Швидка допомога. Чи справді більше половини українців отримують субсидії?

До 2015 українці платили занижені, неринкові ціни на газ. Після підвищення тарифів людям надали комунальні субсидії – щоб платіжки за комуналку не були надто високими. Чому це не подобається політикам?

depositphotos / VadimDem

Автори:

З 2015 року газ для населення подорожчав від 2 до 9 разів. Реальні доходи людей зростали набагато повільніше. Щоб українці могли платити за комуналку, уряд почав платити субсидії – адресну допомогу сім’ям, які у середньому витрачають на комунальні платежі більше 15% свого доходу. Умови отримання субсидій дуже прості і не забюрократизовані, отже субсидії отримує досить багато українців. Скільки ж їх насправді?

Свого роду комунальні субсидії існували і раніше – причому для всього українського населення. Річ у тім, що ціна на газ для людей була значно нижчою за тарифи для промисловості та нижчою за ринкову ціну – отже, уряду доводилося компенсувати цю різницю (дефіцит Нафтогазу) з держбюджету. Наприклад, 2014 року дефіцит Нафтогазу сягав  6,2% ВВП – величезна сума.

Окрім того, занижені тарифи для домогосподарств створювали можливості для корупції, дозволяючи розподільчим компаніям купувати газ по ціні для населення та продавати його промисловості за ринковою ціною.

Після зрівняння тарифів на газ для населення та промисловості у 2015-2016 рр. та встановлення ринкових цін «Нафтогаз» перестав фінансуватися з бюджету. А всім, хто не може платити великі тарифи, надали субсидії. Це створило підстави для маніпуляцій з боку політиків – мовляв, якщо більшість населення отримує субсидії, які фінансує бюджет, навіщо було піднімати тарифи? Давайте тоді повернемо їх до старого рівня і позбудемося субсидій – ось така логіка деяких політиків.

VoxCheck зібрав найпопулярніші висловлювання на цю тему та перевірив їх.

Скільки людей в Україні отримують субсидії?

Маніпуляція

«У нас уже 70% платників комунальних послуг отримують субсидії.»

Олег Ляшко, (34:27-34:33) 11/02/18

Маніпуляція

«Сколько у нас семей, которые получают субсидию в отопительный сезон? 9 млн по стране. А знаете, сколько было до прихода их к власти? Полтора»

Михайло Добкін, (24:59-25:08) 22/02/2018

В 2017 році субсидії на оплату послуг ЖКГ отримали 8,8 млн домогосподарств (або 59%). Маніпуляція полягає у тому, що у показник 8,8 млн входять всі домогоподарства, які отримували субсидію протягом року – у тому числі ті, хто отримував їх на початку сезону (у жовтні-грудні) та в його кінці (у січні-квітні). На жаль, Держстат рахує тільки кількість призначених субсидій для домогосподарств, а не кількість сімей, які в реальності отримували субсидії. Тобто, за його методологією, якщо ваша родина отримувала субсидію як восени, так і навесні, її порахують двічі.

Скільки ж українських родин насправді отримали субсидію протягом року? Щомісячно рівень субсидіантів коливався від 15% домогосподарств у травні 2017 до 46% у грудні. В опалювальний сезон отримували субсидію 40-45% родин або від 5,9 до 6,7 млн домогосподарств.

Неправда

«Если даже взять, к примеру, что семья состоит из трех человек – это примерно 26 млн из 30 млн. <…> Это значит, что 80% своей страны вы вбили в такое беспросветное рабство, что сказать страшно.»

Вадим Рабінович, (28:07-28:24) 25/03/2018

Вадим Рабинович не вперше наголошує, що в Україні лишилося 30 млн людей замість 42 млн, як рахує Держстат. Це звучить дуже сумнівно, хоча офіційних даних по еміграції з України, на жаль, немає, а дані Держстату – приблизні через відсутність свіжого перепису населення. Проте приблизність не передбачає настільки значної помилки.

За  даними VoxUkraine та Київської школи економіки, за кордоном у певний момент часу може перебувати до 2,5 млн українців – але аж ніяк не 12 млн, як порахував Рабінович. (дивіться матеріал на цю тему за посиланням). Дані про народжуваність та смертність, є точнішими від даних з міграції, оскільки народження та смерть люди фіксують набагато охочіше, ніж переїзд. За цими даними, з 2000 року населення скоротилося на 4,4 млн внаслідок природних причин. Ще приблизно 3 млн людей залишились на окупованих територіях, тому Держстат не дає даних про них.

Щодо 26 млн людей, які отримують субсидії. Якщо рахувати за даними Рабіновича – тобто відштовхуючись від того, що 26 млн людей проживає в сім’ях по 3 особи – то виходить, що субсидії отримують 8,7 млн домогосподарств. Це реальний показник, який ми наводили вище.

Але ми також вже вияснили, що це кількість наданих субсидій протягом року, а не кількість родин, які їх отримали. В березні 2018 року таких сімей було 6,7 млн. За даними Держстату, в таких домогосподарствах проживає близько 15,3 млн українців. Це 36% населення, а не 80%.

Стосовно рабства – в яке уряд нібито вганяє людей за допомогою субсидій. Насправді субсидії допомагають людям сплачувати рахунки. Але, можливо, Рабінович мав на увазі високі тарифи на комуналку, яку мають платити люди. Це так, але іншого шляху до збільшення енергоефективності немає.

Скільки грошей виділяється на субсидії?

Правда

«У бюджеті цього року більше 70 млрд гривень закладено на субсидії по комуналці.»

Олег Ляшко, (29:09-29:14) 11/02/2018

В бюджеті 2018 закладено 71 млрд грн на субсидії, крім того, протягом року ця сума може збільшитися, як це було в 2017 році.

Чи доцільно знизити тарифи та не платити субсидії?

Маніпуляція

«Компромисс в том, чтобы снизить коммунальные тарифы в два раза. <…> Нет никакого смысла поднимать тарифы, потом предусматривать в бюджете субсидии, которых не хватает, потом ставить на уши все области. Люди не могут оформить субсидии, при этом перестают платить. Уровень платежей 72%. Какой смысл в том, чтобы поднимать тарифы? Дайте реальный тариф, который по нашим оценкам должен быть, как минимум, в 3 раза ниже, чем сегодня»

Юрій Бойко, 23/02/18 (28:52 – 29:36)

Низькі тарифи на газ та комунальні послуги вже були в Україні. Це призвело до величезного дефіциту Нафтогазу (до 6,2% ВВП), який покривався за рахунок держбюджету, значних можливостей для корупції та марнотратства ресурсів: якщо енергія дешева, у людей немає стимулу її заощаджувати.

Тарифи на комунальні послуги мають бути ринковими. Стосовно природного газу, оскільки Україна покриває частину своїх потреб за рахунок імпорту, ринкові тарифи  мають бути на рівні імпортного паритету – тобто на ринку має бути єдина ціна. Висока ціна газу внутрішнього видобутку дозволяє виробникам інвестувати у розробку родовищ. Внаслідок цього імпорт буде скорочуватись, а коли Україна припинить імпортувати газ, ціни для внутрішніх споживачів мають знизитися.

Скільки коштує видобуток українського газу плюс інвестиції в розробку – на жаль, достовірно не відомо, бо немає відповідного звіту від компанії «Укргазвидобування». Але навряд чи це відомо й пану Бойку – через відсутність публічних даних. Розрахунки собівартості, які він часто наводить у своїх виступах, стосуються «голого» видобутку вже розроблених родовищ, які швидко вичерпуються. Тобто за таких цін відбуватиметься значне скорочення внутрішнього видобутку та зростання імпорту, на ціну якого ми не можемо впливати.

2017 року за субсидіями звернулося 8,2 млн домогосподарств, а призначено їх було 8,8 млн – через те, що частина людей звернулися по них наприкінці 2016 року, але призначено їм було тільки 2017 року.

Рівень оплати комунальних послуг станом на січень 2018 року насправді був навіть менший – 68,4%. Але правильніше дивитися на довший період: рівень оплати за 2017 рік склав 88,1%. Цей показник має істотну сезонність, тому дані зими-весни зазвичай менші за середньорічні.

Може є сенс відмінити субсидії та направити ці гроші на енергоефективність?

Маніпуляція

«Субсидії – це консервація бідності. Замість того, щоб поміняти вікна, двері, поставити нові котельні, замінити теплотраси, і знизити за рахунок енергомодернізації споживання енергоносіїв. <…> Коли зменшують споживання енергоносіїв, як наслідок, зменшується вартість комуналки. Так для цього треба проводитити енергомодернізацію, а не консервувати енергозалежність через субсидії.»

Олег Ляшко, (29:34 – 29:49) (29:54 – 30:05) 11/02/2018

Ми погоджуємось з думкою спікера, що модернізація має зменшити споживання енергоносіїв. Маніпуляція полягає в тому, що модернізація не може бути одномоментною – вона розтягнеться на кілька років. До її завершення оплачувати комунальні послуги все одно потрібно, і без субсидій для багатьох домогосподарств зараз це складно. По-друге, навіть після модернізації тарифи залишаться високими – просто знизиться обсяг споживання комунальних послуг. Монетизація субсидій, яку розпочав уряд, стимулюватиме споживачів ощадливіше витрачати ресурси, а також інвестувати в енергомодернізацію.

Тому субсидіювання та підвищення енергоефективності мають відбуватися одночасно, і другий процес – точно питання не одного року.

Робота над підвищенням енергоефективності українських домогосподарств потроху триває. З 2014 року діє програма «Теплі кредити», яка дозволяє споживачам комунальних послуг зекономити на заміні котлів та утепленні приміщень. 2018-го нарешті має запрацювати Фонд енергоефективності (1,6 млрд грн) плюс уже існує відповідна програма з держбюджету (400 млн). Також Кабмін розраховує 2018 року залучити на енергомодернізацію ще 800 млн грн від міжнародних донорів.

Хто може отримати субсидію? Тільки бідні?

Маніпуляція

«Подивіться, хто отримує субсидії? <…> 7 млн домогосподарств помножити на кількість людей.  Скільки це мільйонів людей не можуть забезпечити базові потреби?»

Анатолій Гриценко, 20/03/2018 (33:42-33:44) (33:47-33:53)

Ми вже писали вище, скільки домогосподарств насправді отримує субсидії – від 5,9 млн до 6,7 млн.

Субсидію отримують ті, у кого витрати на комунальні послуги у середньому більше 15% від щомісячного доходу. Наприклад, якщо людина заробляє 10 тис грн на місяць, але її витрати на комунальні послуги вищі за 1500 грн, вона може отримати на субсидію – так само, як і той, хто має дохід 50 тис грн та платить за комуналку більше 7,5 тис грн. Прямих обмежень за доходом немає. Однак субсидії не отримують ті, хто зробив покупку на понад 50 тис. грн.

Крім того з 1 травня 2018 року субсидію не зможе отримувати той, хто придбав нову автівку (якщо їй менше 5 років з дати випуску) або якщо площа квартири перевищує 120 м2, а будинку – 200 м2.

Чи правда, що субсидії зменшують?

Маніпуляція

«С 1 мая в Украине начали действовать новые правила начисления субсидий. Власти снова пошли на поводу у МВФ и сократили украинцам социальные нормы потребления тепло-, электроэнергии и газа.»

Вадим Рабінович, 02/05/2018

У Меморандумі з МВФ немає вимоги скоротити соціальні норми. Натомість уряд намагається зробити субсидії більш адресними – щоб їх отримували ті, хто справді цього потребує. По-друге, уряд буде коригувати соціальні нормативи у непікові місяці опалювального сезону.

Чому зараз нормативи зменшили?  2017 року до Держбюджету повернули значну суму невикористаних за субсидіями коштів. Це сталося через те, що нормативи були завищені і не завжди відповідали реальним потребам населення. Зараз дії Уряду спрямовані на те, щоб соціальні норми відповідали дійсності.  

Про нову програму субсидій

Неправда

«…теперь семья, которая получала субсидию на коммуналку, но экономила и потребляла меньше нормы, остатки на своих счетах потеряет. То есть даже если вам удалось каким-то образом заплатить за услуги ЖКХ наперед, чтобы потом меньше платить, то эту переплату у вас просто заберут!»

Вадим Рабінович, 02/05/2018

Домогосподарство нічого не втрачає – бо немає ніяких «субсидіальних» рахунків. Родина просто отримує компенсацію за те, що спожила – і якщо вона економила і споживала навіть менше нормативу, то це гарно для держави. Але це не живі гроші і не рахунки, якими домогосподарство може розпоряджатися.

Якщо ж сім’я сплатила більше, ніж було потрібно, то ці гроші вона не втрачає. Зазвичай комунальники зараховують таку переплату на майбутні періоди. Але це геть не стосується субсидій.

Маніпуляція

«Еще одно “гениальное” нововведение – заберут субсидии у должников по ЖКХ. Согласно данным Госстата, общий долг украинцев за коммуналку в марте 2018 вырос на 2 млрд и составляет уже 38,5 млрд грн. Забирая субсидии у людей, которые и так не имеют возможности заплатить, правительство вгоняет народ в еще большие долги, в полную нищету!»

Вадим Рабінович, 02/05/2018

Рабінович наводить правильну статистику. Наприкінці березня 2018 року борг населення за послуги ЖКГ був 38,62 млрд грн. Це на 1,8 більше, ніж за лютий 2018 року.

Але решта з його висловлювання геть неправильна. Вже рік субсидії не призначають тим, хто має борг за період більше ніж 2 місяці. Тобто субсидії не забирають, а просто не призначають. Натомість, якщо споживач погасить заборгованість, субсидію на наступний період відновлять.

Маніпуляція

«И если раньше субсидии предоставлялись с учетом дохода семьи за календарный год, то теперь будет учитываться доход за 4 квартала. Таким образом Кабмин хочет отсечь тех, кто получает новую повышенную “минималку”.»

Вадим Рабінович, 02/05/2018

Насправді нічого не змінюється. Навіть при врахуванні доходу за останні 4 квартали, а не попередній календарний рік, якщо родина буде сплачувати за комуналку у середньому більше 15% свого доходу – вона зможе претендувати на субсидії.

VoxCheck — це незалежний фактчек-проект, який фінансується міжнародними донорськими організаціями (National Endowment for Democracy, PACT та ін.), а також за кошти сотень українських доброчинців.

З березня 2018 року VoxCheсk є підписантом Кодексу етики Міжнародної мережі фактчекерів інституту Poynter.

Хочете, щоб VoxCheck перевірив політика? Напишіть нам!

VoxUkraine — унікальний контент, який варто читати. Підписуйтесь на нашу e-mail розсилку, читайте нас в Facebook і Twitter, дивіться актуальні відео на YouTube.

Ми віримо, що слова мають силу, а ідеї – визначний вплив. VoxUkraine об’єднує найкращих економістів та допомагає їм доносити ідеї до десятків тисяч співвітчизників. Контент VoxUkraine безкоштовний (і завжди буде безкоштовним), ми не продаємо рекламу та не займаємось лобізмом. Щоб проводити більше досліджень, створювати нові впливові проекти та публікувати багато якісних статей, нам потрібні розумні люди і гроші. Люди є! Підтримай VoxUkraine. Разом ми зробимо більше!


Застереження

Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний