Перевірка тих, хто перевіряє

Хто насправді правий?

Автори:

Quis custodiet ipsos custodes?*          хто сторожитиме сторожів?                                    Ювенал, “Сатири”

Нещодавній VoxCheck заяв депутатів щодо відносин України з МВФвикликав коментарі тих, чиї висловлювання перевіряли. Так, депутат від «Самопомочі» Тетяна Острікова у своєму дописі на ФБ поставила під сумнів вердикт «маніпуляція» щодо її твердження. Вона припустила, що такий вердикт є наслідком того,  що депутат відповідала на репліку Олени Білан, яка є членом редколегії VoxUkraine. Для дотримання об’єктивності ми вирішили зробити більш докладну перевірку висловів пані Острікової та пані Білан. У перевірці не брали участь штатні автори проекту VoxCheck Олена Шкарпова (редактор) та Максим Скубенко (аналітик). Також текст до публікації не був показаний Олені Білан.


Перші ніж перейти до суті справи, кілька зауважень щодо формату.

По-перше, у дописах у ФБ та роликах для телебачення формат не дозволяє давати детальні цитати або розгорнуті відповіді. Тому будь-які цитати за такого підходу можна вважати вирваними з контексту. Такий підхід не унікальний для нашого проекту. Наприклад, такі світові лідери факт-чекінгу, як New York Times зазвичай роблять короткі (2-3 хвилини) відео з буквально кількома маленькими цитатами (наприклад 1, 2, 3). Більш детальні статті VoxCheck з перевіркою фактів можна знайти за цим посиланням.

По-друге, фактчек має обмежений перелік висновків, а саме: “правда”, “неправда”, “маніпуляція” та “перебільшення”. Досить часто фраза, яку ми перевіряємо, підпадає під декілька вердиктів. Тоді редактори обирають той, що на їхню думку найбільше відповідає ситуації. Розглянемо як приклад фразу «Увага! Обережно! У яблуках є ДНК. Вчені довели, що ДНК від матері передається дитині». Кожне твердження у ній є правдивим, проте фраза побудована так, наче споживання яблук може генетично зашкодити дитині. Це – маніпуляція, тобто некоректне використання правдивих (іноді неповних) даних.

Повертаючись до справи, спробуємо відповісти на такі питання:

  1. Чи дійсно Тетяна Острікова говорила зазначену у дописі VoxCheck фразу?
  2. Чи є фраза вирваною з контексту?
  3. Чи коректно визначено вердикт за фразою?
  4. Якщо фраза є відповіддю на репліку Олени Білан, то чи коректною була ця початкова репліка?

Чи дійсно Тетяна Острікова говорила зазначену у дописі VoxCheck фразу?

Правда. Правда. Запис, наданий прес-службою депутата, можна знайти тут, починаючи на 2 хв 5 сек відео. Повна відповідь звучить таким чином:

«Я хотіла відмітити самовільну думку експерта про те, що стоїть підпис всієї влади України. При цьому Україна є парламентсько-президентською республікою. Підпису жодного парламентаря там немає, голови Верховної Ради там немає. Парламент не бачив цього. При тому ті, хто там підписався, беруть зобов’язання від України, бо вони пишуть “ми зобов’язуємось,” а не “ми домовляємось”…. »

Чи є фраза вирваною з контексту?

Ми розглянули повністю фразу депутата та ту її частину, яку використав VoxCheck, і не побачили суперечностей. Згадування про парламентсько-президентську республіку та використання фраз «ми зобов’язуємось» не змінює суттєво ту частину, що перевірялась. Парламентсько-президентська республіка не скасовує принципу розмежування влади. Парламент, Президент та Кабмін мають визначені законодавством повноваження, і у їхніх рамках можуть виступати від імені України

Висновок. Повна репліка не суперечить обраній для перевірки фразі.

Чи коректно визначено вердикт по фразі?

Вердикт “маніпуляція” означає використання формально правильних даних для обгрунтування хибних висновків.

Чи є підписи депутатів під меморандумом?ні.

Лист про наміри підписано Президентом, прем’єр-міністром, головою НБУ та міністром фінансів, жодного підпису депутатів.

Чи мають під меморандумом бути підписи депутатів у листі про наміри згідно з нормами українського та міжнародного права? ні.

Згідно зі статтею 5 розділу 1 Статей Угоди МВФ, стороною якої є Україна (англ. та рос. версії), “Кожна держава-член підтримує відносини з Фондом тільки через своє казначейство (зазвичай мається на увазі міністерство фінансів – ред.), центральний банк, стабілізаційний фонд або інше аналогічне фіскальне агентство; Фонд також підтримує стосунки лише з цими установами або через них

Отже, МВФ дає вичерпний перелік установ, із якими співпрацює, і цей перелік не включає законодавчих органів країн-учасниць Фонду, до яких належить і Україна. Процедурно, транш МВФ не є звичайним кредитом, хоча враховується у рамках гарантованого державного боргу. Під час програми з Фондом країна купує іноземну валюту за національну і бере на себе зобов’язання здійснити зворотний викуп відповідно до графіка. Це можуть здійснити лише центробанк, мінфін чи аналогічна фіскальна агенція, визначена країною.

За законом України “Про вступ України до МВФ…”, з українського боку із Фондом співпрацюють Кабмін, НБУ та Мінфін. Тобто навіть підпис Президента був необов’язковий.

Це не суперечить загальним засадам укладання міжнародних договорів України, встановленим Законом України “Про міжнародні договори”. Згідно з ним, навіть якщо документ підпадає від визначення міжнародного договору, право підпису належить не парламентаріям, а, в залежності від предмету та значення договору, Президенту, Кабміну або іншим органами влади або особам, визначеним ними. Парламентарії також не беруть участі у підготовці таких договорів та веденні переговорів щодо їх змісту (див. Розділ ІІ Закону). Повноваження парламенту обмежені правом ратифікувати або відмовитися від ратифікації міжнародного договору у випадках, коли така ратифікація є обов’язковою. Проте перелік таких випадків є вичерпним та невеликим (див. ст.9 Закону).

Чи є угода з МВФ міжнародним договором, який потребує ратифікації парламентом? – ні

За сталою міжнародного практикою, меморандуми та угоди про наміри, які МВФ укладає із країнами-учасницями, розглядаються як протоколи про наміри та розуміння. Як документи, не обов’язкові для виконання, вони не підлягають ратифікації парламентом. Вимоги, що містяться в них, розглядаються не як обов’язки країни, а як умови, які необхідно виконати для отримання фінансування. Таке тлумачення означає, що у випадку невиконання умов меморандуму, уряд не отримує гроші, і несе за це політичну відповідальність перед громадянами. Страждає міжнародна репутація країни, проте мова про дефолт не йде.

Необхідність ратифікації міжнародних документів з точки зору українського законодавства так само визначається перш за все обов’язковістю їх виконання.  З конституційної точки зору, якщо документи, підписані Україною з міжнародною установою, обов’язкові до виконання, вони є міжнародними договорами, а передумовою їх чинності є ратифікація парламентом у тій мірі, в якій їхні умови впливають на права та обов’язки громадян, стосуються загальноекономічних та фінансових питань  тощо (див. ст.9 Закону).  Якщо ж документ містить не обов’язки (а це випливає зокрема із назви документа – “протокол про наміри”, “меморандум про розуміння”, його змісту та міжнародної практики), а умови для отримання фінансування (а саме про це йде мова), документ ратифікації не підлягає.

Чи є угода з МВФ обов’язковою для виконання парламентом? – ні.

Як зазначено вище, такий документ не є обов’язковим. Частина умов, зазначених в документі, може бути виконана виключно парламентом країни (прийняття законів). Отже, якщо документ містить умови, а не обов’язки, Рада як законодавчий орган має право не приймати законопроекти, записані в Меморандумі, які не подобаються депутатам.

З іншого боку, реформи, включені до Меморандуму, потрібні насамперед державі Україна. Тому уряду варто було б обговорити з депутатами головні положення цього документа.

Висновок. Вердикт по фразі є коректним.

Якщо фраза є відповіддю на репліку Олени Білан, то чи коректною була ця початкова репліка?

У початковій репліці Олена Білан сказала (починаючи з 0:55 с відео)

«На следующей неделе прибудут эксперты миссии МВФ (это уже подтвердил сам Международный валютный фонд), которые будут оценивать ситуацию в стране экономическую, то, как украинские власти – а я хочу подчеркнуть, что это не только правительство и Национальный Банк, там стоит и подпись Президента под этим меморандумом. То есть соответственно Верховная Рада, конечно, не могут все подписать, но, в принципе, это все власти Украины, в том числе Верховная Рада – как выполняются договоренности […] которые органы власти берут на себя».

Як зазначено вище, підписів депутатів і не має бути під Меморандумом згідно з нормами законодавства. Меморандум з МВФ підписують представники НБУ та уряду. У свою чергу, коаліційний уряд призначається парламентською більшістю. Тому, теоретично, парламентська більшість має підтримувати законопроекти Кабміну та разом із ним нести відповідальність за економічну, соціальну та іншу політику в країні. Якщо Кабмін втрачає довіру та підтримку парламентської більшості, то остання має розпочати процес відставки прем’єр-міністра та уряду, прописаний у Конституції.

Показовим є приклад Греції, де  під час ухвалення пакету заходів економії, на яких наполягав зокрема МВФ, було втрачено парламентську більшість, що призвело до  відставки уряду та дострокових парламентських виборів у вересні 2015 року. Зауважимо, що уряд, який пішов у відставку, було утворено лише на початку 2015 року (знов-таки в результаті дострокових виборів), і партія  Алексіса Ціпраса, яка його сформувала, перемогла на виборах саме  завдяки критиці політики міжнародних фінансових організацій, зокрема МВФ, у Греції.

Тож фразу Білан можна розглядати як перебільшення, бо парламент, точніше парламентська більшість, має вплив на домовленості з МВФ, але не напряму, а опосередковано, через здатність змінити уряд.

Для недопущення конфлікту інтересів, на майбутнє VoxCheck введе правило не брати у перевірку фрази, які є відповідями або репліками на слова членів редколегії VoxUkraine.


Застереження

Автор не является сотрудником,  не консультирует, не обладает акциями и не получает финансирования ни от одной компании или организации, которая имела бы пользу от этой статьи, а также никак с ними не связан.