Нерезиденти на ринку ОВДП: правда і міфи

З початку року нерезиденти вклали в ОВДП $4 млрд, ставши одним із ключових чинників зміцнення курсу гривні, зниження вартості гривневих позик і великої кількості обговорень

Автор:

Однією зі знакових економічних подій 2019 року став масовий прихід нерезидентів на ринок ОВДП. Мінфін і Нацбанк кілька років працювали над тим, щоб іноземці могли купувати держпапери без зайвих бюрократичних проблем, як відбувається в багатьох країнах.

Стаття вперше була опублікована у виданні НВ.Бізнес

У травні цього року це стало можливим завдяки системі Clearstream. Відкриття доступу до українського ринку, високі процентні ставки, позитивні очікування після виборів і сприятлива ситуація на світових фінансових ринках. Такий набір факторів зробив інвестиції в українські цінні папери привабливими для іноземних інвесторів. З початку року нерезиденти вклали в ОВДП $4 млрд, ставши одним з ключових чинників зміцнення курсу гривні, зниження вартості гривневих позик і великої кількості обговорень, в тому числі пошуку «зради».

Важливо зазначити, що з точки зору обсягу держборгу, прихід в країну нерезидентів нічого не змінив. Загальні обсяги запозичень закладені в законі про держбюджет, перевищити їх Міністерство фінансів не може. Законодавство дозволяє тільки замінювати внутрішні позики зовнішніми і навпаки, а також компенсувати позиками недонадходження приватизації, але все в межах граничної суми, записаної в законі. Якби нерезиденти не почали масово заходити в українські держпапери, Мінфіну довелося б запозичувати на зовнішніх ринках в іноземній валюті.

На перший погляд позики в іноземній валюті виглядають дешевше, ніж у гривні. Але тільки за умови стабільної або зміцненні валюти. У разі девальвації, що, як правило, відбувається під час кризи, доларові позики обходяться бюджету набагато дорожче, ніж гривневі. Крім того, вартість — це не єдиний критерій.

Залучення іноземців в ОВДП сприяло кільком позитивним тенденціям.

Перше. Структура держборгу змінилася на краще. На кінець минулого року борг в іноземній валюті мав 71% загальної суми. Це високий показник, який свідчить про вразливість економіки до зовнішніх шоків і негативно впливає на кредитний рейтинг країни. Завдяки випуску ОВДП і зміцненню гривні на кінець серпня частка валютного боргу знизилася на 5 пп, до 66%.

Друге. Попит іноземців на ОВДП також допоміг Мінфіну знизити вартість гривневих запозичень. На початку року тримісячні ОВДП розміщувалися з дохідністю 19,0%, вище облікової ставки НБУ, яка на той момент становила 18% річних. На останньому аукціоні на початку жовтня дохідність була вже 15,75%, нижче ставки НБУ, яка на той час знизилася до 16,5%. Зниження прибутковості — головна ознака того, що на ринку держпаперів не утворюється фінансова піраміда, як було напередодні кризи 1998 року, коли кожну наступну позику доводилося робити за вищими ставками.

Третє. Терміни гривневих позик істотно подовжилися, зупинивши сніжну груду внутрішніх погашень, який вже почав формуватися в минулому році. Короткі папери з терміном погашення до 1 року становили 92% (!) всіх розміщених ОВДП в 2018 р. На довші запозичення не було попиту, адже «довгих грошей» в країні фактично немає. Через великий обсяг коротких позик в цьому році суттєво збільшилося навантаження з виплат внутрішнього боргу. Фактично вся сума погашень минулого року додалася до погашень цього.

Але, завдяки попиту з боку нерезидентів, у яких «довгі гроші» є, як і бажання їх вкладати в Україну, уряд в особі Мінфіну впорався з цим завданням, не створивши ще більший «навіс» виплат на 2020 рік. І політика НБУ щодо поступового зміцнення гривні відіграла тут важливу роль, тому що сильна гривня знижує привабливість коротких паперів з точки зору іноземних інвесторів. У січні-вересні поточного року частка коротких ОВДП в загальному обсязі розміщень знизилася до майже 50%. Другу половину становили довгі папери, зокрема 5-річні облігації, які вперше вдалося продати на ринкових умовах, причому на значну суму, майже $1,4 млрд.

А як же негативи? Вони теж є, але дуже обмежені з декількох причин. Основний ризик, пов’язаний з купівлею внутрішніх держпаперів іноземцями, — це різкий відтік коштів в разі погіршення економічної ситуації в країні або за її межами.

В українських реаліях цей ризик компенсується тим, що нерезиденти тримають в основному довгі папери, які

  • погашаються не одразу і
  • продати буде дуже складно через відсутність внутрішнього покупця з «довгими грошима».

Фактично зараз іноземні інвестори купують квиток в один кінець. Щоб вийти з цієї інвестиції, їм потрібно буде чекати погашення. За інформацією НБУ в 4-му кварталі цього року з $4 млрд ОВДП в руках нерезидентів, погашається тільки $0,2 млрд, а в 2020 році — $0,7 млрд.

Загалом обсяги вкладень іноземців в українські ОВДП не виглядають чимось екстраординарним в контексті досвіду інших країн. На сьогодні в портфелях іноземних інвесторів знаходиться 12% загального обсягу гривневих ОВДП в обігу, а це 2,3% ВВП. Для порівняння, в 2017 році іноземці вклали в держпапери Єгипту $18 млрд, що становило майже третину внутрішнього боргу в місцевій валюті і 8,5% ВВП країни. Схожа ситуація спостерігалася в Південній Африці, Туреччині та деяких інших країнах з економікою, що розвивається.

За умови продовження співпраці з МВФ і проведення реформ приплив нерезидентів в українські цінні папери триватиме в цьому році і щонайменше першій половині наступного, хоча і не такими швидкими темпами, тому що очікуване ослаблення монетарної політики Нацбанком зробить інвестиції в українські папери менш привабливими у порівнянні з іншими країнами. Щоб ризики від зростаючої присутність іноземних інвесторів не переважили викладені вище позитиви, знадобиться посилена координація економічної політики Мінфіну і НБУ, а також продумані комунікації від обох організацій.

VoxUkraine — унікальний контент, який варто читати. Підписуйтесь на нашу e-mail розсилку, читайте нас в Facebook і Twitter, дивіться актуальні відео на YouTube.

Ми віримо, що слова мають силу, а ідеї – визначний вплив. VoxUkraine об’єднує найкращих економістів та допомагає їм доносити ідеї до десятків тисяч співвітчизників. Контент VoxUkraine безкоштовний (і завжди буде безкоштовним), ми не продаємо рекламу та не займаємось лобізмом. Щоб проводити більше досліджень, створювати нові впливові проекти та публікувати багато якісних статей, нам потрібні розумні люди і гроші. Люди є! Підтримай VoxUkraine. Разом ми зробимо більше!


Застереження

Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний