Відповідь Держстату України на статтю “Що не так зі статистикою ВВП в Україні”

Коментарі економістів щодо методів підрахунку ВВП

Відповідь Держстату України на  статтю Тетяни Тищук “ВВП Шредингера: Що не так зі статистикою ВВП в Україні”

Бажаєте, щоб наступний парламент був кращим?
Підтримайте проект VoxUkraine «Коефіцієнт корисності депутатів»

На Ваш запит від 15.03.2017 щодо статті Т. Тищук “ВВП Шредингера: Шо не так зі статистикою ВВП в Україні”, оприлюдненій 13.03.2017, повідомляємо:

Валовий внутрішній продукт (ВВП) є основним інтегрованим показником системи національних рахунків, методологія складання якої грунтується на сучасних міжнародних стандартах. ВВП та його складові, зокрема валова додана вартість, розраховуються з даних за 1990 рік.

Останній перегляд національної методології відповідно до Системи національних рахунків ООН 2008 року та Європейської системи національних та регіональних рахунків 2010 року відбувся у 2014 році одночасно з країнами Європейського Союзу.

Система національних рахунків гармонізована на рівні методології та взаємопов’язаних показників зі статистикою платіжного балансу й грошовокредитною статистикою, за які відповідає Національний банк, а також статистикою державних фінансів, складання якої належить до повноважень Міністерства фінансів.

Взаємна узгодженість показників вищезазначених галузей статистики, використання трьох методів оцінки ВВП (виробничого, за доходами та за категоріями кінцевого використання) з подальшим балансуванням товарних потоків у таблицях “витрати-випуск” і застосування статистичних методів аналізу даних дозволяє забезпечити належну якість статистичної інформації.

Методологія складання ВВП, яку застосовує Держстат, відповідає вимогам Спеціального стандарту поширення даних МВФ, до якого Держстат приєднався у 2003 році.

Додана вартість за витратами виробництва (ДВВВ) — це показник структурної статистики, який є новим для української статистики і вперше оприлюднений у 2014 році в динаміці з 2012 року. Методологія його обчислення грунтується на вимогах регламентів ЄС зі структурної статистики та розроблена за участю європейських експертів.

Беручи до уваги те, що відповідність Системи національних рахунків України міжнародним стандартам підтверджена висновками моніторингових місій статистичного департаменту МВФ із питань статистики національних рахунків, для з’ясування необхідності перегляду методики розрахунку ДВВВ, ураховуючи викладені у вищезазначеній статті факти, Держстат наразі вживає заходів стосовно здійснення оцінки цієї методики за участю експертів Статистичної комісії Європейського Союзу.

Також, з метою проведення грунтовного аналізу методики ДВВВ, опрацьовується питання формування на більш детальному рівні даних за окремими складовими цього показника.

Ураховуючи наведене вище, Держстат додатково поінформує Вас про рекомендації, які будуть отримані за результатами оцінки методики розрахунку ДВВВ європейськими експертами, та надасть інформацію для подальшого аналізу.

Рецензія Миколи Мягкого, економіста

Віддаючи належне авторові за якісне дослідження, є два моменти, які б було варто дослідити уважніше.

По-перше, стаття знаходить велику різницю між двома, як здається, схожими показниками  «доданої вартості». Вона дорівнює 600 млрд грн, що еквівалентно майже ¼ офіційного ВВП України. Проте, на цьому стаття зупиняється та детально не дивиться на цю цифру. Я б запропонував дослідити, що саме визначає таку розбіжність, принаймні на рівні секторів. Чи можна виділити певний сектор, який є основним чинником розбіжності, чи розбіжність відносно рівномірна у всіх секторах? Стаття дає різницю для промисловості, i було б гарно показати різницю для інших секторів. Це б могло дати розуміння, куди рухатися далі.

По-друге, стаття могла б виграти від глибшого розуміння методології, яка стоїть за розрахунками двох індикаторів. Чи є різниця у вибірці? Чи покриті усі сектори? Як робиться корегування на неформальну діяльність? Це може виявити важливі методологічні джерела розбіжності. Зрозуміло, що в країнах з кращою якістю звітів та збору даних індикатори будуть ближче один до одного, ніж в Україні.

Загалом, я б не драматизував питання розбіжності, проте використовував його як інструмент для кращого розуміння економічних даних.

Коментар Олексія Блінова, головного економіста Альфа-Банку Україна

Валовий внутрішній продукт (ВВП) є ключовим макроекономічним показником, за яким вимірюється роль будь-якої країни у світовій економіці, а також напрям і амплітуда її економічного розвитку. Масштаби цього показника дуже великі: він покликаний охоплювати всю економіку. Наприклад, навіть після скорочення удвічі після трикратної девальвації національної валюти обсяг українського ВВП становить понад USD 93 млрд. Відповідно, будь-яка недосконалість розрахунку має великий грошовий еквівалент. Тимчасом економісти порівнюють з ВВП велику кількість інших важливих показників (платіжний баланс, зовнішній борг, сальдо державних фінансів тощо) та роблять на підставі цього стратегічні висновки щодо економічної політики. До показника обсягу ВВП віднедавна прив’язано виплати України зовнішнім приватним кредиторам у 2021-2040 роках. Ціну помилки важко недооцінити.

У XIX столітті американський поет Джон Годфрі Сакс увійшов у історію знаменитим висловом “Закони, як і ковбаса, втрачають довіру мірою того, як ти пізнаєш процес їх виготовлення” (проте пізніше цю яскраву цитату в трохи зміненому вигляді приписали канцлеру Отто фон Бісмарку). Якби Джон Годфрі Сакс жив у XX столітті та мав досвід занурення у аналіз статистики ВВП, то, можливо, цитата була би ширшою. Проблема коректності підрахунку ВВП стосується не тільки України: зокрема, багато економістів ставили критичні запитання щодо якості та достовірності даних про величезний і вкрай важливий для розуміння всієї світової економіки ВВП Китаю (див., наприклад, Iacob N. Koch-Weser (2013) The Reliability of China’s Economic Data: An Analysis of National Output).

Цікаво, що досвід України та Китаю в економічній статистиці має основоположні історичні паралелі. Генезис системи статистичних спостережень у обох країнах відбувався у рамках державної планової економіки, із великою політизацією підсумкових статистичних даних і другорядним значенням монетарних показників, коли більше уваги приділялося валовим фізичним обсягам виробництва, а не доданій вартості як такій.

Пріоритет “наздогнати та перегнати” замість “оцінити та підвищити ефективність” залишив відбиток і на статистичних звітах, і на дискурсі сучасної економічної політики України. У пострадянський час до цієї проблеми також додалася і проблема суттєвого обсягу тіньових операцій, що перебувають поза зором стандартних статистичних спостережень.

Автор статті порушує дуже важливу тему, що стосується не тільки України, але в українських умовах має особливу актуальність. У статті використано перехресний аналіз двох показників (валова додана вартість за статистикою системи національних рахунків та за статистикою спостережень діяльності підприємств).

Таким чином, у статті дано опис трьох методів розрахунку ВВП, але розглянуто лише один (виробничий). Зважаючи на особливості української статистики, цей метод вважається найбільш надійним (себто основним), але для продовження дискусії щодо якості українських статистичних даних варто поширити перехресний аналіз принаймні й на дані за двома іншими методами розрахунку ВВП – за категоріями кінцевого використання та категоріями доходу, із залученням допоміжних даних поза системи національних рахунків (наприклад, споживання електроенергії, національний баланс використання певних базових товарів, статистика фінансового сектору).

Таке розширення аналізу за порушеною тематикою дасть змогу глибше дослідити проблеми української статистики та може дати важливі висновки щодо стану та тенденцій тіньової економіки в Україні, способів покращення системи статистичної звітності та обчислення агрегованих даних, а також може стати причиною коригування економічної політики держави з огляду на науково переосмислене розуміння валового внутрішнього продукту України. Стаття “ВВП Шредингера: Що не так зі статистикою ВВП в Україні” є добрим поштовхом до фахової дискусії щодо таких змін.

Коментар Марії Репко, заступника директора Центру економічної стратегії

Цифра у 600 млрд грн., подана як неспівпадіння між двома методами підрахунку ВВП, дійсно вражає – це приблизно чверть обсягу економіки. Якщо виявиться, що статистичні дані можуть містити розбіжності такого масштабу у такому важливому показнику як додана вартість в економіці, потенційно під сумнів можна поставити че не будь-які інші показники статистики.

Всередині країни на базі показника ВВП прогнозується та розраховується державний бюджет, приймаються політичні рішення в економічній площині.  При цьому для зовнішніх партнерів показник обсягу ВВП, динаміки ВВП та ВВП на особу  – один із базових, ключових індикаторів інвестиційної привабливості країни, рівня життя, стану економіки, навіть геополітичних можливостей. Це справедливо як для МВФ чи Світового банку, так і для рейтингових агенцій та іноземних інвесторів.

Як саме перегляд ВВП на таку величину може відбитися на виплатах за варрантами, які Україна випустила під час реструктуризації суверенного боргу, – питання юридичної площини. У проспекті емісії цінних паперів прямо вказано, що власники варрантів не мають права оспорювати використану Україною методологію підрахунку ВВП або вимагати перерахунку виплат після перегляду. Але настільки суттєвий перегляд може стати причиною втрати довіри до емітента. У будь-якому разі, це наближатиме ВВП до бар’єру у 125,4 млрд доларів, після якого та за настання інших умов можуть починатися виплати.  

Усвідомлюючи глибину проблеми, яка може постати перед Україною, якщо розрахунки автора статті підтвердяться або не будуть спростовані, офіційна відповідь Держстату і реакція з боку Міністерства фінансів та МЕРТ була би дуже доречною.

Коментар професора Каліфорнійського університету в Берклі Юрія Городніченка

Економічна статистика є ключовим  компонентом для розробки політики, а валовий внутрішній продукт (ВВП)  – одним із найважливіших економічних показників. Дійсно, майже всі рішення на макроекономічному рівні засновані на ВВП і його складових. Чи повинен центральний банк підвищувати процентні ставки? Чи повинен уряд здійснити фіскальне стимулювання? Як змінюється добробут на агрегованому рівні? Відповіді на ці питання вимагають добре виміряний ВВП.

З огляду на центральну роль ВВП для вироблення політики життєво важливо мати високоякісний показник ВВП. Проте, об’єктивне вимірювання ВВП зіштовхується з низкою викликів. Значний розмір тіньової економіки є майже найбільшим з них. У такому середовищі неминуче, що різні підходи до розрахунку ВВП можуть не узгоджуватися та, ймовірно це не сюрприз, що невідповідності може бути значним. Проте, методологія, що використовується для розрахунку ВВП повинна бути внутрішньо та зовнішньо узгодженою, так щоб у випадку існування розбіжності між різними методами, був простий та інтуітивно зрозумілий спосіб пояснити їх природу. Чи це є в українській статистиці?

Т. Тищук робить серію перевірок, щоб відповісти на це питання. Зокрема, вона перевіряє, чи міра доданої вартості на основі методу, який імовірно повинен включати тіньову економіку (різниця між валовим випуском і проміжним споживанням) більше показника доданої вартості на основі методу, який імовірно виключає тіньову економіку (сума доданої вартості компаній). Це просто перевірка, але вона показує, що поточна додана вартість в статистиці України не проходить її. Крім того, різниця вражає. Якщо для типової європейської країні відношення вузької міри до широкої дещо менше за одиницю, (і набагато менше за одиницю для країн з великою економікою тіньового сектора), в Україні співвідношення близько до двох! Очевидно, що щось не складається статистиці національних рахунків та бізнес статистиці України. Чому статистичне бюро України має таку велику неузгодженість? Це відкрите питання, але завдяки своєчасній роботі Тетяни Тищук ми знаємо, що повинні переглянути методи збору даних і розрахунку ВВП в Україні. Це питання першочергової важливості для Державної служби статистики України.

 

VoxUkraine — унікальний контент, який варто читати. Підписуйтесь на нашу e-mail розсилку, читайте нас в Facebook і Twitter, дивіться актуальні відео на YouTube.

Ми віримо, що слова мають силу, а ідеї – визначний вплив. VoxUkraine об’єднує найкращих економістів та допомагає їм доносити ідеї до десятків тисяч співвітчизників. Контент VoxUkraine безкоштовний (і завжди буде безкоштовним), ми не продаємо рекламу та не займаємось лобізмом. Щоб проводити більше досліджень, створювати нові впливові проекти та публікувати багато якісних статей, нам потрібні розумні люди і гроші. Люди є! Підтримай VoxUkraine. Разом ми зробимо більше!


Застереження

Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний