Реформа банківського сектору, або навіщо НБУ «вбив» більше 100 банків

Очищення банківської системи, трансформація управління Нацбанку, перехід до гнучкого курсу валют. Що зробило керівництво НБУ у 2014-2016 рр.?

Масштабне кредитування пов’язаних осіб. Непрозора структура власності. Показуха фінансових звітів. Фіктивні рахунки в іноземних банках. Політично мотивоване кредитування у державних банках. Відмивання грошей. Акціонери та керівництво, які залишили збанкрутілі банки, прихопивши гроші клієнтів.

 

Таку банківську систему отримало керівництво НБУ, яке прийшло у 2014 році.

В рамках спільного проекту VoxCheck та Українського Радіо «Відсоток правди» ми розібрались, навіщо НБУ вивів з ринку більше 100 банків, як трансформувався Національний банк, чому перейшов до гнучкого курсоутворення і яку банківську систему ми маємо зараз. А наприкінці статті ми зібрали корисні матеріали, які доступною мовою пояснюють реформи НБУ.

Дисклеймер: Цей матеріал підготовлено завдяки підтримці американського народу, що була надана через проект USAID «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю VoxUkraine та необов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Internews.

Чому НБУ розпочав очищення банківської системи?

На початку 2014 року в Україні було 180 банків. Більшість із них не розкривали реальних власників, а звітність не відображала реального стану справ. Навіть аудиторські висновки не гарантували об’єктивної оцінки. 

Деякі банки почали відмовлятися повертати гроші і українцям, і регуляторові. Інші — вже були не в змозі виконувати нормативи та вимоги НБУ. Були й такі, що залишились без підтримки акціонерів, які просто втекли від проблем та зобов’язань перед вкладниками. Декілька банків опинились на захопленій зовнішнім агресором території.

Усі вони де-факто вже були банкротами, проте підтримувались на «штучному диханні». 

Що маємо у результаті очищення банківської системи?

Зараз на ринку працює 76 банків. На сьогодні НБУ відомі власники всіх банків України. Банківська система є прозорою, тобто кожен українець тепер може дізнатися, кому він довіряє власні кошти. Із розкриттям прізвищ справжніх власників банків на законодавчому рівні посилено й відповідальність власників за доведення банків до банкрутства — позбавлення волі на строк до 5 років.

Незважаючи на вжиті заходи, у банківському секторі все ще є проблеми.

Деякі банки, використовуючи недосконалу судову систему, намагаються знову повернутись на ринок.

Частка непрацюючих кредитів у банківському секторі досі складає 50,2%. 2013 року, наприклад, цей показник був 15% – причому навряд чи через те, що кредити обслуговувалися набагато краще, а радше тому, що банки не звітували належним чином про прострочені кредити (до того ж, НБУ змінив методологію їх обрахунку у 2016 році).

Тобто про здоров’я банківської системи говорити, мабуть, зарано, але вона стала на шлях одужання.

Що ще зробив НБУ у 2014-2016 рр., крім очищення банківської системи?

Очищення банківської системи – це частина Комплексної програми розвитку фінансового сектору України до 2020 року. Вона проходить одночасно ще з одним процесом – внутрішньою трансформацією самого Національного банку. Самі процеси роботи в НБУ зараз змінюють, щоб ефективніше регулювати фінансову систему країни, стимулювати розвиток фінансового сектору, а також забезпечити прозоріші фінансові послуги для споживачів. 

В рамках цієї реформи Нацбанк уже позбувся своїх неключових функцій, наприклад, тепер вони не володіють телеканалом БТБ, навчальними закладами в Києві та Сумах, друкарнею, лікувально-оздоровчими комплексами. Перестали в друкованому вигляді видавати журнал «Вісник Національного банку України», з вересня 2015-го це електронне видання з дослідженнями та аналітикою.

То ж тепер в НБУ відповідальні тільки за регулювання системи.

А зараз у Нацбанку будують нову систему звітності та статистики, реформують територіальні управління Національного банку, змінюють процеси самих закупівель та впроваджують електронний документообіг.

То чому НБУ не зміг утримати курс гривні?

Бо «тримати» курс гривні на одному рівні – дорого і не завжди ефективно. У 2014 році у Нацбанку залишилось надто мало валютних резервів для успішного утримання повністю стабільного обмінного курсу. Тому перед НБУ стояв вибір між двома варіантами подальшого розвитку подій. Перший – не визнавати девальвацію та адміністративними методами «притягати» ринковий курс до офіційного. Другий – визнати, що гривня не може бути такою ж стабільною валютою як долар та, відпустивши курс у вільне плавання, коригувати офіційний курс відповідно до ринкового.

Коригування курсу через адміністративні методи було б малоефективним. Про це свідчить досвід країн, у яких офіційний обмінний курс національних валют наразі значно вищий за ринковий (напркилад, Венесуела та Аргентина). 

Як працює гнучкий курс?

Попит на іноземну валюту виникає тоді, коли нам потрібно щось купити за кордоном. Тобто коли ми хочемо імпортувати якісь товари чи оплатити іноземні послуги або, наприклад, купити іноземні підприємства чи цінні папери. Також нам потрібна іноземна валюта для того, щоб виплатити борг іноземцям.  

Пропозиція іноземної валюти виникає тоді, коли іноземці купують гривню. Гривня потрібна тим, хто хотів би купити українські товари, інвестувати в гривневі цінні папери українського уряду чи підприємств або, можливо, розмістити гривневий депозит в українському банку.

Якщо попит на іноземну валюту перевищуватиме пропозицію, іноземна валюта ставатиме дорожчою, а гривня, відповідно, дешевшою. Якщо ж маємо надлишок іноземної валюти – гривня буде зміцнюватись. Ось так працює гнучкий обмінний курс. 

Детальніше про курс гривні ми розповідали у нашому відео:

Чи завжди добре те, що гривня зміцнюється?

Дивлячись для кого. Для експортерів міцна гривня означає, що їхні товари стають дорожчими для іноземців. Отже, попит на них може знизитися. Натомість, імпортери зможуть купити на той самий обсяг гривні більше валюти – отже, й більше імпортних товарів. Щоправда, у гривні імпорт знизиться. Отже, уряд отримає доходів від податків з імпорту менше, ніж очікував. Водночас, обсяг зовнішнього боргу у гривні також знизиться. Тому знизяться видатки уряду та приватного сектору на виплати за зовнішніми боргами.

До речі, зараз гривня має одні з найшвидших темпів зміцнення у світі – нас випереджає тільки турецька ліра. 

Чому фейки та дезінформація про курс валют досить небезпечні?

Окрім реальних розрахунків з іншими країнами, на курс гривні впливають ще й настрої або очікування. Так, коли ЗМІ повідомляють про ослаблення гривні, українці починають скуповувати іноземну валюту, ще більше ослаблюючи національну

А що кажуть політики про реформу НБУ, очищення банківської системи та зміну курсу?

За 3 роки моніторингу нам вдалось сформулювати щонайменше 3 системні міфи, які поширюють українські політики та експерти. 

Міф №1. НБУ навмисне обвалив гривню втричі у 2014 році

Маніпуляція

«Ви, влада, обвалили гривню спочатку в 3, тепер вже майже в 4 рази і вона обвалюється на очах».

Анатолій Гриценко, 22/01/2018 (17:46 – 17:52)

Насправді курс валют є ціною товару (валюти), і його коливання є відображенням ситуації на ринку. Українська гривня накопичила проблеми ще до кризи 2014-2015 років, тому навмисне її ніхто не обвалював – це було невідворотньо.

Так, за 4 роки курс гривні до долара дійсно знизився в 3,55 рази: з 7,993 грн/дол в 2013 році до 28,43 грн/дол у травні 2018 року. Але якби у 2010-2013 роках курс гривні до інших валют не стримували штучно, він би плавно знижувався ще тоді, адже у цей період в Україні накопичувався дефіцит поточного рахунку платіжного балансу (грубо кажучи, валюти виходило з України набагато більше, ніж заходило). Проте тодішній НБУ утримував курс гривні фіксованим до долара, «спалюючи» зовнішні резерви та залучаючи мільярдні доларові зовнішні борги.

В 2014 році в умовах війни, втрати частки ВВП та накопичених дисбалансів Україна більше не могла утримувати фіксований курс. Тому НБУ перейшов до режиму гнучкого курсоутворення, коли курс формується попитом та пропозицією на ринку. Хоча навіть тоді насправді влада ще довго намагалася стримувати валюту від падіння за допомогою обмежень на валютному ринку.

Міф №2. НБУ вбив більше 100 банків, хоча вони відповідали усім вимогам

Перебільшення

«У нас знищили майже 100 українських національних банків з українським капіталом. 98, якщо точно, були ліквідовані, а це частина нашої фінансової системи. І я повністю переконана, що 90% цих банків повністю відповідали всім необхідним вимогам».

Юлія Тимошенко, 21/09/18 (1:35:49-1:36:20)

З початку 2014 року до дати цитати НБУ ліквідував 97 зі 180 банків. Виведення з ринку неплатоспроможних банків було необхідне для підвищення якості банківської системи загалом. При цьому ліквідація банків стосувалася не лише банків з українським капіталом. З початку 2014 року кількість банків з іноземним капіталом скоротилася з 49 до 40. Кількість банків зі 100%-ним українським капіталом, які мають банківську ліцензію, з локального піку у 2014 році (130) скоротилася до 42. 

Про причини виведення цих банків ми як раз сьогодні з вами говорили: ці банки мали непрозору структуру власності, або порушували умови фінмоніторингу, або мали незадовільний фінансовий стан та ін.

Міф №3. Через виведення банків з ринку люди втратили свої кошти і застави

Неправда

«Подивіться – 448 млрд грн – це ті активи, які забрали у середнього класу через ліквідовані банки, можна сміливо множити на 2. І це означає, що до 1 трлн грн реальних ресурсів забрано у наших підприємців і у наших людей, які представляють середній клас України».

Юлія Тимошенко, 21/09/18 (1:38:30 -1:38:52)

Юлія Тимошенко говорить про дані (ст. 40) Фонду гарантування вкладів на липень 2016 року. Тоді балансова вартість активів (більша частина яких – застави) 81 неплатоспроможного банку була 448 млрд грн. Навіть якщо банки занижували вартість застав при видачі кредиту (що ми розглядали у попередній цитаті), то вже на 2016 рік їхня ринкова оцінка все одно могла бути нижчою. Це сталося внаслідок зниження вартості цих активів під час кризи 2014-2015 року, зокрема зниження доларових цін на нерухомість (більшість кредитів на нерухомість була у доларах) та втрату доступу до активів на окупованій території. Тобто ми не можемо балансову вартість «сміливо множити на 2», оскільки реальна вартість активів нижча від балансової. 

Де шукати правду?

Розібратись у тому, як відбувалось очищення банківської системи у 2014-2016 рр. допоможе спецпроект НБУ «Зрозуміти та відпустити: Причини і результати «великого банківського очищення»

Також НБУ є джерелом дуже широкого спектру статистичних даних: про міжнародні резерви, платіжний баланс, офіційний курс гривні, зовнішній борг, частка непрацюючих кредитів, кількість готівки (як валюти, так і гривні) в обігу тощо.

Національний Банк також працює над фінансовою грамотністю населення. У них є власний фактчекінговий проект «НБУ FactCheck» і серія лекцій у містах України «Економічний експрес». Ці лекції спільно проводять НБУ, KSE та VoxCheck за підтримки USAID.  

Простою мовою про складні банківські процеси, курс валют та інфляцію розповідають фахівці НБУ на експертній платформі Нацбанку.

Нарешті, є пул експертів, яким можна довіритись, щоб розібратись у банках та курсі валют. Це: Сергій Фурса, який щотижня пояснює, що відбувається на валютному ринку і які чинники вплинули на зміну курсу; Михайло Демків з ICU регулярно дає коментарі про стан банківської системи та коментує зміни облікової ставки НБУ; Олена Коробкова з Незалежної асоціації банків України фахово пояснює, що відбувається у банківському секторі; Дмитро Сологуб, заступник голови НБУ та інші.

VoxUkraine — унікальний контент, який варто читати. Підписуйтесь на нашу e-mail розсилку, читайте нас в Facebook і Twitter, дивіться актуальні відео на YouTube.

Ми віримо, що слова мають силу, а ідеї – визначний вплив. VoxUkraine об’єднує найкращих економістів та допомагає їм доносити ідеї до десятків тисяч співвітчизників. Контент VoxUkraine безкоштовний (і завжди буде безкоштовним), ми не продаємо рекламу та не займаємось лобізмом. Щоб проводити більше досліджень, створювати нові впливові проекти та публікувати багато якісних статей, нам потрібні розумні люди і гроші. Люди є! Підтримай VoxUkraine. Разом ми зробимо більше!


Sorry, Comments are closed!

Застереження

Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний