Поганий тиждень для прем’єра. VoxCheck Impact-17, 19 випуск

Правда, брехня та маніпуляції від Володимира Гройсмана. В чому помиляється прем’єр?

Автори:

Волонтери VoxCheck: Світлана Сліпченко, Яр Батог, Олена Коломицева, Роман Нейтер, Петро Боднар, Марта Кобринович, Вікторія Вишнівська.

Автори VoxCheck: Максим Скубенко (аналітик), Олекcій Крименюк (молодший аналітик), Олена Шкарпова (редактор).

Тема пенсійної реформи навіть після її успішного голосування в Раді не відпускає ані прем’єра Володимира Гройсмана, ані лідерку Батьківщини Юлію Тимошенко. Тимошенко не просто продовжує маніпулювати на пенсійній темі але й далі наполегливо помиляється в арифметичних розрахунках: зменшення коефіцієнта з 1,35 до 1 – це менше на 26%, а не 35%.

На подив, Гройсман, який був рушієм пенсійної реформи і зазвичай говорив правду – почав помилятися та маніпулювати. Наприклад, він сказав, що мінімальна пенсія була 949 грн, а не 1312 грн. Зростання ВВП теж виявилося проблемним питанням для прем’єра. Він вважає, що 3% приросту ВВП у 2018-му – це 400 млрд грн додаткового валового продукту. Тоді як насправді це лише 86 млрд грн. (Але після публікації цього матеріалу ми отримали уточнення, що прем’єр посилався на прогноз МЕРТ, а не МВФ – і згідно з ними, він правий).

ПЕТРО ПОРОШЕНКО, ПРЕЗИДЕНТ УКРАЇНИ

  1. Петро Порошенко, президент України, 11/10/2017

 

“Лише протягом 2017 року Україна тричі ініціювала тривалі режими припинення вогню – Пасхальні, на час збору врожаю та на початку навчального року.”

 

Україна неодноразово ініціювала режими припинення вогню у ході зустрічей Тристоронньої контактної групи. По-перше, це «Великодній мир», про який заявляв Порошенко та підтвердила прес-секретар представника української сторони в контактній групі Леоніда Кучми – Дарка Оліфер після переговорів у Мінську 29 березня 2017р. «Хлібне перемир’я» з 24 червня по 31 серпня, про яке повідомляв спецпредставник ОБСЄ Мартін Зайдік на брифінгу в Мінську та підтвердила  на своїй Facebook сторінці Дарка Оліфер. Початок нового навчального року (з 25 серпня 2017 року), також був затверджений в ході засідання ТРК.

Але ці режими регулярно порушувалися другою стороною конфлікту, тому тривалими не були.

2. Про швидкість реформ 11/10/2017

 

“Ухвалені також нові закони «Про судоустрій і статус суддів», «Про вищу раду правосуддя», «Про Конституційний суд», нові процесуальні кодекси. І все це – менше, ніж за три роки!”

 

Названі Президентом закони справді було прийнято Верховною Радою України менш ніж за 3 роки.

Водночас судова реформа не закінчена, оскільки Антикорупційний суд ще досі не створений, а в існуючій судовій системі залишається багато проблем.

3. Про кандидатів до Верховного суду 11/10/2017

“Серед переможців конкурсу на посаду суддів нового Верховного Суду – адвокати, науковці, правозахисники, які ніколи не працювали як судді, а також найкращі судді з усієї України. Вони пройшли жорсткий та ретельний відбір, включаючи професійні та психологічні тести, а також перевірки з боку Національного антикорупційного бюро та Національного агентства з питань запобігання корупції.”

В конкурсі до Вищого суду перемогло 27 осіб (22,5% зі 120 фіналістів), що ніколи не працювали суддями. Кандидати проходили перевірку з боку НАБУ та НАЗК, психологічні тести та тести на перевірку професійних якостей (результати тут)

Водночас, за висновками Громадської Ради Доброчесності, 25 кандидатів зі 111, що врешті решт залишилися у списку (або 22,5%), не відповідають критеріям етики та доброчесності, й ситуація досі залишається невирішеною: Президент поки не підписав документ про призначення суддів до Вищого суду України.

4. Про створення Антикорупційного суду 11/10/2017

 

“Створення Антикорупційного суду передбачене Законом «Про судоустрій і статус суддів», який до Парламенту вніс я. Він був ухвалений минулого року.”

 

Стаття 31 ЗУ ”Про судоустрій і статус суддів”, передбачає створення Вищого антикорупційного суду. Цей закон прийняли 02.06.2016, а його ініціатором виступив Петро Порошенко. Разом із тим, більш ніж за рік прогресу в процесі створення антикорупційного суду не відбулося, а на форумі YES 15 вересня Порошенко розкритикував ідею антикорупційного суду та виступив за створення антикорупційної палати Верховного Суду. За деякий час він змінив свою позицію, заявивши, що АС повинен бути створений, а кошти на його функціонування вже закладені в держбюджеті.  

ВОЛОДИМИР ГРОЙСМАН, ПРЕМ’ЄР-МІНІСТР УКРАЇНИ

  1. Про ріст економіки 12/10/2017, (21:48- 21:56)

 

“3% росту (економіки у 2018 році) – це більше 400 млрд грн виробленої продукції і послуг.”

 

 

Складно сказати, як прем’єр розрахував суму 400 млрд грн. Якщо враховувати прогнозну інфляцію 2018 року, то зростання ВВП на 3% це 86 млрд грн – з 2,883 трлн до 2,969 трлн грн (дані МВФ). Якщо інфляцію не враховувати, то таке зростання становитиме 303 млрд грн: з 2,883 трлн грн до 3,186 трлн грн.

Однак, можливо, прем’єр говорить не про ВВП, а про випуск, тобто виробництво усієї продукції включно з проміжною. Випуск (І, ІІ, ІІІ, ІV квартал) у 2016 році був вищий за річний ВВП у 2,3 раза: 5,2 трлн це випуск та 2,3 трлн грн ВВП. У 2017 році випуск перевищував ВВП (І, ІІ кварталі) в 2,1 раза (2,5 трлн випуск; 1,2 трлн ВВП).

Тобто якщо додана вартість зросте на 86 млрд грн в реальному вираженні, випуск має зрости на 180-215 млрд грн. Якщо ж мається на увазі номінальне зростання доданої вартості тоді, випуск зросте на 640-750 млрд грн.

Після публікації цього матеріалу ми отримали уточнення, що прем’єр посилався на дані Міністерства економічного розвитку та торгівлі. Згідно з прогнозом МЕРТ, номінальний ВВП зросте з 2,845 трлн грн до 3247 трлн грн. Це справді 402 млрд грн приросту, хоча й не 3%. 3% – це підвищення реального ВВП, тобто скорегованого на інфляцію. 

У будь-якому разі прем’єр використав правильні дані, тому приносимо вибачення читачам проекту VoxCheck та прем’єр-міністру і ставимо вердикт по цій цитаті “Правда” замість “Неправда”. 

  1. Володимир Гройсман, Прем’єр-міністр України (2:40- 3:23), 12/10/2017

 

“Була пенсія мінімальна 949 грн. Вже в жовтні ми цю пенсію підвищуємо до 1452 грн. 9 млн пенсіонерів, навіть більше, отримають підвищення пенсії на більше, ніж 200 грн”

 

До голосування Верховної ради за пенсійну реформу мінімальна пенсія в Україні становила 1312 грн. 949 грн – це сума державної виплати тим, хто не має необхідного 15-річного стажу для нарахування пенсії, і таких людей в Україні 384 тис осіб з загальної кількості 12 млн. Тоді як мінімальну пенсію 1312 грн отримували близько 8 млн людей.

Разом із проведенням пенсійної реформи мінімальна пенсія за віком збільшується до 1452 грн. Тобто зростання мінімальної пенсії – не 200 грн, а 140 грн. Ця сума буде актуальна для 8 млн пенсіонерів, які отримують мінімальну пенсію, згідно з даними Пенсійного фонду. І хоча поки що немає статистики про те, як пенсіонерам перерахували пенсії, за попередніми даними Кабміну, підвищення більше 200 грн мали отримати 4,3 млн громадян.

  1. Володимир Гройсман, Прем’єр-міністр України (2:40- 3:23), 12/10/2017

 

“Це система (реформ), яка не разово підвищує пенсії, тобто кожного року з 2019 року вже буде індексація, і вона не буде залежати ні від кого. Це буде залежати від економіки, зростання середньої з/п, інфляції.”

 

Індексація пенсій на рівень інфляції і раніше була прописана у законодавстві. Інша справа, що проводилася вона в ручному режимі, і у 2014-2015 взагалі не проводилася через економічну кризу. Окрім того, передбачалось осучаснення пенсій відповідно до зміни показника середньої зарплати, яке також не проводилося вже кілька років.

Пенсійна реформа передбачає індексацію на 50% споживчої інфляції та 50% зростання середньої зарплати за три попередні роки. Тобто перерахунок пенсій має відбуватися щороку.

Водночас розмір, дата і порядок перерахунку все ж таки визначаються рішенням КМУ в межах бюджету Пенсійного фонду.

  1. Про справедливе нарахування пенсій (12:26- 12:40), 12/10/2017

“Цю приховану маніпуляцію (з коефіцієнтом 1,35% за кожен рік робочого стажу та відсутністю перерахування середньої зарплати) ми знищили. А є тепер справедливість в тому, що скільки середня заробітна плата, скільки ти працював, які внески робив – і тоді ми рахуємо вже правильну пенсію для людини.”

Після проведення реформи сама формула для розрахунку пенсії не змінилась, але значних змін зазнав алгоритм розрахунку пенсії та її подальшого осучаснення. Щорічно буде проводитись осучаснення пенсій за середньою зарплатою за останніми трьома роками. І це виправдовує зменшення «ціни» кожного року страхового стажу з 1,35% до 1%. При зменшенні коефіцієнта одночасно збільшиться і розмір середньої заробітної плати, який використовується при обчисленні пенсій. Він буде однаковим для пенсіонерів, яким нараховується пенсія в цьому році, і тим, кому вона перераховується.

Крім того, тепер порядок розрахунку пенсій буде однаковим для всіх, хто виходить на пенсію, незалежно від статусу і місця роботи.

  1. Володимир Гройсман, Прем’єр-міністр України (13:50- 14:32), 12/10/2017

 

“Такого масштабного перерахунку пенсії в Україні не було ніколи. Ми вперше це зробили за всю історію незалежності”

 

 

Сучасна пенсійна реформа справді дуже масштабна, але значні перерахунки відбувалися не тільки 2012 року, а й 1999 та 2004. У липні 1999 підвищили мінімальну трудову пенсію до 25 грн, а у вересні 2004 усі пенсії, які не досягали прожиткового мінімуму (крім соціальних), підвищувалися до 284 грн, або прожиткового мінімуму на той час. Середня пенсія в 2004 році становила 182 грн, тобто підвищення було досить суттєвим, +56%. 2005 року середня пенсія порівняно з 2004-м зросла на 73%. Водночас, для того щоб визначити, чи справді перерахунок 2017 року став наймасштабнішим – недостатньо даних за попередні періоди (відсутні дані про те, скільком пенсіонерам було підвищено пенсії).

  1. Володимир Гройсман, Прем’єр-міністр України (13:50- 14:32), 12/10/2017

“Фактично останній перерахунок пенсії робили в 2012 році, але в 2012 році взяли показники 2008 року по середній заробітній платі. Тобто заробітна плата дев’ять разів змінилася за цей період до перерахунку. Тоді залишався коефіцієнт 1,35 і база була 2008 року. Зараз коефіцієнт 1, але база вже не 1100 грн, а 3764 грн”.

2012 року справді робили останній перерахунок пенсій. Тоді пенсії, які були призначені до 2008 року, перерахували з використанням показників середньої заробітної за 2007 рік, або 1197 грн. До цього ці пенсії розраховалися на основі страхових внесків за 2005-2006 роки.

На момент проведення осучаснення пенсій у 2012 році, «ціна» одного року страхового стажу дійсно була 1,35 (ст. 25 ЗУ «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» у редакції від 13.06.2012 року).

Але щодо середньої зарплати, яка збільшувалася 9 разів з 2012 року, то це речення некоректне – середню зарплату можна розрахувати щомісяця, якщо не щодня. Можливо спікер має на увазі мінімальну зарплату, яка справді з 2012 року збільшувався 9 разів. Але до чого він згадав цей показник – складно сказати, адже він не використовується у розрахунку пенсій.

Щодо розміру середньої зарплати по Україні, то за останні 3 роки він справді складає 3764,40 грн.

2014 2015 2016 Середня зарплата
3149,45 грн 3661,41 грн 4482,35 грн 3764,40 грн
  1. Про рівень цін на овочі та м’ясо 12/10/2017, (14:50- 15:32)

“Я не бачу ніяких передумов до того, що щось буде зростати (тобто ціни). У нас були зростання на овочі та фрукти, тому що в країні не було врожаю достатнього. Почитайте експертів, не такі врожаї, тому ціни піднялися. Ціни піднялися ще тому, що ми почали бути країною-експортером, почали наші продукти продавати за кордон.”

Фрукти та овочі справді подорожчали через несприятливі погодні умови цього року і, відповідно, низькі показники урожайності. Зростання цін на м’ясо пояснюється збільшенням експорту і відповідним скороченням пропозиції на внутрішньому ринку. Ця тенденція зберігається останні три місяці, про що НБУ випускав відповідні звіти (липень і серпень).

Ціновий імпульс врожаю і зростання світових цін на м’ясо дійсно значною мірою вичерпали себе, проте стверджувати, що жодні ціни не будуть зростати до кінця року, некоректно: досвід попередніх років показує наявність сезонності у цінах принаймні овочів та молока і молочної продукції, де і цього року вона неодмінно проявиться.

У подальшому, якщо наступного року урожай буде добрим, ціни на фрукти та овочі не будуть рости так сильно, як цього року. Однак, вирівнювання цін на м’ясо може відбутися або за рахунок скорочення експорту (наприклад, через падіння світових цін), або за рахунок нарощування виробництва. Швидко наростити виробництво можливо у птахівництві, але важче в інших галузях тваринництва. Тому очікувати стрімкого зростання цін не варто, але також не слід сподіватися на їхнє значне зниження.

ОЛЕКСАНДР ВІЛКУЛ, ЛІДЕР ОПОЗИЦІЙНОГО БЛОКУ

  1. Про антидемпінгові мита  10/10/2017

 

“ЕС позволил Украине больше продавать меда и орехов, но ввел заградительные пошлины (60,5 евро/тонну) на ввоз нашей стали”

 

 

Єврокомісія справді ввела антидемпінгове мито на імпорт деяких видів гарячого прокату з України, Ірану, Бразилії, Сербії та Росії. Це рішення було прийнято для захисту європейських виробників сталі від демпінгу іноземних металургійних компаній. В Україні також велося антидемпінгове розслідування, за результатами якого проти українських компаній встановили мито у розмірі 19,4%, або близько 60 євро за тонну у грошовому еквіваленті.

2. Про експорт з ЄС 10/10/2017

“За три года, с 2013, украинский экспорт в Европу упал на 20%. Основными видами поставляемой продукции является не готовая продукция с высокой добавочной стоимостью, а сырье, прежде всего, аграрное – зерно, мед, орехи, товары ягодной группы.”

Згідно з даними Держстату, український експорт до країн ЄС у 2016 році склав $13.4 млрд, а у 2013 – $16.7 млрд. Тобто експорт до ЄС в абсолютних значеннях справді скоротився на 19.7%. Водночас сукупний експорт з України скоротився за період 2013-2016рр. більше, ніж у півтора рази, і частка експорту до ЄС зросла з 26.3% до 36.9%.

Частка сировини в експорті до країн ЄС у 2016 році складала за різними підрахунками 60-65%, але така ситуація була і раніше, в України не було і немає конкурентної переваги у виробництві високотехнологічних товарів порівняно з ЄС.

3. Про населення України 12/10/2017

“Предыдущая перепись населения Украины была 16 лет назад – 5 декабря 2001 года. Тогда в нашей стране было 48,5 млн человек. По состоянию на 1 февраля 2017 Госстат заявил о 42,5 млн жителей. А сколько реально живет в Украине, учитывая 8 млн уехавших за границу заробитчан и отрицательную демографию?”

Статистика правильна, але маніпуляція полягає у тому, що насправді кількість тих, хто виїхав з України – дискусійне питання, і залежить від того, як визначати емігрантів.

Трудових мігрантів (“заробітчан” у термінології депутата) навряд чи можна вважати такими, хто емігрував з України назавжди, оскільки вони не втрачають зв’язків з Україною і повертаються сюди кілька разів на рік. Згідно з дослідженням Міжнародної організації міграції, у 2014-2015 рр. за кордоном для здійснення трудової діяльності перебували близько 700 тис. громадян України.

В цілому за межами України живе від 8,2 млн (за переписами зарубіжних держав) до 20 млн (за різними оцінками) осіб українського походження, які почали виїжджати з України ще з кінця ХІХ – поч. ХХ ст. Але цих осіб не можна вважати трудовими мігрантами.

Втім, Вілкул правий щодо від’ємного приросту населення: – 131 тис осіб за січень-липень 2017.

Проведення перепису населення у 2012 році було відкладено урядом Азарова, обраним парламенською коаліцією на чолі з Партією Регіонів, до якого входив і Вілкул як віце-прем’єр-міністр України. Проте тоді жодних протестів проти цього він тоді не озвучував.

4. Про резолюцію ПАРЕ 13/10/2017

 

“Парламентская ассамблея Совета Европы (ПАСЕ) приняла резолюцию с осуждением Закона «Об образовании», который запрещает учиться на родном языке.”

 

Згідно з першим пунктом Резолюції, ПАРЄ не засуджує Закон про освіту, а “виявляє стурбованість”. Крім того, в 12 пункті Резолюції ПАРЄ визнала, що українські меншини в сусідніх країнах також не мають змоги навчатися виключно українською мовою і тому в резолюції сформульовано прохання до цих країн провести аналогічні дії для забезпечення українських меншин всіма мовними правами.

ЮЛІЯ ТИМОШЕНКО, ЛІДЕР ВО “БАТЬКІВЩИНА”

  1. Про рейтинг платників податків 13/10/2017

 

“Я сьогодні побачила рейтинг платників податків в України. Ви знаєте, що мене вразило? Мене вразило, що, наприклад корпорація “Рошен” сплатила менше податків, ніж якісь з футбольних клубів.”

 

 

Серед ТОП-100 найбільших платників податків за перше півріччя 2017 року, “Рошен” посідає 90 місце, а єдиний футбольний клуб у рейтингу – “Шахтар” – 97-е. Тобто компанія “Рошен” заплатила більше податків, хоча на момент формування рейтингу не надала дозволу на публікацію точної суми сплачених податків, тому в рейтингу є тільки місце компанії, але немає суми.

2. Про індексацію пенсій 13/10/2017

 

“Вони заклали для вас зменшення індексацій пенсії у всі наступні роки. Зі ста відсотків інфляції до п’ятидесяти відсотків.”

 

 

VoxCheck вже зазначав у Дайджесті №17, що тепер пенсії будуть щороку автоматично індексуватися на 50% інфляції та 50% від зростання середньої заробітної плати. Раніше розмір індексації визначався індексом споживчих цін. Також пенсії мали перераховувати не менш як на 20% зростання середньої зарплати, але не менше рівня інфляції.

За останні 15 років середня інфляція становила 12,5% на рік, зростання середньої заробітної плати – 20,1%, тобто принаймні у цей період нова методика розрахунку приводила б до вищої сукупної індексації: якби індексація проводилася лише на індекс інфляції, підвищення пенсій становило б в середньому 12.5% на рік, а якби враховувалось також зростання середньої зарплати 16,3% [= (12,5%+20,1%)/2].

3. Про пенсійний коефіцієнт 13/10/2017 29:43 – 30:21

“Вони 1.35 коефіцієнт зменшили до 1 (йдеться про коефіцієнт трудового стажу за кожен рік роботи – прим. ред). І це означає, що ті пенсіонери, які вийдуть першого січня на пенсію, отримають на 35% менше пенсії, ніж вони отримали би без пенсійної реформи.”

 

Це чергова теза, яку ми вже перевіряли, в тому числі в Дайджесті №17. Зменшення коефіцієнту з 1,35 до 1 арифметично не призводить до зменшення на 35%, коефіцієнт зменшується на 26%. Крім того, пенсійна реформа дозволила подолати дисбаланси у нарахуванні пенсій шляхом підвищення показника середньої зарплати, який входить до формули розрахунку пенсії, а це автоматично збільшує пенсію для більшості людей.

4. Про європейський пенсійний коефіцієнт  13/10/2017

 

“Категорично не треба було чіпати коефіцієнт 1.35, тому що це європейська норма.”

 

 

Згідно зі Звітом “Pensions at a Glance 2015: OECD and G20 Indicators” (ст. 129) оцінка одного року страхового стажу у країнах Європи варіюється від 0,41% до 2,3% і залежить як мінімум від 2 факторів: кількості періодів, які зважуються на цей коефіцієнт, і розміру доходу, з якого розраховується пенсія. Також різні країни використовують різні системи використання цього коефіцієнту: є прогресивні системи, коли страховий стаж перевищує мінімально встановлений (наприклад, Угорщина), і є регресивні, коли розмір пенсії зменшується на певний відсоток за умови, коли вихід на пенсію здійснюється раніше встановленого віку (наприклад, Франція і Німеччина).   

5. Про Україну в рейтингах економічних свобод 13/10/2017

 

“Тільки от зараз оголосили рейтинги економічної свободи, міжнародні, світові. Де Україна скотилася в десяток останніх місць в світі по економічним свободам.”

 

 

Розрахунки рейтингу економічної свободи роблять декілька організацій, наприклад,  Fraser Institute та Heritage Foundation. Скоріше за все, Юлія Тимошенко посилається на доповідь  Economic Freedom of the World: 2017 Annual Report від Fraser Institute, в якому серед 159 проаналізованих країн Україна посіла 149 місце. Проте, аналіз для цього дослідження проводився на основі даних за 2015 рік. В будь-якому разі Україна справді знизилася у рейтингу: наприклад, 2013 року (аналізувався 2011 рік) країна посідала 126 місце зі 152.

Відповідно до рейтингу 2017 Index of Economic Freedom від The Heritage Foundation, Україна посідає 166 місце зі 180. У 2013 році Україна посідала 161 місце зі 177.

Тобто Україна справді знаходиться на нижчих сходинках рейтингу економічної свободи, і її позиція останнім часом дещо знизилася, але казати, що вона скотилася – це перебільшення, оскільки вона ніколи не посідала високих місць. Також не в усіх рейтингах вона в останній десятці, як стверджується у цитаті.

6. Про курс гривні та інфляцію 13/10/2017

 

“Ви бачите, що зараз починають опускати знову курс гривні. І на наступний бюджет вони вже заклали курс гривні 31. Це означає, що зараз розпочався новий виток інфляції.”

 

 

В останньому Проекті бюджету на 2018 рік, на кінець року закладено середньорічний курс – 29,3 грн/долар, а на кінець року – 30,1 грн/долар (а не 31 грн!). Водночас, курс не обов’язково буде таким, як закладено в бюджеті. Обмінний курс, закладений у бюджет, потрібний в першу чергу для обрахунку платежів за зовнішнім боргом та надходжень від податків на зовнішньоекономічну діяльність. Тому розрахункова величина курсу валюти в Держбюджеті не свідчить, що хтось навмисне опускає курс чи “розганяє” інфляцію. Курс валют в Україні формується в залежності від ситуації на валютному ринку, а девальвація національної валюти, хоч і впливає на рівень цін, але це лише один із багатьох чинників.

МИХЕЇЛ СААКАШВІЛІ, ГОЛОВА ПАРТІЇ “РУХ НОВИХ СИЛ”

  1. Про соціальні виплати в Польщі 12/10/2017, (45:51- 46:00)

 

“В Польщі зараз, якщо ти легально зареєструвався, кожна дитина отримує 500 євро від Польської держави. Навіть українці”

 

 

Згідно з указом про допомогу з виховання дітей, кожна сім’я в Польщі має право отримувати допомогу у розмірі 500 злотих – близько 120 євро, за кожну дитину (починаючи з другої) щомісячно. Якщо у родині одна дитина, допомогу можуть отримати лише ті, чий щомісячний дохід в розрахунку на одного члена родини не перевищує 800 злотих – близько 190 євро. Ця програма також діє для іноземців, що мають дозвіл на тимчасове проживання в Польщі у зв’язку з роботою (більше, ніж на 6 місяців), тому деякі українці справді можуть нею скористатися.  

2. Про статистику населення 12/10/2017, (50:13 – 50:20)

 

“Сейчас по всем официальным данным, которые они [власть] дают международным организациям, в Украине 36 миллионов человек – как и в Польше”

 

Офіційна інформація, яку використовують міжнародні організації, наприклад Світовий Банк – це дані Держстату. Згідно з ними, населення України на 1 січня 2017 складало 42 млн осіб (без урахування жителів окупованих територій). У Польщі мешкає близько 38,5 млн осіб.

3. Михеїл Саакашвілі, голова партії “Рух нових сил”, (49:16 – 49:38), 12/10/2017

“Последние 25 лет Украина – мировой рекордсмен по незростанню ВВП. Это началось еще со времен Кучмы. У Кучмы был период 3-4 года, когда оно росло быстро – это начало премьерства Ющенко и где-то до 2006, но в целом вот это 25-летний период Украина рекордсмен по незростанню ВВП.”

В цілому за 25 років, ВВП України впав на 40% при світовому зростанні на 100%. Гірший показник лише у Північних Маріанських островів – 45% падіння. Роки найвищого економічного зростання в Україні були 2000-2007 (середній темп зростання – 7,4%).   

ОЛЕГ ЛЯШКО, ЛІДЕР РАДИКАЛЬНОЇ ПАРТІЇ

  1. Про розвиток Польщі 15/10/2017

 

“20 років тому ВВП Польщі був удвічі менший, ніж український. Тепер Польща відмовляється від 10-мільярдного кредиту МВФ через “хороший стан економіки”, а українська влада заради цих кабальних кредитів готова землю продати.”

 

За даними World Bank,  з 1991 року Україна жодного разу не мала вищого ВВП, ніж у Польщі. Польща справді нещодавно відмовилася від підтримки МВФ, що стало можливим в тому числі завдяки проведеним нею реформам. Хоча нинішню відмову від співпраці з МВФ можна трактувати по-різному – у тому числі як відкат назад.

Земельну реформу Польща провела ще в 1991-1992 роках, хоча повністю обмеження на торгівлю землею (в частині продажу іноземцям) були зняті в 2016 році.

Щодо “кабальних кредитів від МВФ”, то це неправда: фонд кредитує за ставкою нижчою за ринкові. До того ж реформи в Україні поки що просуваються переважно завдяки програмі МВФ та підтримці інших донорів. Крім того, участь України в програмі МВФ є позитивним сигналом для інвесторів – як інституційних, так і приватних (докладніше див. статтю VoxUkraine “Чому Україна потребує МВФ”).

2. Про антидемпінгові мита для України 09/10/2017

“Єврокомісія запровадила підвищені мита на нашу металопродукцію. Тепер додатково ми маємо сплатити 60 євро на тонні. Таким чином ми втрачаємо європейський ринок. <…> Це рішення боляче б’є по економіці України, а значить, по кожному українцю. Це також серйозний тиск на гривню!”

Єврокомісія справді ввела антидемпінгове мито на імпорт деяких видів гарячого прокату з України, Ірану, Бразилії та Росії у розмірі 19,4%. У грошовому еквіваленті фіксована сума мита становитиме близько 60 євро за тонну.

Це рішення було прийняте для захисту європейських виробників сталі від демпінгових цін іноземних виробників.

Таке рішення справді може спричинити скорочення експортної виручки, але це не обов’язково призведе до девальвації гривні. На чорні метали та вироби з них  припадає 20% українського експорту, але на першому місці – агропродукція (33%).

ЮРІЙ БОЙКО, ЛІДЕР ОПОЗИЦІЙНОГО БЛОКУ

  1. Про підвищення пенсій 11/10/2017

“Спочатку за три роки довели пенсіонерів до повного зубожіння, не піднімали і не осучаснювали пенсії, хоча зобов’язані були це робити, а потім сказали – приймайте закон, за яким через два роки половина людей не буде отримувати пенсію, або ніякого підвищення пенсій не буде взагалі”

Насправді середній розмір пенсій за віком збільшився: з 1521 грн у 2014 році до 1800 грн у 2017 році, хоча значного зростання не було. За прийнятими змінами до пенсійного законодавства, відбувається осучаснення пенсій. Жодного скорочення кількості осіб, що отримують пенсії, не відбудеться – ті, хто сьогодні є пенсіонерами, продовжуватимуть отримувати пенсії не нижчі, ніж зараз (оскільки передбачена автоматична індексація пенсій). Можливе поступове зниження частки пенсіонерів у структурі осіб старшого віку через більш пізній вихід на пенсію, але це справа не одного року.

2. Про торгово-економічний баланс 13/10/2017, (8:15 – 8:30)

“Торгово-економічний баланс у нас мінусовий, тобто ми продаємо на експорт менше, ніж купуємо. Відповідно валюта виходить з країни. З початку року це мінусове сальдо складає $2,2 млрд. Тобто ми віддали валюти більше, ніж привезли за товари”

 

 Баланс не може бути мінусовим за визначенням, а під торгово-економічним Бойко імовірно мав на дефіцит торговельного балансу. За даними НБУ, станом на кінець серпня 2017 року дефіцит поточного рахунку платіжного балансу складає майже 2,1 млрд дол. Це дійсно означає відплив валюти з країни, оскільки за імпортні товари ми платимо в іноземній валюті. Водночас, така ситуація не нова – в Україні дефіцит спостерігається останні 10 років, і в окремі роки він був значно більший в абсолютному вимірі – наприклад, 2008 року – $12,7 млрд, а 2013 – $16,5 млрд.

3. Про корупційну Україні 13/10/2017, (40:20 – 40:28)

 

“Після трьох років подій Майдану України опинилася на першому місці у рейтингу сприйняття корупції у Європі. Це не наша думка, а дані Transparency International”

 

В рейтингу сприйняття корупції (2016 рік) від Transparency International Україна розділяє 131 позицію з кількома країнами, в тому числі з Росією та Казахстаном. Це найгірший результат серед країн Європи. Водночас, це не заслуга останніх трьох років, адже з 2014 року Україна навпаки трішки покращила свою оцінку (з 26 до 29 балів) та, відповідно, місце (з 144 до 131).

ІВАН КРУЛЬКО, ЗАСТУПНИК ГОЛОВИ ФРАКЦІЇ “БАТЬКІВЩИНА”

  1. Про ЗНО в Берегівському районі 11/10/2017, (03:40-3:48)

 

“75% випускників шкіл Берегівського району здали ЗНО з української мови на від 1 до 3 по 12-бальній шкалі”

 

 

За результатами ЗНО з укр. мови та літератури у 2017 році в Берегівському районі від 1 до 3 балів за 12-бальною шкалою набрали 158 учнів з 217, що складає приблизно 73%. У самому Береговому результати кращі – 88 з 232, тобто 38%.

2. Про країни з антикорупційним судом 10/10/2017, (41:13-41:19)

 

“В світі існує 20 країн, де є антикорупційні суди. Деякі країни – члени ЄС, наприклад Хорватія, Словаччина.”

 

 

У світі справді існує 20 антикорупційних судів, серед них суди Хорватії, Словаччині та Болгарії.

3. Про рівень корупціоногенності Малайзії 10/10/2017, (41:23-41:35)

“Малайзія. Ви знаєте, що Малайзія у питанні подолання корупції знаходиться приблизно на 120 позицій вище, ніж Україна? За рівнем корупціоногенності! Це країна, яка створила (Антикорупційний) суд і вийшла з ситуації, де вона пасла самих задніх.”

 

В рейтингу Corruption Perception Index за 2016 рік Україна посідає 131 місце, а Малайзія – 55. В 2011 році в Малайзії був створений антикорупційний суд. Але Малайзія ніколи не пасла задніх у рейтингу сприйняття корупції. Наприклад, у першому рейтингу Corruption Perception Index за 1995 рік Малайзія обіймала 22 місце з 41 країни, в 2011, коли був створений антикорупційний суд, – 60-те зі 183 країн.

4. Про рівень корупціоногенності Уганди 10/10/2017, (41:38-41:47)

 

“А ви знаєте, що Уганда по рівню корупціоногенності, африканська країна, знаходиться вище, ніж Україна? У них є антикорупційний суд.”

 

 

В Уганді існує Антикорупційний відділ Вищого Суду, що був створений у 2008 році, але в рейтингу Corruption Perception Index за 2016 рік Уганда посідає 151 місце, а Україна 131. Також антикорупційні суди є в Афганістані (169 місце), Камеруні (145), Бангладеші (145), Кенії (145), Бурунді (159) та в  Непалі (131). Ці країни знаходяться в рейтингу нижче від України, так само, як і Уганда. Тобто пояснювати місця в рейтингу наявністю чи відсутністю антикорупційних судів некоректно, оскільки на сприйняття корупції впливає ще дуже багато чинників.

VoxUkraine — унікальний контент, який варто читати. Підписуйтесь на нашу e-mail розсилку, читайте нас в Facebook і Twitter, дивіться актуальні відео на YouTube.

Ми віримо, що слова мають силу, а ідеї – визначний вплив. VoxUkraine об’єднує найкращих економістів та допомагає їм доносити ідеї до десятків тисяч співвітчизників. Контент VoxUkraine безкоштовний (і завжди буде безкоштовним), ми не продаємо рекламу та не займаємось лобізмом. Щоб проводити більше досліджень, створювати нові впливові проекти та публікувати багато якісних статей, нам потрібні розумні люди і гроші. Люди є! Підтримай VoxUkraine. Разом ми зробимо більше!


Застереження

Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний