НЕПРАВДА: Імунітет не виробляється завдяки вакцинації

Перевірка фейків у рамках партнерства з Facebook

У мережі поширюють інформацію, нібито імунітет не виробляється завдяки вакцинації, і сенсу у щепленнях немає. Також стверджують, що ніхто не несе відповідальність у разі побічних ефектів внаслідок вакцинації. Автори дописів наводять таке зображення:

Утім, це неправда. 

По-перше, вакцини допомагають виробити імунітет проти захворювання. 

Коли людина отримала щеплення, вона, швидше за все, матиме захист від хвороби. Часто вакцини вимагають декількох доз з інтервалом у тижні або місяці. Це потрібно, аби забезпечити вироблення антитіл та розвинути клітини пам’яті. Таким чином, організм вчиться боротися із вірусом, формуючи пам’ять про збудника, щоб швидко боротися з ним у майбутньому.

Утім, вакцинуватися можуть не всі. Люди, які мають захворювання, що послаблюють їх імунну систему (наприклад, рак або ВІЛ), або які мають сильну алергію на деякі компоненти вакцини, можливо, не зможуть зробити щеплення певними вакцинами. Проте ці люди все ще можуть бути захищені, якщо вони живуть серед тих, хто вже отримав вакцину. Коли у суспільстві багато людей вакциновані, збудник важко циркулює, оскільки більшість людей мають до нього імунітет. Тож вакцинація не тільки захищає від вірусу вакцинованих, але й також тих, хто не може або ще не отримав щеплення. 

Для того, аби уповільнити чи повністю зупинити поширення інфекційного чи вірусного захворювання, потрібно, аби більшість людей (70-90% усього населення) мали до нього імунітет. Це явище називають колективним імунітетом. 

Колективний імунітет можна розвинути двома способами. Перший — природним шляхом, після того, як перехворіє велика кількість людей, та їхні організми вироблять необхідну кількість антитіл. Другий — за допомогою масової вакцинації, коли більша частина населення отримала вакцину. Вакцинація — безпечніший спосіб, оскільки неконтрольоване поширення інфекційного чи вірусного захворювання, від якого немає ефективних засобів лікування, може призвести до навантаження на системи охорони здоров’я і, як наслідок, до зростання кількості смертей. 

Чим більше людей отримають вакцину проти вірусу, тим швидше епідемію вдасться подолати. До прикладу, саме завдяки масовій вакцинації вдалося ліквідувати або зупинити поширення багатьох захворювань, зокрема кору, туберкульозу, поліомієліту тощо. Раніше ці хвороби призводили до численних жертв в усьому світі. 

Водночас країни з низьким рівнем вакцинації час від часу переживають нові спалахи цих хвороб. Щодо пандемії COVID-19, то мільйони вилікувалися без вакцин, але сотні тисяч і померли. Вакцинація допоможе уникнути багатьох смертей та ускладнень під час хвороби.

Наразі в Україні проводять кампанію вакцинації проти COVID-19. А вакцина, яку використовують – Covishield, розробки Oxford-AstraZeneca. Імунітет після вакцинації формується з часом. На розробку значного захисту від COVID-19 потрібно близько 2 тижнів, а для найбільшого захисту знадобиться друга доза. Ефективність одноразової стандартної дози Oxford-AstraZeneca з 22 по 90 день після вакцинації становить 76%, через 22 дні з моменту щеплення імунна система створює захист від вірусу, при цьому в період трьох місяців між першою та другою дозами захист не зменшується. 

По-друге, навіть в умовах вакцинації, все ще необхідно дотримуватися обмежувальних заходів, а саме носити маски, мити руки, тримати соціальну дистанцію тощо. Навіть вакциновані люди, у яких сформувався імунітет, можуть розповсюджувати вірус, піддаючи ризику тих, хто щеплення ще не отримав. Вони зокрема можуть переносити вірус на слизових оболонках. 

По-третє, твердження про те, що розробник вакцини знімає з себе будь-яку відповідальність — маніпулятивне. Дійсно, такі виробники вакцин, як AstraZeneca,  Pfizer або Moderna у більшості країн звільняються від вимог щодо відповідальності за вакцину. Це означає, що компанія не сплачуватиме відшкодування збитків у разі появи у пацієнтів побічних ефектів. Водночас це зобов’язання зазвичай бере на себе держава, яка підписує угоду із цими фармкомпаніями. У МОЗ зазначають, що уряд бере на себе відповідальність за використання вакцин проти COVID-19 та за будь-які непередбачувані наслідки. Із цією метою планують створити відповідний Фонд щодо покриття шкоди, яка може бути завдана внаслідок використання вакцин.

Водночас сама ж фармкомпанія не відмовляється від відповідальності, бо знає, що її продукт небезпечний. Звільнення від юридичної відповідальності за появу у пацієнтів побічних ефектів компанії просить через те, що в надзвичайних умовах пандемії, вони не можуть брати відповідальність за те, чи не з’являться побічні ефекти через, наприклад, 4 роки. Так, в Україні аби прискорити процес отримання вакцин, в парламенті ухвалили законопроєкт, який дозволив екстрене використання вакцин. Внесення подібних змін до законодавства – світова практика, яку застосовують у багатьох країнах, зокрема в ЄС, Великобританії, США та Новій Зеландії.