«М’яч на полі пана Президента». Два сценарії для України після відставки голови НБУ

Запуск «друкарського верстата» чи збереження незалежності нацбанку?

facebook.com/NationalBankOfUkraine

Автори:

У новому подкасті програми «Що з економікою?» на Громадському радіо з головною економісткою інвестиційної компанії Dragon Capital, членкинею Редакційної та Наглядової рад VoxUkraine Оленою Білан обговорили два можливих сценарії розвитку подій після відставки голови НБУ, у чому важливість (і складність) поняття незалежності нацбанку та як відбуватиметься відновлення економіки після карантину.

Повну розмову слухайте за посиланням

Про відставку голови НБУ Якова Смолія

Ці події були шокуючими для багатьох. Ніхто не очікував, що Смолій подасть у відставку. У середині травня він казав, що збирається працювати до 2025 року і не відчуває критичного тиску на Нацбанк. 

Тут важливе не його бажання піти, а те, що причиною цього бажання став системний політичний тиск. Це більший привід для занепокоєння, ніж власне відставка. Люди можуть йти з посад з різних причин, але тут головною причиною є саме тиск на Нацбанк – інституцію, яка має дуже гарну репутацію в міжнародних колах, яка є професійною, яка, на мою думку, правильну політику проводила в останні роки. Саме це стало причиною негативної реакції і міжнародної спільноти, і іноземних інвесторів, і бізнесу, і лідерів думок всередині країни.

Що буде далі. Ми всі розуміємо, що навряд чи пан Смолій писав таку заяву, не маючи розуміння, що її приймуть. Тобто він, звичайно, буде відправлений у відставку, а от далі я бачу два сценарії розвитку подій – і тут вже м’яч на полі пана Президента, тому що це він має подати нову кандидатуру до Верховної ради, а Верховна рада має ії затвердити. І ці два сценарії залежать від того, кого він запропонує на посаду Голови Нацбанку.

Про два сценарії розвитку подій щодо НБУ

За негативного сценарію головою Нацбанку буде людина політично залежна, як буде виконувати забаганки політиків – Офісу президента, Уряду, Верховної ради. 

Політики завжди дивляться на дуже короткостроковий період часу, вони зацікавлені в тому, щоб виборці були задоволені тут і зараз. Проте методи, якими політики хочуть підтримувати такий рівень добробуту, зазвичай створюють проблеми в економіці і призводять до кризи. 

Можлива ситуація, коли Нацбанк, яким був незалежним з 2015 року, стане підпорядкований забаганкам політиків, буде друкувати гроші в великих обсягах для того, щоб профінансувати великий дефіцит бюджету.

У цьому сценарії ми будемо мати негативні наслідки для економіки у вигляді прискорення зростання цін, інфляції, негараздів на валютному ринку, послаблення валютного курсу, проблем в банківській системі. Я думаю, що така політика дуже швидко призведе до фінансової кризи. Тобто на додачу до економічної кризи, будемо мати і фінансову.

За більш позитивного сценарію президент призначить людину, більш схильну до стимулюючої політики, до того, щоб знижувати відсоткову ставку, але не друкувати гроші массово. І головне – залишатися в програмі з МВФ. 

Такий сценарій виглядає достатньо реалістичним і це видно навіть з реакції фінансових ринків – перша реакція була дуже негативною, збільшився попит на долар, але все дуже швидко заспокоїлось. Сподіваємось, що ринки праві, і Президент запропонує кандидатуру, яка буде проводити більш-менш розумну політику і продовжувати співробітництво з МВФ. 

Про незалежність НБУ

Незалежність центрального банку є важливою умовою програми з МВФ. Проте ця незалежність немає кількісного виміру. От у нас зараз незалежність на 100% чи на 90%? Незалежність це більше якісний показник, який важко оцінювати. 

Важливо, щоб нацбанк продовжував приймати рішення колегіально, тобто всім Правлінням. Переход до такого механізму прийняття рішень був важливої частиною реформи Нацбанку. Були ситуації, коли Голова Національного банку мав одну думку, але більшість у Правлінні мала іншу. І Правління приймало рішення, яке суперечило думці Голови. Це також частина політичної незалежності, тому що одну людину легше переконати, вплинути на неї, ніж на групу людей. Для мене зараз одне з головних питань – чи збережеться цей механізм прийняття рішень за нового очільника .

Про запозичення і бюджетний дефіцит

Що цього року відбувається із бюджетом? Бюджетний дефіцит дуже великий. Близько 10 млрд доларів в еквіваленті. Крім того, що потрібно профінансувати цю суму до кінця року, нам ще треба залучити кошти, щоб розрахуватися по боргах. Маємо заплатити тримачам єврооблігацій та міжнародним партнерам. Крім того, є погашення внутрішнього боргу – по гривневим та валютним ОВДП, які тримають зараз в основному банки, але трохи є і в іноземних інвесторів. Загалом, потреби бюджету у фінансуванні до кінця року близько 17 млрд доларів. 

Для того, щоб це профінансувати, потрібно залучати кошти – в першу чергу від міжнародних партнерів, таких як МВФ, Світовий банк, Евросоюз. Чому? Тому що вони надають дешеві ресурси. Дешеві і на достатньо довгий період. Наприклад, Світовий банк нам зараз погодив кредит на 30 років. На такий термін залучити кошти від інших кредиторів неможливо.

Що стосується 1 млрд доларів єврооблігацій, розміщення яких скасовано. Ці кошти нам потрібні, але зараз вони не критичні – їх можна залучити пізніше. 

Критичної потреби в ресурсах немає, тому що в червні МВФ надав Україні перший транш в розмірі 2,1 млрд дол. США, і Евросоюз ще 500 млн евро. Крім того, бюджет наповнюють дві великі державні компанії – Нафтогаз і Приватбанк. Вони перерахували велику суму дивідендів. Приватбанк близько 25 млрд гривень, а Нафтогаз – ще більше, під 40 млрд гривень. Це призвело до того, що уряд має дуже гарну ліквідність – більше 5 млрд доларів на рахунках в гривні і в іноземній валюті. До питання виходу на ринок Єврооблігацій можна буде повернутись пізніше – за умови, що Україна продовжує співпрацю із МВФ.

Про відновлення економіки після пандемії

Я бачила різні прогнози падіння економіки в цьому році – вони різняться від 1% до 10%. Так само прогнози зростання на наступний рік – хтось прогнозує, що зростання буде 1%, а хтось очікує 6% або 7%. Ми очікуємо падіння економіки на 7,2% цього року і зростання на 4,3% наступного. 

Такі різні результати через те, що закладають різні сценарії щодо розповсюдження коронавірусу. Це наразі дуже важливий фактор, який ми передбачити не можемо, і від цього залежить, чи буде в нас ще продовжуватись національний карантин. Це добре, що уряд перейшов до адаптивного карантину – аналітичні центри це рекомендували, Центр економічної стратегії, Київська школа економіки, і уряд взяв до уваги. Проте вимоги до соціального дистанціювання, які зберігаються, будуть обмежуючим фактором для відновлення економіки. 

Це означає, що пасажирські перевезення дуже довго не повернуться до передкризового рівня – як літаки, так і міський та міжобласний транспорт. Так само ресторани чи турфірми – це ті сектори, які дуже сильно постраждали, і які будуть відновлюватись повільно і ще довго не повернуться до передкризових рівнів.

Проте є частина економіки, яка майже не постраждала – це промисловість, наприклад. В Україні не закривалися великі виробництва. Деякі експортоорієнтовані галузі, як, наприклад, металургія, почуваються все краще і краще – тому що відновлюється світовий попит, особливо в Китаї. Вперше за багато років наші металурги змогли збільшити поставки своєї продукції в Китай, так само як і виробники руди. 

Я дуже сподіваюсь, що ситуація на фінансовому ринку не буде розхитана, і тоді можемо говорити про продовження відновлення економіки, хоча воно буде досить поступовим. 

Про допомогу бізнесу під час пандемії

Позитивним кроком було впровадження так званого фіскального стимулу. Для цього збільшили дефіцит бюджету – було 2% від ВВП, а стало 7,5% від ВВП. З цієї суми, за моїми оцінками, 3,5% виділили на фіскальний стимул. Сюди входить збільшення пенсій – може не найкращий, але розумний крок. Пенсіонери витратять ці кошти на товари першої необхідності і, таким чином, підтримають виробництво. Вони не підуть купувати за ці кошти долари. 

Ще один правильний крок – збільшення допомоги по безробіттю, введення так званого часткового безробіття – коли уряд допомагає бізнесу зберегти робочі місця. Завдяки частковому безробіттю компанії можуть отримувати компенсацію заробітної плати для своїх працівників, якщо вони не звільняють їх.

Ідея із «великим будівництвом» здається мені малоефективною. Будівництво – це та сфера, де дуже легко вкрасти, а залученість людей до низькокваліфікованої праці не компенсує втрат в інших галузях. Наприклад, Уряд мав ідею, що наші трудові мігранти залишаться працювати в Україні на будівництві і не поїдуть до Польщі, проте такого не буде. Це дуже різні умови – ті, хто збирали суницю, не зможуть взяти лопату. Загалом ідея звучить привабливо, але по суті ії реалізувати складно. 

Також мені дуже не подобаються заклики до протекціонізму – до того, що треба підтримувати внутрішнього виробника. Це політика, яка зазвичай приводить в тупік. У світі є така тенденція, але ії потрібно застосовувати дуже розумно.

VoxUkraine — унікальний контент, який варто читати. Підписуйтесь на нашу e-mail розсилку, читайте нас в Facebook і Twitter, дивіться актуальні відео на YouTube.

Ми віримо, що слова мають силу, а ідеї – визначний вплив. VoxUkraine об’єднує найкращих економістів та допомагає їм доносити ідеї до десятків тисяч співвітчизників. Контент VoxUkraine безкоштовний (і завжди буде безкоштовним), ми не продаємо рекламу та не займаємось лобізмом. Щоб проводити більше досліджень, створювати нові впливові проекти та публікувати багато якісних статей, нам потрібні розумні люди і гроші. Люди є! Підтримай VoxUkraine. Разом ми зробимо більше!


Sorry, Comments are closed!

Застереження

Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний