Нове життя у ProZorro: які наслідки матиме ідея поміняти ціну скарги в АМКУ

До чого призведе зміна умов оскарження результатів тендерів ProZorro у АМКУ: замість фіксованої ціни скарги у 5000 грн, прив’язати вартість оскарження до суми тендера

Автор:

Якщо компанія вирішила взяти участь в аукціоні ProZorro і зіткнулася з дискримінацією, вона може подати скаргу в Колегію Антимонопольного комітету України (АМКУ). Від рішення Колегії часто залежить, хто буде переможцем й чи відбудеться закупівля взагалі. Як наслідок, робота Колегії не залишає нікого байдужим. 

Наприклад, прем’єр-міністр України стурбований роботою Колегії АМКУ та бачить в ній загрозу для розвитку держави, а керівники Крюківсього вагонобудівного заводу та дев’яти інших промислових гігантів вважають, що механізм оскарження використовується фіктивними підприємствами та руйнує їх бізнес. Водночас за Комісію вступається Transparency International Україна, а Наші Гроші наголошують, що саме завдяки скаргам бізнес може боротися з корумпованими чиновниками.

Повна версія дослідження доступна на сайті Центру вдосконалення закупівель за посиланням. Автори матеріалу: Наталя Шаповал, Олексій Грібановський, Олекса Степанюк, Інна Меметова. Рецензенти: Лілія Лахтіонова, Наталія Шимко, Тарас Товстоп’ят

В середовищі експертів зараз активно обговорюються декілька проектів вдосконалення механізму оскарження, які мають відновити мир між таборами противників та прихильників Колегії АМКУ. Серед іншого обговорюється ініціатива змінити плату за подання скарги (далі ціну скарги) з фіксованої суми на відсоток від очікуваної вартості.

В теорії ця ініціатива повинна дати всім учасникам тендерів однакову можливість захищати свої права. Зараз абсолютна ціна скарги однакова для всіх, але відносна, «суб’єктивна» вартість 5 тис. гривень за скаргу для ФОП’а, який бореться за контракт в 200 тис. гривень та промислового гіганта, який бореться за багатомільйонний контракт сильно відрізняється. Як наслідок, учасники «великих» аукціонів схильні подавати скаргу при найменшій підставі (або навіть без неї), а учасники «малих» аукціонів деколи не подають скарги, навіть коли є явні порушення.

Джерело: вибірка з надпорогових тендерів оголошених у 2017 році, закупівля товарів та послуг, скарги рішення про дискваліфікацію/вибір переможця

Якщо встановити ціну скарги як відсоток від очікуваної вартості, плата за скаргу збільшуватиметься разом з вартістю закупівлі. За такої системи відносна вартість скарги буде однаковою для всіх учасників ринку – кількість скарг від учасників “малих” аукціонів зросте, а учасники “великих” аукціонів стануть скаржитися менше. Але це в теорії. На практиці нас цікавить відповідь на три питання:

  1. Якою буде реакція ринку?
  2. Який відсоток вибрати, якою є допустима вартість скарги?
  3. Чи зможе АМКУ справитися зі зростанням кількості скарг?

Моделювання

Зазвичай аналітики передбачають майбутнє на основі минулого. Визначити реакцію ринку на зміну ціни скарги? Без проблем! Потрібно зібрати дані про те, як реагував ринок в минулому, врахувати інші фактори (наприклад, економічне зростання), застосувати статистичну магію і відповідь готова. На жаль, у нашому випадку інформації про минуле немає. Ціна скарги ще ніколи не мінялася, тобто в нас є лише одна точка – теперішня ціна. А навіть для того, щоб провести пряму лінію, потрібно дві точки.

Джерело: вибірка з надпорогових тендерів оголошених у 2017 році

Якщо немає інформації про минуле, то найкраще, що ми можемо зробити це:

  1. чітко сформулювати, як на нашу думку поводяться підприємства зараз, коли приймають рішення подавати скаргу чи ні;
  2. на основі наших припущень спрогнозувати реакцію ринку.

Як можна було сподіватися від економістів, ми припустили, що компанії подають скаргу, якщо їм це вигідно. Тобто, якщо за розрахунками компанії:

Очікувана вигода від подання скарги > Ціна скарги

Вигода від подання скарги залежить від:

  1. того чи скарга буде задоволена,
  2. чи компанія після цього виграє аукціон,
  3. від прибутку який вона отримає в разі перемоги,
  4. також важливою є частота з якою компанії зустрічаються з дискримінацією на ринку ProZorro.

Середню частоту з якою АМКУ задовольняє скарги та ймовірність виграти після задоволення скарги можна без проблем розрахувати по даним ProZorro. АМКУ задовільняє скарги на умови закупівлі у 53% випадків, а скарги на дискваліфікацію/вибір переможця у 66% випадків. Обидва показники виглядають виваженими: при розгляді скарг АМКУ приблизно в половині випадків стає на бік учасника, а в половині випадків на бік замовника.

Більш несподіваною є ймовірність стати переможцем аукціону після задоволення скарги. В середньому учасники чию скаргу на дискваліфікацію чи незаконне визнання перемоги іншого учасника задовольняє АМКУ виграють лише в 22% випадків. Ще гіршою є ситуація із задоволеними скаргами на умови закупівлі, тут успішні скаржники виграють у 5% випадків. У випадку задоволення скарги набагато більшою є ймовірність, що закупівля просто не відбудеться.

Джерело: власні розрахунки за даними bipro.prozorro.org

Оскільки в ProZorro немає статистики прибутків переможців аукціону ми протестували 10 різних варіантів середнього прибутку і визначили, який з них найкраще відтворює кількість скарг до АМКУ. Ми протестували варіанти прибутку від 1% до 10% очікуваної вартості.

Нарешті, користуючись припущеннями про середній прибуток ми розрахували з якою ймовірністю виникають проблеми в умовах закупівлі або рішенні про дискваліфікацію/визнання переможця при закупівлі товарів та послуг або робіт: 4 ймовірності для кожного з 10 припущень про прибуток.

В результаті ми зібрали 10 наборів параметрів, які відрізняються між собою припущенням про середній прибуток на ринку. Для того, щоб визначити який з наборів використовувати для прогнозу ми спочатку перевірили їх на реальних даних. Ми взяли вибірку з 64 тисяч лотів оголошених у 2017 році та для кожного лоту з вибірки змоделювали ймовірність подання скарги. Розрахунки повторювалися 100 разів для кожного припущення про середній прибуток – всього 1000 разів для кожного лоту вибірки. Після цього ми розрахували середнє значення кількості скарг для кожного припущення про середній прибуток.

Ми з’ясували, що гіпотеза про середній прибуток у розмірі 10% від очікуваної вартості найкраще підходить для моделювання кількості скарг у 2017 році. Саме це припущення ми використали для передбачення реакції ринку на нову систему оплати скарг. Для моделювання реакції ми використали ту ж вибірку (64 тисяч лотів) та ті ж параметри, що і раніше. Єдине, що помінялося – це ціна скарги. Тобто ми змоделювали ситуацію за інших рівних умов, коли дивляться як міняється поведінка системи при зміні лише одного фактора.

Результати

Якою буде реакція ринку?

Згідно з результатами моделювання, нова система оплати скарг повинна забезпечити більш рівномірний розподіл скарг між “малими” та “великими” тендерами. Наприклад, зараз учасники тендерів з очікувано вартістю понад 2.6 млн. грн подають майже 50% усіх скарг на рішення при закупівлі товарів або послуг. Якщо змінити ціну скарги з 5 тис. гривень на 0.5% очікуваної вартості, скаржитися стане дорожче і частка скарг учасників “великих” тендерів зменшиться до 25%. Для учасників “малих” тендерів скарга стане дешевшою, відповідно модель передбачає зростання кількості скарг від них.

В реальному світі, компанії приймають рішення не лише на основі розрахунків очікуваної вигоди від скарги (наприклад, є скаржники-тролі) і, безумовно, очікувану вигоди компанії рахують по-різному. Тому можна очікувати, що реальна реакція ринку буде більш стриманою: кількість скарг учасників “великих” тендерів впаде менше, ніж це передбачає модель. Тим не менше, загальна тенденція повинна бути такою ж: нова система оплати скарг зробить розподіл скарг між тендерами з різною очікуваною вартістю більш рівномірним.

Який відсоток вибрати, якою є допустима вартість скарги?

При визначенні ціни скарги потрібно враховувати, що вигода від скарги на умови закупівлі є меншою за вигоду від скарги на рішення. Скарга на рішення визначає хто стане переможцем, а скарга на умови лише змінює умови закупівлі для всіх учасників. За умови, якщо середній прибуток в надпорогових аукціонах становить 10% очікуваної вартості, ціна скарги на умови закупівлі не повинна перевищувати 0.23%, а ціна скарги на рішення – 1.45% очікуваної вартості.

Звичайно, прибуток від перемоги в аукціоні залежить від багатьох факторів, в першу чергу від конкретного предмету закупівлі. Тим не менше, якщо ми не припускаємо, що більшість переможців надпорогових аукціонів розраховують на прибуток більший за 10% очікуваної вартості, ціна скарги не повинна значно перевищувати граничні значення розраховані моделлю.

Чи зможе АМКУ справитися зі зростанням кількості скарг?

Одним з небажаних наслідків встановлення ціни скарги, як відсотку від очікуваної вартості може стати різке зростання кількості скарги. Наприклад, згідно з результатами моделювання, якщо ціна скарги на рішення становитиме 0.5%, кількість скарг на тендери по закупівлі товарів та послуг зросте на 39%. Існуючих потужностей АМКУ може не вистачити на обробку такої кількості скарг. Також, як уже згадувалося вище, для учасників великих торгів вартість скарги стане значно більшою. При ціні 0.5% за скаргу на рішення, вартість скарги на закупівлю товару з очікуваною вартістю 50 млн. грн зросте з 5 тис. грн до 250 тис. грн. Це зрозуміло викличе спротив учасників ринку.

Для того, щоб регулювати навантаження на АМКУ та забезпечити позитивне сприйняття новації можна встановити мінімальну та максимальну вартість скарги. При ціні скарги на рішення у 0.6% очікуваної вартості, мінімальній вартості скарги у 3 тис. грн та максимальній вартості у 170 тис. грн, модель передбачає зростання кількості скарг на закупівлю товарів та послуг лише на 7%.

За такої системи, плата за скаргу на рішення при закупівлі товарів та послуг буде меншою ніж зараз, якщо вартість лоту є меншою за 833 тис. грн. Граничне значення скарги стане в пригоді учасникам, які борються за лот з очікуваною вартістю понад 28 млн. грн.

Публікацію cтворено в рамках проекту “Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах” USAID, UK AID. Більш детально про те, як ціновий демпінг використовують для перемоги у аукціонах та які методи вирішення проблеми, читайте у нашому повному дослідженні.

Подивитися на результати моделювання можна в інтерактивному додатку.

Головне зображення: depositphotos.com / ArturVerkhovetskiy

VoxUkraine — унікальний контент, який варто читати. Підписуйтесь на нашу e-mail розсилку, читайте нас в Facebook і Twitter, дивіться актуальні відео на YouTube.

Ми віримо, що слова мають силу, а ідеї – визначний вплив. VoxUkraine об’єднує найкращих економістів та допомагає їм доносити ідеї до десятків тисяч співвітчизників. Контент VoxUkraine безкоштовний (і завжди буде безкоштовним), ми не продаємо рекламу та не займаємось лобізмом. Щоб проводити більше досліджень, створювати нові впливові проекти та публікувати багато якісних статей, нам потрібні розумні люди і гроші. Люди є! Підтримай VoxUkraine. Разом ми зробимо більше!


Застереження

Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний