Порошенко vs Зеленський: симулятор дебатів від VoxCheck

Доки країна чекає дебатів на стадіоні “Олімпійський” або на Суспільному мовнику, VoxCheck моделює дебати двох головних претендентів на крісло голови держави на базі їхніх попередніх висловлювань

Автори:

Максим Скубенко, Назар Мошняга, Яр Батог, Анна Велігдан

З дебатами на Олімпійському, які обговорюються в останній тиждень, не все так просто. Згідно з законом «Про вибори президента України», дебати мають проходити на Суспільному ТВ в останню п’ятницю перед днем голосування між 19 і 22 годинами в прямому ефірі, тривалістю не менше 60 хвини. Порошенко вже запрошував Зеленського на такі дебати. Іншими словами зустріч на Олімпійському – не ті дебати, що прописані в законі. Такий формат може мати місце, але лише за власні кошти кандидатів і при умові, що Олімпійський буде вільний у потрібний день.

В будь-якому випадку, якщо дебати відбудуться, це буде цікавий діалог між чинним Президентом та актором, який зміг сколихнути український інформаційний простір.

Раунд 1. НАТО

Володимир Зеленський

Маніпуляція

«У меня вопрос по НАТО. Мы знаем, что такое НАТО? Войдут войска, и мы будем защищены от агрессора? Иди договорись (с НАТО) тихо. Кому нужны плакаты твои? Кому надо в Конституции или где (это) закрепить? Я не понимаю, вы дипломаты или вы х*р знает кто?»

25/12/18 (53:56-54:15)

Незрозуміло, яким чином можливо “тихо” приєднатися до НАТО, як пропонує Володимир Зеленський. Адже для цього, по-перше, потрібно провести низку комплексних реформ, що потребують бюджетних ресурсів. По-друге, до країн-кандидатів є неофіційна, але вагома вимога НАТО – підтримка населенням рішення про приєднання. Поширена практика – проведення загальнонаціонального референдуму, що аж ніяк не вкладається в поняття «тихо». До речі, відсутність підтримки населенням України вступу до НАТО була одним із аргументів Франції та Німеччини на користь того, щоб не дати Україні План дій членства у 2008 році. Зараз вступ до НАТО підтримують 42% населення, що менше, ніж у минулі два роки, але значно більше, ніж, наприклад, у 2012 році (13%). Тому відповідна адвокаційна кампанія є важливою складовою руху до НАТО.

Отже, Володимир Зеленський маніпулює, коли каже, що закріплення руху до НАТО в Конституції не має жодного практичного сенсу, а домовитись про вступ можна «тихо».

Петро Порошенко

Неправда

«Ці зміни до Конституції (щодо стратегічного курсу України до НАТО) роблять процес інтеграції в ЄС і НАТО незворотнім для української влади».

16/12/18 (1:22:22-1:22:28)

Внесення інтеграції до ЄС та НАТО до Конституції не робить цей процес незворотнім, оскільки до Основного закону можна внести зміни і прибрати це положення (хоча процедура внесення змін до Конституції й складніша, ніж для звичайного законодавства). Крім того, інтеграція залежить від практичних дій (втілення реформ), а не від декларацій.

Раунд 2. Енергетика

Володимир Зеленський

Правда

«80% украинского угля находится в одних руках. 85% угольной электроэнергии тоже находится в одних руках. Что самое интересное – в тех же».

21/02/19 (06:35-06:45)

Йдеться про компанію ДТЕК Ріната Ахметова. Вона контролює 71% видобутку вугілля та 82,5% виробництва електроенергії на ТЕС в Україні.

Петро Порошенко 

Правда

«Хочу ще раз нагадати: в 17-му році Україна спожила 14 млрд куб. м замість 52 (імпортного газу – ред), у 18-ому році Україна спожила 10,5 млрд».

26/03/2019 (26:48 – 27:01)

Петро Порошенко має на увазі, що відповідно до газового контракту 2009 року Україна мала закуповувати у Росії щорічно 52 млрд куб.м газу. Навіть якщо вона не споживала такий об’єм, вона все одно мала його оплачувати (умова “бери або плати”). Натомість Україна припинила закуповувати газ у РФ й імпортувала з Європи 14,1 млрд куб.м газу у 2017 році та 10,6 млрд куб.м газу у 2018 році.

Раунд 3. Суди

Петро Порошенко

Маніпуляція

«До нового його (Верховного суду) складу потрапило лише 4 судді старого Верховного суду. 4 з майже 120».

25/05/2018 (34:55 – 35:03)

Згідно з даними, наданими проекту VoxCheck Громадською радою доброчесності, в новий Верховний Суд зі старого складу потрапили лише 4 судді. Однак оновлений Верховний Суд замінив не тільки старий ВС, а і Вищий адміністративний суд, Вищий господарський суд та Вищий спеціалізований суд. І 46% суддів нового Верховного суду – це судді з цих старих вищих судів. Отже, президент маніпулює.

Володимир Зеленський

Правда

«Согласно опросам украинцы, где-то порядка 80%, не доверяют нашим судам. Больше украинцы не доверяют только российским СМИ».

03/03/19 (14:13-14:25)

За даними опитуваннями Фонду Демініціативи судам не довіряють 83,3% опитаних. Гірший показник лише у Верховної Ради (85,4%), подібні у Генпрокуратури (83,3%) та чиновників (83,2%). У той же час ЗМІ Росії не довіряють 83%.

За даними КМІС судовій системі не довіряють 84,6% опитаних, гірші показники у Верховної Ради (90,3%) та Кабінету міністрів (85,2%). ЗМІ Росії в опитуванні не було.

Отже, судам справді не довіряють більше 80%, і тому вердикт – “правда”, хоча варто додати, що у деяких інших державних органів показники приблизно такі ж або навіть гірші.

Раунд 4. Росія

Володимир Зеленський

Маніпуляція

«Та надо говорить (с Россией), всё очень просто: “Что вы хотите? Чего вы к нам пришли?” Написали пункты. “Шо надо, ребята?” Потом бы я взял эти пункты, мир-то надо на наших условиях. Потом сказал: ”А вот наши пункты”. Где-то посередине бы сошлись. <…>Но, как и выбор президента, всё решение на вас. Вот вам референдум. <…>Онлайн (проведем опрос), по телевизору. Ребята, нам надо хотя бы знать результат, что думают люди. Люди тебе голосуют. Однозначно за, однозначно против не будет, но будет какая-то история. Утвердили список (условий для перемирия) и пошли жить».

25/12/18 (33:50-35:13)

Якщо не станеться якихось кардинальних змін всередині Росії або міжнародний тиск не стане критичним для Кремля (а обидва варіанти виглядають малоймовірними в найближчому майбутньому), то вирішити конфлікт справді можна лише шляхом переговорів з Росією. Але важливо розуміти, що у такому випадку Україна змушена буде йти на поступки, які зараз видаються неприйнятними. Про які поступки йдеться? Ось лише кілька найголовніших:

  • РФ прагне легітимізувати окупацію Криму (про висловлення таких ідей повідомляли представники України в Мінській групі Роман Безсмертний та Євген Марчук),
  • заблокувати потенційний вступ України до НАТО ( «Russian deniable intervention in Ukraine», стор.15-21),
  • особливий статус для ОРДЛО із збереженням там впливу РФ та фінансуванням цих територій з бюджету України (як передбачено Мінськими угодами).

При цьому у нинішній ситуації незрозуміло, що може змусити РФ «зійтись десь посередині». Також питання в тому, чи готові зараз до таких поступок українське суспільство та будь-який всенародно обраний президент. Для того, щоб це зрозуміти, справді можна провести загальнонаціональний референдум. Щоправда, спочатку потрібно прийняти закон, який регулював би процедуру його проведення, оскільки зараз такого закону немає ( останній закон визнано неконституційним).

Однак проведення референдуму з питань підписання мирної угоди є дуже ризикованим інструментом: відомо чимало випадків, коли плебісцит ще більше антагонізував нестабільне суспільство. Незрозумілим також є твердження про те, що результатом референдуму не буде «однозначно за» чи «однозначно проти». Це може свідчити про бажання провести референдум лише для галочки і залишити можливість трактувати його результати на власний розсуд.

Врешті решт, голосування онлайн або по телевізору не може наразі замінити загальнонаціональний референдум. По-перше, його навряд чи можна буде назвати репрезентативним. По-друге, в умовах нинішньої інфраструктури подібні голосування не убезпечені від кібератак та маніпуляцій, що підтверджує навіть досвід розвинутих країн.

Петро Порошенко

Правда

«І статус держави агресора за Росією закріплено і в українському законодавстві».

28/08/18 (39:46-39:51)

Росію визнано агресором у кількох українських законодавчих актах. Зокрема, у Зверненні ВРУ до міжнародних організацій та у Законі «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях».

VoxUkraine — унікальний контент, який варто читати. Підписуйтесь на нашу e-mail розсилку, читайте нас в Facebook і Twitter, дивіться актуальні відео на YouTube.

Ми віримо, що слова мають силу, а ідеї – визначний вплив. VoxUkraine об’єднує найкращих економістів та допомагає їм доносити ідеї до десятків тисяч співвітчизників. Контент VoxUkraine безкоштовний (і завжди буде безкоштовним), ми не продаємо рекламу та не займаємось лобізмом. Щоб проводити більше досліджень, створювати нові впливові проекти та публікувати багато якісних статей, нам потрібні розумні люди і гроші. Люди є! Підтримай VoxUkraine. Разом ми зробимо більше!


Застереження

Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний