Поява проциклічної народжуваності: роль ґендерних відмінностей у ризиках зайнятості

У своєму дослідженні ми аналізуємо зв’язок між макроекономічними умовами і динамікою народжуваності.

depositphotos / AlexLipa

Автори:

Видається очевидним, що сім’ї не народжуватимуть дітей, коли економіка знаходиться в стані рецесії, а отже, можна зробити висновок, що народжуваність є проциклічною, тобто вона збільшується в часи економічного буму і зменшується під час економічних спадів. У період рецесії сім’ї зазвичай отримують менший дохід і не приймають (або відкладають) рішення про народження дітей, бо не можуть дозволити собі мати більше дітей.

Проциклічність народжуваності добре задокументована для економіки США починаючи з середини 1970-х років. Однак історія не така проста, і насправді народжуваність була контрциклічною протягом 1960-х років, про що свідчать попередні дослідження – тобто народжуваність особливо зростала під час рецесії. Аргументом на користь контрциклічної народжуваності є аргумент часових витрат: коли економіка переживає бум, люди отримують вищу заробітну плату, що збільшує альтернативні витрати на дітей, оскільки догляд за дітьми означає необхідність відлучатися з роботи. З іншого боку, період безробіття можна розглядати як прекрасну можливість завести дитину, оскільки альтернативні витрати зведені до мінімуму.

У нашому дослідженні ми стверджуємо, що аналіз ринку праці з ґендерної точки зору має вирішальне значення для пояснення репродуктивної поведінки протягом економічного циклу. Ми документально підтверджуємо, що чоловіки переважно працюють у вельми проциклічних галузях, таких як будівництво і промисловість, які сильно страждають від рецесії, тоді як жінки здебільшого працюють в контрциклічних галузях, таких як охорона здоров’я, освіта і державний сектор, які не страждають або навіть виграють в умовах рецесії. У типовій родині чоловік втрачає роботу, а жінка стає годувальницею в часи економічного спаду. Як годувальниці сім’ї, жінки не можуть собі дозволити взяти відпустку, щоб народити дитину. Цей канал має вирішальне значення для розуміння, чому народжуваність є проциклічною.

Наш аналіз складається з двох частин. Перша частина емпірична, в якій ми документально доводимо циклічність поведінки різних галузей промисловості, вираховуємо циклічність народжуваності для різних часових інтервалів починаючи з 1960-х років, та порівнюємо штати США з точки зору «наскільки релевантною є історія жінки-годувальниці» та «наскільки проциклічною є народжуваність». Друга і основна частина нашого аналізу полягає в побудові моделі загальної рівноваги поколінь, які накладаються, з ендогенною народжуваністю та інвестиціями в людський капітал, згідно з якою сім’ї вирішують, скільки мати дітей та скільки інвестувати в їхню освіту залежно від рівня зниження доходів, з яким вони стикаються. Така структура дозволяє нам зрозуміти, наскільки добре ґендерні відмінності в галузевій зайнятості можуть пояснити циклічну поведінку народжуваності, та розглянути контрфактичні сценарії на кшталт «якою була б народжуваність, якби чоловіки були медсестрами, а жінки – будівельниками?»

В емпіричному аналізі ми показуємо, що коливання в рівнях зайнятості чоловіків щонайменше на 50% вище, ніж жінок, а частка доходів жінок у сім’ях вища під час рецесії. Ми показуємо, що в тих штатах США, де ґендерний розрив зайнятості вищий, що значною мірою підтверджує «історію про жінку-годувальника», народжуваність є більш проциклічною. Через призму нашої моделі ми показуємо, що, якщо зробити чоловіків медсестрами, а жінок будівельниками, то народжуваність буде контрциклічною за рахунок менш високого рівня людського капіталу. У такому світі жінки використають рецесію, щоб народити дитину, коли їхні альтернативні витрати будуть найнижчими, проте у них буде менше ресурсів для інвестування в їхню освіту.

Коли частка жінок у доходах низька, а отже, жінки роблять менший внесок до сімейного бюджету, історія жінки-годувальника не є релевантною, а отже вони мають дітей, коли настає рецесія. Це відображає ситуацію в США у 1960-х роках. Однак із часом частка жінок у сімейних доходах збільшилася. Оскільки жінки працюють в більш стабільних галузях, вони стають годувальницями під час рецесій, в результаті чого народжуваність зміщується в бік проциклічності.

Жінки несуть «покарання за дітей» у короткостроковій та довгостроковій перспективі. Їхні заробітки істотно знижуються десь на 30% відразу після пологів, і це зниження постійне. Жінки беруть до уваги витрати на кар’єру, перш ніж заводити дитину. У нинішній структурі ринку праці, за якої жінки працюють на стабільній, а чоловіки на нестабільній роботі, жінки знають, що в разі рецесії вони будуть годувальницями в сім’ї. Отже, якщо у них зараз буде дитина, вони будуть не в змозі підтримати сім’ю у випадку рецесії. У результаті вони в цілому мають менше дітей і більше інвестують в їхню освіту.

У сучасному світі сім’ї приймають рішення не тільки стосовно того, скільки дітей мати, але й вирішують, скільки коштів на них витратити. Потім сім’ї стикаються з вибором щодо народження ще однієї дитини та додатковими витратами на наявних дітей, – тим, що в літературі називається вибором між якістю і кількістю (quality-quantity trade-off). Отримані нами результати вказують на важливість макроекономічних умов для визначення динаміки народжуваності в світі, де жінки несуть часові витрати на дітей, а сім’ї стикаються з проблемою вибору між якістю та кількістю. Важливо розуміти, чому народжуваність поводиться саме так, і якими є наслідки такої поведінки з точки зору інвестицій в людський капітал, щоб вирішувати це питання за допомогою ефективних інструментів політики.

У більшості розвинених країн рівень народжуваності низький, і сім’ї намагаються все більше інвестувати в людський капітал, щоб подолати перешкоди створювані нерівністю. Ми звертаємо увагу на важливий канал, через який родини воліють мати менше дітей і більше інвестувати в їхню освіту, та на яких також істотно позначаються економічні спади з точки зору рішень про народження дітей.

Досліджуване нами питання стало ще важливішим через пандемію Covid-19. На відміну від попередніх рецесій, рецесія Covid-19 – це переважно жіноча рецесія, за якої втрата робочих місць є серйознішою серед жінок, ніж серед чоловіків. Ще більше вражає те, що витрати часу на дітей суттєво зросли через закриття дитячих садків і шкіл. Наша модель вельми підходить для аналізу народжуваності в ситуації пандемії, і попередні висновки вказують на колапс народжуваності. Цей колапс здебільшого викликаний збільшенням часових витрат на дітей у короткостроковій перспективі, але також і потенційно вищими витратами на кар’єру в довготривалій перспективі через відсутність на ринку праці задля догляду за дітьми, а також значну втрату доходів.

Стаття буде представлена на міжнародній конференції «Переосмислюючи гендер: Економічна та соціальна ціна гендерної нерівності, яка буде проходити 7-8 квітня онлайн. Щоб взяти участь у конференції, будь ласка зареєструйтеся – forms.gle/TFPC4FUvQetRR8N86. Участь безкоштовна. Організатори забезпечують синхронний переклад з/на українську/англійську мову.

Організатор конференції – Київська школа економіки, за підтримки – FREE Network, що фінансується Шведським Агентством з питань міжнародної співпраці та розвитку (Sida).

VoxUkraine — унікальний контент, який варто читати. Підписуйтесь на нашу e-mail розсилку, читайте нас в Facebook і Twitter, дивіться актуальні відео на YouTube.

Ми віримо, що слова мають силу, а ідеї – визначний вплив. VoxUkraine об’єднує найкращих економістів та допомагає їм доносити ідеї до десятків тисяч співвітчизників. Контент VoxUkraine безкоштовний (і завжди буде безкоштовним), ми не продаємо рекламу та не займаємось лобізмом. Щоб проводити більше досліджень, створювати нові впливові проекти та публікувати багато якісних статей, нам потрібні розумні люди і гроші. Люди є! Підтримай VoxUkraine. Разом ми зробимо більше!


Sorry, Comments are closed!

Застереження

Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний