Мерзенна шістка. Головні міфи України 2019 року

Мерзенна шістка. Головні міфи України 2019 року

Photo: depositphotos
24 Січня 2020
FacebookTwitterTelegram
887

Щодня наш інформаційний простір переповнений новинами, багато з яких – фейки. Вони можуть бути такими небезпечними, як і зброя – оскільки спричиняють суперечки не лише у Фейсбуці, а й на вулицях. Про інформаційну війну говорять значно частіше, ніж про конвенційну. Фактично, інформаційна війна стала зброєю масового знищення свідомості.

Земля, медицина, тарифи, МВФ, ЄС, еміграція. Деякі з міфів на ці теми українці чули і в попередні роки, деякі стрімко увірвалися в наш інформаційний простір і мають усі шанси залишитися в ньому на наступні роки. Але кожен заважає нашій країні розвиватися, а українцям жити краще.У цій статті розглянемо 6 головних міфів 2019 року.

6 місце – «Міф-новачок». Президент знизить тарифи

Цей міф з’явився напередодні чергових виборів президента та отримав велику кількість прихильників серед людей, незадоволених високими комунальними тарифами. Українці очікували, що новий президент знизить ціни на комунальні послуги протягом перших ста днів свого правління, а команда президента не поспішала спростувати очікування людей.

Насправді

Президент не може знизити вартість комунальних послуг, у тому числі й тарифи на газ. За це відповідає уряд, оскільки він може встановлювати «спеціальні зобов’язання» (надавати послуги за фіксовану ціну) для постачальників. Президент може призупинити дію постанов Кабінету Міністрів України, але лише за умови, що є підстави вважати їх неконституційними. Для цього президент повинен подати звернення до Конституційного Суду.

5 місце – «Міф з бородою». З початку 2014 року з України виїхали 9 млн людей

Цей міф з’явився ще у 2014 році, коли багато людей емігрували до Росії через війну на сході України. Окрім того, деякі політики країн Східної Європи наголошували на великій кількості мігрантів з України, щоб уникнути виконання своїх зобов’язань перед ЄС і не приймати біженців із Сирії. Останній перепис населення в Україні проводився у 2001 році, тому дані про кількість населення є не точними. Саме це породжує різні спекуляції навколо кількості мігрантів. Деякі політики, наприклад, використовують дані Міжнародної організації з міграції, щоб довести, що з 2014 року з України назавжди виїхали від 6 до 9 млн людей.

Насправді

Точна кількість українців, які виїхали у пошуках кращої долі, невідома. Проте говорити про мільйони емігрантів з 2014 року теж неможливо. І ось чому. Міжнародна організація з міграції повідомляє про приблизно 8 мільйонів людей, які виїхали з України з початку ХХ століття. ООН та Світовий банк стверджують, що 5,9 млн українців живуть за кордоном, включаючи тих, хто народився в Українській Радянській Соціалістичній Республіці та залишився жити на території інших пострадянських країн після розпаду СРСР у 1991 році.

Кількість трудових мігрантів оцінюється приблизно в 2,5-3 млн. Ці люди зазвичай мігрують між Україною та державою працевлаштування. Наступний перепис населення запланований на 2020 рік (або ні).

4 місце – «Російський міф». Торгівля з ЄС негативно впливає на українську економіку

Проросійські сили в Україні поширюють багато міфів. Один із популярніших – торгівля з ЄС збиткова для української економіки. ЄС встановив квоти на українські товари, тому потрібно розвивати торгівлю з Росією.

Насправді

Більшість українських бізнесів отримали вигоду від зони вільної торгівлі з ЄС. Це можливість для них збільшити свою присутність не лише на ринках ЄС, але й Азії, Близького Сходу та Африки, які принаймні частково привели свої нетарифні торговельні обмеження у відповідність до європейських.

Часто згадувані квоти є насправді тарифними квотами, після закінчення яких українські компанії продовжують експортувати товари та послуги, але зі сплатою мита.

3 місце – «Міф “вселенське зло”». МВФ знищує Україну.

В українському інформаційному просторі головним ворогом нашої держави постає не Росія, а Міжнародний Валютний Фонд. МВФ має намір вбити українських пенсіонерів, продати землю іноземцям та олігархам, вирубати ліси та підняти тарифи на газ. Уже кілька років низка телеканалів транслює вислів українського політика Вадима Рабіновича, що «всі українці, включаючи новонароджених, винні МВФ $10 тис».

Насправді

МВФ надає пакет «невідкладної фінансової допомоги» країнам, які переживають кризу чи макроекономічну нестабільність – різке знецінення національної валюти, відплив капіталу та падіння темпів економічного розвитку. Мета надання такого пакету – стабілізувати ситуацію та не допустити поширення кризи на інші держави.

МВФ надає позики в обмін на проведення структурних реформ, які можуть вдарити по особистих інтересах зацікавлених осіб. З 2014 року програми МВФ для України включали серед іншого запровадження таргетування інфляції, очищення банківського сектору, раціональну фіскальну політику, ринкові тарифи на енергію (третій Енергетичний пакет ЄС), приватизацію, реформу пенсійної реформи, освіти та охорони здоров’я. Більше того, програми МВФ не є «вимогами». Вони складаються відповідно до домовленостей, досягнутих під час переговорів працівників Фонду з українськими високопосадовцями. 

Борг України перед МВФ становить близько $13 млрд або трохи більше, ніж $300 на особу. 

2 місце – «Медичний міф». Супрун знищила безоплатну медицину

Майже всі українські телеканали називали екс-в.о. міністера охорони здоров’я України Уляну Супрун «Доктор Смерть». Вона знищила безоплатну медицину в Україні і тепер люди просто помирають. 

Насправді

Неможливо знищити те, що існує лише на папері. Конституція України (стаття 49) гарантує безоплатну медичну допомогу в державних та комунальних закладах охорони здоров’я. Проте насправді українці протягом довгого часу фінансували майже половину всіх витрат на медицину з власної кишені. Детальніше про це – у проекті БФ «Пацієнти України».

Серед іншого, реформа медицини в Україні передбачає запровадження «гарантованого пакету медичних послуг». До нього належать майже всі медичні послуги, окрім стоматології та пластичної хірургії. Зважаючи на обмежені ресурси українського бюджету, дві головні ідеї реформи охорони здоров’я – це (1) принцип «гроші ходять за пацієнтом», що дозволить припинити фінансування неефективних лікарень та оплачувати лише якісні послуги та (2) акцент на запобіганні хворобам, що дешевше, ніж лікування. 

1 місце – «Священний міф». Священну українську землю скуплять іноземці та Сорос

Мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення запровадили у жовтні 2001 року під час ухвалення Земельного кодексу. З того часу його продовжували більше 20 разів. Відповідно до Земельного кодексу мораторій повинен закінчитись після ухвалення закону про обіг сільськогосподарських земель. Цей законопроект був прийнятий у першому читанні в листопаді 2019 року, а на грудень 2019 року було заплановане голосування у другому читанні. Проте воно не відбулося через політичні напади та вуличні протести. Гасла протестувальників давно відомі: «Вони хочуть купити українську землю за безцінь та перепродавати або вивезти її».

Насправді

У 2018 році Європейський суд з прав людини постановив, що мораторій на продаж сільськогосподарських земель в Україні обмежує права землевласників, оскільки вони не можуть повністю розпоряджатися своїм майном. Мораторій також дозволяє неефективним/неприбутковим підприємствам залишатись у бізнесі через низькі ціни на оренду та відсутність стимулів для довгострокових інвестицій в якість землі. Це знижує ефективність агросектору в цілому.

Ажіотаж серед іноземних інвесторів через ринок землі в Україні малоймовірний через недосконалість судової системи та несприятливий інвестиційний клімат. Окрім того законопроект, ухвалений у першому читанні, обмежує площу землі, якою може володіти одна фізична або юридична особа, а також забороняє іноземцям володіти сільськогосподарською землею. Ймовірно, ці обмеження будуть ще більш суворими у кінцевій редакції закону. Також є пропозиція провести референдум щодо дозволу іноземцям купувати українську с/г землю.

За попередніми оцінками, запровадження ринку землі позитивно вплине на економічне зростання України. І чим менше обмежень, більшим буде цей вплив.

Автори

Застереження

Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний