Освітній фактчек. Вступна кампанія-2016: в чому помиляється керівництво Міносвіти

Вступна кампанія, збільшення держзамовлення на студентів, місце України в освітньому рейтингу – ці теми дають багато приводів для маніпулювання. Аналітичний центр CEDOS приєднався до ініціативи VoxCheck і перевірив найбільш сумнівні “освітні” цитати та виділив сім помилкових

Автори:

Вступна кампанія, збільшення держзамовлення на студентів, місце України в освітньому рейтингу – ці теми дають багато приводів для маніпулювання. Аналітичний центр CEDOS приєднався до ініціативи VoxCheck і перевірив найбільш сумнівні “освітні” цитати та виділив сім помилкових тверджень у промовах міністра Лілії Гриневич, її першої заступниці Інни Совсун, а також у прес-релізах міністерств освіти та економіки.

Важко переоцінити важливість тем вступної кампанії та державного замовлення, причому як для абітурієнтів, так і для держави. Витрати на вищу освіту (держзамовлення) складають 3,5% від бюджету України. Розподіляючи їх між університетами, уряд істотно впливає на доступ та якість вищої освіти для українців. Наскільки професійно говорять на цю тему чиновники Міносвіти і в чому найбільше помиляються?

Про збільшення держзамовлення в 2016-му

Без вердикту

“На Урядовому комітеті з питань соціальної політики та гуманітарного розвитку була ухвалена пропозиція Мінекономрозвитку по збільшенню загального обсягу держзамовлення у 2016 році на 12,3%. <…> Це означає, що загальна кількість абітурієнтів, які зможуть навчатись за державний кошт, збільшиться до 272,6 тис. осіб, у тому числі за денною формою навчання – 237,9 тис. осіб, що більше на 12,3 та 10,4 відсотка затверджених на 2015 рік загальних показників”

Прес-реліз Мінекономрозвитку

Минулого року обсяги державного замовлення у вищіх навчальних закладах склали 242 737 місць. У 2016 році ця цифра дорівнюватиме 272 588 місць. Таким чином, збільшення становить 12,3%, як стверджується у прес-релізі Мінекономрозвитку. Стосовно держзамовлення у ВНЗ за денною формою навчання, то збільшення дійсно буде на 10,4%: з 215 548 місць до 237 985.

Але проблема в тому, що загальне підвищення буде трохи меншим (10%), якщо враховувати 4 883 місць на підготовку молодших спеціалістів у системі профтехосвіти за 2015 рік. Цього року фінансування мережі ПТНЗ переведено на місцеві бюджети, тому тепер ці місця не зараховуються до держзамовлення. Тому питання в тому, чи рахувати держзамовлення в минулому році по всіх програмах (ВНЗ плюс ПТНЗ) або тільки ВНЗ.

На наше прохання Міністерство економіки роз’яснило, що вони дійсно порівнювали держзамовлення тільки по ВНЗ в 2015 і 2016 рр., не беручи до уваги замовлення-2015 по ПТНЗ. Ми вважаємо такий підхід невірним, але розуміємо, що Мінекономіки має право і на такі розрахунки. Хочемо лише звернути увагу на те, що в тому ж прес-релізі йдеться також про підготовку учнів ПТНЗ, що плутає читачів і вигладяє, нібито міністерство все ж таки зараховує держзамовлення технікумів до наведеної статистики.

Про збільшення держзамовлення для Міносвіти і Міноборони 

Неправда

“Якщо ми подивимося на обсяг державного замовлення для вищих навчальних закладів в системі Міністерства освіти і науки, то він зменшився на 6% для закладів, якими опікується МОН. Натомість основне зростання пішло по тих спеціальностях та закладах, що належать до юрисдикції Міністерства оборони”

Лілія Гриневич, міністр освіти та науки України 

Для університетів, які підпорядковуються Міносвіти, навпаки закладено більшу кількість місць державного замовлення, ніж минулого року. Натомість, для університетів, які підпорядковуються Міноборони, обсяг державного замовлення зменшився.

Згідно із Постановою КМУ про обсяги державного замовлення у 2015 році, обсяг державного замовлення в університетах, які належать до юрисдикції Міністерства оборони, за усіма освітніми ступенями склав 4 980 місць (сторінки Постанови 15, 39, 74, 126, 158).

Тоді як згідно із Постановою на 2016 рік це число зменшилось до 4 786 місць (сторінки Постанови 52, 99, 176, 253, 291). Тобто цього року обсяг державного замовлення для університетів Міністерства оборони зменшився майже на 4%. Також для Міноборони було зменшено на 51% обсяг місць для підвищення кваліфікації, перепідготовки та інтернатури – з 8 460 до 4 130.

Натомість, для університетів, якими опікується МОН, ситуація протилежна. У 2015 році у таких ВНЗ було 216 952 місць державного замовлення за усіма освітніми ступенями (сторінки Постанови 16, 41, 49, 75, 128, 158, 159). У 2016 році кількість бюджетних місць зросла до 244 950, тобто на 12,9% (сторінки Постанови 53, 101, 166, 177, 255, 263, 291, 292).

Отже, обсяг державного замовлення для ВНЗ, які підпорядковуються МОН, не зменшився на 6%, як стверджує Лілія Гриневич, а навпаки виріс майже на 13%. Поза цим обсяг місць для підвищення кваліфікації, інтернатури та ординатури у закладах МОН теж зріс на 7% у порівнянні із 2015 роком.

Про збільшення держзамовлення для Міносвіти і Міноборони

Перебільшення

“В 2016 році збільшується цифра по магістрам у зв’язку з тим, що в цьому році випустилось значно більше бакалаврів, ніж минулого –  це так звані вікові хвилі. Таким чином, ми повинні розширити кількість бюджетних місць для магістрів”

Лілія Гриневич, міністр освіти та науки України 

Різниця між кількістю студентів, які закінчили бакалаврат цього та минулого років дійсно є. Однак, вона не може бути настільки великою, наскільки було збільшено обсяг бюджетних місць на магістра та спеціаліста (цього року останній набір).

Ми не можемо достеменно сказати, яка різниця між тими, хто випустився з бакалаврату у 2015 та 2016 роках, адже повні дані будуть лише восени. Проте можемо робити висновки з цифр про вступ. Закладемо, що значних структурних змін, які могли би призвести до зменшення кількості випускників між навчальними траєкторіями 2011-2015 та 2012-2016, не було.

Студенти, які закінчили бакалаврат цього року, вступили до ВНЗ у 2012 році. Тоді, за даними Держстату (ст. 65), таких було 267 тисяч осіб. У 2011 році вступників бакалаврату було 245 тисяч осіб (ст. 68), вони закінчили навчання у 2015 році. Тобто різниця між кількістю випускників цього та минулого років дійсно є. Однак, вона не є настільки значною, як наголошується на цьому у наведеній вище цитаті. За цими даними, різниця складає 9%.

Проте кількість місць державного замовлення для студентів магістратури та спеціалітету (які за законодавством є ступенями одного рівня) було збільшено на 37% із 74 856 до 102 980 місць (164 ст. Постанови за 2015 рік, 7 ст. Постанови за 2016 рік). Тобто, збільшення кількості бюджетних місць на магістратуру та спеціалітет відносно сильно перевищує імовірне збільшення кількості випускників бакалаврату.

Про кількість вступників

Маніпуляція.

“У нас сьогодні кількість випускників загальноосвітніх навчальних закладів зменшилась на трохи більше, ніж 8%. Відповідно через зменшення пропорційно зменшується державне замовлення. Воно де-факто, насправді, в кількісних лише показниках, бо державне замовлення ми зменшили всього на 6%. Таким чином насправді ми розширили доступ до вищої освіти. Бо кількість дітей зменшується на 8%, а кількість місць державного замовлення тільки на 6% на бакалавра. Таким чином ми можемо говорити, що цього року насправді ми не зменшуємо у відносних показниках кількість місць державного замовлення”.

Лілія Гриневич, міністр освіти та науки України  (37:00-38:08)

В даній цитаті порівнюється кількість цьогорічних випускників та об’єм держзамовлення, що некоректно – тому що кожен рік до вишів вступає багато минулорічних випускників.

Перевірити дані міністра про 6% та 8% поки що немає можливості: адже статистика про кількості випускників буде лише взимку. Але, якщо прийняти, що цифри Гриневич правильні, в цьому твердженні все одно є помилкове припущення.

Кількість абітурієнтів не дорівнює кількості випускників, адже вступати до ВНЗ можуть і випускники минулих років. За даними УЦОЯО (Український Центр Оцінювання Якості Освіти), таких 18% серед тих, хто зареєструвався на ЗНО-2016.

Також варто враховувати тих абітурієнтів, які вступають до вищих навчальних закладів після закінчення ПТНЗ та ВНЗ I та II рівня акредитації. Серед зареєстрованих на цьогорічне ЗНО таких було 7%. Тобто, загалом 25% серед зареєстрованих на ЗНО-2016 – це ті, хто здобув середню освіту у попередні роки. Відповідно, цьогорічних випускників серед зареєстрованих на ЗНО тільки 75%.

Причому є тенденція щодо збільшення частки абітурієнтів, які закінчили школу не в поточному році, а раніше. У 2015 році таких абітурієнтів було 23,5%, у 2014 – 18,5%, у 2013 – 15% (дані за 2014 та 2013 роки можна знайти на сайті Українського Центру Оцінювання Якості Освіти у розділі “Звіти ЗНО”).

Отже, не можна порівнювати кількість цьогорічних випускників шкіл з обсягами держзамовлення – це просто некоректно. Тож тезу про розширення доступу до вищої освіти не можна підтвердити, посилаючись лише на кількість цьогорічних випускників шкіл.

Як насправді треба визначати обсяги держзамовлення? Необхідно враховувати потреби ринку праці, економічні пріоритети, кількість студентів, які не закінчують навчання вчасно. Можливо, МОН звертає на це увагу, але публічно не згадує про ці фактори.

Про диплом без ЗНО

Маніпуляція

“Буквально сьогодні зранку (26 травня – прим. ред.) мені прислали фотографію бігборда, який рекламує один з університетів. І там стоїть велика позначка, що вступ без ЗНО. Я дуже рекомендую абітурієнтам не вестися на це. Тому що навіть якщо ти вступиш без ЗНО, ти не отримаєш диплом потім. Ти не будеш мати диплому, тому дуже обережно і не вестися на якісь шахрайські схеми”

Інна Совсун, перший заступник міністра освіти та науки України (6:32-7:00)

Результати ЗНО можуть бути відсутніми, і при цьому студент отримає диплом. Згадані «шахрайські схеми» можуть бути цілком легальними й доволі простими. За нормами Умов прийому 2016 року (Розділ ІІІ, пункти 1 та 5), сертифікат ЗНО непотрібний, якщо після 9 класу йти навчатись на молодшого спеціаліста (в технікум або коледж), а потім вступати на другий або третій курс бакалаврату у ВНЗ (за умови, що спеціальність – споріднена). У такому випадку немає ніякого шахрайства і студент може отримати диплом бакалавра, як і той, хто вступав за результами ЗНО.

Про ТОП-50 країн за рівнем вищої освіти

Маніпуляція

“Те, що стосується потрапляння України в топ-50 країн за рівнем системи вищої освіти – це більшою мірою оцінка системи, моделі управління і так далі. Це, безперечно, хороший показник, тому що раніше у нас були нижчі показники в цьому рейтингу. Хочеться вірити, що не в останню чергу ми піднялись в цьому рейтингу через початок реформи вищої освіти, яка розпочалась у 2014 році, коли було прийнято новий закон “Про вищу освіту”

Інна Совсун, перший заступник міністра освіти та науки України (15:00-15:50)

Україна дійсно входить в топ-50 країн за міцністю освіти – QS Higher Education System Strength Rankings, про який говорить Совсун. Але це новий рейтинг, який вперше був cкладений у 2016 році. Тобто Україна в ньому не могла підніматись чи опускатись, і про прогрес говорити недоречно.

Попри свою назву, цей рейтинг не вимірює нічого, що могло б продемонструвати якість саме системи освіти чи моделі управління. За методологією, вимірювання відбувається за чотирма параметрами і переважно фокусується на позиціях університетів з різних країн у їхньому ж QS World University Rankings. Тому імплементація закону “Про вищу освіту” навряд чи пов’язана з місцем України у QS Higher Education System Strength Rankings.

Про навантаження професорів

Перебільшення

“200-300 годин – це навчальне навантаження американських професорів, європейських професорів. У нас 600 – це все одно багато, відверто кажучи, але це вже менше, ніж 900, як було раніше”.

Інна Совсун, перший заступник міністра освіти та науки України (16:50-17:25)

Аналітичний центр CEDOS надіслав запити до 185 університетів України – це усі державні та комунальні ВНЗ ІІІ-ІV рівня акредитації за старою класифікацією, крім ВНЗ силових відомств, які мають специфічний порядок доступу до інформації. В цих закладах навчається 1,25 млн студентів, тобто 91% студентів в Україні. За допомогою запитів, ми хотіли отримати інформацію про навантаження викладачів. На момент написання цього коментаря (червень 2016) відповідь дали 78 університетів. З них у 34 університетах навчальне навантаження є більшим за 600 годин. При чому подекуди верхньою межею є 825 годин.

Інші 44 університети відповіли, що цей обсяг дійсно складає 600 годин. Тобто Совсун частково права. Проте навіть прописані 600 годин навантаження можуть не збігатись із реальним обсягом роботи, яка виконується викладачами. Так, у деяких університетах із зазначених 600 годин річного навантаження 550 годин складає аудиторне навантаження, тобто власне заняття зі студентами. Це означає, що після проведення пар у викладачів залишається лише 50 годин для наукового керівництва, перевірки письмових робіт, підготовки до семінарів тощо. Звісно ж, ці види роботи викладачів неможливо “вмістити” у 50 годин на рік. Таким чином, можна зробити висновок, що навіть у тих університетах, які стверджують, що зменшили навантаження на викладачів, це відбулося лише на папері.

VoxCheck — це незалежний фактчек-проект, який фінансується міжнародними донорськими організаціями (National Endowment for Democracy, PACT та ін.), а також за кошти сотень українських доброчинців.

З березня 2018 року VoxCheсk є підписантом Кодексу етики Міжнародної мережі фактчекерів інституту Poynter.

Хочете, щоб VoxCheck перевірив політика? Напишіть нам!

VoxUkraine — унікальний контент, який варто читати. Підписуйтесь на нашу e-mail розсилку, читайте нас в Facebook і Twitter, дивіться актуальні відео на YouTube.

Ми віримо, що слова мають силу, а ідеї – визначний вплив. VoxUkraine об’єднує найкращих економістів та допомагає їм доносити ідеї до десятків тисяч співвітчизників. Контент VoxUkraine безкоштовний (і завжди буде безкоштовним), ми не продаємо рекламу та не займаємось лобізмом. Щоб проводити більше досліджень, створювати нові впливові проекти та публікувати багато якісних статей, нам потрібні розумні люди і гроші. Люди є! Підтримай VoxUkraine. Разом ми зробимо більше!


Застереження

Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний