Правда + неправда. Фактчек авторських колонок лідера депутатської групи “Воля народу”

Як один з лідерів Рейтингу правдорубів Ярослав Москаленко використовує правду разом з маніпуляціями та брехнею

Автори:

Аналітики VoxCheck: Олексій Крименюк, Максим Скубенко, Яр Батог. Редактор проекту: Олена Шкарпова

Більшість учасників Рейтингу брехунів та правдорубів VoxCheck активно відвідують телепрограми та роздають інтерв’ю журналістам. На відміну від них голова депутатської групи “Воля народу” Ярослав Москаленко є нечастим гостем телевізійних шоу, але він охоче пише колонки про економіку та навколоекономічні теми у ЗМІ. І пише досить змістовно та ґрунтовно: у нього багато правдивих фактів та статистики.

У Рейтингу маніпуляторів та брехунів він посів 5 місце серед правдорубів із часткою правдивості у його цитатах 60% (загалом ми перевірили 15 його цитат). Але при публікації цієї статті та розширенні цитат деякі з них виявилися маніпулятивними – хоча до цього були правдивими. Відтак частка правди у цитатах Москаленка знизилася до 53%. Ці зміни позначені у статті.

Маніпуляція

«Перенесення на місцеві бюджети все більшої кількості видатків, яке уряд практикує вже три роки поспіль, стало традицією нашого сьогодення. У проекті держбюджету на 2018 рік, зареєстрованому у Верховній Раді, Кабмін її не зрадив, і запропонував депутатам ряд новацій, як країні можна ще більше зекономити за рахунок місцевих бюджетів. При цьому всі інші, як видно із проекту бюджету-2018, економити не збираються. Заплановано зростання видатків майже по всіх ключових міністерствах, Верховному суду – на 57%, Державній судовій адміністрації – на 56%, Мінюсту – на 39%, Нацполіції – на 29%. Припустимо, підвищення видатків судовій гілці влади пов’язане з судовою реформою. Але як тоді пояснити зростання на 45% витрат Державної фіскальної служби? Чи збільшення у 3,8 рази видатків для НКРЕКП?»

Про перерозподіл видатків 27/09/2017

Попередній вердикт по цій цитаті був “правда”, але при розширенні виявилося, що вона містить маніпулятивний контекст.

Дані, що називає Москаленко, правильні. Проте в цьому підвищенні немає нічого дивного. По-перше, економіка росте, є інфляція тому й номінальні видатки на 2018 рік збільшуються (до 991 млрд грн або на 17,8%).

По-друге, видатки збільшуються не лише на силовий сектор, але й на соціальну сферу. Наприклад, видатки на медицину збільшуються на 11% (до 112,5 млрд), на освіту на 18% (до 217.5 млрд). Підвищення на ці напрямки менше за видатки, які згадав Москаленко, але й загальні суми по медицині або освіті набагато вищі.

Орган Бюджет 2017, млрд грн Бюджет 2018, млрд грн Зростання у %
Національна Поліція 19,140 24,36 27,27%
Державна судова Адміністрація 8,63 13,48 56,19%
Міністерство Юстиції 9,09 12,69 39,60%
Верховний Суд України 1,01 1,59 57,42%
Державна Фіскальна Служба 8,11 11,79 45,42%
НКРЕКП 0,104 0,398 283%

Джерело: Бюджет 2017 та Бюджет 2018

Але головне, що перенесення державних видатків на місцеві бюджети – це частина реформи децентралізації, яка надає місцевим громадам не просто нові фінансові обов’язки, а й ресурси для їхнього виконання та багато повноважень. За даними Держказначейства та розрахунками VoxCheck, в період з червня 2014 по червень 2017 місцеві бюджети зросли на 105 млрд грн, до майже 200 млрд грн. Тобто на них перекладають нові обов’язки разом з наданням ресурсів.

Неправда

“В стороні, поза прицілом об’єктивів медіа, без гучних заяв у серпні Україна почала виплату свого зовнішнього боргу. До цього два роки через реструктуризацію країна не здійснювала виплат по боргах. А тепер до кінця 2017-го має виплатити 1,3 млрд доларів”

Про виплату зовнішнього боргу 19/09/2017

Реструктуризація 2015-го року стосувалася єврооблігацій України та деяких боргів держпідприємств. Відтоді виплати по євробондах справді не відбувалися. Але натомість решту зовнішнього боргу – зокрема кредити МВФ, ЄБРР, МБРР – Україна гасила. Наприклад, у 2016 році виплати за зовнішнім боргом склали $1,615 млрд, з яких $355 млн – це погашення тіла кредитів, а $1,26 млрд – виплати за процентами. Це дані з попереднього проспекту емісії єврооблігацій України за вересень 2017 року (149 стор.).

Також, відповідно до того ж тексту емісії, Україна у 2017 році мала виплатити навіть більшу суму зовнішнього боргу – не $1,3 млрд, як пише Москаленко, а 2,58 млрд ($1,113 млрд – погашення тіла кредитів плюс $1,473 млрд – проценти).

Правда

“Наші зовнішні борги вже складають 80% ВВП, а близько 4% ВВП витрачається на їхнє обслуговування. Ми вже давно перетнули межу безпечного рівня держборгу у 60% ВВП, визначеного для розвинутих країн, і у 40% – для країн, що розвиваються”

Про зовнішній борг 20/09/2017

На 30 вересня 2017 року (коли була написана ця фраза) державний борг України складав 85% від номінального ВВП за 2016 рік або 71,8% від прогнозованого номінального ВВП за 2017 рік і дійсно на його обслуговування витрачалось 100 млрд гривень або 4% від ВВП. Тобто державний борг справді перетнув законодавчо закріплену межу у 60% (п.2 ст. 18 Бюджетного кодексу).

Втім, зазначимо, що не існує офіційно визначеного “безпечного” чи “оптимального” граничного відношення державного боргу до ВВП.

60% ВВП було медіанним значенням державного боргу на початку 1990-х років у країнах, які починали формувати Єврозону. Не перевищувати цю межу було домовлено, оскільки зростання державного боргу однієї з країн справляє негативний вплив на спільну валюту. Втім, держборг багатьох країн Єврозони вже давно перевищив це значення.

Межу 40% для країн, що розвиваються, можна знайти, наприклад, у статті МВФ 2002 року. Ця межа не визначена офіційно як “безпечна”, але по суті є такою: якщо країна має борг нижче 40% ВВП, то ризик боргової кризи складає 2-5%. В країнах, де борг вищий за 40% ВВП, ця імовірність різко зростає до 15-20%. МВФ визнає це число корисним для оцінки рівня ризику боргової кризи, хоча і не стверджує, що вона обов’язково настане, якщо цю позначку перевищити.

Правда

“На сьогодні золотовалютний резерв України складає 18 млрд доларів”

Про золотовалютні резерви 19/09/2017

За даними НБУ, на 1 вересня 2017 року офіційні резервні активи складали 18,035 млрд дол.

Маніпуляція

“За даними Світового банку в Україні 60% бідного населення, яке перебуває на рівні продовольчої небезпеки, тому що витрачає на їжу понад 80% своїх статків”

Про рівень бідності населення, 15/09/2017

Москаленко говорить про доповідь ПРООН, на якій в тому числі йшлося про 60% людей за межею бідності. Але в ній не зазначається, скільки такі люди витрачають на їжу.

Згідно з даними Держстату за 2016 рік, видатки на продукти харчування та безалкогольні напої у домогосподарствах з доходом до 1388 грн (менше прожиткового мінімуму на той момент) складали 57% грошових видатків, що менше зазначених 80%. Найбідніші домогосподарства витрачають на їжу 69,1% грошових видатків.

Але є кілька показників вимірювання бідності, і відповідно до них в Україні від 23,8% до 53,5% людей, яких можна вважати бідними. При цьому, в Україні не використовують таку межу бідності як видатки на харчування, бо такий показник вже застарілий і більшість країн та організацій використовують монетарні показники для виміру бідності.

Маніпуляція

“Цієї осені, на думку експертів, ціни на найбільш поширені продукти соціального кошика і далі зростатимуть. Як влада захищатиме найбільш вразливі групи населення? Чи існують для цього механізми в умовах, коли держава фактично самоусунулася від питання продовольчої безпеки і регулювання цін? Уряд скасував державне цінове регулювання на продукти харчування соціального значення з 01 липня 2017 року. При цьому за останній рік подорожчали двадцять дві позиції з двадцяти трьох у списку соціальних продуктів харчування. Їх подорожчання значно перевищило рівень інфляції, який становив у 2016 році 12,4%”

Про зростання цін на соцпродукти 15/09/2017

Попередній вердикт по цій цитаті був “правда” (стосовно статистики), але при розширенні виявилося, що вона містить маніпулятивний контекст.

Згідно з даними Держстату та розрахунками VoxСheck, на 11 вересня 2017 ціни на продукти харчування дійсно піднялись на 22 з 23 товарів, окрім гречаної крупи. В середньому ціни на ці товари за рік зросли на 34,5%. Але ціни зросли на велику кількість продуктів харчування, тоді як регулювання стосувалося обмеженої групи товарів.

Основні причини скасування регулювання цін – відсутність економічних стимулів для виробників та обтяжливий контроль собівартості. Лібералізація цін взагалі була і є однією з перших реформ, які здійснювали уряди перехідних економік, оскільки вона дозволяє ринковим механізмам запрацювати. Намагання адміністративно втримати ціни на конкурентні товари, такі як хліб, наприклад, призводить до дефіциту, появи тіньового ринку, створює можливості для корупції та, відповідно, є тягарем для всієї економіки.

Правда

“На наступний рік видатки по субсидіям заплановані  у сумі 55 млрд. гривень, що на 6,2 млрд. гривень менше, ніж у теперішньому”

Про зростання видатків на субсидії 27/09/2017

Згідно з законопроектом про Держбюджетом на 2018 рік (дод. 3), видатки на субсидії (КПКВК 3511150) мали скласти 55,1 млрд грн. У Держбюджеті на 2017 рік зі змінами на ці цілі виділялося 61,2 млрд грн.

Але восени 2017 суми видатків на субсидії змінилися: на 2017 – 68 млрд грн, на 2018 – 70,9 млрд грн.

Але на момент публікації цитати всі цифри були правильні.

Правда

“Індекс інфляції за 7 місяців (2017 року) у порівнянні до грудня 2016 року зріс на 12,2%. Кабміном скореговано (прогнозний) показник інфляції споживчих цін у 2017 році з 8,1% до 11,2%, при цьому основною причиною названо зростання мінімальної зарплати, а на нас чекає ще й осучаснення пенсій. МВФ прогнозує інфляцію в Україні на рівні 11,5%”

Про зміну прогнозу інфляції 15/09/2017

Дійсно, початкові показники в Дербюджеті на 2017 рік базувались на прогнозі інфляції споживчих цін у 8,1%. Проте офіційну оцінку ІСЦ було скориговано постановою Кабміну до 11,2% й причинами змін цього макроекономічного показника були названі:

  • підвищення рівня мінімальної зарплати
  • зміна прогнозу динаміки цін на ключові товари українського виробництва.

Водночас МВФ прогнозує інфляцію в Україні в 2017 році на рівні 10% відносно грудня попереднього року та 11,5% відносно відповідного періоду попереднього року.

Правда

“Паралельно відпуску цін на продукти харчування держава мала б розробити механізм підтримки зубожілого населення через адресну допомогу. Можна було б і знизити ПДВ на продукти харчування соціального значення, принаймні встановити його на тому ж рівні, що й в Євросоюзі – 10-15%, тоді коли зараз 20%. За заявами уряду ціна на газ для населення не повинна зрости впродовж наступного опалювального сезону. Однак з 1 вересня «Нафтогаз» на понад 20% підвищив ціни на газ для промисловості. За оцінками експертів, за два-три місяці підвищення ціни на газ відобразиться у цінах промислових виробників, а через них — і на споживчих цінах”

Про підвищення цін на газ для промисловості 15/09/2017

Попередній вердикт по цій цитаті був “неправда”, але це помилковий висновок.

Головна думка депутата – те, що тариф на газ для промислових споживачів може негативно вплинути на інфляцію – і це цілком можливо. Тариф на газ для промисловості справді підняли у вересні 2017: +31%. Хоча, як сильно це могло вплинути на споживчу інфляцію, поки невідомо. Основні промислові споживачі газу це металургійні та хімічні заводи. Приблизно ⅘ випуску металургійних заводів експортується, у той час як жодна продукція цих заводів напряму не входить у споживчий кошик.

Думку про підтримку бідного населення через адресну допомогу VoxCheck не перевіряв, бо це думка політика. Але стосовно зниженого ПДВ на соціально значущі продукти харчування у Європі, то така практика справді існує, проте не у всіх країнах і на обмежене коло товарів. Необхідно розуміти, що несплата ПДВ на окремий товар зменшує сукупні надходження від ПДВ до бюджету, що означає або відповідне зменшення витрат бюджету або збільшення інших податків та зборів для компенсації.

Правда

“Що ми маємо? Ціни на продукти в нас вже такі, як у Європі, а заробітні плати в рази менші. Якщо у нас мінімальна зарплата становить 110 євро, у Польщі вона 453 євро, в Іспанії, для прикладу, 826 євро. Середній українець витрачає на продовольство 53-56% своїх статків, тоді як в країнах ЄС ці витрати складають від 9% до 25%, де найбільше витрачає Румунія – 27,5%. В Росії цей показник становить 32%, в Білорусії – 39%”

Про мінімальну зарплату і споживчі видатки, 15/09/2017

Згідно з даними Євростату мінімальна зарплата в Польщі складає 473,27 євро, а в Іспанії – 825,65 євро. Мінімальна зарплата в Україні становить 3200 грн, або приблизно 103 євро (за офіційним курсом на 15.09.2017). Хоча при порівнянні зарплат у різних країнах доцільніше використовувати доходи за Паритетом купівельної спроможності. Цей показник нівелює інфляцію, зміну валютного курсу, зміни чисельності населення і дозволяє проводити міжнародні співставлення.

Середні витрати в ЄС на продовольчі потреби складають 12,2% від загальних споживчих витрат й найбільше витрачають жителі Румунії – 29,4%, а найменше у Великій Британії – 8,3%. Це дані за 2015 рік, новіших даних немає, проте істотних змін за ці роки не мало б відбутись.

В Росії та Білорусії у 2015 році витрати на продукти харчування від загальних споживчих витрат складали – 32% та 41,9% відповідно. За даними Держстату середньостатистичний українець  витрачав на продукти харчування та безалкогольні напої приблизно 53,1% від сукупних витрат у 2015 році, але вже  47,8% у 2016 році.

Щодо європейських цін на продукти, то ми не можемо порівняти усі товари. Проте, згідно з наявними даними статистичного збірника Numbeo, в Україні основні продукти: молоко, хліб, картопля та яловичина  коштують найнижче серед країн Європейського союзу. Хоча, варто додати, що деякі товари коштують майже так само як і в Європі. Наприклад, молоко в Україні дешевше лише на 3 центи, ніж в Польщі.

Правда

“Україна продовжує жити в борг. Запозичення в МВФ за 2014-2016 роки склали 15,8 млрд доларів. В березні 2015 року розпочалася розширена програма кредитування, згідно якої до 2019 року країна повинна отримати 17,5 млрд доларів, з яких вже отримано 8,8 млрд. Найбільш важким щодо виплат прогнозується 2018 рік, потрібно буде сплатити 2,3 млрд доларів. А в цілому за 2017-2021 роки Україна має виплати МВФ згідно визначених графіків 8 млрд доларів!”

Про кредитування МВФ, 20/09/2017

За 2014-2016 рр. Україна отримала від МВФ $12,1 млрд, а не $15,8 млрд. Але Москаленко правий в тому, що за програмою EFF (розширена програма кредитування) Україна має отримати $17,5 млрд, із яких уже надійшло $8,3 млрд.

На 2018 рік справді припадає найбільша частина виплат по кредитах МВФ – $2,4 млрд. В цілому за 2017-2021 рік Україна має виплатити МВФ $7,6 млрд.

На грудень 2017 року велися розмови про початок нової програми співпраці з МВФ із 2019 року.

Правда

“Виникає питання, чи цей документ є реальним проектом бюджету, чи будемо мати повторення минулорічної ситуації, коли в середині вересня ми бачили проект кошторису, де була закладена мінімальна зарплата 1600 гривень, а в кінці жовтня змінена на 3200 гривень. ”

Про мінімальну зарплату, 18/09/2017

У проекті бюджету від 15.09.2016 уряд пропонував встановити мінімальну зарплату на рівні 1600 грн, але в другому читанні 03.11.2016 ця цифра зросла до 3200 грн.

Цього року такого не відбулося, хоча президент й заявив про необхідність підвищення до 4100 грн (при тому що питання заробітних плат не входить до сфери його компетенції).

Неправда

“Якщо ми глянемо на запропоновану нам медичну реформу через призму Бюджету 2018 року, то ми побачимо, що у нас вилучається 30% в порівняні з цим роком саме з фінансування медичних закладів і ці 30 % – це 13 млрд коштів, які були направлені на первинну ланку.”

Про медичну реформу 17/10/2017 (1:23-1:44)

З бюджету охорони здоров’я нічого не вилучається. Навпаки, медичний бюджет планується збільшити на 11% або 11,2 млрд грн (до 112,5 млрд грн).

13 млрд грн – це кошти, які підуть на первинну допомогу в рамках реформи – адже саме з неї уряд розпочинає зміни у галузі. Раніше ці кошти були «зашиті» у загальній медичній субвенції, а тепер їх просто виділили в окремий рядок бюджету.

Неправда

Якщо раніше після подорожчання свинини і яловичини українці могли купити відносно дешевше м’ясо курятини, то зараз ціни на курятину невиправдано зросли.  Дивно, адже якщо зростання цін на яловичину і свинину пояснюється скороченням поголів’я великої рогатої худоби, а на свинину ще й масовим захворюванням на АЧС, то поголів’я птиці в серпні виросло. Птахівники пояснюють зростання цін підвищенням собівартості виробництва – зростанням мінзарплати, тарифів на енергоносії, вартості кормів. Проте врожай у 2017 хороший, ціни зросли на 3-4%, а м’ясо – на 30%!

Про зростання цін на м’ясо птиці 15/09/2017

Автор цитати вважає підняття цін на куряче м’ясо невиправданим. Але це не зовсім коректна точка зору. Нацбанк однією з основних причин подорожчання курячого м’яса називає підняття цін експортерами через гарну світову кон’юнктуру. Також не варто забувати про підняття цін на енергоносії. За 8 місяців 2017 року електроенергія подорожчала на 28,1%.

Але за той самий період врожай більшості сільськогосподарських культур зменшився в порівнянні з минулим роком, тому говорити про гарний врожай 2017 року неправильно.

Назва с/г культури Обсяг виробництва у 2017, тис.ц Обсяг виробництва у 2017 у % до 2016
Культури зерновi та зернобобовi 376001 97,8
Соя 881 60,9
Ріпак озимий та кольза 22079 189,2
Соняшник 3439 62,1
Картопля 152974 98,5
Культури овочеві 47807 96,2
Кукурудза кормова 23363 72,6
Культура плодоягідна 9634 101,3
Виноград 230 147,3

Неправда.

Якщо говорити про справжній план Маршалла, то це був план відновлення післявоєнної економіки Західної Європи за рахунок допомоги і кредитів, наданих США, які направлялися на відновлення та розвиток реального сектору економіки та індустрії, і їх заборонялося використовувати на латання бюджетних дірок. А умовний план Маршалла для України, якщо він буде прийнятий, передбачатиме кредити під конкретні проекти, фізичне збільшення валютних боргів. До того ж проекти будуть здійснюватися під повним і жорстким контролем європейських консультантів за умовами, не завжди вигідними для України.

Про план Маршалла для сучасної України 19/09/2017

14 вересня 2017 року в МЕРТі була представлена ініціатива “План Маршалу для України”. Згідно з даним документом інвестиції мають йти на конкретні проекти у реальному секторі економіки. Кошти можуть надаватись у різних формах: “…і через приватизацію, і через держгарантії, і через вливання в капітал.”

Цей проект мав бути презентований на Саміті Східного Партнерства, проте цього не відбулось. Водночас Президент України заявив, що робота над “Планом” далі ведеться.

Варто додати, що оригінальний “План Маршала” 1948 року (ст. 3, п. b) також фінансував конкретні програми в реальному секторі економіки.

Головне фото: moskalenko2012.com

VoxUkraine — унікальний контент, який варто читати. Підписуйтесь на нашу e-mail розсилку, читайте нас в Facebook і Twitter, дивіться актуальні відео на YouTube.

Ми віримо, що слова мають силу, а ідеї – визначний вплив. VoxUkraine об’єднує найкращих економістів та допомагає їм доносити ідеї до десятків тисяч співвітчизників. Контент VoxUkraine безкоштовний (і завжди буде безкоштовним), ми не продаємо рекламу та не займаємось лобізмом. Щоб проводити більше досліджень, створювати нові впливові проекти та публікувати багато якісних статей, нам потрібні розумні люди і гроші. Люди є! Підтримай VoxUkraine. Разом ми зробимо більше!


Застереження

Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний