Найцікавіше за лаштунками. Про що свідчать ділові індекси

У популярних індексах, таких як Індекс конкурентоздатності чи Doing Business, найцікавіше мало хто читає. VoxUkraine розкриває секрети та запрошує до діалогу

depositphotos / kchungtw

Автори:

Чому одні країни багаті, а інші бідні? Чому одні бідні країни багатіють, а інші залишаються бідними? Про ці питання написано не одну наукову статтю чи науково-популярну книжку, але вони й досі не мають однозначної відповіді. Деякі автори наголошують на таких чинниках як географічне положення чи природні ресурси, інші – на інституціях, у тому числі таких як релігія чи система цінностей, треті підкреслюють вирішальну роль окремих осіб чи історичних моментів.

VoxUkraine розпочинає серію публікацій, присвячених змінам умов ведення бізнесу, які відбулися за останні п’ять років. У першій публікації ми розповідаємо про два найвідоміші індекси, які навіть потрапили до Стратегії-2020 команди президента Петра Порошенка, та знайомимо читачів з Індексом моніторингу реформ, який складається українськими експертами протягом чотирьох років та оцінює законодавчі зміни «правил гри».

Сучасні моделі економічного зростання обов’язково включають капітал (інвестиції) та працю чи людський капітал, а також розглядають інші чинники, які можуть впливати на зростання економіки – такі як технології, податки, відсоткові ставки, прямі іноземні інвестиції, державні видатки та ін. Втім, жодна модель не може врахувати весь комплекс чинників, які визначають економічне зростання у тій чи іншій країні або її інвестиційну привабливість.

Незважаючи на теоретичну та емпіричну складність питання, існує багато науково-популярних рейтингів та індексів, які порівнюють країни між собою за рівнем економічної свободи, демократії, якості інституцій тощо. Теоретично, ці індекси можуть пояснювати відмінності у рівнях економічного розвитку країн чи їхньої інвестиційної привабливості (рис. 1). Однак навряд чи хтось використовує їх на практиці для ухвалення інвестиційних рішень.

Рисунок 1. ВВП на душу населення (долари ПКС) та бал країни за індексом конкурентоспроможності

Індекс глобальної конкурентоспроможності від Світового економічного форуму

Одним із найвідоміших є Індекс глобальної конкурентоспроможності, який розраховується Світовим економічним форумом. Останній доступний індекс (2018) розраховувався за 97 показниками, із яких 32 були статистичними даними, 19 іншими індексами, 47 – даними опитування вищого менеджменту компаній (в Україні в опитуваннях для Індексу конкурентоспроможності беруть участь близько 100 керівників, усього в світі опитують 14 000 осіб).

Методологія індексу досить суттєво змінюється – наприклад, зі 118 показників, за якими складено індекс 2014-15 року, лише третина (41 показник) є співставними з показниками, які входять до індексу 2018 року. Порівняно з індексом 2014-2015 року індекс 2018 включає менше макроекономічних змінних, менше показників корупції, але більше індикаторів, які вимірюють уміння та навички працівників та інноваційний потенціал країни. Окрім того, індекс-2018 більше покладається на об’єктивні дані – так, лише 48% його показників походять з опитування порівняно з 66% в індексі 2014-2015рр.

В індексі 2018 року деякі показники було об’єднано – наприклад, вісім показників здоров’я замінено одним: очікувана тривалість здорового життя. Інші навпаки  деталізовано – наприклад, «якість залізничного сполучення» розділено на «щільність залізничних шляхів» та «ефективність послуг залізниці».

Показники також мігрують між розділами індексу (pillars) – наприклад, кількість абонентів мобільного широкосмугового підключення («mobile broadband subscriptions») між 2015 та 2018 роком перекочувала з «технологічної готовності» до «інфраструктури».

Отже, незважаючи на його кореляцію з ВВП (рис.1), цей індекс є скоріше інструментом привернення уваги до звіту Світового економічного форуму, аніж для порівняння країн між собою чи тим більше для вимірювання прогресу країн у часі. Найцікавіша його частина – це власне перелік показників, за якими він складений, оскільки це ті чинники, які на думку науковців та експертів, які складають рейтинг, визначають конкурентоспроможність країни у поточний момент часу. На рис. 2 ми наводимо значення індексу для України за 2014-15 та 2018 роки. Однак цей рисунок лише для ілюстрації, він не показує прогрес чи регрес України у певній сфері.

Рис. 2. Значення індексу глобальної конкурентоспроможності (distance to frontier) для України.

Показники, написані через риску, слід читати так: перший показник за 2018, другий – показник – за 2014-15. У 2018 році індекс містить показник «innovation capability», а в 2014-2015 аналогічний показник називався «technological readiness». «Наповнення» цих показників також відрізняється.

Джерело: Global competitiveness report

Індекс легкості ведення бізнесу від Світового банку (Doing business)

Інший індекс, який часто цитують, – це Індекс легкості ведення бізнесу (Doing Business) від Світового банку, який дає загальну оцінку вартості та тривалості регуляторних процедур. Цей індекс складається на основі даних експертного опитування (13800 експертів в усьому світі, в середньому по 72 з однієї країни). Експертами виступають переважно працівники юридичних, інвестиційних та аудиторських компаній, для окремих показників – представники державних органів. Для співставності даних між країнами експертів просять оцінити вартість процедур для уявного «стандартизованого» підприємства. Наприклад, показники тривалості та вартості реєстрації бізнесу розраховуються для ТОВ, яке розташоване у найбільшому місті країни, має 5 засновників-фізосіб, від 10 до 50 працівників, стартовий капітал, що вдесятеро перевищує дохід на особу в країні тощо (всього 16 припущень).

Набір показників, на основі яких розраховується Індекс Doing Business, незначно змінюється за роками. Тому місце країни в цьому рейтингу можна порівнювати в часі, але з двома застереженнями.

По-перше, слід перевіряти, чи не було значних змін  методології у певний рік. По-друге, варто пам’ятати, що індекс показує не абсолютний, а відносний прогрес. Тобто якщо певна країна прогресувала швидко, але інші ще швидше, її місце в рейтингу може навіть погіршитися.

Рис. 3 показує, що протягом останніх п’яти років Україна покращувала умови для ведення бізнесу швидше, ніж інші країни, за винятком реєстрації власності. Значний прогрес помітний у процедурі приєднання до електромереж та зовнішній торгівлі. Найбільш тривалими та дорогими залишаються процедури санації та банкрутства (втім, ухвалення нового Кодексу про банкрутство має це змінити). Виконання контрактів також залишає бажати кращого, що не дивно зважаючи на повільне реформування судової системи.

Рис. 3. Індекс легкості ведення бізнесу (distance to frontier)

Джерело: звіти Doing Business

 

Місця України в рейтингу конкурентоспроможності та легкості ведення бізнесу стали одними з ключових показників президентської Стратегії-2020 (орфографію збережено):

1) у рейтингу Світового банку «Doing Business» Україна посяде місце серед перших 30 позицій;

3) за глобальним індексом конкурентоспроможності, який розраховує Всесвітній Економічний Форум (WEF), Україна увійде до 40 кращих держав світу;

Бажання підвищити конкурентоспроможність країни було й у новообраного парламенту VIII скликання. У листопаді 2014 більшість народних депутатів уклали коаліційну угоду та вирішили провести реформи, «націлені на … розбудову конкурентоспроможної економіки, встановлення сприятливих умов для ведення бізнесу, зменшення безробіття, створення нових робочих місць…».

Справді, як свідчить Індекс моніторингу реформ від VoxUkraine (рис. 4), за останні 4 роки найбільше реформ стосувалися саме врядування та бізнес-середовища – зміни за цими напрямками сумарно  набрали найбільше балів від експертів. Із понад 800 реформаторських нормативних актів майже чверть (208) змінюють бізнес-середовище. Як вони співвідносяться з міжнародними рейтингами України?

Індекс моніторингу реформ від VoxUkraine

Рис. 4. Оцінка іМоРе наростаючим підсумком за напрямками за січень 2015-грудень 2018.

Джерело: imorevox.org

 

Як відзначає багато спостерігачів, за останні 5 років Україна здійснила більше реформ, ніж за попередні 20. Але які саме реформи були втілені? Які з них були дуже важливими, а які несли з собою лише невелике покращення? Чи були зміни, які навпаки погіршують «правила гри»?

Щоб мати відповіді на ці та інші питання, пов’язані з реформами, з початку 2015 року команда VoxUkraine оцінює реформаторські законодавчі акти (тобто ті, які змінюють «правила гри») за їхнім очікуваним впливом на певні сфери суспільного та економічного життя (оцінка складається щодва тижні на основі опитування експертів). За період 2015-2018 рр. таких актів назбиралося понад 800.

Кожна подія може отримати оцінку від -5 до +5 залежно від її очікуваного впливу на «правила гри». Якщо подія впливає на декілька напрямків, вона може набрати сумарно понад 5 балів.

Напрямки іМоРе:

  1. урядування,
  2. державні фінанси та ринок праці,
  3. монетарна система,
  4. бізнес-середовище та
  5. енергетична незалежність.

Детальніше з методологією можна ознайомитися тут.

Це можна побачити на прикладі Індексу легкості ведення бізнесу. У звітах Doing Business висвітлено головні реформи у кожній з 10 сфер, які лежать в основі розрахунку індексу. Ми зібрали цю інформацію за останні 5 років та співвіднесли з іМоРе (таблиця 1).

Таблиця 1. Зміни, які вплинули на місце України у рейтингу Doing Business, та їхні оцінки в іМоРе

У таблиці відзначено фактичний рік запровадження відповідних змін. Індекс легкості ведення бізнесу «дивиться у майбутнє», тому зміни, запроваджені, наприклад, 2015 року, можна знайти у звіті за 2016 рік, зміни 2016 року – у звіті за 2017 рік і т.д.

Зеленим у таблиці позначено реформи, які спрощують ведення бізнесу, червоним – ускладнюють.

Компонент рейтингу Рік упровадження зміни Що саме змінилось Бали іМоРе (від -5 до +5) Зміна позиції в рейтингу Doing Business (за відповідним компонентом)
Відкриття бізнесу 2015 Україна полегшила процедуру відкриття бізнесу: зменшений час для обов’язкової реєстрації платника ПДВ, скасовані збори за реєстрацію підприємств. +2 бали +46

(з 76 місця → 30 місце)

Отримання дозволу на будівництво 2017 Україна полегшила отримання дозволів на будівництво, зменшивши розмір пайового внеску. Не оцінювалося, оскільки це не реформа +105 (140 → 35)
2018 Україна зробила отримання дозволів на будівництво дорожчим через збільшення пайового внеску на розвиток міської соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури. З іншого боку, Україна полегшила отримання дозволів на будівництво через скасування вимоги інвесторів  отримувати технічні умови з пожежної безпеки на будівництво від Державної служби України з надзвичайних ситуацій. «Закон про покращення умов будівельної діяльності», пов’язаний з цим, отримав +2 бали іМоРе. +5* (35 → 30)
Захист прав міноритарних акціонерів 2016 Україна посилила захист міноритарних акціонерів: запровадила вимоги виключення зацікавленого директора або акціонера з участі в голосуванні та зовнішньої перевірки транзакцій з пов’язаними особами. Також впроваджені засоби правового захисту у випадку шкідливого впливу транзакцій з пов’язаними особами на компанію. Третє – уточнена структура власності та контролю. +3 бали +18 (88 → 70)
2017 Україна посилила рівень захисту міноритарних акціонерів, упровадивши вимоги про деталізоване та негайне розкриття інформації про транзакції за участю пов’язаних осіб.

Це стало можливим завдяки змінам Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів, які ухвалила Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (1, 2, 3)

Не оцінювалося -11**
(70 → 81)
2018 Україна посилила захист міноритарних інвесторів через підвищення  вимог до розкриття інформації про транзакції з пов’язаними особами в річних звітах акціонерних товариств. Пов’язаний з цим Закон «Про спрощення ведення бізнесу та залучення інвестицій емітентами цінних паперів» отримав

+3.0 бала

+9 (81 → 72)
Сплата податків 2014 Україна полегшила сплату податків для компаній, запровадивши електронну систему для сплати ПДФО. З іншого боку, було підвищено екологічний податок Не оцінювалося +56 (164 → 108)
2017 Україна спростила сплату податків, зменшивши розмір Єдиного соціального внеску. +2 бали +41 (84 → 43)
Міжнародна торгівля 2018 Україна полегшила міжнародну торгівлю, виключивши автомобільні запчастини з переліку товарів військового призначення, що полегшило їх імпорт.   Не оцінювалося +41 (119 → 78)
Виконання контрактів 2016 Україна спростила виконання контрактів, запровадивши електронну систему сплати судових зборів.    Не оцінювалося +17 (98 → 81)
2018 Україна спростила виконання контрактів, запровадивши спрощену процедуру для дрібних скарг та досудових розслідувань під час розгляду справ у господарських судах. +2 бали +25 (82→ 57)

* реформа ілюструє відносність рейтингу. Так, незважаючи на те, що Світовий банк визнав ці зміни такими, що погіршують умови отримання дозволу на будівництво, Україна посіла вищу позицію за цим компонентом індексу. ** реформа також ілюструє відносність позиції в рейтингу — незважаючи на те, що звіт Світового банку визнав ці зміни позитивною реформою, місце України в рейтингу за цим компонентом погіршилося

Рис. 5 представляє лише зміни бізнес-середовища. Як бачимо, переважна кількість подій набрали невелику кількість балів. 2015 року значущі зміни у бізнес-середовищі відбувалися частіше, ніж у 2017-2018рр. Відзначили ми й вісім антиреформ за цей період.

Рис. 5. Реформи бізнес-середовища 2015-2018: окремі події та кумулятивний індекс

Експерти оцінюють події за шкалою від -5 до +5. Фінальна оцінка події – це медіана експертних оцінок. Однак, якщо подія впливає на декілька напрямків, вона може набрати понад 5 балів. За 4 роки оцінювання було кілька таких подій.

 

Сумарно події, які впливають на бізнес-середовище, отримали від експертів 231,6 бала або в середньому 1,1 бала за кожну. Більше балів набрали реформи, які впливали одразу на декілька напрямків.

Так, події, які впливали одночасно на бізнес-середовище та врядування, отримали 58,8 бала за напрямком бізнес-середовище (в середньому 1,6 бала за кожну подію) та 62 бали за напрямком «врядування» (в середньому 1,7 бала за кожну подію).

На бізнес-середовище та водночас на енергетичну незалежність  впливали 9 нормативних актів. Це зокрема Закон про комерційний облік теплової енергії та водопостачання (+4 бали), Закон про енергетичну ефективність будівель (+3,75 бала), Закон про ринок електроенергії (+4,5 бала).

Вісім реформ, які впливали одночасно на бізнес-середовище та банківський сектор, також отримали високі середні бали: 1,8 за напрямком «бізнес-середовище» та 1,5 за напрямком «монетарна політика та банківський сектор». Серед них закон про посилення відповідальності власників банків (+7 балів), Закон про валюту (+5 балів), спрощення закордонних операцій українців (+4 бали).

Три події вплинули одразу на три напрямки – бізнес-середовище, урядування та державні фінанси. Це були закон про  відкриття інформації про держзакупівлі відповідно до директив ЄС (+8.5 бала), Закон про створення експортно-кредитного агентства (-1.25 бала) та податкова реформа, ухвалена у «бюджетному пакеті» 30 грудня 2016 року (+3,5 бала).

Детальніше про реформи, які пливали на бізнес-середовище протягом останніх чотирьох років, ми розповімо в наших наступних публікаціях.

Довідково

Рис. 7. Ділові очікування підприємств та індекс ВВП

Джерела даних: НБУ, Держстат

 

Таблиця 2. Реформи у бізнес-середовищі: кількість подій та їхні бали за Індексом моніторингу реформ (2015-2019; в дужках – середній бал однієї події).

Протягом 2015-2019 року відбулося 208 законодавчих змін, які впливають лише на бізнес-середовище, 36 змін, які впливають одночасно на бізнес-середовище та урядування, 16 змін, які впливають одночасно на бізнес-середовище та публічні фінанси і т.д. (перший рядок таблиці).

 

Напрямки, на які впливали події, оцінені іМоРе
лише бізнес-середовище (БС) БС+ врядування БС + державні фінанси БС + енергетична незалежність БС + монетарна політика та банк.сектор БС + врядування + державні фінанси
кількість → подій

бали за напрямками ↓

208 36 16 9 8 3
бізнес-середовище 231.6

(1.1)

58.8

(1.6)

14.0

(0.9)

17.8

(2.0)

14.5

(1.8)

3.8

(1.3)

врядування 62

(1.7)

3

(1.0)

державні  фінанси 16.5

(1.0)

4

(1.3)

енергетична незалежність 17.3

(1.9)

монетарна політика та банк.сектор 12.3

(1.5)

VoxUkraine — унікальний контент, який варто читати. Підписуйтесь на нашу e-mail розсилку, читайте нас в Facebook і Twitter, дивіться актуальні відео на YouTube.

Ми віримо, що слова мають силу, а ідеї – визначний вплив. VoxUkraine об’єднує найкращих економістів та допомагає їм доносити ідеї до десятків тисяч співвітчизників. Контент VoxUkraine безкоштовний (і завжди буде безкоштовним), ми не продаємо рекламу та не займаємось лобізмом. Щоб проводити більше досліджень, створювати нові впливові проекти та публікувати багато якісних статей, нам потрібні розумні люди і гроші. Люди є! Підтримай VoxUkraine. Разом ми зробимо більше!


Застереження

Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний