Наскільки чесний глава Уряду? VoxCheck висловлювань Володимира Гройсмана за 2 роки

Детально розібрали висловлювання прем’єра: багато правди, але третина тезисів – перебільшення та маніпуляції.

Автор:

В нашому Рейтингу маніпуляторів та брехунів прем’єр-міністр України Володимир Гройсман на першому місці – тільки в хорошому сенсі. У 70% випадків, які перевірив VoxCheck, прем’єр казав правду. За показником правдивості Гройсман кращий навіть за Президента Петра Порошенка і його опонента Міхеїла Саакашвілі. Але цей проект тривав лише вересень та жовтень. Якою виявиться риторика Гройсмана, якщо глянути ширше на його промови у довшому проміжку часу?

Вперше ми перевірили Гройсмана ще коли він був головою Верховної Ради. В цей період майбутній прем’єр не відзначався чесністю. З 12 висловлювань які потрапили до нас в роботу Гройсман активно критикував уряд Арсенія Яценюка і в половині випадків маніпулював. Лише 1 цитата з 12 була правдою.

Але коли в квітні 2016 року, він сам очолив український уряд і пообіцяв показати всім кузькіну мать як потрібно керувати – його риторика змінилася, а процент правди у висловлюваннях навіть зріс. В цілому за 1,5 роки моніторингу слів Гройсмана ми перевірили 134 його висловлювання, з яких 75 (55,9%) правди.

Але не все так райдужно, адже водночас, 47 його цитат, а це 35% від усіх – маніпуляції та перебільшення, ще 6 (4,5%) – неправда. 6 тез (4,5%) – це помилки або неоднозначні твердження, які ми лишили без вердикту.

Тобто незважаючи на непогані показники правдивості, в третині випадків довіряти прем’єру не варто.

Зручна правда

Секрет успіху Гройсмана-правдоруба – суха статистика (70,1% його цитат саме такі) та розповідь про досягнення. Глава уряду буквально хапається за кожен успіх і використовує його для підтвердження ефективності роботи свого уряду. Наприклад, він заявляє про ріст промисловості на 2,2% та про підйом на 4 позиції у рейтингу Doing Business. Обидва твердження вірні, однак чи є це великим досягненням – залишається під питанням. До речі, подібну тактику обирає і Президент, але в нього відсоток правди нижчий – 46% за два роки спостережень.

Чесний, та не зовсім

Третина висловлювань прем’єра – перебільшення та маніпуляції. Це може бути гіперболізація власних досягнень або ж представлення стану справ в країні до його приходу гіршими аніж вони були насправді. Наприклад Гройсман із запалом говорив, що до того як він очолив уряд, 10 років ніхто не будував дороги, а от зараз він нарешті розпочав масштабний ремонт покриття. Але це не так. Дороги будувалися і раніше.

Інший приклад – економія від Прозоро. Ніби то за 1 рік зекономили 19 млрд грн. Але насправді ці кошти – це лише номінальний показник, що розраховується системою.   

Нижче, 10 цитат в яких ми спіймали прем’єра на “гарячому”.

Про безробіття

Неправда

“Катастрофічно падає зайнятість”

27/03/2016

Цю тезу часто використовують політики, але підтверждення шаленому зростанню  безробіття в Україні немає: за даними Держстату у 2015р. безробіття серед осіб від 15 до 70 років в Україні становило 9,1%, тоді як у 2014р. – 9,3%, а у 2013р – 7,3%. У 2016 році воно повернулось на рівень 9,3%, за перші 9 міс. 2017 – 9,4%.

Тобто, падіння зайнятості справді відбувалося, але не критичне і у 2014 році, на момент цитати Гройсмана, жодного катастрофічного падіння зайнятості не було.

Про соціальні фонди

Неправда

“…візьмемо питання соціальних фондів, в яких є величезні резерви, які можливо потратити на підвищення рівня життя людей”

27/03/2016

Окрім Пенсійного фонду, в Україні є фонди страхування на випадок непрацездатності (1,5 млрд. грн.) та на випадок безробіття (10 млрд. грн., обидва можна побачити в бюджеті ПФ). Дуже сумнівно, що їх можна витратити на підвищення рівня життя, оскільки кошти з них ідуть лише на оплату лікарняних та допомогу з безробіття.

До речі, сам Пенсійний фонд перебуває у хронічному дефіциті, що зріс до рекордних розмірів у 2016 році через зниження ставки ЄСВ. На фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок, підвищень та дефіциту коштів Пенсійного фонду було спрямовано 145 млрд грн. або  21,7% видатків державного бюджету або 56,3% усіх планованих видатків пенсійного фонду. У 2017-му ситуація не виправилася. Тож казати про якісь величезні кошти, що не використовуються, не можна.

Про зростання ВВП

Неправда

“Ми маємо прогноз на 2018 рік в бюджеті, який ми подали до Парламенту. Ми визначили, що цей прогноз може бути 3%. Що таке 3%? Це в порівняних цінах ми маємо виробити більше продукції в наступному році на 402 млрд”

24/10/17, 2:05-2:35

Зростання реального ВВП – тобто скоригованого на інфляцію – за офіційним прогнозом справді очікується на рівні 3%. Прем’єр посилається на прогноз МЕРТ (ст. 16), згідно з яким номінальний ВВП зросте з 2 845 млрд грн до 3 247 млрд грн. Це справді 402 млрд грн номінального приросту. Але зростання на 3% в порівняних цифрах – це 2 845 млрд грн * 0,03%, тобто 85 млрд грн реального зростання.

Про мінімальну пенсію

Маніпуляція

“Була пенсія мінімальна 949 грн. Вже в жовтні ми цю пенсію підвищуємо до 1452 грн. 9 млн пенсіонерів, навіть більше, отримають підвищення пенсії на більше, ніж 200 грн”

12/10/2017, 2:40-3:23

До голосування Верховної ради за пенсійну реформу мінімальна пенсія в Україні становила 1312 грн. 949 грн – це сума державної виплати тим, хто не має необхідного 15-річного стажу для нарахування пенсії. Таких людей в Україні 384 тис осіб з загальної кількості 12 млн. Тоді як мінімальну пенсію 1312 грн отримували близько 8 млн людей.

Разом із проведенням пенсійної реформи мінімальна пенсія за віком збільшилася до 1452 грн. Тобто зростання мінімальної пенсії – не 200 грн, а 140 грн. Ця сума актуальна для 8 млн пенсіонерів, які отримують мінімальну пенсію, згідно з даними Пенсійного фонду. І хоча поки що немає статистики про те, як пенсіонерам перерахували пенсії, за попередніми даними Кабміну, підвищення більше 200 грн мали отримати 4,3 млн громадян.

Про дефіцит Пенсійного Фонду

Перебільшення

“У ПФУ є дефіцит у розмірі 141 млрд грн, це 5,5 млрд дол.”

26/10/17, 0:00-0:20

За річним звітом Пенсійного фонду за 2016 рік сума його фінансування з Державного бюджету – 142,6 млрд грн. Однак дефіцит ПФ – 84,9 млрд грн., а решту 57,7 млрд грн держава в виплачує у вигляді доплат до мінімальної пенсії та спеціальних пенсій окремим категоріям пенсіонерів – військовим, держслужбовцям та ін. Причому дані за 2017 рік практично ті самі.

Про економію коштів завдяки Прозорро

Перебільшення

“Завдяки ProZorro за рік нам вдалося зекономити 19,1 млрд гривень державних коштів”

01/08/2017

Номінальна економія – це співвідношення очікуваної вартості та вартості за результатом аукціону, що автоматично розраховується системою. Тому цей показник фігурує в усіх звітах ПроЗорро.

Водночас, оскільки закупівельники схильні завищувати очікувану вартість, показник номінальної економії може бути некоректним.

Проте можна стверджувати, що оновлені тендерні процедури в новій системі – як електронний аукціон – дійсно дозволяють отримати більш вигідну пропозицію в тендері, тобто економія таки є.  Дослідження KSE показало, що аукціон ПроЗорро навіть за умови завищеної очікуваної вартості забезпечує більш вигідну ціну порівняно з неконкурентними процедурами.

Про ріст експорту

Маніпуляція

“Експорт українських товарів зростає. Це означає, що ми виходимо на нові ринки, і нам потрібно підтримати розвиток промисловості”

28/09/2017, 1:33-1:35

Обсяг експорту в січні-серпні 2017 року у порівнянні з аналогічним періодом зріс на 21%. Але зростання експорту не обов’язково пов’язане з виходом на нові ринки. Воно може просто свідчити про зростання цін на товари, які експортує Україна. А тим більше не свідчить про необхідність підтримувати промисловість.

Про перерахування пенсій

Маніпуляція

“Людям по 5-7 років не перераховували пенсії. Люди як вийшли на пенсії у 2005-2007 році, так у них пенсія фактично і залишалась незмінною. А якщо і відбувались зміни, то на 5-10 грн”

20/10/17, 5:27-5:30

У 2012 році пенсії, які були призначені до 2008 року, перерахували з використанням показників середньої заробітної за 2007 рік, або 1197 грн. До цього пенсії розраховувались на основі зарплат за 2005-2006 роки.

2012 року пенсіонерам підняли виплати на понад 100 гривень, а особам, які не мають страхового стажу, – на понад 50 гривень. Тоді ж соціальні пенсії збільшувались не менше, ніж на 30 гривень.

Хоча це правда, що після 2012 року перерахунки пенсій не проводились, окрім підвищення пенсій до нових рівнів мінімальної пенсії.

Про сміття

Перебільшення

“Маючи мільярди гривень на рахунках, він (Андрій Садовий) просто неспроможний це зробити (побудувати завод). Або не хоче це зробити.”

14/06/2017, 1:10-1:25

Перебільшення

“Треба розпочати робити новий полігон, і це вимагає лише декілька місяців. Земельна ділянка Львову відводилась уже двічі. Кошти у Львова завдяки децентралізації є – тільки біля 0,25 млрд грн лежить на депозиті. За ці гроші можна золотий полігон зробити!”

15/06/2017 

Без вердикту

“Там, по-моєму, лежить 500 мільйонів гривень на депозитах Львова.”

19/06/2017, 1:05:43-1:05:46

Лише за один тиждень Гройсман змінив думку про кількість грошей у міста Лева тричі.

За інформацією, наданою VoxUkraine директором департаменту фінансової політики Львівської міської ради Олегом Іщуком, на 1 липня 2017 року на депозитному рахунку Львова було 329 мільйонів гривень, через півтора місяці (18 серпня) – 330 мільйонів гривень. Тобто міліардів або 500 млн на рахунках Львова влітку не було.

Про зовнішній борг

Перебільшення

“Нам однозначно потрібно було тоді робити реструктуризацію, наші зовнішні борги навіть зараз становлять 80% ВВП”

31/07/2017

Цитата була сказана влітку 2017. Тоді, за даними Мінфіну, зовнішній державний та гарантований державою борг складав 52% ВВП за минулий рік. 80% – це був загальний борг держави, включаючи внутрішній.

Головне фото: depositphotos.com / palimchak

VoxCheck — це незалежний фактчек-проект, який фінансується міжнародними донорськими організаціями (National Endowment for Democracy, PACT та ін.), а також за кошти сотень українських доброчинців.

З березня 2018 року VoxCheсk є підписантом Кодексу етики Міжнародної мережі фактчекерів інституту Poynter.

Хочете, щоб VoxCheck перевірив політика? Напишіть нам!

VoxUkraine — унікальний контент, який варто читати. Підписуйтесь на нашу e-mail розсилку, читайте нас в Facebook і Twitter, дивіться актуальні відео на YouTube.

Ми віримо, що слова мають силу, а ідеї – визначний вплив. VoxUkraine об’єднує найкращих економістів та допомагає їм доносити ідеї до десятків тисяч співвітчизників. Контент VoxUkraine безкоштовний (і завжди буде безкоштовним), ми не продаємо рекламу та не займаємось лобізмом. Щоб проводити більше досліджень, створювати нові впливові проекти та публікувати багато якісних статей, нам потрібні розумні люди і гроші. Люди є! Підтримай VoxUkraine. Разом ми зробимо більше!


Застереження

Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний