Перемога проти зради. Чого більше у словах топ-політиків? 17 випуск VoxCheck Impact-17

Влада продовжує говорити про успіхи країни, доки опозиція критикує реформи та шукає корупцію. Хто з них правий, читайте у нашому дайджесті за 25 вересня – 1 жовтня

Автори:

Волонтери VoxCheck: Яр Батог, Марта Кобринович, Максим Ситнік, Вікторія Вишнівська

Автори VoxCheck: Максим Скубенко (аналітик), Олекcій Крименюк (молодший аналітик), Олена Шкарпова (редактор).

Як і раніше, Володимир Гройсман впевнено розповідає про покращення економічної ситуації в країні. Майже завжди прем’єр добирає правдиві факти. Натомість Юлія Тимошенко, голова ВО “Батьківщина”, й далі намагається довести, що в країні все жахливо: відсутність індексації пенсій, бідність українців, захмарні відсоткові ставки.

Хто правий? На відміну від Тимошенко, Гройсман вживає дані коректно. А от один із лідерів опозиції використовує статистику дуже маніпулятивно і неправильно. Принаймні в цьому випуску в неї жодної правдивої цитати.

ПЕТРО ПОРОШЕНКО, ПРЕЗИДЕНТ УКРАЇНИ

  1. Про підвищені соцстандарти 29/09/2017

 

“Разом із тим, що ми підняли мінімальну заробітну плату, була підвищена заробітна платня вчителів та лікарів, збільшені надходження до Пенсійного Фонду – і гроші одразу ж будуть перерозподілені українським пенсіонерам”

 

 

Заробітна плата працівників сфери освіти у серпні 2016 склала 3628 грн, тоді як у серпні збільшилася до 5658 грн (+56%). Середня заробітна плата лікарів за той самий період зросла з 3285 грн до 4877 грн (+48%).

Щодо пенсійних надходжень, то згідно зі звітом Пенсійного фонду, за січень-серпень 2017 року до ПФ надійшло на 27,6 млрд грн більше, ніж за такий самий період попереднього року.

ВОЛОДИМИР ГРОЙСМАН, ПРЕМ’ЄР-МІНІСТР УКРАЇНИ

  1. Про ріст ВВП 28/09/2017

 

 

“Ми (уряд) досягнули того, що ВВП перестав падати і почав зростати”

 

 

З І кварталу 2016 року ВВП – зростає. Уряд не може в наказному порядку змусити ВВП зростати – це дії економічних агентів. Уряд може покращувати умови ведення бізнесу. Але таке покращення – заслуга не лише уряду Гройсмана, але й попереднього уряду, а також покращення світової кон’юктури на основних сировинних ринках.

2. Про харківську промисловість (3:36-3:45) 28/09/2017

 

 

“Промисловість Харківщини зростає. Ми маємо сьогодні ріст 7,8%. Це більше, ніж загальний по Україні”

 

 

Згідно з даними Головного управління статистики в Харківській області, промисловість Харківщини за січень-серпень 2017 року зросла на 7,8% у порівнянні з аналогічним періодом 2016 року. Загалом по Україні цей показник від’ємний –  мінус 0,4%. Водночас в окремих областях зростання промисловості було навіть більшим: у Винницькій 8,2%, Житомирській 11,1%, Одеській 16,7%. Загалом 9 областей показали результат більший, ніж Харківщина.

2. Про ріст експорту (1:33-1:35) 28/09/2017

 

 

“Експорт українських товарів зростає. Це означає, що ми виходимо на нові ринки, і нам потрібно підтримати розвиток промисловості”

 

 

 Обсяг експорту в січні-серпні 2017 року у порівнянні з аналогічним періодом зріс на 21%. Але зростання експорту не обов’язково пов’язане з виходом на нові ринки (воно може просто свідчити про зростання цін на товари, які експортує Україна), а тим більше – з необхідністю підтримувати промисловість.

3. Про озброєння 26/09/2017

 

“Значні кошти закладаємо на оборону та безпеку. 60 млрд грн піде на забезпечення діяльності Збройних Сил України. На розвиток, закупівлю і модернізацію військової техніки – більш як 16 мільярдів”

 

 

В проекті держбюджету на 2018 рік передбачено 60 млрд грн на Збройні Сили України (на 8 млрд грн більше, ніж у 2017р.) та 16,3 млрд грн на модернізацію та закупівлю військової техніки (6,47 млрд грн 2017р року).

 

4. Про дефіцит Пенсійного фонду 26/09/2017

 

 

“Сьогодні дефіцит ПФУ становить 140 мільярдів.”

 

 

За річним звітом Пенсійного фонду за 2016 рік сума його фінансування з Державного бюджету – 142,6 млрд. грн. Дефіцит ПФ – 84,9 млрд грн., а решту 57.7 млрд грн держава в будь-якому випадку виплачує у вигляді доплат до мінімальної пенсії та спеціальних пенсій окремим категоріям пенсіонерів – військовим, держслужбовцям та ін.

 

ОЛЕГ ЛЯШКО, ЛІДЕР РАДИКАЛЬНОЇ ПАРТІЇ

  1. Про закупівлю трамвайних вагонів 26/09/2017

“Поляки виграли у нашого львівського “Електронтранса”, запропонувавши суму контракту на одну тисячу гривень дешевше українського виробника! Трамвайні вагони, крім львівського “Електрона”, у нас випускає ще “Татра-Юг” з Дніпра. Крюківський вагонобудівний завод, Південмаш чи ЛАЗ теж володіють технологіями та можуть легко налагодити серійне виробництво трамвайних вагонів. Однак влада платить мільярди за польські вагони, до того ж зібрані за участю російської корпорації “Уралвагонзавод”. Очевидна корупційна змова, у результаті якої українці залишаються без роботи і зарплати!”

Згідно з даними Prozorro, КП “Київпастранс” дійсно підписало угоду із польською компанією Pesa, остаточна пропозиція якої склала 1 813 199 тис грн (первинна – 1 846 416 тис грн.), тоді як українська компанія “Електронтранс” програла із пропозицією у 1 813 200 тис грн.  

Щодо російської участі в розробці вагонів, то “Уралвагонзавод” разом із Pesa справді розробляв трамваї Fokstrot (71-414) для московського муніципалітету. В Україну буде поставлятися модифікація цього трамваю – Fokstrot (71-414K). Але не можна сказати, що це очевидна корупційна змова – лише через те, що у розробці однієї з модифікацій трамваю брала участь російська компанія. Тендер було проведено законно і доказів протилежного немає.

ЮЛІЯ ТИМОШЕНКО, ГОЛОВА ПАРТІЇ “БАТЬКІВЩИНА”

  1. Про мінімальний стаж виходу на пенсію 27/09/2017

“Вони хочуть збільшити мінімальний робочий стаж виходу на пенсію з 15 до 25, а максимальний – з 25 до 35 років. Це приховане підвищення віку виходу на пенсію! Після ухвалення такої реформи фактичний вік для виходу на пенсію буде 65 років.”

 

Пенсійна реформа передбачає, що в залежності від стажу максимальний вік виходу на пенсію буде 65 років. Водночас, люди, які матимуть достатній трудовий стаж (25 років з 2018 року, і поступово до 2028 року він зросте до 35 років), зможуть вийти на пенсію у 60 років.

2. Про коефіцієнт нарахування пенсій 27/09/2017

“Коли я була керівником уряду, ми ввели коефіцієнт нарахування пенсій за кожен рік стажу – 1.35. Вони цією реформою з 1.35 знижують коефіцієнт до 1. Це означає, що всі пенсіонери, які виходитимуть на пенсію з 1 січня, отримуватимуть на 30% меншу пенсію, ніж до реформи.”

Закон №107-17, за яким був піднятий коефіцієнт страхового стажу, був ініційований урядом Юлії Тимошенко у 2008 році. Тепер, разом із пенсійною реформою, цей коефіцієнт знижується з 1,35 до 1 за кожний відпрацьований рік. Але це зменшення показника не на 30%, а на 26% – згідно з правилами математики, а по-друге, це не означає зменшення пенсії на цей відсоток, адже коефіцієнт – лише частина формули для розрахунку пенсії. Насправді реформа підвищує показник середньої зарплати, який входить до формули розрахунку пенсії, що автоматично збільшує пенсію для більшості людей.

3. Про бідність українців (27:50-28:10), 27/09/2017

 

 

“А ми в 24 рази бідніші американців і в 16 разів в середньому бідніші європейців. І пенсіонери, і працюючі.”

 

 

Ця інформація була перевірена в 14 дайджесті VoxCheck Impact-17.

Якщо брати ВВП на душу населення в доларах, то показник України – 2.2 тис. дол., а ЄС – 35.6 тис. дол., що дійсно більше у 16 разів. Але коректно порівнювати ВВП на душу населення за паритетом купівельної спроможності (ПКС), а не за абсолютними числами. ВВП на душу населення за ПКС в Україні склада 8,3 тис дол, а в ЄС – 39,6 тис.дол., тобто різниця – менше п’яти разів.

Якщо порівнювати Україну зі США, то співвідношення складе відповідно 24 (52,2 тис.дол.) та 6,5 разів (53,2 тис. дол.).

4. Про кредитну політику (28:35-28:50), 27/09/2017

 

“А середній клас, він загинув під уламками банків, які зруйнували 101 банк сьогодні. Він загинув під кредитною політикою, яка недопустима, тому що в світі дають кредити під 1-2-3%, а нашим – 25-30%”

 

Тимошенко наводить більш-менш правильні дані, але маніпулює на питанні кредитних ставок в Україні.

Ставки в нашій країні справді високі порівняно з розвиненими країнами: наприклад, у нас 6.3% в іноземній валюті та 14,8% у гривні, а в Японії або Швейцарії – менше 3%. Це пов’язано не тільки з різним економічним становищем у цих країнах, різним рівнем інфляції (у Японії минулого року інфляція була лише 0,3%, в Україні за останніми даними – близько 16%), а й зі слабким захистом прав кредиторів та незадовільною роботою судової системи. Тому в Україні високі (номінальні) кредитні ставки зумовлені як високою інфляцією, так і значними ризиками кредитування.

5. Про витрати на обслуговування держборгу (40:55-41:10), 27/09/2017

“Вони говорять: як же ми проведемо пенсійну реформу, якщо у нас у Пенсійному фонді немає грошей. Вони платять сьогодні по боргам, які вони набрали, 131 млрд грн, а це майже стільки, скільки Пенсійний Фонд.”

 

Цифри наводяться правильні. Обслуговування державного боргу в держбюджеті на 2018 рік закладено в розмірі 130,2 млрд грн, а державне фінансування дефіциту Пенсійного Фонду в розмірі 141,3 млрд грн. Але маніпуляція у тому, що витрати на обслуговування боргів стосуються не тільки позик, які були взяті за останні 3 роки, а і тих, що були взяті раніше.Тому не можна казати, що нинішня влада набрала борги, які тепер Україні приходиться віддавати.

Держборг України почав стрімко зростати  у 2008 році – під час світової фінансової кризи: з $17,6 млрд на кінець 2007р. до $73,1 млрд на кінець 2013р., що складає в  середньому $9,25 млрд на рік. Відтоді розмір держборгу збільшився на $3,5 млрд до $76,5 млрд, тобто в середньому на $1,16 млрд на рік. Настільки швидке зростання держборгу до 2013 року призвело, наприклад, до необхідності його реструктуризації у 2015 році.

6. Про недофінансування Київської області 0:45-0:55  27/09/2017

 

 

Казначейство практично вже рік не виділяє грошей (на Київську область), 10% від запланованої суми.

 

 

Юлія Тимошенко, ймовірно, посилається на блокування коштів для 49 обласних програм та експерименту з розвитку автомобільних доріг за рахунок обласного бюджету на суму 2.8 млрд грн, про які заявляє чинна обласна рада (посилання).

Станом на 01.09.2017р. до київського обласного бюджету надійшло 4,5 млрд грн трансфертів із 6,2 млрд запланованих на рік (загальний фонд). За спецфондом із запланованих на рік 117 млн грн найдішло лише 7. Тобто субвенція з держбюджету явно перевищує 10% від плану.

7. Про індексацію пенсій 42:15-42:30, 27/09/2017

Якщо сьогодні треба індексувати по закону пенсію на повний рівень інфляції, який є, то тут [в пенсійній реформі] вони закладають, що вже подальші всі роки індексація пенсій буде проводитися тільки на 50% інфляції.

 

Пенсії будуть автоматично індексуватися щороку на 50% інфляції та на 50% від зростання середньої заробітної плати (відповідно до Закону України  “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”).  

Раніше, згідно з постановою КМУ “Порядок проведення індексації грошових доходів населення”, визначалось, що “Сума індексації грошових доходів громадян означається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділену на 100 відсотків”.

Тобто раніше розмір індексації визначався лише індексом споживчих цін, а зараз ІСЦ та зростанням середньої заробітної плати. Крім того, помісячно має проводитися індексація, якщо інфляція більша 3% на місяць.

8. Юлія Тимошенко, голова партії “Батьківщина”, 42:30-42:45, 27/09/2017

 

І далі – у нас в законах було положення, що осучаснення пенсій проводиться кожного 1 березня кожного року. Вони цю норму знімають і називають це реформою.

 

В законі “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” (стаття 42, пункт 2) справді була норма щодо перегляду пенсій відносно зростання середньої заробітної плати 1 березня кожного року. Однак вона була призупинена Законом України “Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні”(ІІІ розділ) у березні 2014 році, та повністю прибрана з тексту закону поправкою від 06 грудня 2016 року(пункт 22, підпункт 3). Тому вже кілька років пенсії не індексували відповідно до зростання заробітної плати.

Водночас закон “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій”  не лише змінює дату та механізм індексації, але й значно змінює поведінкові стимули – підвищує залежність пенсійного віку від страхового стажу, що покликане збільшити частку “білої” зарплати, з якої якраз відраховуються страхові внески. Головна мета закону – сталість Пенсійного фонду, зниження його дефіциту у середньо- та довгостроковій перспективі. Відновлення індексації пенсій, як і перерахунок пенсій з 1 жовтня відбудеться, а не буде “зняте” чи скасоване, просто його механізм зміниться.

ЮРІЙ БОЙКО, ЛІДЕР ОПОЗИЦІЙНОГО БЛОКУ

  1. Про довіру до влади (4:25-4:30), 29/09/2017

 

 

“Рівень недовіри до влади складає понад 80%”

 

 

Згідно з результатами дослідження Центру Разумкова, Верховній Раді не довіряють 86,6% опитуваних, Уряду – 81,9%, Президенту – 71,9%. Так само люди не довіряють і політичним партіям, включно із опозицією – 83,5%.

 

МІХЕЇЛ СААКАШВІЛІ, ЕКС-ГУБЕРНАТОР ОДА, ЛІДЕР «РУХУ НОВИХ СИЛ»

  1. Про найдорожчі порти (09:49-09:54) 30/09/2017

 

 

“Они (наши порты) не загружены по простой причине…потому что тарифы, которые мы берем, самые высокие в мире”

 

 

Українські порти справді мають одні з найвищих портових зборів у світі: більш ніж у 2,5 рази вищі за середні у шести інших портах регіону.

 

ДМИТРО ДОБРОДОМОВ, ПОЗАФРАКЦІЙНИЙ

  1. Про галузь деревообробки 28/09/2017

 

 

“За 2016 рік сфера деревообробки показала приріст більш ніж на 15%. А це єдина сфера економіки з позитивними результатами”

 

 

Деревообробна промисловість за 2016 рік зросла на 5,1%. Але це далеко не єдина галузь, яка зросла минулого року. Наприклад, виробництво цукру зросло на 36%, обробка металів – на 26%.  

 

МИКОЛА СКОРИК, НАРОДНИЙ ДЕПУТАТ, “ОПОЗИЦІЙНИЙ БЛОК”

  1. Про пенсійну реформу (1:33-2:12) 01/10/2017

“…потому что это не реформа, это тупое выполнение обязательств перед МВФ. Оно состоит в том, чтобы сократить  расходы Пенсионного фонда, сократить дефицит Пенсионного фонда, а добиться этого правительство собирается сокращением количества пенсионеров и фактическим повышением пенсионного возраста. Называться это будет “повышением страхового стажа”. То есть, если вы достигли пенсионного возраста и у вас нет 25 лет страхового стажа, то пенсию вы не получите, а по достижению 65 вы получите минимальное пособие.”

Схожу цитату ми перевіряли у Миколи Скорика минулого разу.

Уряди країн, домовляючись про співпрацю з МВФ, узгоджують Меморандуми про економічну політику. Їх підписують Президент, Прем’єр-міністр, Міністр фінансів і Голова Нацбанку. Меморандум завжди виглядає як звернення керівництва країни з планом дій, який вони беруться виконати, щоб законодавчими та іншими методами вирівняти платіжні дисбаланси.

Згідно з останнім Меморандумом, прийнятим 2 березня 2017 року, Україна справді, серед іншого, зосереджується на “(ii) продовженні фіскальної консолідації задля забезпечення сталості боргу в середньостроковій перспективі, що буде підтримано впровадженням пенсійної реформи та більш ефективної та сприятливої для зростання податкової системи з одночасним поліпшенням якості державних видатків”.

Щодо скорочення пенсіонерів, то їхня кількість не зменшиться одразу після прийняття реформи. Довгостроково темп приросту пенсіонерів може сповільнитися порівняно з тим, якою ця кількість могла би бути, якби вік та стаж залишалися незмінними (тобто реформа не була проведена), а також через природне скорочення, яке не залежить від реформи і яке прогнозувалось задовго до поточних дебатів.

Ліквідувати дефіцит Пенсійного фонду планується за рахунок, з одного боку, зменшення приросту видатків на пенсійне забезпечення завдяки збільшенню ефективного трудового стажу при виході на пенсію (для нових пенсіонерів), а з іншого, підвищення надходжень та розширення бази ЄСВ.

Пенсійна реформа передбачає, що в залежності від стажу максимальний вік виходу на пенсію буде 65 років. Водночас, люди, які матимуть достатній трудовий стаж (25 років з 2018 року, і поступово до 2028 року він зросте до 35 років), зможуть вийти на пенсію у 60 років.

Також, на пенсію за віком можуть розраховувати люди, яким виповнилося 65 років і у яких мінімальний страховий стаж становить 15 років. Але особам, у яких страховий стаж становить менше 15 років, після досягнення ними 65 років призначатиметься державна соціальна допомога. Розмір даної допомоги регламентується ЗУ “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, і інвалідам” і становить 30% (Ст. 6 Закону) від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Під час обговорення пенсійної реформи варто розуміти, що демографічна ситуація в Україні така, що один із найнижчих у Європі пенсійний вік – розкіш, яку ми не можемо собі дозволити. Так, якщо у 2015 році на одну особу віком 65+ припадало 4,4 особи віком 15-64 роки, то вже у 2025 році (за прогнозом Інституту демографії) цей показник (який називається коефіцієнт підтримки) знизиться до 3,4-3,8, а у 2050 році буде близьким до двох. Потрібно пам’ятати, що гроші на пенсії – це податки тих, хто працює. Отже, якщо з об’єктивних причин зменшується кількість працюючих, потрібно буде підвищувати податки.

2. Про медичні закупівлі  (5:48-6:09) 01/10/2017

“Если посмотреть на статистику (даже это видно на сайте МОЗ), то учитывая, что у нас сейчас уже октябрь 2017-го года, а не полностью закончены закупки за 2015 год, про 2016 я вообще не говорю, а 2017 вообще никто не вспоминает.”

 

Згідно з даними МОЗ, станом на 25.04.2017 закупівлі 2015 року виконано на 105%, закупівлі 2016 року станом на 04.10.2017 виконані на 96.9%. Закупівлі ліків за рахунок бюджету 2017 року почалися 27 липня цього року.

3. Про безкоштовну медицину (7:34-8:11) 01/10/2017

“Кроме того, в этой медицинской реформе заложена еще одна ключевая вещь – когда определяется тот перечень медицинских услуг, который останется бесплатным. Этих медицинских услуг практически нету, то есть все услуги, которые в понимании граждан Украины были бесплатными, на сегодняшний день становятся платными официально, и это, я считаю, делается всупереч Конституції, де чітко записано, що громадяни України мають право на безоплатне медичне обслуговування. Это нарушение, прямое нарушение Конституции.”

По факту безкоштовної медицини в Україні давно немає. За оцінками Світового банку (див. статтю на VoxUkraine), майже половина витрат на медицину надходять з кишень пацієнтів. У 49 ст. Конституції справді сказано, що у державних і комунальних закладах охорони здоров’я медична допомога надається безкоштовно. Іншими словами, за ці послуги має платити держава з коштів платників податків.

Перша версія законопроекту 6327 про реформу справді передбачала співфінансування медичних послуг державою та пацієнтами. У версії до другого читання це прибрали, і тепер держава оплачуватиме всі послуги. А саме надання:

1) екстреної медичної допомоги;

2) первинної медичної допомоги;

3) вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги;

4) третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги;

5) паліативної медичної допомоги;

6) медичної реабілітації.

7) медичної допомоги дітям до 16 років;

8) медичної допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами.

Тобто значних змін в оплаті медичних послуг не відбудеться – якщо парламент проголосує за поточну версію законопроекту.  

ОЛЕКСІЙ ГОНЧАРЕНКО, ЗАСТУПНИК ГОЛОВИ ПАРТІЇ БПП

  1. Про ЗНО (22:52-22:55) 28/09/2017


“ЗНО відбувається виключно українською мовою”

 

 

Згідно з Законом “Про вищу освіту”(ст. 45, п.11) “За бажанням особи, завдання надаються у перекладі регіональною мовою або мовою меншин, якщо цією мовою здійснюється навчання у системі середньої освіти (крім завдань з української мови і літератури та іноземних мов)”.

 

ІВАН КРУЛЬКО, НАРОДНИЙ ДЕПУТАТ ВО “БАТЬКІВЩИНА”

  1. Про мови навчання в українських школах 27/09/2017

 

“В Україні навчається угорською мовою понад 16 тис. учнів, стільки ж дітей – румунською, 2,5 тис. – молдавською.”

 

 

Згідно з інформацією Державної служби статистики України, на початку 2016/2017 навчального року в Україні угорською навчалось 16020 учнів, румунською навчалось 16139 учнів, молдовською – 2693 учні.

VoxUkraine — унікальний контент, який варто читати. Підписуйтесь на нашу e-mail розсилку, читайте нас в Facebook і Twitter, дивіться актуальні відео на YouTube.

Ми віримо, що слова мають силу, а ідеї – визначний вплив. VoxUkraine об’єднує найкращих економістів та допомагає їм доносити ідеї до десятків тисяч співвітчизників. Контент VoxUkraine безкоштовний (і завжди буде безкоштовним), ми не продаємо рекламу та не займаємось лобізмом. Щоб проводити більше досліджень, створювати нові впливові проекти та публікувати багато якісних статей, нам потрібні розумні люди і гроші. Люди є! Підтримай VoxUkraine. Разом ми зробимо більше!


Застереження

Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний