«Роздерибанять країну між олігархами й агрохолдингами» й інші маніпуляції про відкриття ринку землі

Як різні політичні сили та експерти коментували зняття мораторію на продаж сільгоспземель

depositphotos / fotokostic

Автори:

Більшість українських сільськогосподарських земель – трохи менше 28 млн га – це приватні паї, власники яких з 2001 року можуть ці паї хіба що здати в оренду, та й то, по заниженими цінам.

Спочатку заборона продавати власні землі була тимчасовою – до 1 січня 2005 року. Але з того часу парламент продовжував «мораторій» вже 9 разів. Скасування цієї заборони – одна з улюблених тем для маніпуляцій українськими політиками.

Деякі тези політиків про землю не змінюються з року в рік. Є цитати, які українські парламентарі повторюють за собою чи лідером своєї партії дослівно чи не на кожному політичному ток-шоу. Тема – традиційно – активізувалася перед черговими виборами цього року.  

З початку липня – місяця парламентських перегонів – VoxCheck проаналізував більше 100 висловлювань політиків та експертів про мораторій та ринок землі. У цій статті ми зібрали головні наративи на цю тему. Всіх їх повторили і з трибуни парламенту у день голосування за земельний закон у першому читанні.

Історія мораторію на продаж сільськогосподарських земель починається у 2001 році. Ухвалений 18 січня 2001 року Закон України «Про угоди щодо відчуження земельної частки (паю)» № 2242-III встановив, що до врегулювання порядку реалізації прав громадян і юридичних осіб на земельну частку (пай) Земельним кодексом України  власники земельних часток (паїв) тимчасово не можуть укладати угоди щодо купівлі-продажу, дарування земельної частки (паю) або іншим способом відчужувати ці частки (паї), – окрім передачі їх у спадщину та при викупі земельних ділянок для державних і громадських потреб. 

Але ухвалений 25 жовтня того ж 2001 року Земельний кодекс (№ 2768-III) не лише визначив термін такої заборони відчуження до 1 січня 2005 року, але й поширив її як на земельні частки (паї), так і на земельні ділянки для ведення селянського (фермерського) господарства та іншого товарного сільськогосподарського виробництва незалежно від форми власності. Це й стало називатися «мораторієм на купівлю та продаж земель сільськогосподарського призначення». Адже не продовжити мораторій без нового закону – нічого не дасть.

Так, торік, 20 грудня 2018 року, парламентарі продовжили заборону ще на рік. Втім депутати Віктор Пинзеник та Олексій Мушак одразу зареєстрували постанови, аби скасувати результати голосування – воно, пояснювали, проходило з порушенням регламенту. Такі постанови блокували підписання мораторію аж до їх розгляду комітетом Верховної ради. Комітети вирішили не ухвалювати ці постанови уже цього року, 17 січня, тільки після цього закон відправили на підпис і згодом він набув чинності. Тобто уже в 2019 мораторій не діяв біля 3 тижнів, але це нічого не змінило. Адже мало дозволити продавати землю, треба встановити правила гри.

Мораторій – це відтермінування реалізації права на купівлю-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення і зміни їх цільового призначення, а також внесення їх до статутних капіталів підприємств.

Після цього «тимчасовий» захід парламент продовжував вже 9 разів і діє до того, як набере чинність інший закон – про обіг земель сільськогосподарського призначення, який мав би врегулювати анонсований ще 18 січня 2001 року «порядок реалізації прав громадян і юридичних осіб на земельну частку (пай)». 

Отже, парламентарі планують не скасувати мораторій, як зазвичай кажуть, а ухвалити рішення про його продовження чи не продовження, а також проголосувати окремий Закон України про обіг земель сільськогосподарського призначення. Адже не продовжити мораторій без нового закону – нічого не дасть.

Так, торік, 20 грудня 2018 року, парламентарі продовжили заборону ще на рік. Втім депутати Віктор Пинзеник та Олексій Мушак одразу зареєстрували постанови, аби скасувати результати голосування – воно, пояснювали, проходило з порушенням регламенту. Такі постанови блокували підписання мораторію аж до їх розгляду комітетом Верховної ради. Комітети вирішили не ухвалювати ці постанови уже цього року, 17 січня, тільки після цього закон відправили на підпис і згодом він набув чинності. Тобто уже в 2019 мораторій не діяв біля 3 тижнів, але це нічого не змінило. Адже мало дозволити продавати землю, треба встановити правила гри. 

В 2018 році Європейський суд з прав людини постановив, що мораторій на продаж сільгосп. землі в Україні обмежує права землевласників. І не лише у праві продати землю, якщо не хочеш чи не можеш далі нею займатися, а й у праві повноцінно вести бізнес. Наприклад, банки не беруть її у заставу, бо нічого не зможуть зробити з таким заставним майном, а, значить, і отримати кредит «під землю» не можна. Також не можна вносити ці землі до статутних капіталів підприємств. Тому, наприклад, якщо ви хочете розпочати бізнес із сусідом – з нього в компанію гроші, з вас – земля, то зареєструвати так підприємство не вдасться.

Наратив 1. Українці проти ринку землі

Як аргумент проти зняття мораторію на продаж сільськогосподарських земель часто використовують громадську думку. Мовляв, 70-90% українців проти відкриття ринку землі і категорично проти продажу землі іноземцям.

Неправда

«По опросам общественного мнения, который есть у нас у всех, 90% украинцев не хотят продажи украинской земли».

Вадим Рабінович, народний депутат фракції «Опозиційна платформа – За життя», 02/07/2019 (11:55-12:02)

Неправда

«Сначала только 70% была цифра украинцев, которые были против продажи земли. В течении буквально 2,5 недель эта цифра достигла 80%, кто против».

Андрій Пальчевський, експерт, 16/10/2019 (24:30-24:45)

Правда

«Ми знаємо про те, що серед громадян України, які проти відкриття ринку землі, 68% громадян України».

Тарас Батенко, депутатська група «За майбутнє», 12/11/2019 10:22:09

Правда

«Ви ж знаєте сьогодні, що 75 відсотків людей в країні за опитуваннями компанії «Рейтинг» проти продажу сільськогосподарської землі, якщо б референдум був сьогодні».

Юлія Тимошенко, лідерка ВО «Батьківщина», 13/11/2019 10:21:03

Загалом українці радше не підтримують створення вільного ринку землі в Україні, ніж підтримують. Опитування на цю тему з’являлися регулярно – окрім місяців передвиборчих перегонів та формування нового парламенту. Втім не всі політики та експерти правильно коментували результати соціологічних опитувань.

Соціологічна компанія/час проведення опитування Листопад Жовтень Вересень Червень
«Рейтинг» 24-27.10. 2019  28.09-1.10. 2019 13-23.06. 2019 ***
* 53% 73% 68%
** 63% 79,3% 77,2%
Центр Разумкова 01-07.11. 2019 4-9.10.2019 6-11.09.2019
68,3% 64,4% 49,1%
74,6% 71,9%
КМІС 22-25.11.2019 9-11.10.2019 16-19.09.2019
55% 52%
59% 72,3%

* % проти ринку землі (проти зняття мораторію) з усіх опитаних 

** % проти ринку землі (проти зняття мораторію) з тих, хто визначився 

*** проведено з IRI

 

Таким чином, правильно проінтерпретували останні дані соціології в цьому випадку тільки Юлія Тимошенко та Тарас Батенко.

Втім у Київському міжнародному інституті соціології зазначають: питання ринку землі дуже чутливе для українців і залежно від формулювання запитання можна отримати різні результати.

До прикладу, на запитання «Чи повинен громадянин України, який володіє землею, мати право вільно розпоряджатися нею, зокрема продати?» 73,2% респондентів відповіли «так, повинен». Водночас, на запитання «Якби сьогодні проводився референдум щодо питання купівлі/продажу земель сільськогосподарського  призначення, як би Ви проголосували?» 40% респондентів відповіли, що вони б проголосували «за дозвіл на купівлю/продаж». Проти проголосували б 37,6%. 

Це, припускають соціологи, свідчить про некристалізованість громадської думки і сильну чутливість до формулювань.

Наратив 2. 200 тисяч гектарів в одні руки – олігархи скуплять всю Україну

Чи не найбільше у земельній реформі критикували те, що одна особа зможе купити 210 тис. га землі. То ж низка політиків на телешоу доводили, що таким чином всю Україну скуплять олігархи та іноземні агрохолдинги. Насправді ж існують і інші – інституційні та фінансові – обмеження, які політики замовчують

Маніпуляція

«Вже аграрний комітет порекомендував парламенту прийняти закон, де, по-перше, всі 72% території (України – ред.) буде продано, по-друге, в тому числі іноземним корпораціям, по-третє, в одні руки 210 тис. га землі – це як 2 території міста Київ. Це скажемо, так, ну пару десятків людей можуть володіти всією Україною, якщо правильно це поділять. І не більше 15% території області в одні руки».

Юлія Тимошенко, лідерка ВО «Батьківщина», 28/10/2019 (39:13-39:45)

Маніпуляція

«Знаєте, яке вони заклали обмеження по землі? Знаєте? 200 тис га в одні руки. Це обмеження. 200 тис га в одні руки. Всього в Україні 40 млн га. Це означає 200 людей можуть володіти всією землею в Україні».

Олексій Гончаренко, народний депутат від фракції «Європейська солідарність», 08/11/2019 (1:28:00-1:28:20)

Маніпуляція

«Так само не може бути такої от межі, що в одні руки віддавати 200 тис. га. Це створення латифундистів в Україні, уже офіційне створення латифундистів, а не допомога фермерам».

Ірина Геращенко, народна депутатка від фракції «Європейська солідарність», 13/11/2019 10:43:03

Маніпуляція

«Ну вибачте, 200 тис. га в одні руки. Пане Микита (звертається до Потураєва – ред.), давайте не маніпулювати, в одні руки. Просто, шановні українці, щоб ви порівняли. Наприклад, Яворівський район Львівської області – 155 тис. га. Це для вашого розуміння. Решетилівський район Полтавської області – 100 тис. га. Овідіопольский район Одеської області – 80 тис. га. А тут 200 тис. га в одні, підкреслюю, руки».

Артур Герасимов, народний депутат від фракції «Європейська солідарність», 14/11/2019 (34:43-35:11)

У прийнятому у першому читанні проекті закону про обіг сільгоспземель вказано, що сукупна площа земель сільгосппризначення у власності одного громадянина або ж юридичної особи не може перевищувати 0,5% сільгоспземль України. В Україні 42,7 млн га га сільгоспземель, отже, одній фізичній чи юридичній особі не може належати більше 213 тис. га землі. 

Втім, є і інші обмеження. Зокрема, одна людина чи юрособа не можуть володіти більше ніж 35% земель однієї ОТГ чи більше 8% однією області. Таким чином, одна фізична чи юридична особа не може володіти цілою областю чи районом, а лише окремими земельними ділянками у різних областях. 

До того ж, за попередніми оцінками гектар землі коштуватиме від $1,5-2,2 тис. Це означає, що 42 млн га сільгоспземель коштуватимуть $63-92,4 млрд. При цьому статки топ-100 найбагатших людей України сягають $34,8 млрд. Тому навіть якби вони продали усі свої активи, їх коштів все одно б не вистачило, щоб  придбати усі сільгоспземлі в Україні.

Наратив 3. У світі фермерством займаються в основному малі господарства

Найбільше цей наратив поширювали представники ВО «Батьківщина». Мовляв, увесь світ вже обрав одну правильну стратегію – малі і сімейні фермерства. Іноді парламентарі від «Батьківщини» навіть дослівно повторювали цитати своєї лідерки з цього приводу. Насправді ж їх висновки були некоректними.

Неправда

«Євростат, це європейська статистична компанія. Так вот я вам цифри назву, прямо процитую. Загалом по Європі із всіх сільськогосподарських підприємств, які працюють на землі, 96,2% – це фермерські сімейні господарства».

Юлія Тимошенко, лідерка ВО «Батьківщина», 23/09/2019 (50:01-50:21)

Чіткої класифікації «фермерські сімейні господарства» на Євростаті немає. Євростат надає дані щодо кількості маленьких – до 5 га – фермерських господарств, їх у Євросоюзі 65,4%. Але так як раніше у цій же промові Тимошенко наголошувала, що сімейне господарство ведеться на ділянці до 5 га, то вердикт – неправда.

Неправда

«Вдумайтесь в цифри, які ніколи ще не звучали. У світі 2,5 мільярда гектарів сільськогосподарських земель. Їх скоротилася за останні 20 років кількість на третину і продовжує скорочуватись. Обробляють цю землю 550 мільйонів фермерських господарств із них 500 мільйонів – сімейна ферма. Поділіть, і ви побачите: 5 гектарів в одні руки».

Іван Кириленко, народний депутат від фракції ВО «Батьківщина», 13/11/2019 13:23:02

Загалом у світі працює понад 570 млн сільськогосподарських господарств, йдеться у звіті Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН. Та земель сільськогосподарського призначення у світі не 2,5 млрд га, як каже спікер, а 4,8 млрд, повідомляє Світовий Банк. Якщо використовувати методологію Івана Кириленка (таку ж раніше пропонувала і лідерка їх партії) і ділити всі сільськогосподарські землі на підприємства, то в середньому у кожного буде не 5, а 8,5 га землі. 

І хоч більшість – 95% ферм у світі – справді мають площу до 5 га, але вони контролюють 30% аграрних територій планети. 

Примітно, що ті ж цифри у тому ж формулюванні раніше озвучувала і Юлія Тимошенко. Однак висновок представників «Батьківщини», що весь світ обрав стратегію дрібного фермерства, неправильний.

До того ж, як раз мораторій і створив передумови для розвитку в Україні господарств з великими земельними банками. Відкриття ринку у поєднанні з кредитуванням купівлі землі дрібними фермерами має створити стимули для розвитку сімейних господарств.

Наратив 4. Інші країни не продають свої землі і все тримають у державній власності

Чимало експертів та політиків – переважно представники «Батьківщини» – посилаються на досвід інших країн щодо відкриття і обмежень ринку землі. Мовляв, у Канаді, Ізраїлі та Франції землями не торгують взагалі. Втім, і це теж не так.

Неправда

«Балтійські країни яким чином вирішили (земельне питання – ред.) Вони всю землю поділили між всіма громадянами, звичайно ті, що мешкали в сільській місцевості мали певні преференції, а інші віддавали в земельний банк і так далі.».

Ігор Рейтерович, експерт, 31/07/2019 (01:16:42-01:17:11)

До Балтійських країн належать: Латвія, Литва, Естонія. Всі земельні ресурси у Латвії були передані у приватну власність на основі механізму реституції. У Литві відбулось відновлення історичного права власності та стала можливою купівля земельної ділянки. В Естонії перехід до нових форм власності та господарювання розпочався з метою відновити історичну справедливість і повернути право власності тих, хто володів землею до 1940 року. Тобто, земля не була поділена між усіма громадянами у жодній з цих країн, а були реалізовані різні механізми приватизації.

Неправда

«Меня просили привести пример – Конго. После продажи земли в Конго началась гражданская война, мы страна третьего мира которая отстала от Конго немного».

Микита Василенко, експерт, 31/07/2019 (01:28:35-01:28:39)

Згідно з 9-ю статтею Конституції Конго ринок землі закритий, тому твердження – вигадка. А громадянська війна в Конго відбулась на основі міжетнічного конфлікту.

Неправда

«Я вам цитую Польщу: сільськогосподарські землі може купити лише, підкреслюю, держава, релігійні об’єднання і фермери».

Михайло Чаплига, експерт, 04/09/2019 (3:07:06-3:07:14)

92% власників землі  в Польщі — малі ферми. Вони мають до 20 га і займають 52% території. Проте є й холдинги, які налічують 100 га й більше. Хоча за кількістю їх лише 1%, проте у їхній власності перебуває 22% територій. З 2016 р. купувати сільськогосподарську землю в Польщі можуть й іноземці – громадяни ЄС.

Неправда

«Наша позиція дуже проста: розвивати наш аграрний комплекс так, як розвиває весь світ. Взяти французьку модель. Французька модель найбільш придатна для розвитку власної аграрної системи з задіянням фермерських і маленьких сільгоспвиробництв. Во Франції створена спеціальна агенція, яка не дає нікому жодного міліметра землі отримати без їхнього контролю. І це, скажемо так, напівгромадський, напівдержавний орган, дуже сильний. Так ось у них правило: що купити землю може тільки той фермер, підкреслюю, тільки фермер, який взяв в оренду землю, пропрацював там 9 років, показав, що він здатний робити при допомозі держави, при дешевих кредитах, при відповідних субсидіях і субвенціях для того, щоб розвивалося оце дорогоцінне сімейне фермерське господарство. З кредитами на переробку сировини. І коли 9 років фермер показав, що він вміє працювати, йому дають можливість цю землю придбати і дають і розстрочку, і дешеві кредити, і все на світі».

Юлія Тимошенко, лідерка ВО «Батьківщина», 23/09/2019 (45:43-47:01)

У Франції з 1960 року працює Safer (Sociétés d’Aménagement Foncier et d’Etablissement Rural) – Агенція з земельного розвитку та селищного врегулювання, некомерційна організація, що підпорядковується Міністерству агрополітики Франції. 

Придбати сільськогосподарську землю у Франції може особа, що подалася на відповідний аукціон агенції, надала свій план розвитку території і підтвердила наявність коштів для свого плану. Але угода купівлі-продажу може містити особливі умови, включаючи технічні умови, які повинні виконуватися принаймні 10 років.

Отже, Тимошенко каже неправду, тому що придбати сільськогосподарську землю у Франції можна на аукціоні і договір купівлі-продажу дійсно може містити особливі умови розвитку території на щонайбільше 10 років, але попередня оренда не є головною умовою.

Маніпуляція

«Ізраїль 91% своїх земель тримає в державному фонді і не розбазарює нікому. Канада 90% тримає в своїй власності державній і нікому не розбазарює. Франція для того, щоби продати сантиметр землі, спочатку просить сільськогосподарського виробника попрацювати 9 років і показати, що здатний обробляти землю, і після цього цьому виробнику дається право цю землю купити».

Юлія Тимошенко, лідерка ВО «Батьківщина», 13/11/2019 13:24:19

В Ізраїлі більшість земель справді належить державі разом із сільськогосподарськими ділянками. 93% землі в Ізраїлі справді державні. 7% землі в Ізраїлі приватна, і її можуть купувати як іноземці, так і місцеві інвестори.

89% канадської землі належить державі, але це переважно земля несільськогосподарського призначення, тоді як на с/г землю припадає лише 7% всієї території Канади. За даними Статистичної агенції Канади, 61,5% канадських сільгоспземель належать тим, хто їх обробляє. Це може бути і держава, і приватні інвестори.

Французький досвід в управління землями пояснювали вище: придбати сільгоспземлю у Франції особа може після аукціону агенції з земельного розвитку та селищного врегулювання, куди вона надала план розвитку території і підтвердила наявність коштів для свого плану. Але угода купівлі-продажу може містити особливі умови, наприклад, технічні, розраховані принаймні на 10 років.

Перебільшення

«Подивіться Японію – продає не більше 3 гектарів в одні руки і продає декілька відсотків – все інше в державній власності. Подивіться на Польщу, Німеччину, Данію, будь-яку країну – 300, 500 гектарів в одні руки максимум».

Юлія Тимошенко, 13/11/2019 13:09:46

На всій території Японії діє обмеження на максимальний обсяг сільськогосподарської землі, яким може володіти 1 людина, – до 3 гектарів, а на території Хоккайдо – 12 гектарів.

У Польщі обмеження на площу землі у володінні фізичних осіб – 300 га, а для юридичних – 500 га.

У Німеччині немає обмежень на площу сільськогосподарської землі у володінні як громадян, так й іноземців.

В Данії земля сільськогосподарського призначення продається лише за умови, що її призначення не буде змінюватись. Індивідуальні фермери можуть володіти 150 га землі.

Наратив 5. Оцінка української землі занижена, у Європі земля коштує десятки тисяч доларів.

«Як можна продавати українську землю по $1000 за гектар, якщо у Європі земля в дестяки разів дорожча?», – повторювали противники ринку землі не лише останні 4 місяці, а й останні 3 роки. Втім, і тут більшість політиків та експертів помилялась: ціну землі у європейських країнах часто називали неправильно, іноді навіть вдвічі перебільшуючи офіційні дані.

Неправда

«Частина нашої сільськогосподарської землі буде зараз скуплена в середньому по 830 доларів за гектар… Якщо ви подивитесь Європу, нижче 40 тис. євро за гектар наша земля не коштує».

Юлія Тимошенко про ціну на землю, 10/07/2019 (31:18-31:37)

Неправда

«Давайте подивимося на історію, яка є в країнах центральної та східної Європи, колишніх країн сателітів Радянського Союзу. Там 1 га коштує – в Чехії, Словаччині, Угорщині – 12-14 тис. євро. Я чую заяви міністра економіки, він каже: у нас будем продавать по 1 тис. дол… Хай добре, 3 тис. 1-3 тис. Значить прийдуть сюди транснаціональні компанії, скуплять за безцінь, нічого робити з цією землею не будуть, а потім продадуть».

Віталій Журавський, експерт, 1/10/2019 (3:20:06 – 3:20:44)

Неправда

«Чому сьогодні міністерство дає оцінку українській землі? Хто дав їм право оцінити її у 1,5-2,5 тисячі доларів? Сьогодні Польща, вартість землі – 100 тисяч злотих. Вони оцінюють свою землю в українській валюті. Можливо, ця недооцінка міністерства сьогодні буде спонукати купити по заниженій ціні і дати право цим інвесторам іноземним купити по заниженій ціні ці землі. Хто дав їм право оцінювати землю?»

Микола Люшняк, народний депутат, позафракційний, 13/11/2019 14:14:42

Неправда

«У нас нет правильной оценки земли. Мы нашу плодородную землю сегодня оцениваем $300 – 1500. Если мы сегодня в сравнении возьмем, то в Нидерландах только $63 тыс. земля стоит. Возьмем Великобританию – $31 тыс., Австрия – $43 тыс. земля стоит».

Олександр Качний, народний депутат від фракції «Опозиційна платформа – За життя», 24/09/2019 (4:33:37 – 4:33:54)

Перебільшення

«Та ціна (на землю – ред.), яка на сьогодні пропонується, вибачте, але що таке 24 тис. грн за га. Подивіться цінову політику Європи. Там таких цін взагалі немає».

Ганна Скороход, народна депутатка від партії «Слуга народу», 12/11/2019 (2:32:34-2:24:39)

За попередніми оцінками гектар землі в Україні коштуватиме $1,5-2,2 тис. за гектар. 

У Європі ціни за гектар землі стартують від близько 2 тис. євро (~$2,2 тис.) у Румунії. У названих політиками та експертами ціни за гектар такі: 

  • Чехія – 6462 євро (~$7,1 тис.),
  • Словаччина – 3009 євро (~$3,3 тис.),
  • Угорщина – 4368 євро (~$4,8 тис.),
  • Нідерланди – 68 197 євро (~$75 тис.),
  • Польща – 9699 євро (~$10,7 тис., або ж 41,5 тис. злотих)
  • Великобританія – 23450 євро (~$26 тис.).

Ціни на продаж сільськогосподарської землі в Австрії недоступні.


VoxUkraine — унікальний контент, який варто читати. Підписуйтесь на нашу e-mail розсилку, читайте нас в Facebook і Twitter, дивіться актуальні відео на YouTube.

Ми віримо, що слова мають силу, а ідеї – визначний вплив. VoxUkraine об’єднує найкращих економістів та допомагає їм доносити ідеї до десятків тисяч співвітчизників. Контент VoxUkraine безкоштовний (і завжди буде безкоштовним), ми не продаємо рекламу та не займаємось лобізмом. Щоб проводити більше досліджень, створювати нові впливові проекти та публікувати багато якісних статей, нам потрібні розумні люди і гроші. Люди є! Підтримай VoxUkraine. Разом ми зробимо більше!


Sorry, Comments are closed!

Застереження

Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний