Щедрість поневолі: як бізнес реагує на зростання зарплат у держсекторі

Що відбувається з ринком праці, коли держава хоче залучати більше якісних працівників і різко підвищує зарплати держслужбовцям? Як на це реагує приватний сектор? У світлі зростання зарплат українських держслужбовців та активізації кадрової політики вітчизняного держсектору, ми звертаємося до економічної науки, щоб відповісти на ці питання.

Зарплати у державному та приватному секторах оцінюються по-різному. Якщо в приватному секторі зарплати є частиною витрат підприємства, то зарплати в державному секторі є складовою бюджетних витрат і походять з державного бюджету країни. Якщо на зарплати приватному секторі держава впливає лише частково і опосередковано, то в державному секторі вона, має визначальну роль. Коли політика щодо розмірів зарплат у державному секторі значно змінюється, важливо розуміти, як це впливає на весь ринок праці і, зокрема, на зарплати у приватному секторі. Цей механізм дослідили економісти ЄЦБ, аналізуючи дані 44 країн ОЕСР і Європейського Союзу, а саме – дані OECD Economic Outlook, дані Європейської комісії AMECO та базу даних Інститутів ринку праці.

Спочатку розглянемо, які фактори впливають на зарплати у приватному та державному секторах економіки.

Що впливає на зарплати у приватному секторі

Дослідники враховували такі фактори, що впливають на розмір заробітних плат у приватному секторі: темпи зростання реальної заробітної плати на ринку; темпи зростання інфляції; зростання продуктивності праці; зміна рівня безробіття; зміна середньої кількості робочих годин на одного працівника; зростання обсягів торгівлі в країні; зміни податкового клину (tax wedge); зміна рівня зайнятості; сила профспілкового руху; індекс координації угод на ринку праці; зміна в тривалості трудових угод; рівень незалежності центрального банку (що впливає на інфляційні очікування); різниця в оплаті праці в державному та приватному секторах економіки.

Існує два механізми, через які заробітна плата у державному секторі може впливати на заробітну плату у приватному.

1. Прямий ефект впливу проявляється через механізм врівноваження рівня оплати праці. Якщо в державному секторі зростають зарплати, то приватний сектор «підтягує» свої зарплати конкуруючи за працівників.
2. Непрямий ефект проявляється через вплив економічних та інституційних факторів на ринку праці (зміна рівня зайнятості, вплив профспілок тощо).

Що впливає на зарплати у державному секторі

У державному секторі на зарплати впливають ті ж фактори, що і у приватному, за винятком середньої кількості робочих годин на одного працівника, незалежності центрального банку та темпів зростання зайнятості в державному секторі. Справа в тому, що кількість годин роботи працівників державного сектору (тривалість робочого дня/тижня) є більш стандартизованою, тому показник тривалості робочого дня/тижня більш актуальний саме для приватного сектору. Крім того, на зарплати в державному секторі впливають фіскальні змінні, такі як збалансованість державного бюджету у відсотках до ВВП та відношення загального державного боргу до ВВП. Також впливають політичні фактори. Наприклад, кількість голосів за ліві партії на парламентських виборах. Втім, вплив політичних факторів відрізняється від країни до країни.

Як змінюються зарплати у приватному секторі

Серед факторів, що визначають розмір зарплат у приватному секторі найвпливовіший – тривалість робочого дня/тижня. Збільшення робочих годин веде до збільшення зарплат.

Інші важливі чинники зростання зарплат у приватному секторі:

• зростання продуктивності праці;
• зростання зайнятості у державному секторі;
• зростання заробітної плати у державному секторі.

Якщо збільшення продуктивності праці – це прямий фактор, то останні два – непрямі. Зростання зайнятості та розміру зарплат у державному секторі є своєрідним демонстраційним ефектом. Це підвищує привабливість державного сектору серед працівників, тому приватний сектор змушений реагувати, збільшуючи свої зарплати.

Очікувано, що зростання безробіття знижує розмір зарплат, оскільки на ринку з’являється надлишок працівників. Підвищення безробіття на 1% знижує темпи зростання номінальних зарплат приватного сектору на 0,3%-0,6%. Зростання продуктивності, навпаки – призводить до зростання зарплат. Крім того, підвищення рівня інфляції на 1 процентний пункт призводить до зростання номінальних зарплат приватного сектору на 0,8%.

Цікаво, що на темпи зростання номінальної зарплати у приватному секторі позитивно впливає чисельність членів профспілок. Зростання впливу і  чисельності профспілок може стимулювати підвищення зарплат у приватному секторі. Зростання незалежності центрального банку, навпаки – стримує темпи зростання номінальних зарплат у приватному секторі.

Як змінюються зарплати у державному секторі

Серед досліджених країн, зарплати у державному секторі також позитивно реагують на зарплати у приватному.

До підвищення державних зарплат також призводить інфляція. Що стосується фіскальних факторів, то покращення збалансованості бюджету збільшує темпи зростання номінальної заробітної плати в державному секторі, тоді як зростання державного боргу до ВВП впливає негативно. Покращення збалансованості бюджету на 1% призводить до збільшення темпів зростання державних номінальних зарплат на 0,1%. Цікаво, що аналіз не виявив впливу політичного фактору (голосування за ліві партії) на зарплатну динаміку.

Отже

Між розмірами зарплат у державному і приватному секторах існує досить тісний зв’язок. Зростання зарплат держслужбовців опосередковано призводить до зростання зарплат працівників приватного сектору. Втім, існує і протилежний зв’язок – держава також може реагувати на зростання зарплат приватного сектору і підвищувати зарплати держслужбовцям. Втім, це стається рідше. Приватний сектор більше і швидше реагує на зростання зарплат у державному секторі, ніж державний – на зростання у приватному. У державному секторі значно важче змінювати зарплати через складні механізми регулювання.