Пенсійна реформа: як політики брешуть та маніпулюють. 16-й випуск VoxCheck Impact-17

Скільки дітей навчаються в Криму українською мовою? Яка фракція подала найбільшу кількість корупційних законопроектів? Чи знає Тимошенко математику? Ці та інші теми цього фактчек дайджесту

Автори:

Волонтери VoxCheck: Ірина Кіт, Яр Батог, Олена Коломицева, Марта Кобринович, Марія Богдановська.

Автори VoxCheck: Максим Скубенко (аналітик), Олекcій Крименюк (молодший аналітик), Олена Шкарпова (редактор).

Політичний сезон у розпалі: за чотири місяці існування проекту Impact-17 VoxCheck вперше перевірив так багато цитат лише за один тиждень – 18-24 вересня. Незважаючи на це, цей випуск – один з найбільш правдивих: з 40 цитат 40% правда (16 висловлювань) та 27,5% (11 цитат) – перебільшення, що на відміну від вердиктів “маніпуляція” та “неправда” досить близько до правди.

Головна тема цього випуску – пенсійна реформа. З цього приводу висловилися Олег Ляшко, Юлія Тимошенко, Дмитро Добродомов та Микола Скорик. Це недивно: до початку жовтня парламент мав проголосувати за законопроект про пенсійну реформу, але цього так і не сталося. Схоже, що парламент не готовий до прийняття реформи у поточному вигляді. Принаймні головні представники Радикальної партії, Батьківщини та Опоблоку активно критикують цю реформу – і це дуже гарно видно з цього дайджесту.

Президент та прем’єр як завжди концентрувалися на позитиві – про зростання промвиробництва, випуск єврооблігацій Україною тощо.

Про що ще політики наговорили в цьому випуску? Читайте нижче.

ПЕТРО ПОРОШЕНКО, ПРЕЗИДЕНТ УКРАЇНИ

  1. Про випуск євробондів 19/09/2017

Україна вперше з часу початку агресії Росії проти нашої країни вийшла на ринки суверенних запозичень, залучивши $3 млрд на рекордний термін. До цього ніколи Україна не отримувала ресурсу на такий тривалий період – 15 років.

 

19 вересня Україна оголосила про випуск облігацій зовнішньої державної позики на основну суму 3 млрд дол. США з кінцевим строком погашення 25 вересня 2032р. Це справді перший ринковий випуск з початку агресії Росії та перший 15-річний випуск. Розміщення євробондів були у 2014, 2015 та 2016 роках, проте під гарантії США, або як реструктуризація боргу.

  1. Про товарообіг зі США 21/09/2017

 

 

За останні сім місяців товарообіг між Україною та США зріс в 2,5 рази

 

 

Згідно з даними НБУ, обсяг товарообігу між Україною та США за січень-липень 2017 року склав $1,9 млрд, що в 1,75 рази більше, ніж в аналогічному періоді 2016 року ($1,1 млрд). Водночас частка США у товарообігу – лише 3.9%, а країн ЄС – 36.6%.

  1. Про зростання ВВП (1:28) 21/09/2017

 

 

ВВП зростає вже 6 кварталів поспіль після 14 кварталів падіння

 

 

Таку цитату ми перевіряли в нашому матеріалі Фактчек Президента. Так, згідно з даними Державної служби статистики, спад ВВП почався у І кварталі 2014 року та тривав до І кварталу 2016 року , тобто було 8 кварталів падіння поспіль. Але падіння було також у ІІІ та ІV кварталах 2012 року та І-ІІІ кварталах 2013 року. У IV кварталі 2013р. ВВП зріс виключно через погані погодні умови вересня, що зсунули звітність про збір врожаю на останній квартал року. Тобто до початку зростання в 2016 році ВВП падав 13 кварталів з 14.

З І кварталу 2016 року ВВП почав зростати – тому вже є справді 6 кварталів зростання.

  1. Про місію зі спостереження за правами людини 20/09/2017

 

В період з середини травня по серпень 2017 року в Місії зі спостереження за правами людини в Україні зареєстрована 161 цивільна особа, постраждала внаслідок конфлікту – 26 загиблих, 135 отримали поранення

У період з 16 травня до 15 серпня 2017 року УВКПЛ задокументувало 161 жертву збройного конфлікту серед цивільного населення: 26 осіб загинули та 135 осіб були поранені (трохи більше половини з усіх випадків були спричинені обстрілами).

ВОЛОДИМИР ГРОЙСМАН, ПРЕМ’ЄР-МІНІСТР УКРАЇНИ

  1. Про бюджет 2018 19/09/2017

“Нагадав ключові аспекти кошторису й наші, спільно з Міністерством фінансів, макророзрахунки. Ріст ВВП в 3%, інфляція в 7%, ріст мінімальної зарплати – до 3723 грн, зростання доходів – понад 1 трлн грн. А далі по напрямках: оборона й безпека – не менше 5% ВВП, соціальна сфера – понад 122 млрд грн, освіта, медицина, енергоефективність, дороги, аграрний та промисловий комплекс. Це ті пріоритети, які будемо відстоювати жорстко і аргументовано.”

Всі основні положення стосуються проекту бюджету на 2018 рік і відповідають тексту проекту та пояснювальним документам до нього.

  1. Про видатки на ремонт доріг 19/09/2017

 

“Якісні та відремонтовані дороги по всій Україні – це нова реальність, яка повинна стати нормою для кожного українця. І для досягнення цієї мети ми здійснюємо конкретні кроки – у проекті бюджету на 2018 рік заплановане збільшення фінансування доріг до 40 млрд грн.”

В пояснювальній записці до Держбюджету на 2018 рік передбачено 36.6 млрд грн на фінансування доріг (включно з проектами західних інвесторів).

  1. Про підтримку сільського господарства 18/09/2017

“Наступного року в проекті #БюджетЗростання ми запланували збільшити фінансування програми (компенсації вартості сільгосптехніки українського виробництва – ред.) і виділити на неї вже 1 млрд грн. Ще 1 млрд грн виділяємо у 2018 році на пряму підтримку фермерства, і 2 млрд – на підтримку тваринництва, передусім на здешевлення будівництва нових комплексів.”

Проект Держбюджету передбачає 1 млрд грн на підтримку фермерських господарств. На тваринництво передбачено 2,3 млрд грн, тоді як фінансова підтримка сільгосптоваровиробників складе 2,9 млрд грн.

  1. Про зростання промвиробництва 22/09/2017

Ріст промвиробництва в серпні порівняно з липнем становить 2,2%, причому зростання зафіксоване по всіх ключових напрямках – у добувній промисловості, переробці та постачанні енергоресурсів. Найбільше зросло виробництво комп’ютерної техніки та оптичної продукції – на 32,4%, виробництво меблів – на 20,3%, а також виробництво товарів тривалого використання – на 15%.”

Гройсман використовує правильні дані, відповідно до інформації Державної служби статистики.

ОЛЕГ ЛЯШКО, ЛІДЕР РАДІКАЛЬНОЇ ПАРТІЇ

  1. Про зарплати та пенсійну реформу (0:47- 1:35) 19/09/2017

Для того, щоб в людей були нормальні пенсії, треба ключове – піднімати зарплату. Сьогодні 4 млн людей в Україні отримують мінімальну зарплату. Будь-яке підвищення пенсійного віку не дасть їм підвищення пенсії. Тільки збільшення заробітних плат: чим більша зарплата, тим більша буде пенсія.

Олег Ляшко, найімовірніше, посилається на старі дані, які були актуальні до підвищення мінімальної заробітної плати. Так, за словами міністра соцполітики Андрія Реви, станом на кінець 2016 року мінімальну зарплату отримували близько 3,7 млн українців.

Згідно з останніми даними Держстату, мінімальну та близьку до мінімальної заробітні плати (до 3200 грн та від 3200 грн до 4000 грн) у червні 2017 року отримували 2,4 млн осіб.

Згідно з формулою розрахунку пенсії, розмір пенсії кожного українця розраховується за формулою Сз * Ікз * Кс, де

Сз – розмір середньої зарплати в Україні за 3 роки перед зверненням за призначенням пенсії;

Ікз – індивідуальний коефіцієнт зарплати (відношення розміру отримуваної зарплати до середньої зарплати, з якої сплачувалися внески);

Кс – коефіцієнт страхового стажу, який визначається як добуток тривалості страхового стажу особи на величину оцінки 1 року страхового стажу.

Таким чином, на розмір пенсії впливає не лише розмір отриманої заробітної плати та середньої зарплати по країні, а й кількість років страхового стажу. До того ж чим більша біла заробітна плата, тим більша пенсія. Тому поступове збільшення вимог до тривалості страхового стажу створює стимули для отримання “білої” зарплати.

  1. Про мінімальну зарплату (0:47- 1:35) 19/09/2017

Середня зарплата по країні сьогодні більше 7000 грн. Заявлена в проекті Бюджету Урядом мінімальна зарплата 3700 грн на місяць. За нормативами МОП (Міжнародна організація праці), співвідношення між середньою зарплатою і мінімальною має бути не менше ніж 60%. Отже, за нормативами МОП, мінімальна зарплата в Україні має бути як мінімум 5200 грн

Згідно з даними Держстату, у липні 2017 року середня заробітна плата складала 7339 грн. А згідно з проектом Держбюджету на 2018 рік, мінімальна зарплата сягне 3723 грн. Тобто Ляшко не помилився в цих показниках.

Однак, норматив 60% не прописаний у рекомендаціях МОП. Організація лише зазначає, що у розвинених країнах мінімальна зарплата становить від 35% до 60% медіанної (не середньої!) зарплатні. Середня зарплата, за даними МОП, приблизно на 15% вища за медіанну. Але якщо б навіть такий норматив існував, то 60% від 7339 грн – це 4403 грн, а не 5200 грн.

Також МОП зазначає, що, норми, які стосуються мінімальної заробітної плати, вимагають від держав-членів не встановлення певного мінімального розміру оплати праці, а створення систем і механізмів, які дозволяють встановлювати мінімальні ставки заробітної плати відповідно до рівня економічного розвитку країни.

  1. Про корупційні законопроекти 21/09/2017

 

“Найбільша кількість законопроектів, які мають ознаки корупційних, зареєстрована депутатами від провладних фракцій і Опоблоку згідно з рейтингом профільного комітету”

 

Справді, згідно з даними Комітету з питань запобігання і протидії корупції, на якому презентували результати аналізу законопроектів ВРУ, депутати БПП подали найбільше законопроектів, які були визнані Комітетом такими, що мають ознаки корупційності – 134, на другому місці Опозиційний блок із 90 законопроектами, на третьому – Народний фронт із 70 законопроектами. У Радикальної партії було виявлено 9 таких законопроектів. Всього було визначено корупційними 363 законопроекти.

Водночас, за умовним коефіцієнтом, що визначається кількістю поданих законопроектів до кількості депутатів у фракції, ситуація дещо інша. Фракції, що мають найбільшу кількість поданих законопроектів з ознаками корупційності на 1 депутата – це: Опоблок (2,093), Відродження (1,412), Воля Народу (1,346). Далі йдуть провладні фракції та позафракційні депутати: БПП (0,971), позафракційні (0,902), Народний фронт (0,864). Найменшим цей показник виявився в РПЛ – 0,45.

  1. Про мінімальну зарплату 20/09/2017

 

 

“4 мільйони українців живуть на мінімальну зарплату.”

 

 

Олег Ляшко, найімовірніше, посилається на старі дані, які були актуальні до підвищення мінімальної заробітної плати. Так, за словами міністра соцполітики Андрія Реви, станом на кінець 2016 року мінімальну зарплату отримували близько 3,7 млн українців.

Згідно з останніми даними Держстату, мінімальну та близьку до мінімальної заробітні плати (до 3200 грн та від 3200 грн до 4000 грн) у червні 2017 року отримували 2,4 млн осіб.

  1. Про соціальну пенсію 20/09/2017

 

“500 тисяч людей в Україні сьогодні отримують 949 гривень пенсії тому, що не мають необхідного страхового стажу для нарахування трудової пенсії.”

 

За даними Пенсійного фонду за 2016 рік, минулого року менше 1000 грн отримували 384 тис. осіб. Це ті люди, які не мають 15 років страхового стажу та яким, відповідно, не доплачують до рівня прожиткового мінімуму.

  1. Про прожитковий мінімум для непрацездатних осіб 20/09/2017

 

“З 1 жовтня уряд пропонує підвищити на 5% прожитковий мінімум для непрацездатних осіб, до 1372 гривні. Зараз він становить 1312 гривень, тобто підвищення усього на 60 гривень”

 

Згідно з законопроектом про пенсійну реформу #6614, прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, мали б підняти з 1 жовтня 2017. Це 1373 грн. Поточний прожитковий мінімум справді становить 1312 грн.

  1. Про пенсіонерів, що отримують пенсії на рівні прожиткового мінімуму 20/09/2017

 

 

“3,5 мільйонів українських пенсіонерів отримують пенсію на рівні прожиткового мінімуму”

 

 

Прожитковий мінімум в Україні для осіб, що втратили працездатність, становить 1312 грн. Згідно зі звітом ПФ за 2016 рік, пенсії до 1400 грн (іншої розбивки немає) отримували 3,7 млн людей. Скільки з них отримувало у 2016 році менше 1400 грн, але більше 1312 грн – тобто більше прожиткового мінімуму – Пенсійний фонд не розкриває.

  1. Про пенсію для інвалідів 20/09/2017

 

 

“Пенсіонери-інваліди 2 та 3 групи зараз отримують пенсію в розмірі 50% від прожиткового мінімуму.”

 

 

Пенсія по інвалідності залежно від групи інвалідності призначається в таких розмірах:

  • інвалідам I групи – 100 відсотків пенсії за віком;
  • інвалідам II групи – 90 відсотків пенсії за віком;
  • інвалідам III групи – 50 відсотків пенсії за віком.

Мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а пенсія за віком залежить від зарплати, з якої сплачувалися страхові внески, середньої зарплати за три роки та тривалості страхового стажу.

ДМИТРО ДОБРОДОМОВ, ПОЗАФРАКЦІЙНИЙ

  1. Про підтримку українцями НАТО (2:21-2:41) 18/09/2017

“Якщо ще кілька років тому завдяки знову ж таки певним політикам “синього табору” до НАТО було ставлення на межі 50 на 50, то сьогодні цю позначку перетнули, і більшість українців вже розуміють, що нам потрібно бути в цьому альянсі”.

 

За даними досліджень Центру Разумкова, ще у квітні 2014 року число противників (41.6%) вступу до НАТО переважало число прихильників (36.7%), а вже згідно з опитуванням, яке проводилось в червні 2017 року Фондом “Демократичні ініціативи” та Центром Разумкова, на референдумі за вступ до НАТО 69.5% опитаних проголосували б позитивно, 25.9% – негативно, а 4.6% не визначилася.

Cоціологічна група “Рейтинг” у травні 2017 року провела схоже дослідження, що показало 43% “за” і 30% “проти” при 27% тих, хто не визначився. В квітні 2014 року було 38% “за”, 40% “проти”, 15% “не визначилися” і 7% не голосували б на референдумі.

Таким чином, ставлення людей до вступу в НАТО справді стало позитивнішим.

  1. Про українських мігрантів у Польщі (30:24-30:34) 18/09/2017

 

“На польському кордоні зараз стоять величезні черги, половина з цих людей їдуть туди на заробітки, тому що на 700 тис. збільшилось робочих віз сьогодні в Польщу. До того їх було 1,5 млн.”

 

Очевидно, Добродомов посилається на слова глави польського МЗС, який заявив, що упродовж першого півріччя 2017 року Польща видала українцям 750 тис. віз, які дозволяють жити і працювати в Польщі, а за 2016 рік українцям було видано 1,2 млн віз.

Тут варто зазначити, що польські політики давно оперують показником у “мільйон українських заробітчан” незважаючи на те, що цей показник неодноразово спростовували дослідники як завищений, наприклад, у тексті W poszukiwaniu miliona Ukraińców.

Відповідно до дослідження Польського центробанку та Варшавського університету, за першу половину 2017 року польську робочу візу отримали 94,8 тис. Українців, за 2016 рік – 127 тис., а загальна кількість українців, задіяних у польській економіці станом на кінець минулого року, оцінюється в 770 тис.

  1. Про пенсійний вік (40:00-40:11) 18/09/2017

“Давайте піднімемо пенсії, а потім будемо розбиратися з ключовими моментами – що стосуються завуальованого підняття пенсійного віку, коли у нас середній вік життя для чоловіків 64 роки, а ті, хто не мають стажу 15 років, будуть виходити на пенсію в 65 років”

 

Ті, хто не матимуть 15 років стажу, справді виходитимуть на пенсію в 65 років та матимуть право на призначення державної соціальної допомоги. Але, за даними Держстату, очікувана тривалість життя чоловіків в Україні – 66,7 років, а очікувана тривалість життя чоловіків у 60 років становить 15.3 року.

ЮЛІЯ ТИМОШЕНКО, ГОЛОВА ПАРТІЇ “БАТЬКІВЩИНА”

  1. Про інфляцію 18/09/2017

“І крім того, треба звернути увагу на те, що сьогодні країну захлиснуло підвищення цін на все. Ви розумієте, що сьогодні відбувається? Ціни на всі продукти харчування, на все, що люди споживають, піднялися вдвічі буквально за короткий термін.”

 

За перші 7 місяців 2017-го ціни на продукти харчування піднялися на 10,3% порівняно з аналогічним періодом 2016 року. Минулого року вартість продуктів харчування зросла на 9%. Востаннє продукти харчування значно подорожчали у 2015 році – на 45,9%. У 2014 році продукти харчування подорожчали на 12,2%. Разом за період з 2014 по липень 2017 ціни на продукти піднялися на 96,8% – тобто вдвічі.

Споживча інфляція з 2014 по 2016 зросла удвічі – рівно на 100%. Три роки – це справді недовгий термін, але підвищення цін, яке ми спостерігаємо “сьогодні”, значно нижче за те, яке спостерігалося 2014 та 2015 року.

  1. Про бідність в Україні 10:38:00, 19/09/2017

 

“Шановні колеги, ви знаєте, що Організація Об’єднаних Націй у своїй доповіді щодо розвитку людства визначила, що 60% українців знаходяться за межею бідності.”

 

Ми перевірили цю інформацію в дайджесті №15, оскільки Тимошенко вже озвучувала її і минулого тижня.

Згідно із заявою ООН, станом на 2017 рік в Україні справді було 60% людей за межею бідності, але це значення не прописане в доповіді, а було озвучене представником ПРООН в Україні. Загалом є кілька показників вимірювання бідності, і відповідно до них в Україні від 23,8% до 53,5% людей, яких можна вважати бідними (дані Держстату).

  1. Про судову реформу 12:52:52, 21/09/2017

“Вони згортають (коли пишуть судові реформу – ред) навіть те, що було. Наприклад, сьогодні до протоколу про автоматизований розподіл справ включають відомості про те, які саме фактори вплинули на ймовірність визначення конкретних суддів для розгляду справи. Так от цим законом вони перекреслюють це. На даний час ці дані є доступними, а вони їх для суспільства повністю закривають. Іншими словами, свідомо ліквідується і вбивається об’єктивний автоматизований розподіл справ”

Наразі, згідно з Цивільним і Господарським процесуальним кодексами, а також Кодексом адміністративного судочинства, визначення судді для розгляду справи здійснюється автоматизованою системою документообігу. Це відбувається за принципом вірогідності, який ураховує

  • кількість справ, що перебувають у провадженні суддів,
  • заборону брати участь у перегляді рішення для судді, який брав участь в ухваленні судового рішення, про перегляд якого ставиться питання,
  • перебування суддів у відпустці, на лікарняному, у відрядженні та закінчення терміну повноважень.

Справи розподіляються з урахуванням спеціалізації суддів.

У новому законопроекті 6232 (про судову реформу) прописаний схожий механізм розподілу справ – через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційу систему. Як вона відрізнятиметься від автоматизованої системи – поки не відомо, адже положення про Єдину систему буде затверджуватися тільки після прийняття закону.

У будь-якому випадку в законопроекті зазначено, що мають бути такі відомості про автоматизований розподіл:

1) дата, час початку та закінчення автоматизованого розподілу;

2) номер судової справи, категорія та коефіцієнт її складності, ім’я (найменування) учасників справи;

3) інформація про визначення списку суддів для участі (підстави, за яких судді не беруть участь) в автоматизованому розподілі; інформація про визначення судді, судді-доповідача;

4) підстави здійснення автоматизованого розподілу (повторного автоматичного розподілу);

5) прізвище, ініціали та посада уповноваженої особи апарату суду, відповідальної за здійснення автоматизованого розподілу судових справ.

Копія такого протоколу може бути видана заінтересованій особі.

  1. Про судову реформу 13:19:17, 21/09/2017

“…автори так званої судової реформи прямо атакують адвокатську таємницю. Ви знаєте, що в усьому світі існує адвокатська таємниця, коли підзахисний може адвокату говорити про якісь обставини, про якісь події, і адвокат зобов’язаний зберігати адвокатську таємницю, якщо підзахисний про це попросив. Так от цією статтею (з законопроекту 6232) суд зобов’язує адвоката повідомляти суду будь-яку інформацію, яку суд вважає за потрібне. І якщо адвокат цього не зробить, то суд буде достатньо жорстоко карати адвоката аж до відсторонення від процесу.”

Згідно з законопроектом 6232 (про судову реформу) не можуть бути допитані як свідки особи, які за законом зобов’язані зберігати в таємниці відомості, що були довірені їм у зв’язку з наданням професійної правничої допомоги або послуг посередництва (медіації) під час проведення досудового врегулювання спору, – про такі відомості.

  1. Про пенсійну реформу 21/09/2017, непряма цитата

“…влада намагається провести 65 років виходу на пенсію через механізм збільшення на 10 років трудового стажу. Окрім того, на 35% скорочується розмір пенсій, оскільки пропонується знизити з 1,35 до 1 коефіцієнт за кожний відпрацьований рік при нарахуванні пенсії”

 

Пенсійна реформа передбачає, що в залежності від стажу максимальний вік виходу на пенсію буде 65 років. Водночас, люди, які матимуть достатній трудовий стаж (25 років з 2018 року, і поступово до 2028 року він зросте до 35 років), зможуть вийти на пенсію у 60 років. Справді, знижується коефіцієнт за кожний відпрацьований рік з 1,35 до 1, але це зменшення показника не на 35%, а на 26% – згідно з правилами математики.

Водночас пропозиції уряду поліпшують добробут наявних пенсіонерів. Змінюється показник середньої зарплати, з якої рахуватимуть пенсії – у разі голосування за реформу, він становитиме для всіх пенсіонерів середнє за 2014-2016 роки. Зараз цей показник розраховується виходячи з середньої зарплати за 3 роки перед зверненням за призначенням пенсії, і тому існує значна різниця у пенсійних нарахуваннях між тими, хто виходив на пенсію в останні роки, та тими, хто припинив працювати, скажімо, 10 років тому.

  1. Про держборг 21/09/2017, 0:20-0:50

“306 млрд нам треба повернути державного боргу й обслуговування в наступному році. А на всю освіту (виділено) 209 млрд. А якщо взяти тільки обслуговування боргу, то це 130 млрд., <…> а на всю оборону іде 82 млрд. Ви розумієте, в яку боргову яму вони нас втягнули і там тримають?”

Тимошенко використовує правильні дані: на погашення та обслуговування боргів планується витратити 305,7 млрд грн, видатки на оборону – 83,3 млрд грн, а видатки на освіту – 217,8 млрд грн. Але така ситуація склалася не через бажання влади “загнати когось у боргову яму”, а через російську агресію, неадекватну економічну політику попередніх років, у тому числі й за часів прем’єрства Тимошенко, та значну девальвацію національної валюти, оскільки 68,3% державного боргу номіновані в іноземній валюті.

Водночас варто зазначити, що у 2008-2009 роках Юлія Тимошенко також співпрацювала з МВФ, в результаті чого тоді зростав державний борг – за два роки він подвоївся, з $17,6 млрд до $39,5 млрд. Відповідно, зростали витрати на його обслуговування.

  1. Про успіхи Тимошенко на митниці 21/09/2017, 1:20-1:30

 

“Я, будучи прем’єр-міністром, запустила програму “контрабанда-стоп”. Всі це пам’ятають. Коли ми втричі збільшили доходи від митниці в державну казну.”

 

1 квітня 2005 року КМУ на чолі з прем’єром Тимошенко справді затвердили державну програму “контрабанда-стоп”. Однак, згідно з даними Державної митної служби, обсяг митних надходжень до держбюджету зріс менше ніж удвічі за період цієї програми – на 71%: з 18,093 млрд грн в 2004 році до 31 млрд грн в 2005 році.

У 2006 році до держбюджету від митниці надійшло 41,173 млрд грн, тобто сума збільшилась у 2,3 рази порівняно з 2004 роком. Але, будучи прем’єр-міністром вдруге, Юлія Тимошенко 1 березня 2008 року заявила, що програма “контрабанда-стоп” була обірвана “грубою відставкою уряду”, що відбулася 8 вересня 2005 року. Тому, посилаючись на слова самої Юлії Тимошенко, не можна збільшення надходжень від митниці у 2006 році приписувати програмі “контрабанда-стоп”. 

  1. Про падіння ВВП 21/09/2017, 2:00-2:27

“Президент сказав, що у нас вже найгірші часи позаду і тепер економіка піднімається. Ну кому потрібний цей обман? Візьміть, будь ласка, ВВП в доларах сьогодні, на 2018 рік і візьміть ВВП в доларах на початок 2014 року, коли ця влада прийшла і зайняла кабінети. В 1.7 раза, тобто на 70% в доларах ВВП сьогодні нижчий, ніж 4 роки назад.” 

На кінець 2013 року, номінальний ВВП України становив $183 млрд, а прогнозований ВВП на 2017 рік – $107.3 млрд (за середнім курсом НБУ за січень – липень 2017р. в 26,52 грн/дол). Але це не “заслуга” влади, адже захоплення Криму (березень 2014), початок війни на сході (квітень 2014) та значна девальвація гривні почалися ще до інавгурації Порошенка (червень 2014).

До речі, зменшення в 1,7 раза – це скорочення на 41,5%, а не 70%.

  1. Про держборг 21/09/2017, 2:30-2:50

“От догосподарювалися (теперішня влад – прим). Ми безмежно заможні, і нам не потрібно мати борги, які дорівнюють валовому внутрішньому продукту. Законом прямо заборонено, що державний борг і гарантований державний борг не може бути вищим 60% ВВП”

 

У п. 2 с. 18 Бюджетного кодексу справді справді зазначено, що “загальний обсяг державного боргу та гарантованого державою боргу на кінець бюджетного періоду не може перевищувати 60% річного номінального обсягу валового внутрішнього продукту України”. Згідно з даними Мінфіну, станом на кінець липня 2017 року державний та гарантований державою борг склав $76 млрд, а прогнозований ВВП на 2017 рік – $107.3 млрд (за середнім курсом НБУ на січень – липень 2017 у 26,52 грн/дол). Тобто борги хоч і сягнули майже 80% ВВП, але не дорівнюють 100% ВВП.

Але Тимошенко маніпулює, коли заявляє, ніби нам не потрібні позики. Через значну девальвацію в 2014-2015 роках зросла частка боргу (та платежі за нею), номінована в іноземній валюті; війна на сході негативно вплинула на економічну ситуацію в країні; бюджетний дефіцит, хоч і значно скорочений за останні два роки, все ж не вдається покрити надходженнями від приватизації та внутрішніми позиками. Це все змусило Україну шукати фінансування в МВФ та інших західних кредиторів.

ОЛЕКСІЙ ГОНЧАРЕНКО, ЗАСТУПНИК ГОЛОВИ ПАРТІЇ БПП

  1. Про українську мову в Криму 2:30-2:40, 19/09/2017

 

 

“Официальная цифра. В Крыму учатся на украинском языке 894 ребенка или 0,5% учащихся в крымских школах.”

 

 

Гончаренко використовує застарілі дані 2015-2016 років, коли в Криму українською справді навчалося 894 дитини. Згідно з даними Міністерства освіти, науки та молоді Республіки Крим, в 2016-2017 роках освіту українською мовою здобувала 371 дитина: 132 дитини в українській школі та 239 дітей в україномовних класах.

  1. Про американську допомогу українській обороні 4:35-4:57, 19/09/2017

 

“(США виділили) $500 млн (українській обороні). В гривнах это более 13 млрд. грн. по сегодняшнему курсу. Это практически 20% украинского бюджета на армию”

 

18 вересня Сенат США схвалив оборонний бюджет США, згідно з яким на допомогу Україні виділяється 500 млн дол., але одразу доступними є лише 250 млн дол. – решта 250 млн дол. стануть доступними після оцінки Міністром оборони та Державним Секретарем США прогресу реформ в оборонному секторі України.

Згідно з проектом бюджету на 2018р., видатки на Міністерство оборони складуть 83,3 млрд грн. Тобто обсяг американської допомоги за курсом, закладеним в бюджет наступного року (30 грн/дол), становить 18% витрат на оборону. 

ОЛЕКСАНДР ВІЛКУЛ, ЛІДЕР ОПОЗИЦІЙНОГО БЛОКУ

  1. Про коаліцію 19/09/2017 (0:08 – 0:30)

 

 

“У коаліції немає 226 голосів”

 

 

На сьогодні до коаліції входять дві фракції: “Блок Петра Порошенка” та “Народний фронт”. За даними Верховної Ради, кількість депутатів у фракції “Блок Петра Порошенка” 138, а у фракції “Народний фронт” 81. Разом їх кількість становить 219. За статтею 83 Конституції України до парламентської коаліції має входити більшість народних депутатів, тобто мінімум 226 депутатів.

2. Про рейтинг партій 19/09/2017 (0:08 – 0:30)

 

 

“Рейтинг провладних партій – у рази менше тих фракцій та партій, які кажуть, що вони в опозиції”

 

 

Згідно з останніми даними Центру ім. Кучеріва від 25 липня 2017 року, БПП має 9,3% підтримки, “Народний Фронт” – 1,7%. У “Самопомочі” 5,8% , Радикальної партії Ляшка – 7,3%, ВО “Батьківщина” – 11,2%, Опозиційного Блоку – 8,4%, Відродження – 0,3%. Тобто, за винятком Відродження, всі опозиційні партії мають вищий показник, ніж “Народний фронт”. Водночас, лише Батьківщина переганяє БПП, хоча Опоблок має майже такий самий рейтинг, як і БПП.

  1. Про тендер на поставку трамваїв 22/09/2017 (04:20 – 04:33)

“Поляки (з компанії PESA) выиграли тендер на 1 тысячу гривен (тобто запропонували кращу ціну на 1 тис грн на поставку трамваїв для “Київпастранс” – ред.). Но там плюс растаможка 90 млн грн, плюс доставка от границы”

 

За даними Prozzoro, тендер на виготовлення 40 трамваїв для компанії “Київпастранс” виграла польська компанія “Pesa” з ціновою пропозицією на 1 тис грн нижчою, ніж у корпорації “Електрон”. Відповідно до цінової пропозиції PESA, остаточна вартість вагонів включає в себе витрати на поставку, транспортування та всі збори та платежі, які можуть виникнути.

АРСЕНІЙ ЯЦЕНЮК, ЕКС-ПРЕМ’ЄР МІНІСТР УКРАЇНИ

  1. Про підтримку українцями НАТО

 

“Посол Ішингер запитав, чи підтримується вступ до НАТО українськими громадянами. Так. Згідно з останніми опитуваннями, переважна більшість українських громадян підтримують членство України в НАТО.”

 

За даними КМІС, на референдумі щодо вступу до НАТО голоси розподілилися б таким чином: 56% – за вступ України до НАТО, 44% – проти. Частка людей, які готові проголосувати за вступ України до НАТО, протягом останніх двох років лишається незмінною.

Інші дослідження це підтверджують. Згідно з даними опитування, яке проводилось у червні 2017 року Фондом “Демократичні ініціативи” та Центром Разумкова, на референдумі за вступ до НАТО 69.5% опитаних проголосували б позитивно, 25.9% – негативно, а 4.6% не визначилася. Cоціологічна група “Рейтинг” у травні 2017 року провела схоже дослідження, що показало 43% “за” і 30% “проти” при 27% тих, які не визначилися.

ЮРІЙ БОЙКО, ЛІДЕР ОПОЗИЦІЙНОГО БЛОКУ

  1. Про довіру парламенту


 

“Верховная Рада в целом не способна вести страну вперед. Имея уровень доверия в 4% нужно иметь мужество поддержать наше предложение самораспуститься и идти на досрочные выборы”

 

За останніми опитуваннями Київського міжнародного інституту соціології та Центру Разумкова, рівень довіри до ВР є низьким, але він перевищує 4%.За даними КМІС це 5,3%, Центру Разумкова – 9%

  1. Про бюджет 2018

 

В проекте бюджета (на 2018 год – ред) на 300% увеличиваются выплаты на Верховную Раду, ее секретариат и административные органы.

 

 

Якщо порівняти бюджет 2017 року (з урахуванням останніх змін) та проект бюджету 2018 року, то видатки на апарат Верховної Ради збільшуються на 36,6% (з 1,22 млрд грн до 1,67 млрд грн).

  1. Про трудових мігрантів (12:53-12:58)

 

 

“У нас 5 мільйонів трудових мігрантів”

 

 

Аналогічну тезу казав колега Бойка по партії Олександр Вілкул у четвертому дайджесті Impact-17. За даними центру CEDOS, із 5 млн людей, що знаходяться за кордоном, більшість (3 млн. осіб) живуть у Росії і виїхали туди, коли Україна здобула незалежність у 1991 році. Вони вже могли отримати громадянство Росії, але все одно вважаються такими, хто емігрував з України. Українці, які працюють за кордоном, повертаються назад кілька разів на рік – у тому числі через неможливість отримати документи для постійного проживання (також дані CEDOS).

Відповідно до даних дослідження, проведеного в рамках проекту Міжнародної організації міграції у 2014 – 2015 рр., за кордоном для здійснення трудової діяльності перебували близько 700 тис. громадян України.

МАКСИМ БУРБАК, ГОЛОВА ФРАКЦІЇ “НАРОДНИЙ ФРОНТ”

  1. Максим Бурбак, голова фракції “Народний фронт”, 18/09/2017

“Народний фронт» заявляє, що жодне рішення ООН чи будь-кого іншого щодо миротворців без схвалення у Верховній Раді не може і не буде прийняте. Такою є вимога Конституції України, такою є жорстка позиція нашої фракції.”

 

Відповідно до Статті 85 п.9 Конституції України, до повноважень Верховної Ради належить схвалення рішення Президента України про використання Збройних Сил України та інших військових формувань у разі збройної агресії проти України. Крім того у Статті 8 п. 2 ЗУ “Про порядок допуску та умови перебування підрозділів збройних сил інших держав на території України” зазначено, що таке питання повинне розглядатися як невідкладне позачергово.

МИКОЛА СКОРИК, НАРОДНИЙ ДЕПУТАТ, ОПОЗИЦІЙНИЙ БЛОК

  1. Микола Скорик, народний депутат, “Опозиційний блок” (0:55-1:13), 21/09/2017

“Владимиру Борисовичу (Гройсману) стоило бы честно сказать, что данная реформа (пенсійна) – это выполнение требований МВФ по сокращению бюджетных расходов и, соответственно, – по сокращению пенсионеров.”

 

Уряди країн, домовляючись про співпрацю з МВФ, узгоджують Меморандуми про економічну політику. Їх підписують Президент, Прем’єр-міністр, Міністр фінансів і Голова Нацбанку. Меморандум завжди виглядає як звернення керівництва країни з планом дій, який вони беруться виконати, щоб законодавчими та іншими методами вирівняти платіжні дисбаланси.

Згідно з останнім Меморандумом, прийнятим 2 березня 2017 року, Україна справді, серед іншого, зосереджується на “(ii) продовженні фіскальної консолідації задля забезпечення сталості боргу в середньостроковій перспективі, що буде підтримано впровадженням пенсійної реформи та більш ефективної та сприятливої для зростання податкової системи з одночасним поліпшенням якості державних видатків”.

Щодо скорочення пенсіонерів, то їхня кількість не зменшиться в результаті реформи – ані одразу після її прийняття, ані у довгостроковому періоді, якщо не враховувати природне скорочення, яке не залежить від реформи і яке прогнозувалось задовго до поточних дебатів – напр., дивись демографічний прогноз до 2050 року (публікація 2006 року) від Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України. Ліквідувати дефіцит Пенсійного фонду планується за рахунок, з одного боку, зменшення приросту видатків на пенсійне забезпечення завдяки збільшенню ефективного трудового стажу при виході на пенсію (для нових пенсіонерів), а з іншого, підвищення надходжень та розширення бази ЄСВ.

  1. Микола Скорик, народний депутат, “Опозиційний блок” (2:57-4:03), 21/09/2017

Наша фракция считает, что главная причина пенсионной реформы – колоссальный дефицит Пенсионного фонда. Такой огромный он стал после того, как правительство сделало “умное” решение и снизило ЕСВ для предприятий. И после этого дефицит вышел за пределы 140 млрд. грн.

Згідно із річним звітом Пенсійного фонду за 2016 рік сума його фінансування з Державного бюджету становила 142,6 млрд. грн. Дефіцит ПФ – 84,9 млрд грн. Решту 57,7 млрд грн держава в будь-якому випадку платить окремим категоріям пенсіонерів – зокрема військовим, держслужбовцям тощо, а також доплачує до мінімальної пенсії за віком тим, в кого вона виходить нижчою.

ЄСВ було знижено з 1 січня 2016, і дефіцит ПФ у 2015 році справді був менший. За даними ПФ, дефіцит фонду складав 31,7 млрд грн, доплата на виплату спеціальних пенсій – 63 млрд грн. Тобто власний дефіцит Фонду справді підвищився – у 2,7 разу.

Але пенсійна реформа проводиться не через зростання дефіциту ПФ у 2016 році, а через загальну незбалансованість видатків та доходів Фонду. Реформа була розпочата на початку 2000-х, а тепер з’явилася політична воля її завершити.

VoxCheck — це незалежний фактчек-проект, який фінансується міжнародними донорськими організаціями (National Endowment for Democracy, PACT та ін.), а також за кошти сотень українських доброчинців.

З березня 2018 року VoxCheсk є підписантом Кодексу етики Міжнародної мережі фактчекерів інституту Poynter.

Хочете, щоб VoxCheck перевірив політика? Напишіть нам!

VoxUkraine — унікальний контент, який варто читати. Підписуйтесь на нашу e-mail розсилку, читайте нас в Facebook і Twitter, дивіться актуальні відео на YouTube.

Ми віримо, що слова мають силу, а ідеї – визначний вплив. VoxUkraine об’єднує найкращих економістів та допомагає їм доносити ідеї до десятків тисяч співвітчизників. Контент VoxUkraine безкоштовний (і завжди буде безкоштовним), ми не продаємо рекламу та не займаємось лобізмом. Щоб проводити більше досліджень, створювати нові впливові проекти та публікувати багато якісних статей, нам потрібні розумні люди і гроші. Люди є! Підтримай VoxUkraine. Разом ми зробимо більше!


Застереження

Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний