд з копійками зріс – $79 з чимось млрд».

1:37:19 – 1:37:30

Згідно з даними Міністерства фінансів, державний та гарантований державою борг у доларовому еквіваленті зріс з кінця березня до кінця квітня (останні дані) на $1 млрд. Збільшення суми відбулось не через ріст зовнішньої заборгованості, а через зростання внутрішнього боргу.

У той же час, через те, що гривня зміцнилась, у гривневому еквіваленті загальна сума боргу навпаки скоротилась на 20 млрд грн.

Андрій Садовий, лідер партії «Самопоміч»

Перебільшення

«Рух “Чесно” оприлюднив рейтинг доброчесності. І от 25 перших депутатів, з них більшість – це є депутати від Самопомочі».

2:04:33 – 2:04:40

Серед 25 найбільш доброчесних народних обранців опинились 12 членів фракції «Самопоміч». Інші – троє членів «Батьківщини», двоє членів БПП «Солідарність» та восьмеро позафракційних депутатів. Рейтинг найбільш недоброчесних парламентарів очолили троє народних депутатів з «Відродження», троє з «Волі народу», троє з БПП «Солідарність» та один «опоблоківець».

VoxUkraine — унікальний контент, який варто читати. Підписуйтесь на нашу e-mail розсилку, читайте нас в Facebook і Twitter, дивіться актуальні відео на YouTube.

Ми віримо, що слова мають силу, а ідеї – визначний вплив. VoxUkraine об’єднує найкращих економістів та допомагає їм доносити ідеї до десятків тисяч співвітчизників. Контент VoxUkraine безкоштовний (і завжди буде безкоштовним), ми не продаємо рекламу та не займаємось лобізмом. Щоб проводити більше досліджень, створювати нові впливові проекти та публікувати багато якісних статей, нам потрібні розумні люди і гроші. Люди є! Підтримай VoxUkraine. Разом ми зробимо більше!


Застереження

Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний