Ні слова про землю. Тимошенко взялась за економіку. VoxCheck Impact-17, 14 випуск

Чи правильно політик використовує економічні показники, що ілюструють життя українців

Автори:

Олекcій Крименюк (інтерн VoxCheck), Ірина Кіт (інтерн VoxCheck), Олена Коломицева (волонтер VoxCheck), Марія Богдановська (інтерн VoxCheck), Влад Мальчевський (інтерн VoxCheck), Олена Шкарпова (редактор VoxCheck)

Майже всі цитати цього тижня – від опозиції. 4-10 вересня найбільш балакучими виявилися Юлія Тимошенко та Олександр Вілкул – половина цитат цього випуску від них. Але ми не забули і про Президента: перевірка його послання до Парламенту від 7 вересня – в окремому фактчеку. З 25 разів президент 16 раз сказав правду. Решта – перебільшення та неправда.

4 вересня Юлія Тимошенко виступила на Погоджувальній раді ВР. У своїй промові політик відійшла від своїх улюблених тем – земельної та медичної реформи та зростання цін на газ. Натомість вона розповіла про загальні економічні показники Україні та її місце у глобальних рейтингах. Але незважаючи на зміну риторики, правди в доповіді знову немає.

Олександр Вілкул продовжив спекулювати на темі еміграції: за його словами, 8 млн людей залишило Україну через трудову міграцію (але це неправда). Водночас він сказав правду про те, що представники Опоблоку справді пропонували введення миротворців ще в 2014 році.

Провладні політики говорили небагато. Максим Бурбак з Народного фронту похвалив уряд свого шефу Арсенія Яценюка двічі, причому в одному випадку зманіпулював. Гончаренко з БПП продовжує обережно підбирати теми для виступів – і тому не бреше.

ЮЛІЯ ТИМОШЕНКО, ЛІДЕР ВО “БАТЬКІВЩИНА”

  1. Про падіння ВНП 04/09/2017 (1:53-2:24)

“За останні роки на 31,9% впав валовий національний продукт держави в розрахунку на одну людину… Це найбільш трагічне падіння національного валового продукту серед всіх країн за останні 3 роки. Ця аналітика тягне за собою висновок про тотальне беспрецедентне знищення середнього класу”.

Ми спробували з’ясувати, який показник використаний командою Юлії Тимошенко. Найбільш ймовірно, це ВНП на душу населення в доларах США.  За даними Світового банку, ВНП на душу населення у 2014 році становив $3560, у 2016 – $2310, тобто цей показник знизився більше ніж на 35%, що близько до інформації, яка наведена пані Тимошенко.

Але для оцінки добробуту, а отже аналізу ситуації з середнім класом, варто користуватись іншим показником, а саме ВНП на душу населення за паритетом купівельної спроможності (ПКС). Цей показник знизився несуттєво: з $8580 на душу населення до $8190 на душу населення.

Також для оцінки впливу на населення можна скористатись зміною реального ВВП на душу населення, який розраховується Держстатом. За 2014-2015 роки сукупне падіння реального ВВП на душу населення склало близько 15%.

Довідка: за часи прем’єрства Тимошенко, у 2009-му, коли не було війни та Україна не втратила частину території (але у той же час у світі була економічна криза), ВНП на душу населення за ПКС також упав: з $8320 до $7090. За методом, що пропонує Тимошенко – з $3220 до $2840.  

  1. Про ефективність банківської системи 04/09/2017 (2:37-3:08)

Є ще і спеціальний звіт глобальної конкуренції держав від Світового економічного форуму в Давосі. Так от уявіть собі рівень надійності банків і кредитної системи в Україні. Ми на останньому місці серед 138 держав. Тобто всі країни Африки, розвинуті, нерозвинуті країни – всі попереду нас. Ось ефективність банківської реформи.

У доповіді “The Global Competitiveness Report 2016–2017” про глобальну конкурентоспроможність за 2017 рік Україна дійсно отримала 138 місце за показником “стійкість банків”. Це означає, що українські підприємці, яких опитував World Economic Forum, дуже низько оцінюють стійкість банківської системи. Це опитування було проведено у 2015-2016 рр – коли НБУ дуже активно виводив банки з ринку і тому під час даної реформи оцінити її ефективність було неможливо.

Також не можна казати, що всі країни Африки або всі розвинуті та нерозвинуті країни попереду України, адже в рейтинг входить тільки 138 країн з понад 200 у світі.

  1. Про смертність новонароджених та матерів 04/09/2017 (4:07-4:19)

 

Україна сьогодні є лідером в Європі по дитячій смертності і смертності породіль.

 

В Україні на 100 тис новонароджених припадає 24 смерті матерів. У Європі цей показник коливається від 3 до 10 смертей (залежно від країни). Більше тільки у Румунії: 31 смерть на 100 тис новонароджених.

Водночас смертність новонароджених в Україні невелика: 5,5 на 1000 народжень, згідно з даними UNICEF. За цим показником Україна на 133 місці у світі (це добрий показник, на першому місця знаходиться Ангола із показником 47 смертей на 1000 народжень). З європейських країн дитяча смертність більша в Румунії: 6,3. У Латвії схожий показник – 5,2.

  1. Про рівень щастя 04/09/2017 (4:21-4:44)

Організація об’єднаних націй для всіх країн світу міряє рівень щастя в кожній країні. Рівень щастя в Україні, практично ми входимо в десятку останніх країн світу.

Згідно зі звітом World Happiness Report 2017 за рівнем щастя Україна посідає 132 місце зі 155.

  1. Про медичне страхування 04/09/2017 (0:36-0:45)

 

…навіть європейцям, які в 16 разів заможніші українців, не під силу з кишені платити вартість європейських протоколів лікування. І тому кожна людина в ЄС має (медичну) страховку.

 

Якщо брати показник ВВП на душу населення, то показник України – 2.2 тис дол, а ЄС – 35.6 тис дол, що дійсно більше в 16 разів. Але при порівнянні заможності доцільно брати показник ВВП на душу населення за ПКС, де Україна має 8,3 тис дол, а ЄС – 39,6 тис дол, тобто різниця – менше п’яти разів.

За даними OECD за 2015 рік, у країнах ЄС найбільша кількість страхових полісів відносно населення була у Словенії (87.1%), Нідерландах (84.1%) та в Бельгії (81.6%). В інших країнах даний відсоток менше 65%.

ВІТАЛІЙ ХОМУТИННІК, ГОЛОВА ДЕПУТАТСЬКОЇ ГРУПИ “ВІДРОДЖЕННЯ”

  1. Про те, що не призначили міністрів 04/09/2017 (2:38-3:50)

Реформи мають впроваджуватися міністрами, яких сьогодні немає. Більше року нема міністра охорони здоров’я, але якісь реформи там робляться, навіть проштовхуються в парламенті. Також нема міністра аграрної промисловості, але також ідуть розмови про певні реформи. Вже майже півроку як написана заява про відставку Голови НБУ, але досі парламент не розглянув, не подали у відповідні профільні комітети чи до сесійної зали це питання. Що надає нам підстави сумніватися у щирості такої відставки…

Міністерство охорони здоров’я справді очолює в.о. Уляна Супрун, а міністерство аграрної політики – в.о. Максим Мартинюк. Заяву Валерії Гонтаревої про відставку з поста голови Нацбанку парламент також ще не розглянув.

  1. Про необхідність підвищення заробітної плати та пенсії 04/09/2017 (4:13-4:26)

 

За три роки національна валюта девальвувала в три рази, інфляція також підвищилась, а заробітні плати та пенсії підвищені буквально на відсотки.

 

Гривня девальвувала на 65,8% (тобто долар став дорожчим у три рази). Інфляція піднялась удвічі. Пенсії справді майже не змінювались, хоча пенсійна реформа уряду передбачає осучаснення пенсій з 1 жовтня 2017 (якщо за неї проголосує парламент) – тобто вирівнювання середньої заробітної плати, яку беруть до уваги під час розрахунку розміру пенсії.

Але мінімальна зарплата цього року підвищена вдвічі: з 1600 грн до 3200 грн. Середня зарплата при цьому зросла з 3167 грн у січні 2014 до 6008 грн у січні 2017 (без урахування інфляції). Реальна зарплата справді впала у 2014-2015 рр через інфляцію, але у 2016 піднялась і тепер практично на рівні 2014 року.

ОЛЕКСАНДР ВІЛКУЛ

  1. Про еміграцію 06/09/2017

 

За границу уже уехали 8 млн человек… Количество украинцев, получивших вид на жительство в ЕС: 2011 – 125 тыс., 2017- 590 тыс.

 

Олександр Вілкул у своїх виступах неодноразово згадує еміграцію з України. Ми це перевіряли в Дайджесті №8 та №4.

Згідно звіту про міграцію в Україні, представленого Міжнародною організацією міграції у 2016 році,  за межами України живе від 8,2 млн (за переписами зарубіжних держав) до 20 млн (за різними оцінками) осіб українського походження (див. стор. 17 звіту). Щоправда, ці цифри відображають кількість людей, які виїхали з території України починаючи з першої хвилі української еміграції, що датується кінцем 19 – поч. 20 ст. і по сьогоднішній день, тобто за період більше 100 років.

Згідно з даними Євростату, кількість українців, які отримали дозвіл на проживання в ЄС, у 2011 році становила 125 тис., а у 2016 – 588 тис. Даних за 2017 рік немає, тому що вони будуть опубліковані (див. пункт 8) в кінці липня 2018 року.

  1. Про школи у селах 05/09/2017 (1:22-1:50)


Создание опорных школ – это по большому счету сокращение школ в селах и малых городах. Могу сказать, что на 1/09/2014 года в Украине было 17600 школ, 1/09/2016 – 16900 школ, а на 1/09/2017 – 16566 школ. То есть школы закрываются.

 

Дійсно, згідно з даними Держстату, на початок 2014 навчального року в Україні нараховувалось 17,6 тис. шкіл, на початок 2016 – 16,9 тис. шкіл, а на початок 2017 року – 16,556 тис. (дані МОН).

Хоча Вілкул і використовує правильні дані, його твердження про опорні школи є маніпулятивним.  

За останні 20 років кількість учнів зменшилася майже вдвічі: з 7 млн до 3,8 млн (дані Держстату) або на 45% через значне скорочення народжуванності у 1990-ті. При цьому кількість шкіл зменшилася з 22,1 тис. до 16,5 тис., тобто лише на 25% (з яких 1,7 тис. сіл у 2014/2015 роках було втрачено через анексію Криму та окупацію частини Донбасу). Це означає, що на одну школу стало менше дітей – якщо у 90/91 було в середньому 327 дітей на одну школу, то зараз це 227 дітей на одну школу (13 дітей на одного вчителя та 9 дітей на одного вчителя відповідно).

Для сільських шкіл це співвідношення набагато менше, а ідея створення опорних шкіл та закриття малокомплектних шкіл має на меті не перекрити доступ до освіти сільським дітям, а навпаки надати їм можливість отримувати якіснішу освіту в кращих умовах (теплий клас, кваліфіковані вчителі-предметники, їдальня, спортзал).

Також варто підкреслити, що питання закриття шкіл відноситься до повноважень місцевої (ст. 19), а не центральної влади.

  1. Про стипендії 05/09/2017 (2:25-3:00)

Если всегда стипендию получали 75% студентов, то 2018 году – всего 25%, а к 2020 году – всего 15%…Это говорит об одном – что консервируется бедность, то есть, высшее образование в основном смогут получать дети из богатых семей.

З 1 січня 2017 року 43% студентів бюджетної форми навчання отримують академічні стипендії – тобто за результатами навчання. Заступник міністра фінансів Сергій Марченко повідомив, що кількість студентів – отримувачів академічної стипендії дійсно планують скоротити до 25% у 2018 році і до 15% – у 2020.

Водночас, згідно з планами Мінфіну, розмір стипендії зросте. За умови, що лише 15% студентів отримуватимуть академічні стипендії, її розмір перевищуватиме прожитковий мінімум і наблизиться до мінімальної зарплати. Втім, поки що ця ініціатива не реалізована. При цьому міністр освіти Гриневич виступає проти даної ініціативи Мінфіну.

Однак для оцінки зв’язку політики між стипендіями та бідністю треба дивитись не на показник стипендій за академічні здобутки, а на так звані соціальні стипендії.Цей вид стипендій було введено постановою КМУ №1045 від 28 грудня 2016 року.  У 2017 році  7% студентів отримують соціальні стипендії. Фактично, за чинним механізмом, при втраті академічної стипендії за потреби студенти можуть звернутись по соціальну стипендію. Це значить, скорочення академічних стипендій не має вплинути на становище власне бідних студентів.

  1. Критика пенсійної реформи 07/09/2017 (8:53- 9:11)

 

Те люди, которые не имеют пенсионного стажа – а у нас такое сплошь и рядом – так они вообще будут там какие-то 400 грн социального пособия получать.

 

Особам, які не матимуть 15 років страхового стажу, призначатиметься державна соціальна допомога після досягнення ними 65 років із урахуванням сукупного доходу сім’ї. Розмір даної допомоги регламентується ЗУ “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, і інвалідам” і становить 30% (Ст. 6 Закону) від прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, який станом на 1.05.2017 становив 1312 грн. Таким чином, розмір державної соціальної допомоги буде становити 0,3*1312=394 грн.

  1. Критика медичної реформи 07/09/2017 (12:39-14:35)

Этой реформой (медицины) хотят ввести гарантированный пакет услуг, но нигде не написано, что это – бесплатный пакет услуг. Они говорят, что бесплатно будет три вида медицинской помощи. Первичная медицинская помощь – визит к семейному врачу, который потом направил тебя к специалисту.

А вот уже второй уровень медицины становится платным. Следующее, это – экстренная медицинская помощь. У нас на скорую помощь уже три года не растет финансирование.

И третье, помощь неизлечимым больным. Все остальное – платное. Эта система приведет к тому, что больницы закроют и человеку банально не будет куда прийти, а если прийти – то только за деньги.

Відповідно до профільного Законопроекту №6327, держава гарантуватиме повну оплату необхідних медичних послуг та лікарських засобів на екстреному, паліативному та первинному рівні, та частково на вторинному (спеціалізованому) та третинному (високоспеціалізованому) рівні, наданих постачальниками медичних послуг.

На бюджетну програму №2311300, яка фінансує екстрену (швидку) медичну допомогу видатки не підвищувалися у 2015, 2016 та 2017 (3 додаток) році. Але згідно з постановою КМУ від 23 січня 2015 року з Держбюджету місцевим бюджетам виділяється Медична субвенція. Згідно з Бюджетним кодексом (ст. 90,п.3) обласні бюджети направляють отриману медичну субвенцію в тому числі і на екстрену медичну допомогу.

У 2015 обласні бюджети отримали медичну субвенцію на сумму 18.2 млрд грн, в 2016 році 17.1 млрд грн, в 2017 21.3 млрд грн (6 додаток).

  1. Коментар по виступу Президента у ВР про вирішення конфлікту 08/09/2017 (14:00-14:40)

Позитив – это слова Президента, касающиеся миротворцев, “голубых касок”. Как я могу быть против? Когда мое выступление в 2015 году, когда говорили все, что этого не надо делать, это – наше предложение (Оппоблока), и я считаю, что это- позитив. […] В мире сейчас 30 миротворческих миссий.

Вілкул дійсно заявляв про необхідність введення миротворчої місії ООН під час візиту в Маріуполь 27.01.2015. Також у цей день депутати від “Опозиційного блоку” Юрій Бойко та Юрій Воропаєв подали законопроект №1847 “Про забезпечення миру та стабільності на Сході України”. Цей документ пропонує введення миротворчого контингенту ООН. Але в тексті є фактична помилка: у світі розгорнуто 15 миротворчих місій ООН.

  1. Чому проголосували за реформу Конституційного Суду 08/09/2017 (36:28-36:57)

В Украине 99% не верят украинским судам, и считают их коррумпированными. Мы голосовали за изменения в Конституции, касательно судебной реформы, и сейчас голосуем за законопроекты, связанные с судебной реформой.

 

Згідно з дослідженням, проведеним соціологічною службою Центру Разумкова з 21 по 26 квітня 2017 року, українським судам не довіряють 86,6 % опитаних. В той же час Президенту не довіряють 71,9% респондентів, Верховній Раді 86,6%, уряду 81,9%, чиновникам 87%. Тобто, українські суди разом з Верховною Радою знаходяться на 2 місці по недовірі після чиновників.

13 липня 2017 ВРУ проголосувала за Проект Закону про Конституційний Суд України (№6427-д) голосами 245 депутатів, і з них 25 – представники Опоблоку, в якому налічується 43 депутата. (Олена)

  1. Критика пенсійної реформи 08/09/2017 (42:02-42:14)

 

Какие 67 лет выхода на пенсию, если у нас мужчины живут 64 года? Мы же не Европа… это там живут до 80 лет. 64,5 года – у нас средний возраст жизни мужчин.

 

За даними Держстату України в 2015 році середня тривалість життя становила 66,4 роки для чоловіків. Але середня очікувана тривалість життя після 60 років – 14 років для чоловіків. Згідно з даними Євростату, середня тривалість життя чоловіків в ЄС становила 77.9 років.

Водночас пенсійна реформа пропонує такі зміни у трудовому стажі, що в залежності від стажу максимальний вік виходу на пенсії в окремих людей буде 65 років, а не 67.

ОЛЕГ БЕРЕЗЮК, “ОБ’ЄДНАННЯ “САМОПОМІЧ”

  1. Про заробітчан та трудових мігрантів 04/09/2017 (0:30-0:48)

 

30% населення України сьогодні на заробітках, 40-60% сіл порожні – бо теж на заробітках. У селах залишилися люди старшого віку, які виховують своїх неповнолітніх онуків

 

За даними Держстату, в Україні є 17,7 млн. економічно активного населення.

За даними Представництва МОМ, в Україні близько 700 тис. зовнішніх трудових мігрантів. Ще приблизно 1,6 млн людей – внутрішні мігранти (дані МОМ за 2014- 2015 р).  

Тобто разом може бути приблизно 2,3 млн трудових мігрантів або 13% від економічно активного населення. За даними Держстату, на 1 січня 2017 року з 13,1 млн осіб, які проживають у сільській місцевості, 7,5 млн осіб (або 57,2%) мають вік від 18 до 60 років.

МАКСИМ БУРБАК, ГОЛОВА ФРАКЦІЇ “НАРОДНИЙ ФРОНТ”

  1. Про зняття акцизу на ввезення автомобілів 06/09/2017 (1:54 – 2:01)

 

Хочу нагадати, що в минулому році, що було ініціативою уряду Арсенія Яценюка, було знято акциз при ввезенні одного автомобіля в рік.

 

31 травня 2016 року Верховна Рада ухвалила закон №1389-19, який передбачав істотне зниження акцизного збору на імпортні автомобілі з 1 липня 2016 року.

Ініціаторами законопроекту є 93 народні депутати з різних політичних сил, які подали документ до Верховної Ради у жовтні 2015р. Хоча, можливо, неофіційним ініціатором документу був уряд Арсенія Яценюка, який пішов у відставку у квітні 2016.

Але насправді, акциз на ввезення автомобілів не був знятий, він був лише зменшений для неросійських авто, що були вироблені до 1 січня 2010 року. А сама норма діє до 31 грудня 2018 року.

  1. Про експеремент з дорогами 4/09/2017 (00:58 – 1:32)

“Успіх сьогоднішнього масштабного будівництва доріг був закладений саме тоді, коли Арсенієм Яценюком було ухвалено рішення про початок експерименту на митниці. <…> Маленький, але показовий приклад – Чернівецька область, за два роки дії цього експерименту залучила в обласний бюджет на будівництво-відновлення доріг понад півмільярда гривень”

Правда. Митний експеримент діє з вересня 2015 року – коли Арсеній Яценюк очолював уряд. За даними ДФС та Укравтодору з вересня 2015 по липень 2017 року до місцевого бюджету Чернівецької області надійшло 531 млн грн.

ІВАН КРУЛЬКО, НАРОДНИЙ ДЕПУТАТ, ВО “БАТЬКІВЩИНА”

  1. Про дорогу в Закарпатській області (2:50-3:07) 08/09/2017

Коли бюджетний комітет був в минулому році тут, на Закарпатті, тоді одним із рішень бюджетного комітету, який я представляю, було початок будівництва і відбудови мережі дороги в Закарпатській області.

 

11 жовтня 2016р. Кабінет міністрів України видав розпорядження №743-р, в якому виділяє 11 млн. грн. на ремонт дороги Мукачеве – Рахів – Богородчани – Івано – Франківськ – Рогатин – Бібрка – Львів, про яку йдеться. 19 жовтня бюджетний комітет на своєму засіданні погодив це розпорядження.

МІХЕЇЛ СААКАШВІЛІ, ЛІДЕР РУХУ НОВИХ СИЛ

  1. Про справи Саакашвілі в Інтерполі 08/09/2017 (12:56-12:59)

 

“Интерпол официально отказался на них (криминальные дела против Саакашвили) среагировать”

 

 

Дійсно, 8 серпня 2017 року надійшла інформація про те, що Генеральний прокурор Грузії Натія Сонгулашвілі повідомила газеті “Обозреватель”, що прокуратура подавала Саакашвілі в міжнародний розшук по лінії Інтерполу, проте документи не були прийняті.

  1. Про найкращу грузинську митницю 08/09/2017  (37:44-37:47)

 

“В Грузии самая быстрая таможня в мире согласно Всемирному банку, самая эффективная и самая некоррумпированная”

 

 

За даними рейтингу Doing Bussines, Грузія має одну із найшвидших митниць: 14 годин на прикордонний та митний експортний контролі при 28 годинах в Європі та Центральній Азії (в середньому) та 15 годин на прикордонний та митний імпортні контролі при 26 годинах в Європі та Центральній Азії (в середньому). Водночас за агрегованим показником “Міжнародна торгівля”, що включає в себе швидкість та вартість проходження контролів, а також швидкість та вартість оформлення документів, Грузія в 2017 році знаходиться на 54 місці, Україна на 115. Водночас, за даними Logistics Performance Index 2016, який також розраховуються Світовим банком, перше місце за ефективністю митного оформлення посідає Сінгапур. З 159 країн Україна знаходиться на 115 місці, Грузія на 117.

ВОЛОДИМИР ГРОЙСМАН, ПРЕМ’ЄР-МІНІСТР УКРАЇНИ

  1. Про українську логістику 08/09/2017

Україна зі свого боку активно працює над розвитком логістичних можливостей: цього року ми направляємо близько 30 млрд гривень на ремонт доріг, а наступного року запускаємо новий інструмент залучення коштів – Дорожній фонд.

В державному бюджеті України на 2017 рік видатки на Державне агентство автомобільних доріг склали понад 17 млрд грн. Крім того, згідно з прогнозом уряду, цього року на дороги буде направлено від митних надходжень 15 млрд грн. ДФС прогнозує 12 млрд грн.

ОЛЕКСІЙ ГОНЧАРЕНКО, ЗАСТУПНИК ГОЛОВИ ФРАКЦІЇ “БПП”

  1. Про коливання курсу 04/09/2017 (23:28-23:43)

Инфляция не зашкаливает вообще (в связи с повышением минимальной зарплаты с 2017 года – прим. ред). Я хочу вам напомнить, что курс доллара сейчас ровно такой же, каким он был год назад. Если посмотреть август 2016 к августу 2017 года, мы увидим абсолютно идентичный курс доллара.

Протягом серпня 2016 року курс долар за даними НБУ коливався від 24,8 до 25,65 грн. Впродовж серпня поточного року від 25,85 до 25,69 грн.

  1. Про ефективність реформи децентралізації 05/09/2017 (10:13-10:33)

За січень-липень цього року місцеві бюджети, тільки загальні фонди місцевих бюджетів, отримали 100 млрд грн, що на 24 млрд грн більше ніж минулого року. А минулого року вони отримали в цілому за рік на 50 млрд більше. Тобто за два роки неймовірна, шалена динаміка.

 

Згідно з даними Держказначейства за січень-липень 2017 року місцеві бюджети отримали (без урахування міжбюджетних трансфертів) 103.2 млрд грн, що на 24 млрд більше порівняно з аналогічним періодом минулого року. Також за даними Держказначейства у 2016 році місцеві бюджети отримали (без урахування міжбюджетних трансфертів) на 50 млрд грн більше, ніж у 2015 році.

VoxCheck — це незалежний фактчек-проект, який фінансується міжнародними донорськими організаціями (National Endowment for Democracy, PACT та ін.), а також за кошти сотень українських доброчинців.

З березня 2018 року VoxCheсk є підписантом Кодексу етики Міжнародної мережі фактчекерів інституту Poynter.

Хочете, щоб VoxCheck перевірив політика? Напишіть нам!

VoxUkraine — унікальний контент, який варто читати. Підписуйтесь на нашу e-mail розсилку, читайте нас в Facebook і Twitter, дивіться актуальні відео на YouTube.

Ми віримо, що слова мають силу, а ідеї – визначний вплив. VoxUkraine об’єднує найкращих економістів та допомагає їм доносити ідеї до десятків тисяч співвітчизників. Контент VoxUkraine безкоштовний (і завжди буде безкоштовним), ми не продаємо рекламу та не займаємось лобізмом. Щоб проводити більше досліджень, створювати нові впливові проекти та публікувати багато якісних статей, нам потрібні розумні люди і гроші. Люди є! Підтримай VoxUkraine. Разом ми зробимо більше!


Застереження

Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний