Священна тварина. Куди в Україні поділися корови? Фактчек

Велика рогата худоба – одна з топ-тем української політики. Про знищення поголів’я корів та молочного господарства кажуть так часто, що VoxCheck не міг залишитися осторонь. Спеціальний «молочний» випуск!

ukrainian cow

depositphotos / tepic

Автори:

«Україна – сільськогосподарська країна». Цю тезу в суспільстві активно просувають українські політики. Справа не лише у тому, що на сільське господарство припадає 12,6% ВВП (порівняно з розвиненими країнами – це досить багато). Річ у тім, що близько третини людей (13 млн) проживають у сільській місцевості. А це величезна частка електорату – з яким охоче працюють українські політики.

Теми варіюються від пропозиції залишити мораторій на землю с/г призначення до вимоги надати фермерам більші дотації. Але серед серйозних заяв та коментарів трапляються такі, що складно сприймати всерйоз – про непросту долю українських корів.

Якщо послухати політиків, то наші годувальниці ледь не на межі вимирання, а Україна втрачає величезні обсяги молока та худоби. Серед причин називають і Угоду про асоціацію з ЄС, і розповсюдження пальмової олії, і вимоги МВФ. Нижче – розбір цих міфів.

Хто заборонив селянам продавати молоко?

З 1 липня змінюються державні стандарти для молока: тепер замість чотирьох сортів молока буде три (детальніше – дивіться у фактчеку нижче). Зі стандартів прибрали другий сорт – який переважно продавали селяни. Політики з цього приводу здійняли галас. Одним із найбільш активних був Вадим Рабінович, депутат від Опоблоку та лідер партії «За життя».

Неправда

«Что это за партнёр у нас такой (то есть МВФ), странный, финансовый, который нас сегодня с первого числа (января 2018 – ред.) заставил не пить свое молоко, убить своих коров. Вы знаете о том, что мы должны по законам теперь не покупать сельское молоко?…»

Вадим Рабінович, 16/01/18 (5:13-5:26)

Схоже, що політик переплутав МВФ з ЄС, бо саме Угода про Асоціацію з ЄС містить вимогу про підвищення стандартів якості молока. МВФ тут ні до чого. Тепер молоко ділиться на три сорти – екстра, вищий і перший, другого немає. Таким чином висуваються вищі вимоги до молока як сировини – для споживачів це явне покращення. Це також має поглибити переробку з метою подальшого експорту до ЄС – раніше продукція з молока невідповідної якості не допускалась для споживання людьми в ЄС.

Але селянам та фермерам, звісно, доведеться підвищити якість своєї продукції – а саме, запровадити новіші технології забору молока. Фермерам у цьому можуть допомогти дотації і програми від уряду. А от селяни, які часто навіть не є ФОПами, справді можуть втратити можливість продавати молоко на заводи. Додамо, що за даними ЄБРР, 60% молока, яке надходить на молокозаводи, вироблено промисловим способом – тобто на молочних фермах, а не домогосподарствами.

Маніпуляція

«Люди масово вирізають худобу, здають на м’ясо, продають, тому що вони не можуть витримати в сьогоднішніх умовах конкуренції з великими фермами. А насправді і уряд сьогодні, підписавши Угоду про асоціацію, прирівняв це молоко, яке виробляють такі господарства, до молока другого сорту»

Юрій Бойко, 11/04/2018  (0:18-0:45)

Нові санітарні стандарти запроваджуються не для того, щоб «люди масово вирізали худобу», а для того, щоб підвищити якість молока, яке виробляє Україна. Виробники, які будуть дотримуватися стандартів якості, зможуть без перешкод здавати молоко переробникам. До того ж молоко від селян і раніше переважно було другосортним – тобто Асоціація з ЄС не змінила якість такого молока.

До речі, домогосподарства реалізують свої товари не лише напряму заводам. Селяни часто продають молоко на ринках. Але тут на них теж чекають зміни (див. ст 36 відповідного закону). Із вересня 2020 року необхідно буде проходити лабораторний ветеринарний контроль, який має бути на тому ж ринку. А з 2025 року і м’ясні продукти, отримані в результаті забою не на бійні, можна буде продавати лише на ринках в межах 50 кілометрів від місця забою або в області, де він був здійснений.

Маніпуляція

«Влада сьогодні забороняє купувати із приватних сільських дворів молоко і м’ясо, натомість Україна поставила рекорд за 5 років по імпорту м’ясної продукції.»

Олег Ляшко, 19/04/2018

Як ми вже писали – молоко селяни зможуть і далі продавати, якщо дотримуватимуться кращих стандартів якості забору молока. А по м’ясу вимоги не змінюються.

Щодо імпорту м’ясної продукції, то Ляшко маніпулює даними. 2017 року Україна імпортувала 130 тис. т такої продукції. Це рекорд за останні чотири роки (а не п’ять, як він каже). Однак це набагато менше, ніж 2013 (275 тис. т.).  До того ж політик «забуває» згадати, що експорт м’ясної продукції майже втричі перевищує імпорт – тобто країна є нетто-експортером цієї продукції, і там зростання не просто значне, а дійсно є рекордні обсяги за 5 років.

Скільки в Україні лишилося корів?

Маніпуляція

«Скоро наші діти корову бачитимуть лише у музеї поряд із динозавром чи в підручниках із природознавства – у результаті тієї політики, яку проводить нинішня влада. Поголів’я скота – менше 2-х мільйонів!»

Олег Ляшко, 17/05/2018 (0:24-0:39)

Скорочення поголів’я корів справді відбувається – але вже дуже давно. З 1990 року поголів’я корів скоротилося з 8,4 до 2 млн. Загальна кількість великої рогатої худоби також знижується – з 24,6 млн у 1990 році до 4 млн минулого року.

На зменшення поголів’я впливає багато факторів. У першу чергу – низька ціна на прийом молока у домогосподарств, що робить утримання корови економічно невигідним.

70% поголів’я корів знаходится у власності населення, часто – у людей похилого віку, яким важко утримувати корів. До того ж і кількість населення в Україні знижується, а середній вік – зростає, що теж не сприяє нарощуванню поголів’я у домогосподарствах.

Ще однією з причин називають зменшення інвестицій у галузь тваринництва в зв’язку з вищою рентабельністю товарного зерна та олійних культур. Наприклад в 2016 році  рентабельність зерна складала 37,8%, ВРХ (-)24,8%, свинини (-) 4,5%.

Неправда

«Нормальні українці по півроку м’яса не бачать, не їдять, тому що в них немає ні на м’ясо, ні на масло, ні на інші продукти харчування. Ті, хто ховають статки в офшорах, отакенними ложками ікру чорну і красну жруть, і вранці, в обід і вечором, українці м’яса не бачать, дітей немає чим годувати.»

Олег Ляшко, 11/05/2016

На жаль, інформацію про «ікру отакенними ложками» перевірити неможливо.

Щодо споживання м’яса та масла, за даними Держстату, у 2017 році українці, що входять до 10% з найнижчими доходами, споживали в середньому 2,7 кг м’яса чи м’ясопродуктів у перерахунку на м’ясо та 0,3 кг масла на особу на місяць. Споживання м’яса та м’ясопродуктів найбіднішими 10% домогосподарств приблизно вдвічі менше за споживання найбагатшими. В Україні дійсно існує сильна диференціація населення за доходами, проте голоду в країні нема, й навіть найбідніші мають можливість споживати м’ясо та масло.

Який зв’язок між молоком та пальмовою олією?

«Ворогом» селян, на думку Олега Ляшка є не лише влада, а й пальмова олія. Представники Радикальної партії навіть розробили законопроект про заборону пальмової олії, який Верховна Рада вже прийняла в першому читанні.

Парламентарі пропонують заборонити використання пальмової олії у виробництві харчових продуктів, молока та молочних продуктів.

Маніпуляція

«Минулого року в Україну завезли більше 200 тисяч тонн пальмової олії. Чому везуть цю олію? Тому що вона в багато разів дешевша, ніж молоко. Але вона (пальмова олія – ред.) надзвичайно шкідлива»

Олег Ляшко, 16/04/2018 (0:13-0:27)

2017 року Україна справді імпортувала 213 тис. тон пальмової олії (код 1511). Пальмова олія насправді дорожча за молоко, але порівнювати ці продукти в будь-якому випадку некоректно – вони не замінники одне одного. Хоча, за даними Agravery, рослинні жири іноді додають до молочних продуктів (конкретно – до вершкового масла), причому часто не позначаючи це на упаковках, що є прямим порушенням законодавства.

Але маніпуляція полягає у тому, що

  • пальмова олія використовується не лише в молочній галузі, а в першу чергу – в кондитерській;
  • вона не шкідливіша, ніж інші види олій, і відповідає міжнародним стандартам. Зокрема, за даними Agravery, пальмова олія містить багато вітаміну Е, бета-каротину, антиоксидантів; не містить трансжирів та холестирину. Більш детально читайте у цій статті.

VoxCheck — це незалежний фактчек-проект, який фінансується міжнародними донорськими організаціями (National Endowment for Democracy, PACT та ін.), а також за кошти сотень українських доброчинців.

З березня 2018 року VoxCheсk є підписантом Кодексу етики Міжнародної мережі фактчекерів інституту Poynter.

Хочете, щоб VoxCheck перевірив політика? Напишіть нам!

VoxUkraine — унікальний контент, який варто читати. Підписуйтесь на нашу e-mail розсилку, читайте нас в Facebook і Twitter, дивіться актуальні відео на YouTube.

Ми віримо, що слова мають силу, а ідеї – визначний вплив. VoxUkraine об’єднує найкращих економістів та допомагає їм доносити ідеї до десятків тисяч співвітчизників. Контент VoxUkraine безкоштовний (і завжди буде безкоштовним), ми не продаємо рекламу та не займаємось лобізмом. Щоб проводити більше досліджень, створювати нові впливові проекти та публікувати багато якісних статей, нам потрібні розумні люди і гроші. Люди є! Підтримай VoxUkraine. Разом ми зробимо більше!


Застереження

Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний