Як Президентські Вибори-2016 у США Вплинуть на Відносини з Україною

У статті проаналізовано потенційний вплив президентських виборів США 2016 року на відносини Сполучених Штатів з Україною

REUTERS/Jim Young

Автор:

Судячи з політичних позицій основних кандидатів на президентських виборах в США, результати як мінімум не зашкодять Україні — а можуть і покращити її становище. Усі кандидати як від Демократичної, так і від Республіканської партії, за виключенням Дональда Трампа, який, на думку експертів, має невисокі шанси стати президентом, налаштовані або ж продовжувати курс Обами, або навіть розширити підтримку України.

Сполучені Штати Америки від самого початку російської військової агресії є одним із ключових міжнародних партнерів України. США допомагають відстоювати українські інтереси на міжнародній арені, надають пряму підтримку в економічній та військовій сферах і побічне сприяння запровадження санкцій проти російських компаній та осіб, відповідальних за анексію Криму і розв’язання війни на Сході України.

Без сумніву, українське питання в контексті подій останніх двох років стало набагато частіше звучати у США. Цього року найбільш значущою політичною подією в цій країні стануть президентські вибори, результат яких буде важливим в тому числі й для відносин цієї держави з Україною. У цій статті проаналізовано позиції щодо України ключових претендентів на пост «президента вільного світу», щоб визначити, як вибори вплинуть на американсько-українські відносини.

Традиційно основна боротьба на виборах президента США розгортається між представниками двох ключових партій — Демократичної та Республіканської. Кандидати будуть обрані за результатами проведених у кожному штаті праймеріз і кокусів (попередніх партійних виборів) на з’їздах (конвенціях) двох партій, які цього року пройдуть в другій половині серпня.

Від Демократичної партії наразі висунуті два кандидати у президенти: Гілларі Клінтон та Берні Сандерс (на самому початку гонки в ній також брав участь колишній губернатор Меріленду Мартін О’Меллі, однак після дуже низьких результатів на праймеріз в Айові він зняв свою кандидатуру). Найімовірнішою експертам видається перемога Гілларі Клінтон — колишньої першої леді, сенатора і Державного секретаря. Вона є зручною для партійної еліти, а її рейтинг всередині партії дещо перевищує 50 відсотків [1]. На загальних виборах її потенційна підтримка не така велика, але опитування все одно пророкують їй перемогу над майже будь-яким республіканським кандидатом (виняток становлять Марко Рубіо і Тед Круз) [2].

На відміну від “яструбів”-республіканців, демократи традиційно вважаються “голубами” як у зовнішній політиці загалом, так і у відносинах з Росією зокрема. Вони займають більш стриману позицію щодо Росії та українського питання.

Попри це, перемога Гілларі Клінтон на президентських виборах обіцяє бути сприятливою для України. Ще на самому початку конфлікту з Росією Клінтон недвозначно підтримала Україну, порівнявши анексію Криму Росією із діями Адольфа Гітлера в Румунії та Чехословаччині у 30-их роках минулого століття [3]. Після оголошення у квітні 2015 року своєї номінації на виборах президента вона виступила не лише за продовження, а й за посилення допомоги США Україні: як економічної (надання фінансової допомоги), так і військової (постачання військового спорядження, спільні військові навчання) [4]. Цю позицію колишня держсекретар неодноразово повторювала й пізніше. Зокрема, у вересні 2015р. вона висловила думку, що США зробили недостатньо для допомоги Україні [5].

Експерти із зовнішньої політики також погоджуються із тим, що перемога Клінтон на виборах буде сприятливою для нашої країни. Наприклад, колишній посол США в Росії Майкл Макфол у квітні минулого року був упевнений, що якби Клінтон на той момент обіймала пост президента, вона б постачала Україні зброю [6], що відмовляється робити адміністрація чинного президента Барака Обами.

Ще одним помітним кандидатом від Демократичної партії є Берні Сандерс. Поки що у нього менше шансів на перемогу в номінації, ніж у Клінтон, але 74-річний сенатор від штату Вермонт за останні кілька місяців значно посилив свої позиції, через що до нього починають ставитися серйозніше [7]. Наразі його рейтинг всередині партії дорівнює приблизно 36 відсоткам [1], він здобув тверду перемогу у праймеріз в Нью-Гемпширі і лише на кілька десятих відсотка поступився Гілларі Клінтон в Айові. Якби йому вдалося здобути партійну номінацію, на загальних виборах соціологічні опитування показують йому великі шанси на перемогу.

На відміну від Гілларі Клінтон, яка в минулому очолювала зовнішньополітичне відомство і вважається більшим експертом в міжнародних питаннях, для кампанії Сандерса проблеми внутрішньої політики набагато важливіші. Утім, його позиція також доволі сприятлива для України. Він підтримує поточну стратегію адміністрації Обами, зокрема введені у березні 2014 року санкції проти Росії [8]. Разом з цим, чіткою позицією сенатора є недопущення втягування американської армії у нові конфлікти — і український не є винятком [8], [9].

Від Республіканської партії висунулося набагато більше кандидатів. Наразі кампанію продовжують 5 осіб: Бен Карсон, Джон Кейсік, Тед Круз, Марко Рубіо та Дональд Трамп, в той час як низка інших кандидатів уже зняли свої кандидатури за результатами перших праймеріз. Ми розглянемо позиції усіх п’яти кандидатів, бо кожен з них зберігає хоча б мінімальну можливість отримати номінацію від Великої старої партії.

В останні кілька місяців внутрішньопартійні опитування показують значну перевагу Дональда Трампа — відомого своїми радикальними заявами мільярдера, який ніколи не працював на державній службі. Станом на кінець січня у нього 37 відсотків підтримки [10]. Трамп є єдиним із помітних кандидатів на цьогорічних виборах, який негативно ставиться до втручання Сполучених Штатів в українське питання. У липні минулого року він назвав анексію Криму «європейською проблемою» [11] і повторював згодом думку, що допомогою Україні повинна займатися Європа [12]. Трампа «не хвилює» членство України в НАТО, і він має намір у разі обрання президентом налагодити стосунки із президентом Росії Володимиром Путіним [13]. Окремо журналісти звертали увагу на те, що Трамп, говорячи про Україну, вживає означений артикль («the Ukraine»), який зазвичай не вживається із назвами держав і може свідчити про неповноцінність України на думку Трампа.

Утім, експерти невисоко оцінюють шанси Дональда Трампа стати президентом: по-перше, він поступово втрачає підтримку республіканців, які ближче до праймеріз схиляються до обрання менш радикального кандидата (про це свідчить його неочікуваний програш Теду Крузу в Айові — хоча в Нью-Гемпширі Трамп переміг); по-друге, соціологи передбачають поразку Трампа у змаганні з Гілларі Клінтон чи Берні Сандерсом навіть якщо мільярдер здобуде номінацію від Республіканської партії [2].

Доволі високі шанси не лише дістатися загальних виборів, а й перемогти на них, у чинного сенатора Теда Круза, який наразі має майже 18 відсотків підтримки республіканців і здобув перемогу на кокусах в Айові. Круз належить до консервативного крила партії, яке найсильніше в американському політикумі підтримує Україну. Окрім заклику до потужних санкцій, в лютому 2015 року сенатор критикував Обаму за надмірну нерішучість у вирішенні українського конфлікту і підтримав постачання Україні зброї [14].

На третьому місці з понад 10 відсотками іде Марко Рубіо, який також займає пост сенатора. Викладена на офіційному сайті «доктрина Рубіо» містить наміри постачати Україні летальне військове спорядження, розширити спільні військові навчання, більше ділитися з Україною даними розвідки, а також поглибити економічну допомогу Україні й посилити антиросійські санкції [15].

Єдиний афроамериканець із кандидатів обох партій Бен Карсон, котрий, як і Трамп, ніколи не обіймав політичних посад, також підтримує Україну. Як і інші кандидати-республіканці, він має намір постачати Україні наступальну зброю. Карсон декілька разів акцентував увагу на тому, що США повинні виконати свої обов’язки за Будапештським меморандумом, внаслідок якого Україна позбулася власної ядерної зброї [16]. Разом із тим він чітко артикулює, що не збирається вступати заради України у війну з Росією [17].

Позиція чинного губернатора Огайо Джона Кейсіка щодо українського питання також не розходиться з думками інших однопартійців, за винятком Трампа. Він підтримує постачання озброєнь Україні [18]. Позицію Кейсіка чітко ілюструє уривок з його минулорічного інтерв’ю радіоведучому Г’ю Гевітту. Губернатор тоді зазначив:

Нам не слід посилати війська в Україну, але ми цілком можемо постачати їм військове спорядження, якого вони потребують для свого захисту. Вони наші союзники… [19].

Цю думку Кейсік повторював і пізніше [20].

Отже, цьогорічні президентські вибори в США, ймовірніше за все, як мінімум не послаблять американсько-українську співпрацю. Якщо переможе Гілларі Клінтон, яка все ще залишається головним претендентом на крісло в Білому Домі, її адміністрація загалом продовжуватиме курс Обами, дещо збільшивши масштаби допомоги Україні. Інший кандидат від демократів, Берні Сандерс, має намір повністю дотримуватися досить сприятливої для України політики Обами. У разі перемоги кандидата від Республіканської партії (Теда Круза, Марко Рубіо, Бена Карсона або Джона Кейсіка) є сенс сподіватися на поглиблення співпраці, зокрема постачання Україні наступальної зброї. Винятком буде лише перемога Дональда Трампа, котрий вважає, що Україні в першу чергу має допомагати Європа, а не Сполучені Штати. Утім, тріумф Трампа на загальних виборах є малоймовірним.

Стаття здобула спеціальний приз конкурсу MindSketch за січень


Застереження

Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний