«Скляна стеля» у Верховній Раді

Представництво жінок та чоловіків у парламенті України та їхній вплив на ухвалення рішень

depositphotos / vvoennyy

Автор:

Нинішній склад парламенту має рекордну для України кількість жінок серед народних депутатів України. Проте чи є це справжнім досягненням? Порівняльні дані з іншими країнами демонструють, що кількість жінок у Верховній Раді залишається  відносно невеликою. Відповідно, їх мало серед членів комітетів та керівництва парламенту. У керівництві Апарату Верховної Ради України жінок також дуже мало. 

Відповідно до Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» одним з основних напрямів державної політики у сфері ґендерної рівності є забезпечення рівної участі жінок і чоловіків в ухваленні суспільно важливих рішень. 

В українському законодавстві немає обмежуючих норм, які б могли завадити жінкам чи чоловікам реалізувати себе у політиці. Проте оцінюючи кількість жінок на керівних посадах державної служби, у складі Кабінету Міністрів України та серед депутатського корпусу, ми можемо спостерігати їх нерівномірне представлення порівняно з чоловіками. 

Нинішнє скликання Верховної Ради України має рекордний рівень представництва жінок серед депутатського корпусу — близько 12% (49 із 423). Проте це лише на 2 відсотки більше, ніж у парламенті минулого скликання, де було 46 жінок із 450 депутатів або 10%. І це  навряд чи можна сприймати як великий крок до ґендерної рівності. Серед 49 депутатів-жінок, які зараз є у парламенті, лише 4 були обрані за мажоритарною системою. 

12% жінок – багато це чи мало? Поглянемо на міжнародну статистику. Згідно зі звітом «Women in parliament in 2017: The year in review», станом на січень 2018 року частка жінок у парламентах Європи в середньому становить 27%, а світу 23%. Частка жінок у Верховній раді сьогодні  подібна до середніх показників по Європі та світу приблизно 20 річної давнини (див рис 1).

Рис 1. Порівняння представлення жінок у парламентах України, Європи та світового рівня

Джерело: згідно зі звітом «Women in parliament in 2017: The year in review» та інформацією з офіційного сайту ВРУ

У комітетах ВР жінки представлені нерівномірно

Відповідно до даних офіційного сайту Верховної Ради України на 23.03.2019, із 27 комітетів у сімох взагалі немає жінок. Причому два із цих семи комітетів є одними з найбільших за кількістю членів — Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин (30 осіб) та Комітет з питань бюджету (29 осіб). Втім, жінка очолює найбільший за кількістю осіб комітет: Комітет з питань податкової та митної політики, у якому працюють 32 особи. 

Всього жінки очолюють 5 із 27 комітетів. Серед них три комітети з найбільшою кількістю жінок – з питань охорони здоров’я (6 із 14 його членів жінки), з європейської інтеграції (5 жінок із 9 членів) та закордонних справ (4 жінки з 10 членів).

Комітет Кількість жінок/кількісний склад
Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин 0/30
Комітет з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства( 1/13
Комітет з питань бюджету 0/29
Комітет з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування 3/17
Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи 0/13
Комітет Верховної Ради України з питань економічної політики 2/16
Комітет Верховної Ради України з питань європейської інтеграції 5/9
Комітет Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності 0/21
Комітет Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції 1/24
Комітет Верховної Ради України у закордонних справах 4/10
Комітет Верховної Ради України з питань інформатизації та зв’язку 1/8
Комітет Верховної Ради України з питань культури і духовності 2/7
Комітет Верховної Ради України з питань науки і освіти 1/7
Комітет Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони 1/17
Комітет Верховної Ради України з питань охорони здоров’я 6/14
Комітет Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки 3/20
Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики 3/32
Комітет Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин 2/9
Комітет Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя  2/31
Комітет Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва 1/10
Комітет Верховної Ради України з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради України 1/10
Комітет Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики 3/13
Комітет Верховної Ради України з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму 1/8
Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення 2/6
Комітет Верховної Ради України у справах ветеранів та осіб з інвалідністю 0/7
Комітет Верховної Ради України з питань транспорту 0/20
Комітет Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності 0/12

Жінок дуже мало й в апараті ВР

Здійснюючи моніторинг представлення жінок та чоловіків у парламенті, ми маємо звертати увагу не тільки на депутатський корпус, але й на працівників Апарату Верховної Ради України, які є державними службовцями та працюють у парламенті постійно, незалежно від результатів виборів. 

Працівники апарату керуються Законом України «Про державну службу», в якому (ст.4) закріплено «забезпечення рівного доступу до державної служби – заборона всіх форм та проявів дискримінації, відсутність необґрунтованих обмежень або надання необґрунтованих переваг певним категоріям громадян під час вступу на державну службу та її проходження».

У відповідь на наш запит в Апараті Верховної Ради нам відповіли, що ґендерні квоти під час призначення на посади не передбачені, а загальна кількість працівників Апарату станом на 17 грудня 2018 року — 1020 осіб,  з яких 337 чоловіки та 683 – жінки. Керівні посади обіймають 264 працівники, з яких 125 – чоловіки, 139 – жінки» (відповідь на запит див. у Додатку).

З цих даних може скластися враження, що серед працівників Апарату Верховної Ради України не тільки доволі збалансовано представлені обидві статі, але й зберігається рівність на керівних посадах.

Проте моніторинг офіційного сайту Верховної Ради України показує дещо іншу картину. 

Керівник Апарату ВРУ, два його перші заступники та три заступники – чоловіки. Також чоловіки очолюють 13 підрозділів Апарату ВР, серед яких переважно головні управління.

Жінки очолюють 6 підрозділів, серед яких секретаріати керівництва Верховної Ради України, прес-служба, відділ з питань звернень громадян та контролю Апарату ВРУ.

В секретаріатах парламентських комітетів ситуація з гендерною рівністю ліпша, ніж у самих комітетах – серед очільників секретаріатів 13 жінок та 16 чоловіків. 

Рекомендації

Цілями сталого розвитку, які були затверджені ООН, передбачено закріплення ґендерної рівності, розширення прав і можливостей усіх жінок та дівчаток. Серед вимог до цілей ґендерної рівності наголошено необхідність забезпечити всебічну і реальну участь жінок і рівні для них можливості для лідерства на всіх рівнях прийняття рішень у політичному, економічному та суспільному житті. Тобто зменшення різниці між представниками двох статей в усіх сферах є загальновизнаним трендом розвитку людства.

Національною доповіддю «Цілі Сталого Розвитку: Україна», передбачено “забезпечити рівні можливості представництва на вищих рівнях прийняття рішень у політичному та суспільному житті”. Одним із індикаторів цього завдання є “Частка жінок серед депутатів ВРУ, %”. В 2020 році цей показник має становити 30%.  

Для досягнення цього показника необхідно звернути увагу на такі законодавчі ініціативи: 

  • Проект Виборчого кодексу України №3112-1, яким передбачено: «При формуванні загальнодержавного та регіональних виборчих списків кандидатів у депутати партія повинна забезпечити присутність у кожній п’ятірці (місцях з першого по п’яте, з шостого по десяте і т.д.) кожного виборчого списку як чоловіків, так і жінок (не менше двох кандидатів кожної статі)». Ухвалення цього законопроекту в цілому дозволить суттєво збільшити представництво жінок та чоловіків у парламенті вже наступного скликання. 
  • Законопроект №1456, яким запропонована квота у 30% для виборчого списку партії, а також санкції за недотримання квоти — відмова у реєстрації списку партії. 
  • З метою забезпечення рівних прав та можливостей чоловіків та жінок при формуванні складу  Комітетів Верховної Ради України наприкінці 2017 року було зареєстровано законопроекти № 7283 та № 7284. Проте станом на березень 2019 року, ці законопроекти навіть не були розглянуті у першому читанні. 

Ухвалення цих законопроектів може стати ефективним інструментом вибудови рівних можливостей представлення жінок та чоловіків у парламенті, починаючи від формування загального складу депутатського корпусу і закінчуючи розподіленням посад у комітетах. Квоти не є єдиним шляхом підвищення кількості жінок у парламенті, проте їх відсутність може зберегти низьке представлення жінок, що негативно вплине на врахування їхніх потреб під час ухвалення суспільно важливих рішень.   

За даними ГО «Жінки волі», у новому парламенті ми зможемо очікувати на 16% жінок-депутаток від загального складу, що все одно буде вдвічі менше, ніж передбачено Цілями Сталого Розвитку.

VoxUkraine — унікальний контент, який варто читати. Підписуйтесь на нашу e-mail розсилку, читайте нас в Facebook і Twitter, дивіться актуальні відео на YouTube.

Ми віримо, що слова мають силу, а ідеї – визначний вплив. VoxUkraine об’єднує найкращих економістів та допомагає їм доносити ідеї до десятків тисяч співвітчизників. Контент VoxUkraine безкоштовний (і завжди буде безкоштовним), ми не продаємо рекламу та не займаємось лобізмом. Щоб проводити більше досліджень, створювати нові впливові проекти та публікувати багато якісних статей, нам потрібні розумні люди і гроші. Люди є! Підтримай VoxUkraine. Разом ми зробимо більше!


Застереження

Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний