Перші рішення Зеленського і вибори: про що збрехали політики в ефірі «Право на владу»?

В країні новий президент, а політики так і не припинили говорити неправду.

youtube.com

Автори:

У перший тиждень президентства Володимир Зеленський видав низку указів, які викликали шквал дискусій щодо їхньої законності. Хтось підтримує рішення гаранта, хтось – ні, хтось – розводить руками. Ми перевірили твердження політиків із різних таборів в ефірі телепередачі «Право на владу».

Чи законний указ президента Зеленського про розпуск ВРУ?

Без вердикту

«В Конституції ж написано, що якщо немає коаліції в парламенті, президент має право достроково припинити її повноваження. Коаліції в українському парламенті вже немає три роки».

1:44:25 – 1:44:38 Юлія Тимошенко

Без вердикту

«Є очевидне порушення чинної Конституції новообраним президентом в контексті того, що він прийняв рішення розпускати своїм указом Раду, яка знаходилась технічно в процесі формування коаліції. І є 30-денний термін – це конституційна норма. І порушувати її – це взяти на себе […] зобов’язання відповідати за порушення Конституції».

1:21:30 – 1:21:54  Андрій Тетерук

Правда

«Шановна Юлія Володимирівна, ні ви, ні я, ні Богдан, ніхто з присутніх не може визначити конституційний указ чи ні. Це може визначити виключно Конституційний суд».

2:02:51 – 2:03:04 Ігор Мосійчук

Спільний коментар:

Однією з підстав розпуску парламенту справді є відсутність коаліції. Цю підставу і використав Зеленський. Він наполягає, що коаліції не існує більше двох років. Якщо це так, указ про розпуск є законним.

Своєю чергою, представники Народного фронту та БПП стверджують, що коаліція перестала існувати 17 травня, коли про свій вихід заявив Народний фронт, оскільки до того формально коаліція існувала. Так, із 17 травня парламент має місяць на формування нової коаліції. Якщо приймати цю позицію, то указ Зеленського не є конституційним.  

У законодавстві чітко не прописано, як і хто визначає відсутність коаліції. Стаття 83 Конституції каже, що засади припинення діяльності коаліції встановлюються Конституцією та Регламентом Верховної Ради. Це єдина згадка про припинення діяльності коаліції в цьому документі, а в Регламенті згадки про нього відсутні.

Орган, який визначає конституційність актів президента, – Конституційний Суд. І на 11 червня заплановано розгляд звернення депутатів щодо конституційності указу президента про розпуск Верховної Ради заплановано.

Чи можна змінити систему виборів за два місяці до них?

Маніпуляція

«Є спосіб уникнення цих проблем (із закупівлями ЦВК – ред.) через прийняття відповідного наказу Міністерства економіки, коли вони понижують поріг прийняття рішень, суми. І це достатньо просто зробити. І в такому випадку вибори проходять згідно строків, передбачених законодавством».

2:18:51 – 2:19:12 Андрій Богдан

МЕРТ не може знизити визначений у законі поріг, бо це не в його повноваженнях. За законом, публічні закупівлі товарів дорожчі 200 тис. гривень вимагають проведення тендеру і, зрозуміло, що це правило стосується і ЦВК. Оскільки необхідні закупівлі ЦВК  для забезпечення проведення позачергових парламентських виборів перевищують визначений поріг, ЦВК повинна дотримуватись правил з проведення тендерної процедури, але її тривалість перевищує дозволені виборчим законодавством терміни.

Усе ж для вирішення проблеми МЕРТ пропонує проводити закупівлі не безпосередньо через Центральну виборчу комісію, а окремо для кожної окружної виборчої комісії, як це було зроблено під час останніх виборів президента. Для цього, справді, достатньо наказу МЕРТ про внесення змін до Порядку визначення предмету закупівлі.

За словами першого заступника міністра економічного розвитку і торгівлі Максима Нефьодова, узгодження відповідного наказу в процесі.

Неправда

«Ми не можемо прийняти новий закон (про вибори – ред.), коли почалась виборча кампанія, проте ми можемо внести правки в існуючий».

1:06:43 – 1:06:50 Андрій Богдан

У Конституції чи законах України немає прямої заборони на зміну виборчого законодавства після початку виборчої кампанії. Однак будь-які зміни у виборчі правила за такий короткий час до дня голосування порушують стандарти виборів, а суттєві зміни (як, наприклад, ліквідація мажоритарної системи) зривають процес виборів, адже вже розпочинається процес реєстрації партій, кандидатів, формування виборчих комісій і т.д.

Правда

«Ви ж подивіться коаліційну угоду, яка працює в цьому парламенті. Там же в перших рядах цієї коаліційної угоди – зміна системи виборів».

1:47:34 – 1:46:32 Юлія Тимошенко

Розділ 6 коаліційної угоди справді передбачає реформування виборчого законодавства, а саме: запровадження пропорційної системи з відкритими списками.

Правда

«В інавгураційній промові президент Зеленський зазначив, що він виступає категорично за пропорційну систему з відкритими списками. […] І потім відбувається те, що президент вносить абсолютно протилежну річ: закриті партійні списки».

1:10:13 – 1:10:44 Ігор Мосійчук

У інавгураційній промові Зеленський справді закликав депутатів ухвалити Виборчий кодекс і зробити відкриті списки. Утім, законопроект 10319 про внесення змін до виборчої системи, внесений Зеленським, залишає систему закритих списків. Переваги системи з відкритими списками детально розглянуті у статті VoxUkraine Від імені народу. Чому Україна терміново потребує реформи виборчої системи.

Перебільшення

«Ми голосували “За” (зміни до виборчого законодавства – ред.). В парламенті проголосували “За” 92 депутати».

1:49:41 – 1:49:47 Юлія Тимошенко

Тимошенко говорить про законопроект 10319 про внесення змін до деяких законів України у зв’язку зі зміною виборчої системи для виборів народних депутатів України. За нього справді проголосували 92 депутати, із них 15 – членів фракції «Батьківщина». Всього ж у цій фракції 20 членів, решта 5 були відсутні на той момент у парламенті або ж не голосували.

Маніпуляція

«Це ви прийняли закон про закриті списки. […] Ми їх не чіпали, а лише хотіли вилучити мажоритарку».

1:12:33 – 1:12:52  Андрій Богдан

Виборча система із закритими списками існує в Україні з 1998 року. А останні зміни до виборчого законодавства вносились у 2011, тобто Верховна Рада нинішнього скликання не ухвалювала закриті списки. Законопроект Зеленського цього справді не змінює, але пропонує прибрати мажоритарку.

Чи потрапляє Андрій Богдан під дію закону про люстрацію?

Неправда

«Я очолив АП на абсолютно законних підставах. По закону про люстрацію я не можу займати посади державної служби, які внесені в спеціальний перелік. Але оскільки я не держслужбовець, цей закон щодо даної посади на мене не поширюється».

40:02 – 41:12  Андрій Богдан

Правда

«Він (Андрій Богдан – ред.) очевидно є чиновником, який був в уряді Азарова, – це доведений факт. Він підпадає під люстрацію – ця посада прямо записано в законі».

1:26:01 – 1:26:20 Андрій Тетерук

Неправда

«У мене була посада заступник міністра Кабінета міністрів – урядовий уповноважений з питань антикорупційної політики. Не досягнувши одного року, мене якраз звільнили з цієї посади за те, що я закрив корупційну схему з державними реєстрами, які викачували 2 млрд грн в рік».

47:10 – 47:27 Андрій Богдан

Спільний коментар:

Андрій Богдан працював більше року на посаді Урядового уповноваженого з питань антикорупційної політики: на межі 2010-2011 років і потім у 2013-2014, але другий строк не згадує. Сумарно він був уповноваженим 1,5 роки, а не рік. Це важливо, бо під люстрацію не підпадають ті, хто працювали сукупно менше року на окремих керівних посадах.

У законі про очищення влади посада, яку займав Богдан, підпадає під люстрацію (стаття 3 пункт 5). А ті, хто підпадають під люстрацію, не можуть займати посаду голови Адміністрації президента (стаття 2 пункт 5). Тому закон справді порушено у цьому випадку, і не має значення, що глава АП –  не посада державної служби.

VoxCheck не коментує причини звільнення Богдана та не перевіряє інформацію про корупційну схему.

Неправда

«Отакі маленькі чиновники, які працювали ледь не прибиральницями в уряді та адміністрації Януковича, вони всі люстровані. А великі діячі, які займали ключові посади у владі Януковича й Азарова, вони […] всі 5 років сиділи на самих відповідальних посадах в Україні, починаючи з президента України Петра Порошенка».

53:46 – 54:24 Юлія Тимошенко

Закон про очищення влади люстрував керівників та заступників органів виконавчої влади різного рівня, керівників органів Комуністичної партії СРСР різного рівня, агентів КДБ та тих, хто брали участь у переслідуванні активістів Євромайдану. Тобто «маленькі» чиновники під люстрацію не підпадають. Петро Порошенко не потрапив під люстрацію тому, що він перебував на посаді міністра в уряді Азарова менше 1 року (обмеження встановлене законом). Крім того, навіть якщо б він був люстрований, то зміг би обійняти пост президента, оскільки закон про люстрацію не розповсюджується на виборні посади.

VoxUkraine — унікальний контент, який варто читати. Підписуйтесь на нашу e-mail розсилку, читайте нас в Facebook і Twitter, дивіться актуальні відео на YouTube.

Ми віримо, що слова мають силу, а ідеї – визначний вплив. VoxUkraine об’єднує найкращих економістів та допомагає їм доносити ідеї до десятків тисяч співвітчизників. Контент VoxUkraine безкоштовний (і завжди буде безкоштовним), ми не продаємо рекламу та не займаємось лобізмом. Щоб проводити більше досліджень, створювати нові впливові проекти та публікувати багато якісних статей, нам потрібні розумні люди і гроші. Люди є! Підтримай VoxUkraine. Разом ми зробимо більше!


Застереження

Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний