Новий курс. Фактчек економічної та безпекової програм Юлії Тимошенко

Аналіз виступів Юлії Тимошенко на форумах «Новий економічний курс» та «Нова стратегія миру та безпеки». Лідерка Батьківщини говорила неправду про економіку та висловлювалась правдиво на безпекові питання.

depositphotos / DenysKuvaiev

Автори:

Максим Скубенко, Яр Батог, Олексій Крименюк, Світлана Сліпченко, Володимир Ланда

За останні два квартали 2018 року лідерка «Батьківщини» Юлія Тимошенко провела кілька масштабних конференцій під кодовою назвою «Новий курс». 21 вересня відбувся «Новий економічний курс», 30 жовтня – «Нова стратегія миру та безпеки», 23 листопада – «Нова соціальна доктрина».

VoxUkraine вже писав про першу, економічну частину «Нового курсу». Цього разу пропонуємо читачам фактчек висловлювань Юлії Тимошенко під час презентації економічного та безпекового курсів. Фактчек останньої конференції – Нова соціальна доктрина – VoxCheck опублікує трохи згодом.

Згідно з нашим аналізом, частка правди у виступі Тимошенко на першій конференції «Новий економічний курс» була 29%. Так само, як і в Рейтингу маніпуляторів та брехунів, який VoxCheck складає щоквартально. А ось її другий виступ під час «Нової стратегії миру та безпеки» містив набагато більше правди: 60%. Ознайомитися з усіма фактчеками виступів Тимошенко в рамках її програми «Новий курс» можна за посиланням.

«Новий економічний курс України»

Під час «Нового економічного курсу» Юлія Тимошенко в основному говорила про показники ВВП, банківську систему, низькі зарплати та бідність українців. Найчастіше її висловлювання були неправдивими: з 38 фактологічних цитат, які VoxCheck перевірив, 27 виявилися неправдою, маніпуляцією або перебільшенням.  Ось декілька прикладів.

Місце України у світі за ВВП

Маніпуляція

«Ви знаєте, що є різні підрахунки, як можна рахувати ВВП на душу населення. В тому числі за паритетом купівельної спроможності. Я зразу вам скажу, що за паритетом купівельної спроможності рахувати можна. Але це настільки спотворені показники, які ніколи вам не покажуть, як реально ми живемо. І тому на екрані ви бачите реальний показник ВВП на душу населення, де наш ВВП розділений на кількість всіх нас, і ви побачите, що сьогодні ми маємо $2205 на душу населення ВВП. Це прямий розрахунок. І ми одні з найгірших в світі по цьому показнику»

(5:30-6:21)

Вперше схоже твердження Тимошенко ми перевірили у грудні 2015 року – і відтоді неодноразово перевіряли її висловлювання про ВВП на душу населення.

Формально Тимошенко називає правильний показник ВВП на душу населення за офіційним обмінним курсом грн/дол. Але концептуально вона не права: насправді для порівняння рівня життя в різних країнах ВВП за паритетом купівельної спроможності є більш релевантним показником, оскільки він нівелює відмінності у купівельній спроможності валют різних країн. Грубо кажучи, на $100 в Україні та США можна купити різний набір речей, і ПКС цю різницю враховує.

До речі, більшість міжнародних організацій використовують саме його для порівняння країн. Наприклад, МВФ класифікує країни серед іншого за допомогою ВВП за ПКС (World Economic Outlook, стор. 130). Хоча, звісно, цей показник не є ідеальним.   

За показником ВВП на душу населення за ПКС Україна ($8667) знаходиться на 113 місці у світі, за нею ще 73 країни, у тому числі Індія, Марокко, Філіппіни, Молдова, Узбекистан. Дані МВФ за посиланням.

Обсяг кредитів до ВВП

Також Тимошенко заявила, що існують певні світові нормативи покриття кредитами ВВП, тобто співвідношення кредитів до внутрішнього валового продукту.

Неправда

«Є другий показник, не менш яскравий (ніж ВВП – ред.). Це покриття кредитами ВВП країни. Тобто, як на сьогоднішній день функціонує система кредитування реального сектору економіки. Знову ж норма 70-80% ВВП, і тоді розвивається бізнес, створюються інновації, реалізуються програми, процвітає економіка. У нас – 34%. В майже два з половиною рази менше, ніж це потрібно за стандартними світовими нормативами.»

(1:21:14-1:21:48)

Насправді «стандартних світових нормативів» у 70-80% кредитів від ВВП не існує. Обсяг кредитів для економіки залежить від того, скільки в країні економічних агентів (компаній та фізичних осіб), здатних взяти та вчасно та в повному обсязі повернути борги. Ця здатність залежить від багатьох чинників – рівня загального економічного розвитку та розвитку фондового ринку, стандартів банківської діяльності та ін.  Також є важливим захист прав кредиторів у країні.

Юлія Тимошенко помилилася і в цифрах. Середнє співвідношення кредитів до ВВП в країнах з доходом нижчим за середній (таких, як Україна) – близько 40% ВВП. В Україні цей показник від 31 до 35%, тобто не «в два з половиною рази менше».

Банкрутства банків та Фонд гарантування вкладів

Частину свого виступу лідерка Батьківщини присвятила банківській системі. Вона розкритикувала дії Національного банку під час кризи, поточну монетарну політику і заявила про розкрадання активів виведених з ринку банків. Щодо останнього, вона кілька разів наголосила, що Фонд гарантування вкладів оцінив активи збанкрутілих банків нижче їхньої ринкової вартості і продав за копійки.

Неправда

«Подивіться, 448 млрд грн – це ті активи, які забрали у середнього класу через ліквідовані банки, можна сміливо множити на 2. І це означає, що до 1 трлн грн реальних ресурсів забрано у наших підприємців і у наших людей, які представляють середній клас України»

(1:38:30 -1:38:52)

Неправда

«Йому (Фонду гарантування – ред.) передали всю цю власність (банків – ред.), рахуйте реально на 1 трлн грн, і він (Фонд – ред.) переоцінив цю власність в 99 млрд грн. А реально продав зараз за 8 млрд грн»

(1:39:28 – 1:39:40)

Це класичний приклад риторики Юлії Тимошенко: взяти частково коректні дані і подати у вигідній для себе формі.

Так, за даними Фонду гарантування вкладів станом на липень 2016 року балансова вартість активів 81 неплатоспроможного банку була 448 млрд грн, а оціночна вартість – 99 млрд грн. Звідки 1 тлрн грн банківських активів? Тимошенко, швидше за все, помножила балансову вартість активів банків на два і таким чином отримала 1 трлн грн. Але обґрунтування такої арифметичної дії вона не наводить у своєму виступі. Можливо, вона має на увазі, що банки навмисно занижували вартість застав при видачі кредитів. Але це малоймовірно – адже чим нижчою є вартість застави відносно кредиту, тим більші резерви банк мусить сформувати під цей кредит. Отже, тим нижчим буде прибуток банку. Тому банки мають стимули скоріше завищувати вартість застави. В будь-якому випадку, на 2016 рік ринкова оцінка активів банків була нижчою за їхню балансову вартість через економічну кризу 2014-2015 років. Тобто стверджувати, що банківські активи в реальності коштували 1 трлн грн, неправильно.

Щодо продажу цих активів Юлія Тимошенко також вводить слухача в оману. По-перше, ринкова вартість – це вартість активів, за якою вони реально можуть бути продані. І якщо їхня справжня (ринкова) ціна значно вища за 8 млрд грн, то в ході аукціону вона має суттєво зрости. По-друге, якби ці активи справді продали, то на балансі ФГВ їх би не було, але ж вони є. На сьогодні досі проводяться аукціони з продажу цих активів. Наприклад, на 27 вересня 2018 «ФГВФО…продав активів банків-банкрутів на 13 млрд грн. За балансовою вартістю це 68,8 млрд»

Таким чином, не можна стверджувати, що Фонд гарантування вкладів отримав 1 трлн грн банківських активів, оцінив їх по заниженій вартості та продав за копійки. Бо Фонд ані не отримав 1 трлн, ані поки що не продав усі ці активи. А оскільки продаж здійснюється за допомогою аукціону, вартість активів визначається на основі попиту на них.

Президентська програма «Україна-2020»

Більшість правдивих цитат стосувалися критики президентської програми Стратегія сталого розвитку «Україна – 2020». Юлія Тимошенко активно коментувала міжнародні рейтинги, в яких Україна мала б підсилити свої позиції відповідно до цієї стратегії, але не зробила цього.

Правда

«Дуже важливий показник – індекс глобальної конкурентоспроможності. Ви знаєте, що за цим показником комплексно вимірюється, де є країна – ми в занепаді чи ми в глобальному світі щось з себе представляємо. Так от, планувалося, що ми увійдемо в топ-40 за індексом глобальної конкурентоспроможності. Сьогодні ми знаходимося на досить принизливому 81 місці»

(4:46-5:16)

Правда

«За рейтингом Всесвітнього економічного форуму – це рейтинг глобальної конкурентоспроможності – зі 137 країн світу ми за боротьбу за таланти свої власні знаходимось на 129 місці, потрапляємо в десятку найгірших країн світу»

(1:07:35-1:07:52)

Стратегія сталого розвитку «Україна – 2020» справді передбачає, що Україна увійде до 40 найкращих країн світу за індексом конкурентоспроможності, який розраховує Всесвітній Економічний Форум (WEF). За останнім рейтингом 2017-2018 років ми на 81 місці зі 137 країн.

Ми не оцінювали, чи принизливе це місце, але за прем’єрства Тимошенко ми були і на нижчих місцях: 82 місце у рейтингу 2009-2010 р. та 89 місце у рейтингу 2010-2011 р. У цьому ж рейтингу Україна зараз справді на 129 місці зі 137 країн за показником боротьби за власні таланти.

«Нова стратегія миру та безпеки»

Як ми зазначили вище, форум «Нова стратегія миру та безпеки» виявився більш правдивим, але й менш насиченим на фактологічні твердження. Тимошенко розповідала про своє бачення ситуації в Україні з позиції воєнної та економічної безпеки. І очевидно, що вона прислухалася до критики, коли їй закидали замовчування теми війни з Росією.

Правда

«Площа окупованої території України є більшою за площу багатьох європейських країн. Площа окупована на території України більша, ніж Данія, більша, ніж Нідерланди, більша, ніж Швейцарія. Майже 400 км державного кордону нами не контролюється. Вбито майже 11 тисяч людей, в тому числі 147 дітей. <…> Майже 30 тисяч поранених, в тому числі близько 300 дітей. Щонайменше 1300 українців вважаються зниклими безвісті»

(8:25-9:04)

Всі перераховані Юлією Тимошенко твердження виявилися правдивими. Станом на жовтень 2018 року бойовики контролювали приблизно ⅓ території Донбасу (17,3 тис. км2). Разом з Автономною Республікою Крим та Севастополем (26,9 тис. км2) це 44,2 тис. км2 нашої території. Ця територія значно перевищує площу двадцяти з 51 європейської країни. Данія, Нідерланди та Швейцарія справді дещо менші за площею. На сьогодні Україна не контролює 409 км державного кордону. За даними ООН, станом на листопад 2017 року в результаті російської агресії з 2014 року загинули щонайменше 10 303 українців, із них 138 дітей. Ще 24 778 осіб були поранені, а від 1000 до 1500 вважаються зниклими безвісті.

Незважаючи на велику кількість правди у цьому виступі, коли йшлося про економіку, а зокрема про видатки з державного бюджету, Юлія Тимошенко починала сипала некоректними даними та говорила неправду.

Наприклад вона заявила, що на тюрми в бюджеті виділяють вдвічі більше коштів, ніж на Академію наук України. Насправді різниця і близько не така значна: в проекті бюджету на 2019 рік на фінансування академій наук передбачено 8,9 млрд грн, з них  Національної Академії Наук – 4,7 млрд грн. На тюрми ж передбачено 6,2 млрд грн, тобто явно не вдвічі більше.

Некоректно вона порахувала і видатки з бюджету на армію.  

Неправда

«Як ми можемо звітувати про успішний розвиток нашої армії, коли в доларовому обчисленні ми на армію сьогодні витрачаємо в 1,6 разів менше, ніж у 2013 році. Скажіть, будь ласка, світ торгує озброєнням, технологіями в гривнях? Та не в гривнях же він (світ – ред.) торгує, він торгує в доларах»

(1:59:35-2:00:05)

Насправді бюджет української армії на 2018 рік становить близько $3 млрд (89 млрд грн), а в бюджеті 2013 року на армію виділяли $1,9 млрд (15,3 млрд грн). Тобто зараз в доларовому еквіваленті виділяється на $1,1 млрд (або в 1,6 раза) більше.

До речі, Юлія Тимошенко у своєму виступі звернула увагу на те, що рейтинг Global Firepower не заслуговує повної довіри. VoxCheck про це неодноразово писав.

Правда

«Нещодавно Петро Порошенко гордо заявив, що українська армія в 2007 році (2017 – ред.) піднялася за рейтингом Global Firepower на 1 сходинку з 30 на 29 місце та увійшла в тридцятку кращих армій світу. Ми щиро були би цьому раді, хоча сама по собі ця рейтингова агенція не користується справжньою довірою серед справжніх експертів. Але, що цікаво. Що за оцінками цієї Global Firepower в 2014 році наша армія знаходилась на 22 місці, про що не говорить президент»

(1:57:43-1:58:35)

Це правда, що Петро Порошенко заявляв про це (дивіться за посиланням з 16:45). І також правда, що методологія цього рейтингу непрозора: на сайті немає інформації про джерела даних, розрахунки та експертів, які дають оцінки. Але навіть якщо використовувати цей рейтинг, то у рейтингу 2014 року Україна теж входила до топ-30, причому була вище – на 21 місці (зі 106).

VoxUkraine — унікальний контент, який варто читати. Підписуйтесь на нашу e-mail розсилку, читайте нас в Facebook і Twitter, дивіться актуальні відео на YouTube.

Ми віримо, що слова мають силу, а ідеї – визначний вплив. VoxUkraine об’єднує найкращих економістів та допомагає їм доносити ідеї до десятків тисяч співвітчизників. Контент VoxUkraine безкоштовний (і завжди буде безкоштовним), ми не продаємо рекламу та не займаємось лобізмом. Щоб проводити більше досліджень, створювати нові впливові проекти та публікувати багато якісних статей, нам потрібні розумні люди і гроші. Люди є! Підтримай VoxUkraine. Разом ми зробимо більше!


Застереження

Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний