Beta

«Робити реформу приватизації та оренди – це як іти через хурделицю» – Світлана Панаіотіді

15 Лютого 2021
FacebookTwitterTelegram
119

Ми отримали близько 200 заявок на участь в Онлайн-школі «Прозора приватизація та оренда: Як це працює? Як контролювати?» від громадських організацій та журналістів зі всієї України. Радіємо, що так багато людей хочуть розібратися в реформі, контролювати її перебіг на місцях та якісно висвітлювати. У цій статті розповідаємо найцікавіше з урочистого відкриття курсу за участі Світлани Панаіотіді, Дмитра Сенниченка та Олексія Соболєва, а також найважливіше з першого модулю – «Приватизація».

Онлайн-курс проводять ГО «Інтерньюз–Україна» та VoxUkraine в рамках проєкту Інституту висвітлення війни та миру (IWPR) за підтримки МЗС Королівства Норвегії та у партнерстві з USAID EDGE.

Детальна інформація про курс за посиланням.

«Більше жодних годівничок». Чому реформа приватизації та оренди важлива?

Заступниця Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Світлани Панаіотіді окреслила, що головна мета приватизації – підвищити ефективність управління держмайном, а головна мета оренди – дати бізнесу змогу отримати приміщення в оренду завдяки чесній конкуренції, а не «договорнякам».

«Необхідно виокремити стратегічно важливі державні підприємства і залишити їх у державній власності, а інші підприємства, які є маленькими “годівничками” для регіональних “щасливчиків” – віддати на приватизацію».

Вона додала, що з запуском ринку оренди державного і комунального майна в рази збільшилася вартість квадратного метра: «За динамікою здачі майна в оренду наприкінці 2020 року у лідерах Рейтингу від «Прозорро.Продажі» було місто Бердянськ. Там 92% аукціонів були успішні і вартість квадратного метра зросла у 14 разів».

Директор ДП «Прозорро.Продажі» Олексій Соболєв наголосив на тому, що прозорість, відкритість, безпека, масимальна конкуренція – це те, що найбільше відрізняє систему електронних аукціонів Прозорро.Продажі від інших систем.

Це забезпечується дворівневістю системи: є адміністратор аукціонної системи, власне Прозорро.Продажі, і сорок підключених до системи майданчиків. «Можна взяти участь в аукціоні через найзручніший майданчик, позмагатися з іншими учасниками, і без хабарів отримати орендний контракт – раніше це було неможливо».

У системи є власний модуль бізнес-аналітики, звідки можна брати дані, писати статті та дослідження. Соболєв зауважив, що це важливий елемент прозорості – можна порівнювати досвід та успіхи в приватизації та оренди різних міст і слідкувати, як це відбувається у власному місті.

Голова Фонду держмайна Дмитро Сенниченко почав свій виступ з тези про те, що держава насамперед мусить мати сервісну функцію, мати сильні компактні інституції, займатися регулюванням. А управління готелями, санаторіями, іншими підприємствами має здійснювати бізнес. 

В Україні наразі є 3733 держпідприємства – і держава, намагаючись ними управляти, схожа, за словами Сенниченка, на арбітра на футбольному полі, який водночас намагається забити гол. «Замість того, щоб регулювати гру, він змагається із футболістами – і свою роботу виконує неякісно, і заважає гравцям».

Він зауважив, що приватизація робиться не для того, щоб одноразово збільшити кількість грошей в бюджеті від продажу якогось активу. Важливіше, що приватизація створює умови для залучення приватного інвестора в якійсь державний актив – він вкладає гроші в модернізацію, створення робочих місць, перепрофілізацію. «Приватний сектор дістає гроші з-під матраців-офшорів – і вкладає їх в Україну».

У Фонді вивели таку формулу інвестування: вкладення 1 гривні у приватизацію активу стимулює 4,6 грн інвестицій у той самий актив.

Усі спікери вебінару неодноразово наголошували на тому, що для успішного просування реформи потрібна увага громадськості, громадський контроль, розуміння, що завдяки даним про приватизацію та оренду, які наразі є у відкритому доступі, можна і треба контролювати владу на місцях – слідкуючи за процесами приватизації та оренди і висвітлюючи найкращі практики інших міст.

«Біблія приватизатора». Робись приватизація мала та велика

Лекторами першого модулю були Тарас Єлейко, заступник Голови Фонду держмайна, та Владислава Грудова, керівниця проєктного офісу ДП «Прозорро.Продажі».

Головні нормативні акти, що регулюють приватизацію та оренду в Україні, – це закони «Про приватизацію державного і комунального майна» (набув чинності 7 березня 2018 року) та «Про оренду державного та комунального майна» (набув чинності 1 лютого 2020 року).

З 3733 державних підприємств 1000 можна приватизувати – вони не виконують стратегічних функцій і можуть стати «магнітом» для інвесторів. Саме підготовкою та організацією продажу таких підприємств і займається Фонд держмайна. 

У суспільній уяві досі є упереджене розуміння приватизації як олігархічного захоплення підприємств. Проте з 1990-х років багато змінилось. Зараз власне приватизація підприємства – це тільки перший крок. Заплативши ринкову ціну за актив, інвестор зацікавлений в тому, щоб якнайскоріше змусити гроші працювати. До того ж, до об’єктів великої приватизації (з балансовою вартістю понад 250 млн гривень) інколи застосовуються приватизаційні умови – наприклад, збереження основного виду діяльності, погашення боргів тощо. 

Не підлягають приватизації підприємства, що забезпечують безпеку держави, ті, які є природними монополіями, підприємства, що мають важливе значення для суспільства або якщо приватний сектор не виробляє відповідні послуги/товари. Це, наприклад, такі стратегічні підприємства як Укрзалізниця, Укроборонпром, Енергоатом, Нафтогаз. 

Хто продає «зайве» майно? Це мають право робити державні органи приватизації (Фонд держмайна та його регіональні відділення), а також місцеві ради, органи приватизації територіальних громад. За 2020 рік органи місцевого самоврядування та ФДМУ виставили на приватизацію однакову кількість об’єктів. Але 63% доходів від приватизації отримав ФДМУ. 

До об’єктів малої приватизації відносять державне та комунальне майно балансова вартість якого не перевищує 250 млн гривень. Найпростіший приклад – будинки відпочинку якоїсь установи, які офіційно не працюють, але в літній період приймають відвідувачів за готівку. Процедури малої та великої приватизації різні. Тому мала приватизація відбувається значно швидше.

Найбільші успіхи малої приватизації у 2020 році – це, по-перше, приватизація готелю «Дніпро», де 29 учасників онлайн-аукціону підвищили ціну зі стартових 80,9 млн грн до понад 1,1 млрд грн; по-друге, демонополізація спиртової галузі. За 2020 рік успішно провели 20 аукціонів з продажу об’єктів спиртової галузі, за результатами яких бюджет отримав понад 1 млрд гривень.

Секрет успіху – в системності. Є три правила, на яких базується ефективний продаж активів: потрібно зібрати всю інформацію про об’єкт, ця інформація має стати доступною для всіх потенційних покупців, а також потрібно забезпечити чесний недискримінаційний та прозорий аукціон.

Для координації всіх процесів у Фонді держмайна існує так звана «Біблія приватизатора» – інструкція щодо дій на всіх етапах приватизації та взаємодії органів приватизації. Так, інформацію надає оновлений сайт Фонду із доступом до віртуальних кімнат даних. У цих кімнатах структуровано збирається вся первинна інформація, до якої отримують доступ інвестори з будь–якої точки світу. Це і документи права власності, і технічні документи, договори, фінзвітність. Прозорість аукціону забезпечує система Прозорро.Продажі.

Саме поєднання цих елементів дає збільшення конкуренції на аукціонах та збільшення кількості учасників – і, як наслідок, зростання ціни (в середньому від 10% у 2018 році до 118% в 2020 році).

У 2020 році через пандемію Верховна Рада заборонила підготовку та проведення аукціонів з великої приватизації. Тільки 4 лютого 2021 року депутати підтримали законопроєкт про розблокування прозорих аукціонів великої приватизації в першому читанні. У другому кварталі 2021 року планується приватизація заводу Більшовик, Президент-готелю та Об’єднаної гірничо-хімічної компанії. 

Головна відмінність великої приватизації від малої в тому, що велика відбувається не тільки за участі Фонду держмайна, але й за участі представників Мінекономіки, Мінфіну, а також потребує залучення незалежного радника для узгодження всіх процесів зі збирання інформації, її перевірки та комунікації. Для проведення аукціону створюється аукціонна комісія.

Що таке Прозорро. Продажі і в чому переваги такої системи?

Сьогодні приватизація й оренда в Україні проводяться відкрито і дозволяють залучити максимальну кількість зацікавлених інвесторів чи орендарів на аукціонах. Основний принцип – прозора конкуренція і висока вартість. Для цього початкову ціну встановлюють не нижче балансової вартості підприємства, а потім ціна підвищується в ході прозорого аукціону або конкурсу. 

Електронні аукціони існували ще до появи Прозорро.Продажі – це були електронні біржі, але з різним програмним кодом. Відслідкувати, чи проводилися аукціони за всіма правилами та прозоро, було неможливо. Тому створили модуль аукціону з відкритим кодом, який передали державі в управління. Держава зараз контролює дві речі – цей модуль та центральну базу даних. 

Для обслуговування покупців та організаторів аукціонів до цього модулю підключили сорок незалежних один від одного майданчиків. Комісію отримує тільки той майданчик, учасник якого виграв аукціон. Тобто майданчики зацікавлені в тому, щоб надавати своїм клієнтам кращий сервіс та зберігати конфіденційність інформації про учасників.

Наприклад, спиртовий завод «Немировський» придбав єдиний учасник аукціону – але він не знав, що він єдиний, і тому запропонував високу ціну, щоб не втратити актив.

У системі проходить трираундовий англійський аукціон (на підвищення ціни), а також гібридний голландський (зниження ціни з додатковим раундом її підвищення). Це новий вид аукціону, який команда Prozorro.Продажі придумала та розробила спільно з партнерами з Фонду гарантування вкладів та Київської школи економіки. Власне голландський аукціон відомий з 17 сторіччя як «аукціон квітів» бо використовувався (і використовується досі) для їх продажу. Зараз аукціон використовується для пошуку ринкової ціни, якщо англійський аукціон був неуспішним.

Наразі в системі Prozorro.Продажі відбуваються аукціони за такими напрямами: мала приватизація, оренда державного і комунального майна, продаж необробленої деревини. Крім того, через прозорі аукціони продаються ліцензії на розробку надр, користування вантажними вагонами Укрзалізниці, активи банкрутів та багато іншого.

На сьогодні система вже принесла понад 34 млрд грн до державного та місцевих бюджетів. У системі поєднуються державні та приватні торги, завдяки чому потенційні покупці мають більший вибір об’єктів і відповідно – можливостей.

Автори

Застереження

Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний