Передвиборчі маніпуляції, частина 2. Фактчек кандидатів у мери Львова та Харкова

Як місцеві кандидати брешуть виборцям

Автори:

Світлана Сліпченко, Анастасія Іванцова

Дякуємо за допомогу у підготовці матеріалу стажерам VoxCheck: Марії Глухих, Ларисі Гайворонській, Єгору Заксу, Надії Тарасевич та Едуарду Дудці.

У попередньому матеріалі із серії «Передвиборчі маніпуляції» ми вже перевірили кандидатів у мери Одеси та Дніпра. Цього разу аналізуємо риторику кандидатів у Львові та Харкові.

Як і в першому матеріалі, до моніторингу ми включили виступи топ-кандидатів у мери Львова та Харкова за останні 1,5 місяці. Втім, ці кандидати рідко використовують факти у своїх промовах та переважно висловлюють оціночні судження або вихваляються власними заслугами. Тому цього разу ми більше сконцентруватися на аналізі риторики кандидатів. 

А щоб першими дізнаватись останні новини про місцеві вибори – читайте наші телеграм-канали «Антологія Брехні» та «Виборча скриня».

Фактчек Андрія Садового та Олега Синютки, Геннадія Кернеса та Олексія Кучера, а також аналіз риторики Руслана Кошулинського та добірка фейків ще одного кандидата у Львові – у нашому матеріалі. 

Львів

За останнім опитуванням компанії SOCIS, головним кандидатом для виборців, які визначилися і підуть на вибори, є чинний мер Львова – Андрій Садовий (39%). На другому місці – Олег Синютка від «Європейської солідарності» (30,8%). Далі йдуть Руслан Кошулинський, «Свобода» (11,9%), Ігор Зінкевич, «Варта» (5,5%) та Ярослав Рущишин, «Голос» (3,1%). Але є у Львові ще один одіозний кандидат у мери – Остап Стахів. Він – аутсайдер виборчих уподобань (0,3%), але ми не змогли оминути його увагою. Чому – читайте далі. 

Андрій Садовий

Львів’янин Андрій Садовий вперше потрапив до міської ради ще у 1998 році – як депутат. У 2004 році створив об’єднання «Самопоміч», з яким у 2006 році виграв вибори міського голови Львова. Зараз Андрій садовий балотується уже на свою четверту поспіль мерську каденцію. 

Дружина Садового Катерина володіє «Телерадіокомпанією “Люкс”», до якої входить 24 канал, низка радіостанцій та кілька інтернет видань, зокрема портал Zaxid.net. Пан Садовий очолював цю компанію з 2002 до 2006 року. 

Садовий не вперше потрапляє до нас на фактчек, він був героєм нашого рейтингу брехунів і маніпуляторів. Але, як і у попередні роки, він обережно користується фактами. Зазвичай мер міста каже те, що або неможливо перевірити з відкритих джерел, або про що є інформація лише на сайті Львівської міської ради. Наприклад, ось що Садовий казав про місця у дитсадках:

Андрій Садовий про дитячі садочки, 23/09/20 (05:32-05:45):

«У 2006 році ми у Львові мали 16 тисяч вільних місць у садочках. За всі ці роки ми збільшили кількість місць, сьогодні 26 тисяч дітей ходять в садочки».

Це підтверджувала хіба що пресслужба ЛМР. Вона повідомила, що кількість місць у садочках у 2020 році становить 26 тис., а у 2006 їх було 16 тис. Натомість на сайті Державної служби статистики Львівської області деталізації по Львову на цю тему немає. 

Інший показовий приклад риторики мера – про допомогу держави у боротьбі з Covid-19. Так, 17 вересня Садовий казав, що місто не отримало жодної допомоги від держави:

Андрій Садовий, 17/09/20 (10:02-10:26):

«Ми створили штаб в Україні по боротьбі з коронавірусом, і що мені приємно, що медична система міста справилася. <…> Жодної допомоги ззовні від держави, від інших країн ми насправді не отримали».

За останніми повідомленнями Львівської міськради Львів не отримав жодних коштів з державного Фонду боротьби з COVID-19.

Однак уже за тиждень мер змінив думку – тепер, з його слів, місто отримало 1 млн грн на маски та 2 ШВЛ. Однак, підтвердження цих слів ми не знайшли. Інформацію про надходження до бюджету Львова на закупівлю масок чи на апарат ШВЛ немає ані у Державного казначейства, а ні у Міністерства фінансів

Андрій Садовий, 24/09/20 (10:08-10:18):

«Ми від держави, вибачте мене, за оці 6 місяців ми отримали 1,2 млн на маски і 2 ШВЛ дали для міста».

Андрій Садовий, 25/09/2020 (01:41:30-01:41:37):

«За тих пів роки ми отримали від держави здається 1 млн грн на маски і два ШВЛи».

Без вердикту

«У кожному році ми маємо на 15% більше транспортних засобів, більше машин».

Андрій Садовий про транспорт, 17/09/20 (04:48-04:54)

Кількість приватних авто у Львові дійсно зростає щороку – про що постійно говорять як чиновники, так і міські активісти. Так, у 2009 році у місті говорили про 125 тисяч облікованих авто. Згодом урбаністи називали цифру у 150 тисяч

Втім точних щорічних даних щодо фактичної кількості приватного автотранспорту у Львові немає. А статистики зареєстрованих у місті авто недостатньо – адже містом пересуваються авто, зареєстровані і поза Львовом в області, і в інших регіонах України. Відповідно, статистика зареєстрованих авто не враховує і авто на єврономерах.Тож перевірити щорічне збільшення на 15% неможливо.

Але на одній неточності нам все ж вдалося спіймати мера Львова. 

Неправда

«З березня місяця як міський голова я не отримую жодної премії, це моя принципова позиція. З липня місяця заступники голови не отримують жодної премії».

Андрій Садовий про премії, 23/09/20 (07:30-07:44)

Міський голова отримував премії після березня. А от його заступники з липня перестали отримувати премії через невдоволення громадськості

Олег Синютка

Олег Синютка розпочав свою політичну кар’єру в Івано-Франківську – там він з 2002 до 2006 працював заступником міського голови. Згодом у 2006 році обирався до Івано-Франківської обласної ради, а наступного року суміщав цю роботу – став заступником Андрія Садового у Львові. На вибори виходив спочатку від «Нашої України» Ющенка, згодом від блоку «Наша Україна – Народна Самооборона», а в 2015 пройшов до Львівської обласної ради від «Блоку Петра Порошенка». Очолював Львівську ОДА, а згодом з «ЄС» Порошенка пройшов до парламенту.

Неправда

«Зелена влада після 12 кварталів поспіль зростання економіки, які відбувалися при п’ятому Президенту Петру Порошенку, довела економіку до падіння ще задовго до Covid».

Олег Синютка про економічну політику чинної влади, 06/10/20 (02:50-03:07)

Падіння економіки у І кварталі 2020 року було пов’язане зі зниженням попиту на енергоресурси через теплу зиму, падінням цін на сталь на світових ринках та зниженням попиту на транзит газу до Європи. До цього почала падати промисловість, але переважно через ті самі причини. Влада не могла вплинути на ці чинники. 

У січні-лютому вже почалася пандемія, яка вплинула на всі економіки світу, в тому числі на українську. 

Маніпуляція

«Не може львівський міський голова отримувати таку ж саму заробітну плату, як міський голова Варшави, при тому що бюджет Варшави в 15 раз більший від бюджету міста Львова».

Олег Синютка про посадовців, 02/10/20 (06:14-07:04)

Останні наявні дані про зарплати міського голови Варшави та Львова – за 2019 рік. Так, Рафал Тшасковський за минулий рік отримав 151 837,59 злотих або 1,1 млн грн. Андрій Садовий – 1,04 млн грн. Тобто номінально їхні зарплати майже рівні.

Однак, будь-які порівняння між країнами більш коректно проводити з урахуванням паритету купівельної спроможності (ПКС). Він нівелює різницю між цінами у країнах.

Так, у 2019 році курс гривні до долара за ПКС був 7,09 грн, а курс злотого – 1,78 зл. Отже, зарплата Садового становить $146 685 за ПКС, а Тшасковского – $85 302. 

Бюджет Варшави у 2019 році був 17,196 млрд злотих, або 126 млрд грн, а Львова – 9,85 млрд грн. 

Аналогічно і тут більш доцільно порівнювати з урахуванням ПКС. Так, бюджет Варшави був $9,66 млрд за ПКС, а Львова – $1,39 млрд за ПКС. Тобто реальна різниця між бюджетами є вдвічі меншою, ніж каже спікер. 

Перебільшення

«Місцева влада (Львова – ред.) з 2006 року не побудувала жоднісінької школи жодного садочку».

Олег Синютка про проблеми зі школами та дитячими садочками у Львові, 12/09/20 (26:19 – 26:26)

З 2006 по 2018 у Львові добудували другий корпус дитячого садочку. Потім у 20182019 за кошти бюджету розвитку міста будували новий дитячий садок. Нових шкіл за цей період не будували, але – як і у випадку з дитячими садочками – регулярно проводили капітальні ремонти, перебудови, будівництво нових дитячих і спортивних майданчиків біля них. У 2020 нових шкіл чи садочків також не збудували, але з бюджету розвитку виділили кошти на їх будівництво.

Маніпуляція

«Не може бути, щоби заробітна плата міського голови була в 10 раз більша ніж середня заробітна плата по промисловості».

Олег Синютка про заробітні плати, 28/09/20 (10:06-10:14)

Львівський міський голова Андрій Садовий у 2019 році задекларував 1,04 млн грн заробітної плати, тобто понад 86 тис. грн на місяць. За цей час середня заробітна плата працівника промисловості в Україні зросла від 10,3 до 13,6 тис. грн, і в середньому протягом року становила 11,8 тис. грн.

Але, по-перше, це в майже в 7,5 разів відрізняється від від заробітної плати мера, а не в 10. По-друге, порівнювати зарплату керівника міста й працівника промисловості некоректно через різні обов’язки, рівень відповідальності та корупційні ризики.

Руслан Кошулинський

Руслан Кошулинський все своє політичне життя представляє ВО «Свобода» – з 2006-го був заступником голови партії, а зараз – голова секретаріату об’єднання. У 2012-2014 роках був депутатом Верховної ради та віце спікером парламенту. У 2015 році уже раз балотувався на посаду Львівського міського голови, але тоді програв Садовому. Був героєм нашого фактчеку рік тому – коли балотувався у президенти України.

Правда

«Якщо ви приїдете в Хмельницький, при бюджеті (Розвитку – ред.) Хмельницького 450 млн, а у Львові два з половиною млрд, там побудована магістральна дорога на 4 смуги. Покажіть мені хоч одну магістральну, побудовану нову з нуля, не відремонтовану. А Хмельницький може будувати нові розв’язки».

Руслан Кошулинський про використання бюджетів розвитку Хмельницького та Львова, 05/10/20 (03:58-04:18)

Магістральну дорогу на 4 смуги у Хмельницькому дійсно збудували – її відкрили 23 вересня, а робили загалом 2 роки. Загальна вартість проєкту – 32,3 млн грн – була виділена частинами з бюджету розвитку міста. 

Водночас бюджет розвитку Хмельницького у 2020 році становив 232,4 млн грн, а не 450. А бюджет розвитку Львова – 3,08 млрд грн (2,5 млрд грн планували закласти в бюджет розвитку за кілька місяців до його затвердження).

Втім, попри такі неточності, факти підтверджують думку спікера.

Кошулинський часто коментує відносини України з НАТО та Мінські домовленості. Наприклад, говорячи про Україну та НАТО часто згадує «російську агентуру», але перевірити такі заяви на відповідність відкритим даним, звісно ж, неможливо.

Руслан Кошулинський про відносини НАТО-Україна, 24/09/20 (01:48-02:01):

«І коли натівці прямим текстом кажуть: “Допоки ви (Україна – ред.) не вилучите зі своїх верхівок Збройних Сил, спецорганів, російську агентуру, ми (НАТО – ред.) з вами справи мати не будемо”».

Руслан Кошулинський про НАТО, 24/09/20 (03:18-03:43):

«Вони спонукають як попередню владу, так і цю, щоб вона чітко поставила рубікон – все-таки хто це для нас? (Росія – ред.). Оце базово, що є у нас проблема з НАТО, якщо ці питання будуть зняті, якщо в нас буде усунута агентура (російська – ред.), якщо Україна чітко покаже так як, наприклад, Грузія це зробила і не підписала Мінських угод, як це зробила Україна, о, от тоді наш шлях в НАТО буде максимально швидкий».

Також Кошулинський критикує Мінські домовленості та вважає Будапештський меморандум кращою альтернативою. Але, знову ж, це особиста думка спікера, яку неможливо перевірити. 

Руслан Кошулинський про мінські домовленості та будапештський меморандум, 11/09/20 (01:18-01:44):

«Фількіна грамота мінські домовленості. Це не міжнародний документ. А от будапештський меморандум – це документ. І цікаво чи підписанти виконують цей документ? Ні, не виконують і не будуть виконувати. Москва не буде виконувати цей документ. Це треба чітко розуміти. І опиратися на документ, шо хтось десь там… парламент не давав жодного підпису, жодного голосування за мінські домовленості».

Руслан Кошулинський про мінські домовленості, 10/09/20 (02:32-02:37):

«Мінські домовленості – це капітуляція Путіна, їх не можна підписувати».

Остап Стахів

Найбільш екстравагантний герой нашого матеріалу. Блогер, громадський діяч, очільник громадської організації та партії «Ідея нації» та… зразковий фейкомет. Від початку пандемії коронавірусу записав кілька десятків відео, у яких поширював теорії змови та численні фейки. 

Наприклад, 

  • ПЛР-тести не виявляють коронавірус. Це неправда, адже ПЛР-тест виявляє РНК вірусу, тобто його генетичний матеріал. Саме ця методика дозволяє відрізнити коронавірус від інших вірусів. 
  • коронавірус – це звичайний грип, який лікується дешевими ліками. Це також неправда: COVID-19 небезпечніший за грип, а ефективні ліки від нього ще не розробили;
  • маски символізують рабство, а отже – їх не треба носити. Це – звичайна теорія змови, а маски уповільнюють поширення вірусу. 
  • постанови Головного санітарного лікаря не потрібно виконувати, адже вони є неконституційними. Це не так, адже постанови Головного санлікаря є частиною українського законодавства, тому обов’язкові до виконання;
  • між карантинними зонами в Україні буде кордон. Такі заяви – не більше, ніж вигадки.

Харків

З наявних опитувань по Харкову – тільки ставлення до відомих харківських політиків. Так, 60% харків’ян позитивно ставляться до чинного мера Геннадія Кернеса. 44% та 36% відповідно позитивно ставлять до Юлії Світличної та Олександра Фельдмана. 6% опитаних позитивно ставляться до місцевого кандидата Олексія Кучера. 

У виступах Світличної та Фельдмана ми не знайшли фактологічних заяв, які можна було б перевірити за відкритими даними. Тому далі – фактчек мера Харкова Геннадія Кернеса та кандидатів Олексія Кучера та Ігоря Черняка.

Геннадій Кернес

Геннадій Кернес – чи не найвідоміший кандидат у міські голови в Україні. Був депутатом Харківської міської ради з 1998 до 2010 року. У травні того ж року почав виконувати обов’язки міського голови замість Михайла Добкіна, якого Янукович призначив головою місцевої ОДА. Незмінний очільник міста й досі – після посади в.о. він двічі ставав міським головою на виборах.

Втім, Кернес відомий не лише як політик, а й своїми висловлюваннями, що стали мемами. Так, у 2006 році він керував передвиборчою кампанією Михайла Добкіна – тоді популярною стала фраза «тобі грошей ніхто не дасть». У міській раді погрожував чиновникам «помножити їх на нуль».

Мер Харкова не часто користується фактами у своїх виступах, про що навіть прямо сказав в одному з інтерв’ю:

Геннадій Кернес про місцевий бюджет, 18/09/20 (28:09-28:21):

«Не для этого я согласился вам дать интервью, чтобы мы говорили о цифрах».

До того ж місяць тому у Кернеса виявили коронавірус, після чого він поїхав на лікування до німецької клініки «Шаріте» й більше не з’являвся на публіці. Незважаючи на це, ми все ж виявили маніпуляції у кількох останніх виступах мера Харкова. 

Маніпуляція

«Продолжается до сих пор (боротьба з декомунізацією – ред.), но я думаю, что уже все успокоились и все всё понимают, что декоммунизация это было лишнее, это было лишнее движение в сторону, знаете, как бы людям сделать больно и не учитывать интересы местных инициатив. <…> Ну как можно называть именем Шухевича и именем Бандеры проспекты?»

Геннадій Кернес про декомунізацію, 18/09/20 (32:10-32:38) (32:48-32:56)

У Геннадія Кернеса може бути особисте ставлення до процесу декомунізації в Україні, проте як міський голова він має виконувати рішення центральної влади. Та й ніхто не примушує називати вулиці Харкова іменами «Шухевича чи Бандери», адже нові назви для топонімів підбирають тільки на місцях – їх досліджують місцеві історики та активісти, а після громадських обговорень – тобто за участі місцевих мешканців – ці назви може затвердити міська рада. Жодну вулицю на «Шухевича чи Бандери» у Харкові не перейменували.

Маніпуляція

«То, что касается финансовой децентрализации – это миф, то, что касается децентрализации как таковой, объединение территориальных громад – это происходит, происходит укрупнение (районів – ред.)».

Геннадій Кернес про децентралізацію, 18/09/20 (46:30-46:43)

Децентралізація – не тільки про об’єднання громад. Тепер місцева влада стала більш незалежною від центральної, отримала більше можливостей, щоб заробити гроші до бюджетів. А разом із цим – більше відповідальності за прийняті рішення. Від початку реформи доходи місцевих бюджетів зросли вдвічі, а окрема державна підтримка регіонального розвитку – у понад 20 разів (з урахуванням інфляції).

Олексій Кучер

Олексій Кучер – чинний голова Харківської ОДА. До того був мажоритарником «Слуги Народу» на Харківщині. До виборів займався адвокатською діяльністю. Зокрема, як повідомляє Радіо Свобода, був адвокатом одного з фігурантів так званої «справи про рюкзаки Авакова» – Володимира Литвина. Зрештою останній визнав себе винним та сплатив призначену судом компенсацію збитків – майже 4,8 млн грн.

Маніпуляція

«Це безоплатно. Якщо симптоми є, то обов’язково держава має сплачувати за те, щоб людину протестували».

Олексій Кучер про те, хто платить за ПЛР-тести, 18/09/2020 (14:21-14:29)

Із симптомами, притаманними коронавірусу COVID-19, безкоштовний тест роблять лише за призначенням сімейного лікаря.

Неправда

«Місто промисловців у нас. Це теж факт. Чому? В нас 70% всіх доходів саме ми маємо від промисловості. 50% надходжень до бюджету ми маємо від промисловості. Більше 150 тисяч робочих місць – це теж промисловці».

Олексій Кучер про Харків, 18/09/2020 (37:56 – 38:22)

Вочевидь, Олексій Кучер сплутав сфери своїх компетенцій.

153 тисячі осіб дійсно зайняті у промисловості, але не у Харкові, а у всій Харківській області. Та й сам Кучер за кілька днів після цієї заяви озвучував ті самі цифри надходжень до бюджету – але уже про всю Харківщину. Перевірити відсотки наповнення бюджету, названі Кучером, за відкритими даними неможливо.

Неправда

«За сім місяців в цьому році, наприклад, місцевих доріг ми вже побудували в порівнянні з минулим роком на 150 відсотків більше. Це майже 80 кілометрів місцевих доріг. Будується майже вдвічі, це 282 кілометри – дороги державного значення. Це майже в два рази більше, чим минулого року. Такої кількості доріг не будувалося в Харківській області за останні часи точно».

Олексій Кучер про будівництво харківських доріг, 18/09/2020 (44:28 – 45:00)

По-перше, такої кількості доріг не будували в Харківській області за останні часи, бо раніше не було так званої програми «Велике будівництво», в рамках якої на будівництво та реконструкцію доріг уже виділено 15 млрд грн, а всього планують витратити 35 млрд грн з Фонду боротьби з COVID-19.

По-друге, на Харківщині не може будуватися 282 км доріг державного значення, тому що там всього за 2020 рік заплановано побудувати 244 км доріг.

Неправда

«Харьковский авиационный завод является единственным серийным производителем самолетов на Украине».

Олексій Кучер, 02/10/2020 (01:25:54-01:26:00)

Серійний завод «Антонов» (Київ) також може виготовляти серійні літаки, але ані Антонов, ані Харківський завод зараз не виготовляють серійні літаки.

Ігор Черняк

Ігор Черняк – молодий юрист із Харкова, депутат міської ради з 2015 року. Співзасновник громадської організації «Харківський антикорупційний центр» та член «Автомайдану» у Харкові. З 2018 року і донині керуючий партнер юридичної групи «ACF PARTNERS».

Маніпуляція

«Дивіться, 200 млн гривень – це є збиток Харківського метрополітену за перші півроку роботи, це офіційна статистика. Можна очікувати, що якщо ми цю суму візьмемо і подивимося, збитки річні сягнуть близько 400 млн гривень. Що це означає? Це означає, що кожен Харків’янин, включно з дітьми, включно з тими, хто взагалі не користується метрополітеном і так далі, що кожен харків’янин близько там 270-280 гривень має зі своєї кишені має щороку віддавати на покриття збитків метрополітену».

Ігор Черняк про збитки метрополітену, 09/09/2020 (07:05-07:45)

Збитки Харківського метрополітену за перші пів року 2020-го сягнули 180 млн грн. Однак припускати, що сума збитків буде аналогічною і за друге півріччя, некоректно. Адже основні збитки, як повідомив генеральний директор КП «Харківський метрополітен» В’ячеслав Стаматін, організація понесла через карантинні обмеження, а метро відновило свою роботу 25 травня. 

Для порівняння, сам пов’язаний з Черняком «Антикорупційний центр» повідомляв, що в 2019-му році, коли не було карантину, збиток метрополітену за рік становив 266 млн грн.

Правда

«Коли ми тільки починали діяльність ХАтЦу (ГО “Харківський антикорупційний центр” – ред.) як організації, до нас почали звертатися пацієнти, які кажуть – хлопці, та ви дивіться що там (в Харківському онкоцентрі – ред.) відбувається, це ж повна дупа (вибачте за таке слово) – там корупція, там побори, там жахливі умови, там висока смертність, там взагалі людей не лікують, а вибачте зовсім інше відбувається. І тоді ми серйозно за все це взялися, ми домоглися зміни керівника, ми домоглися реорганізації підприємства, ми допомогли виписати новий нормальний статут. І власне от зараз онкоцентр харківський – це вже зовсім інша історія, що була там 4 чи 5 років тому. Там є зовсім інша команда, там є зовсім інші умови, там є вже зараз проект. який я маю надію буде реалізований щодо будівництва нового онкоцентру. І все це стало можливо завдяки тому, що у свій час активно включилися в історію і довели її до кінця. І щонайважливіше – це ж не умови, найважливіше сьогодні це статистика виживаємості …. навпаки статистика смертності зменшується, а статистика того, що люди виліковуються і живуть потім повноцінним нормальним життям. ця статистика суттєво збільшилася».

Ігор Черняк про громадську діяльність, 22.09.2020 (35:26-37:00)

Активісти ГО «Харківський антикорупційний центр», співзасновником якого є й Ігор Черняк, дійсно займалися питаннями реорганізації та виявлення корупції в Харківському онкоцентрі. 


VoxUkraine — унікальний контент, який варто читати. Підписуйтесь на нашу e-mail розсилку, читайте нас в Facebook і Twitter, дивіться актуальні відео на YouTube.

Ми віримо, що слова мають силу, а ідеї – визначний вплив. VoxUkraine об’єднує найкращих економістів та допомагає їм доносити ідеї до десятків тисяч співвітчизників. Контент VoxUkraine безкоштовний (і завжди буде безкоштовним), ми не продаємо рекламу та не займаємось лобізмом. Щоб проводити більше досліджень, створювати нові впливові проекти та публікувати багато якісних статей, нам потрібні розумні люди і гроші. Люди є! Підтримай VoxUkraine. Разом ми зробимо більше!


Sorry, Comments are closed!

Застереження

Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний