Міфи восени рахують: як політики маніпулюють про субсидії, тепло і газ

Чому зробити газ дешевим для всіх не вийде, як нараховується субсидія та чому це кращий вихід, ніж зменшувати тарифи

Опалення – це, напевно, одне з найболючіших питань для українців. Тарифи на газ і тепло, які звично були низькими, останніми роками почали стрімко рости. Втім навіть це зростання не гарантує якісних послуг на місцях і в квартирах може залишатися холодно. А поряд з тими, хто дійсно потребує субсидій, є й ті, хто через надмірне опалення відкривають вікна, спалюючи державні гроші на опалення вулиці.

Чимало переважно опозиційних політиків не втрачає нагоди і часто критикує владу за стан комунальної галузі в Україні. Мовляв, кошти на субсидії скорочують, а їх взагалі-то отримують мільйони українців. При цьому ціни на газ і тепло весь час піднімають, хоча газ можна було б продавати по собівартості. 

Таке «сезонне загострення» у риториці політиків виникає щоосені. У рамках проекту «Відсоток правди» VoxCheck та Українське радіо з’ясували, як же працюють субсидії, які правила їх отримання і що відбувається з тарифами на тепло і газ. Ми також спростували найбільш поширені міфи про субсидії і тарифи і підібрали джерела достовірної інформації на цю тему. 

Дисклеймер: Цей матеріал підготовлено завдяки підтримці американського народу, що була надана через проект USAID «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю VoxUkraine та необов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Internews.

Що в Україні відбувається з тарифами на тепло і газ?

Опалювальний сезон має розпочинатись 15 жовтня, однак місцеві ради можуть самостійно вирішувати, коли починати постачання тепла.  

Тарифи на послуги централізованого опалення встановлює Національна комісія, що здійснює регулювання у сфері комунальних послуг (НКРЕКП). Для кожного теплокомуненерго тарифи різні. Тариф на тепло також відрізняється залежно від того, лічильник встановлено на окрему квартиру чи на весь будинок. Для таких споживачів тариф розраховується за використані гігакалорії (грн/Гкал). 

Якщо ж лічильника немає ані на квартирі, ані на будинку, споживачі платять за гігакалорії у розрахунку на кількість квадратних метрів.   

В середньому за останні 5 років тарифи на тепло для тих, у кого є лічильник, зросли майже у 6 разів – але темпами були різними для різних комуненерго. Якщо ж лічильника не було, то ціни зростали від 1,6 до 6,2 разів. 

З тарифами на газ ситуація інша. Ціни на газ встановлює уряд, а не президент, Нафтогаз чи НКРЕКП. 

Тариф формується таким чином. Є закупівельна ціна газу у НАК «Нафтогаз». До неї додаються витрати на транспортування газу магістральним трубопроводом (тобто, по території України), націнка за розподіл газу (із загального газопроводу на окрему домівку), націнка постачальника газу (за поставку газу до вашої квартири чи будинку) і ПДВ. 

До 2015 року тарифи на газ були досить низькими і навіть не додтягували до ринкових. Наприклад, у 2014 році ціна на газ була 0,73-4 грн/куб.м залежно від наявності лічильника та обсягів споживання. 

У результаті занижених цін на газ, неточних норм споживання, а також через відсутність чіткого обліку газу, НАК «Нафтогаз» була збитковою: її дефіцит сягав 6% ВВП, або ж більше $2 млрд. І покривали цей дефіцит з державного бюджету.

Тому у 2015 році уряд збільшив тариф на газ до 7,188 грн за куб. м. Для споживачів з індивідуальним опаленням на період опалювального сезону тариф був 3,6 грн за перші 200 куб. м за місяць і 7,188 грн за наступні «куби».

У травні 2016 року тариф на газ дещо знизився – до 6,879 грн, а з квітня 2017 року знову зріс – до 6,958 грн. У листопаді 2018 року уряд ухвалив рішення підвищити тариф на газ до 8,55 грн за куб. м. 

У квітні цього року уряд почав зменшувати ціни на газ. На прохання Нафтогазу уряд змінив спосіб, як розраховується ціна на газ і тепер НАК може знижувати ціну на блакитне паливо, щойно та зменшиться на світових ринках. То ж і тариф на газ тепер встановлюється не однаковий на всю Україну, а різний у кожній області.

Тарифи на комунальні послуги досить високі для деяких українців. Тому держава створила своєрідний механізм соціального захисту населення – систему субсидій.

Хто може отримати субсидію на оплату комунальних послуг, а хто ні?

Держава відшкодовує витрати на оплату користування житлом та комунальних послуг (тепло-, газо-, водопостачання, водовідведення, електроенергії, вивезення побутового сміття та рідких нечистот). Крім того, один раз на рік, для сімей, які використовують для опалення тверде паливо, а для приготування їжі скраплений газ, надається грошова субсидія на їх купівлю.

Постановою КМУ №409 від 06.08.2014 «Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування» прийняті єдині для всієї України норми житла та споживання комунальних послуг, на які може бути призначена субсидія. Вищевказані стандарти періодично оновлюються новими постановами КМУ в галузі субсидування.

Право отримувати житлові субсидії мають сім’ї, у яких плата за житлово-комунальні послуги більше визначеного для них обов’язкового платежу.

Наразі обов’язковий відсоток платежу розраховується індивідуально для кожної сім’ї за встановленою формулою і залежить виключно від доходів сім’ї.

Спочатку обчислюється середньомісячний сукупний дохід сім’ї. Далі ця сума ділиться на кількість членів домогосподарства – так визначається середньомісячний дохід на одну особу. Розмір цього доходу ділиться на розмір прожиткового мінімуму (з липня 2019 року – 1936 грн). Отриманий результат ділиться на 2, а потім множиться на 15%. 

Ось так визначається відсоток від середньомісячного сукупного доходу.

Після цього розраховується розмір обов’язкового платежу: обов’язковий відсоток платежу множиться на середньомісячний сукупний дохід домогосподарства.

Розмір субсидії – це різниця вартістю комуналки в межах соціальних нормативів та обсягом обов’язкового платежу.

Субсидія не призначається, якщо:

  • сім’я живе у квартирі площею понад 120 кв. м або будинку площею понад 200 кв. м;
  • хтось із зареєстрованих у квартирі (будинку) протягом останніх 12 місяців здійснив одноразову покупку або оплатив одноразову послугу на суму понад 50 тис. грн (за виключенням витрат на ЖКГ і медичні послуги); 
  • будь-хто з родини має авто з дати випуску якого минуло менше 5 років (за винятком автівок, одержаних від соціальних органів).
  • члени родини працездатного віку не працюють, не навчаються і не перебувають на обліку в Центрі зайнятості як безробітні. Таким громадянам органи управління праці та соціального захисту населення (УПтаСЗН) автоматично зараховують в дохід три прожиткові мінімуми, що істотно знижує ймовірність нарахування субсидії. Однак сплативши ЄСВ за три місяці все ж можна звернутись за субсидією;
  • є заборгованість за комунальні послуги за понад 2 місяці на суму більше 20 неоподатковуваних мінімумів (20*17 = 340 грн).

У деяких з цих випадків субсидія все ж може бути призначена – це вирішує комісія, виходячи із ситуації і конкретних обставин кожної родини.

Як нараховується субсидія і куди звернутись, щоб отримати її?

Субсидія на оплату житлово-комунальних послуг призначається з місяця звернення за її призначенням до дати закінчення опалювального сезону і розраховується на неопалювальний сезон (з 1 травня по 30 вересня) та опалювальний сезон (з 1 жовтня по 30 квітня).

Для домогосподарств з індивідуальним опаленням субсидія розраховується на опалювальний сезон з 16 жовтня по 15 квітня включно.

Щоб отримати субсидію, особа, яка зареєстрована у квартирі (будинку), має звернутися до органу соціального захисту населення за місцем реєстрації.

Також важливо регулярно повідомляти управління соцпраці про зміни: 

  • складу зареєстрованих у житловому приміщенні осіб, їх соціального статусу;
  • постачальника комунальної послуги і складу комунальних послуг (наприклад, повідомити, що ви відмовились від постачання гарячої води чи газу);
  • здійснення одноразової покупки на понад 50 тис. грн.

Віднедавна субсидію можна отримати не тільки «знижкою» на комуналку, а й живими грошима – це монетизація субсидії. Монетизація субсидій, яку розпочав уряд, має стимулювати споживачів ощадливіше витрачати ресурси. А гроші, отримані за невикористані куби, інвестувати в енергоефективність будинку.

То може простіше було б не піднімати ціни на газ?

Ні, не піднімати ціни на газ не простіше. Якщо зробити газ дешевим для всіх, як це було до 2015 року, то різницю у його вартості все одно доведеться доплатити нам з вами – тільки не тарифом, а податками до бюджету. То ж нинішня система субсидій дозволяє «доплачувати» тільки за тих, хто дійсно не може платити за комуналку. 

Та й через відсутність ринку газу для населення та необхідність імпортувати газ (газу власного видобутку Україні недостатньо для забезпечення потреб населення та бюджетних організацій) уряд України зобов’язався вирівнювати тарифи для населення відповідно до зміни імпортного паритету (ціна на німецькому хабі в попередній період+доставка). 

Це також дозволить уникнути спекуляцій з перепродажем газу, посприяє збільшенню видобутку вітчизняними компаніями, а також створенню ринку газу для населення. Імпортний паритет є також обіцянкою уряду МВФ, яка прописана у меморандумі 2017 року.

Як політики маніпулюють про субсидії і тарифи на газ і тепло?

Мільйони українських сімей отримують субсидії

Маніпуляція

«Сколько у нас семей, которые получают субсидию в отопительный сезон? 9 млн по стране. А знаете, сколько было до прихода их к власти? Полтора»

Михайло Добкін, (24:59-25:08) 22/02/2018

В 2017 році субсидії на оплату послуг ЖКГ отримали 8,8 млн домогосподарств (або 59%). Маніпуляція полягає у тому, що у показник 8,8 млн входять всі домогоподарства, які отримували субсидію протягом року – у тому числі ті, хто отримував їх на початку сезону (у жовтні-грудні) та в його кінці (у січні-квітні). На жаль, Держстат рахує тільки кількість призначених субсидій для домогосподарств, а не кількість сімей, які в реальності отримували субсидії. Тобто, за його методологією, якщо ваша родина отримувала субсидію як восени, так і навесні, її порахують двічі.

Скільки ж українських родин насправді отримали субсидію протягом року? Щомісячно рівень субсидіантів коливався від 15% домогосподарств у травні 2017 до 46% у грудні. В опалювальний сезон отримували субсидію 40-45% родин або від 5,9 до 6,7 млн домогосподарств.

Треба зменшити тарифи на газ удвічі/утричі/на 300%

Маніпуляція

«Компромисс в том, чтобы снизить коммунальные тарифы в два раза. <…> Нет никакого смысла поднимать тарифы, потом предусматривать в бюджете субсидии, которых не хватает, потом ставить на уши все области. Люди не могут оформить субсидии, при этом перестают платить. Уровень платежей 72%. Какой смысл в том, чтобы поднимать тарифы? Дайте реальный тариф, который по нашим оценкам должен быть, как минимум, в 3 раза ниже, чем сегодня»

Юрій Бойко, 23/02/18 (28:52 – 29:36)

Низькі тарифи на газ та комунальні послуги вже були в Україні. Це призвело до величезного дефіциту Нафтогазу (до 6,2% ВВП), який покривався за рахунок держбюджету, значних можливостей для корупції та марнотратства ресурсів: якщо енергія дешева, у людей немає стимулу її заощаджувати.

Тарифи на комунальні послуги мають бути ринковими. Стосовно природного газу, оскільки Україна покриває частину своїх потреб за рахунок імпорту, ринкові тарифи мають бути на рівні імпортного паритету – тобто на ринку має бути єдина ціна. Висока ціна газу внутрішнього видобутку дозволяє виробникам інвестувати у розробку родовищ. Внаслідок цього імпорт буде скорочуватись, а коли Україна припинить імпортувати газ, ціни для внутрішніх споживачів мають знизитися.

Скільки коштує видобуток українського газу плюс інвестиції в розробку – на жаль, достовірно не відомо, бо немає відповідного звіту від компанії «Укргазвидобування». Але навряд чи це відомо й пану Бойку – через відсутність публічних даних. Розрахунки собівартості, які він часто наводить у своїх виступах, стосуються «голого» видобутку вже розроблених родовищ, які швидко вичерпуються. Тобто за таких цін відбуватиметься значне скорочення внутрішнього видобутку та зростання імпорту, на ціну якого ми не можемо впливати.

2017 року за субсидіями звернулося 8,2 млн домогосподарств, а призначено їх було 8,8 млн – через те, що частина людей звернулися по них наприкінці 2016 року, але призначено їм було тільки 2017 року.

Рівень оплати комунальних послуг станом на січень 2018 року насправді був навіть менший – 68,4%. Але правильніше дивитися на довший період: рівень оплати за 2017 рік склав 88,1%. Цей показник має істотну сезонність, тому дані зими-весни зазвичай менші за середньорічні.

Субсидії – це консервація бідності. Краще зменшіть тарифи

Маніпуляція

«Субсидії – це консервація бідності. Замість того, щоб поміняти вікна, двері, поставити нові котельні, замінити теплотраси, і знизити за рахунок енергомодернізації споживання енергоносіїв. <…> Коли зменшують споживання енергоносіїв, як наслідок, зменшується вартість комуналки. Так для цього треба проводитити енергомодернізацію, а не консервувати енергозалежність через субсидії.»

Олег Ляшко, (29:34 – 29:49) (29:54 – 30:05) 11/02/2018

Справді, модернізація має зменшити споживання енергоносіїв. Маніпуляція полягає в тому, що модернізація не може бути одномоментною – вона розтягнеться на кілька років. До її завершення оплачувати комунальні послуги все одно потрібно, і без субсидій для багатьох домогосподарств зараз це складно. По-друге, навіть після модернізації тарифи залишаться високими – просто знизиться обсяг споживання комунальних послуг. Монетизація субсидій, яку розпочав уряд, стимулюватиме споживачів ощадливіше витрачати ресурси, а також інвестувати в енергомодернізацію.

Тому субсидіювання та підвищення енергоефективності мають відбуватися одночасно, і другий процес – точно питання не одного року.

Робота над підвищенням енергоефективності українських домогосподарств потроху триває. З 2014 року діє програма «Теплі кредити», яка дозволяє споживачам комунальних послуг зекономити на заміні котлів та утепленні приміщень. 2018-го нарешті має запрацювати Фонд енергоефективності (1,6 млрд грн) плюс уже існує відповідна програма з держбюджету (400 млн). Також Кабмін розраховує 2018 року залучити на енергомодернізацію ще 800 млн грн від міжнародних донорів.

Субсидію можуть отримати тільки бідні

Маніпуляція

«Подивіться, хто отримує субсидії? <…> 7 млн домогосподарств помножити на кількість людей. Скільки це мільйонів людей не можуть забезпечити базові потреби?»

Анатолій Гриценко, 20/03/2018 (33:42-33:44) (33:47-33:53)

На момент цитати субсидії отримували від 5,9 млн до 6,7 млн домогосподарств.

Субсидію отримують ті, у кого витрати на комунальні послуги у середньому більше 15% від щомісячного доходу. Наприклад, якщо людина заробляє 10 тис грн на місяць, але її витрати на комунальні послуги вищі за 1500 грн, вона може отримати на субсидію – так само, як і той, хто має дохід 50 тис грн та платить за комуналку більше 7,5 тис грн. Прямих обмежень за доходом немає. Однак субсидії не отримують ті, хто зробив покупку на понад 50 тис. грн

Крім того з 1 травня 2018 року субсидію не зможе отримувати той, хто придбав нову автівку (якщо їй менше 5 років з дати випуску) або якщо площа квартири перевищує 120 м2, а будинку – 200 м2.

Хто фахово пише про тарифи на комунальні послуги та субсидії?

Хто має і хто не має права отримати субсидію вказано у Постанові КМУ №848. Норми для розрахунку розмірів субсидії для різних комунальних послуг встановлені у Постанові КМУ №409.

На сайті Міністерства соціальної політики у розділі «Субсидії» описано, як отримати субсидію, на якій термін вона оформлюється, які необхідні документи та умови для її отримання.

Скільки держава планує витратити наступного року на субсидії вказано у Державному бюджеті

На сайті Державної служби статистики можна знайти дані про кількість отримувачів субсидії та стан заборгованості населення по сплаті комунальних послуг. 

Динаміку тарифів на газ з 2014 року можна подивитись на сайті Нафтогазу. Актуальний тариф на газ у вашому регіоні можна подивитись на сайті місцевої газопостачальної компанії. Динаміку тарифів на тепло у розрізі за регіонами і теплопостачальниками публікує НКРЕКП

Про зобов’язання уряду України щодо необхідності та порядку підвищення цін на газ можна почитати у Меморандумі з МВФ

Компетентно коментують питання субсидій, газу та опалення такі експерти, як: Олексій Хабатюк з НАК «Нафтогазу», Святослав Павлюк, директор Асоціації «Енергоефективні міста України», Роман Ніцович та Олена Павленко з DiXi Group.

VoxUkraine — унікальний контент, який варто читати. Підписуйтесь на нашу e-mail розсилку, читайте нас в Facebook і Twitter, дивіться актуальні відео на YouTube.

Ми віримо, що слова мають силу, а ідеї – визначний вплив. VoxUkraine об’єднує найкращих економістів та допомагає їм доносити ідеї до десятків тисяч співвітчизників. Контент VoxUkraine безкоштовний (і завжди буде безкоштовним), ми не продаємо рекламу та не займаємось лобізмом. Щоб проводити більше досліджень, створювати нові впливові проекти та публікувати багато якісних статей, нам потрібні розумні люди і гроші. Люди є! Підтримай VoxUkraine. Разом ми зробимо більше!


Застереження

Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний