Ті руки нічого не крали. Що колишня учасниця націоналізації ПриватБанку розповіла про банк

П’ять фактів про ПриватБанк з інтерв’ю Вікторії Страхової. Що з них правда?

youtube.com / BIHUS info

Автор:

Юрист та експерт Вікторія Страхова колись працювала на боці держави: спочатку проектною менеджеркою реформ фінансового сектору, в 2016 році брала участь у націоналізації ПриватБанку, а згодом стала корпоративним секретарем вже державного ПриватБанку.

Сьогодні вона входить до команди Володимира Зеленського, відповідає за банківський сектор. В інтерв’ю програмі «Он воно як» Страхова заявила, що Коломойський не крав гроші з ПриватБанку, та запропонувала провести взаємозалік між урядом та олігархом. Це викликало неабиякий резонанс у медіа.

VoxCheck не прокуратура і не суд, і робити висновки стосовно чиєїсь відповідальності перед законом не має права. Але перевірити деякі твердження Страхової на правдивість за публічно доступною інформацією ми змогли.

Коли МВФ заговорив про націоналізацію ПриватБанка «вголос»?

Націоналізація ПриватБанку відбулася у грудні 2016 року. Страхова стверджує, що націоналізація стала розв’язанням «проблеми ПриватБанку», яка полягала в особистості Коломойського, його непередбачуваності. «Він лякає усіх, особливо зовнішніх партнерів», – сказала Страхова. Далі – пряма мова.

НЕПРАВДА

Саме тому, якщо ви гарно прочитаєте всі документи МВФ, то перша мова про націоналізацію ПриватБанка, вона була ще в меморандумах 2015-го, на початку року.

4:44 – 4:57

НЕПРАВДА

Якщо спочатку вони (норми Меморандуму між Україною та МВФ – ред.) передбачали розмиття долі поточних власників, то вже фінальний меморандум на 2016 рік – повністю вихід поточних акціонерів зі складу ПриватБанку.

7:57 – 8:09

Можливо, Страхова має на увазі якісь внутрішні документи МВФ (але при цьому каже про меморандуми з Україною, які є публічними). В Меморандумі від липня 2015 року йдеться про стабілізацію банківської системи, слів «націоналізація» чи «ПриватБанк» чи евфемізмів на кшталт «системний банк» там немає взагалі. Також не існує меморандуму за початок 2015 року, а є лише березневий запит України на співпрацю, де не згадується навіть «великий системний банк».

Вперше про націоналізацію пишуть у Меморандумі за вересень 2016 року – в ньому і прописують, що робити в разі націоналізації «великого банку». В документі не згадується назва «ПриватБанк», а йдеться про певний системний банк. Проте, зрозуміло, що мова про ПриватБанк: станом на 2016, НБУ визначив в Україні три системні банки, і єдиним недержавним на той момент був Приват.

Зокрема, в меморандумі 2016 року сказано:

В разі націоналізації банку найняти широковідому визнану міжнародну компанію, щоб керувати даним банком і перетворити його на привабливий комерційний проект у майбутньому. Крім того, не пізніше, ніж через 90 днів з часу введення до банку тимчасової адміністрації, Міністерство фінансів складе та опублікує «Меморандум про взаєморозуміння» з даним банком у терміни, описані в пункті 17 цього Меморандуму. (12 сторінка, пункт 13.b)

Тобто про розмиття частки власників у меморандумах України з МВФ також ніколи не йшлося.

Чи могло знецінення гривні привести до значного скорочення резервів ПриватБанка?

МАНІПУЛЯЦІЯ

Знецінення національної валюти, знецінення самих активів в Україні, воно призводило до того, що недостатньо зарезервованими були кредити

5:14 – 5:25

Девальвація гривні справді могла дещо вплинути на капіталізацію банка. Якщо застава за кредитом до девальвації коштувала 8 тис. грн або ж $1 тис. за курсом, то після девальвації ці 8 тис. грн перетворювалися на $300.  Виходить, в такій ситуації банк має збільшувати резерви під такий кредит, адже він не повністю забезпечений заставою. Та й невідомо, чи в період кризи взагалі можна буде продати заставу, якщо раптом боржник припинить виплачувати борги, а банк повинен буд забрати заставу через суд.

Отже, це цілком реальна історія, від якої постраждали більшість банків в Україні, які згодом так само, як і ПриватБанк, потребували збільшення капіталу. Та в матеріалах розслідування агенції Kroll, частково опублікованих на сайті Національного банку, йдеться, що застави ПриватБанку за кредитами пов’язаним з акціонером особам взагалі нічого не коштували. Тобто проблема була не в тому, що застави здешевшали, а в тому, що вони існували лише на папері. Наприклад, такими заставами могли бути гроші, які уже раніше видавалися ПриватБанком за іншими кредитами. Або ж замість цілісного промислового об’єкту заставою була лише нерухомість, без обладнання, а це здешевлювало такий об’єкт у 5-6 разів, розповідали в НБУ.

Цитата з презентації НБУ на основі даних агенції Kroll:

«Для підтримки подальшого кредитування та збільшення його обсягів також залучалося сумнівне та підозріле забезпечення за кредитами, включаючи акції компаній, що не продаються відкрито на міжнародних фондових біржах, або майнові права на товари, що були предметом сумнівних договорів купівлі-продажу, на виконання яких надавалися кредити.

Кредитні кошти, видані одному позичальникові, використовувалися як застава (у вигляді депозиту) для нових кредитів іншим позичальникам».

95% кредитів, йдеться у звіті, ПриватБанк видав пов’язаним особам, і саме за такими кредитами застави були недостатні або неправильно оцінені.

Отже, через знецінення гривні вартість застав дійсно зменшилася б. Але якби у цих кредитів були від початку відповідні застави, то «дірка» у їх забезпеченні була б не такою великою.

Екс-власник ПриватБанку Ігор Коломойський говорив, що це брехня, і на звіт Kroll у них є «свої висновки», а звітність ПриватБанку була завірена міжнародним аудитором PricewaterhouseCooper. Але аудитор ніколи і не перевіряв усі застави банку, це вперше зробив Нацбанк та агенція Kroll. До речі, повного звіту Kroll немає у відкритому доступі через банківську таємницю та величезну кількість імен, прізвищ, номерів рахунків та транзакцій, які згадані у цьому звіті. Але частково звіт потрапив в публічний простір і був використаний, наприклад, у статті організації журналістів-розслідувачів OCCRP «Як олігархи використали кіпрський філіал найбільшого банку України для виводу $5,5 млрд за кордон».

Чи реально було не націоналізовувати ПриватБанк?

БЕЗ ВЕРДИКТУ

Можливо, був (би прийнятним – ред.) варіант спецрежим(у) робити для ПриватБанку, оскільки він в нас такий великий. І не вливати туди 5 млрд (дол. – ред.) державних цінних паперів, які мають вплив на державний борг. Це був один з варіантів (що можна було зробити з ПриватБанком замість націоналізації – ред.).

7:11 – 7:24

Що таке «спецрежим»? Ймовірно Вікторія Страхова має на увазі те, що НБУ не відносить банк до категорії проблемних або неплатоспроможних, якщо банк надає регулятору програму капіталізації та план приведення установи у відповідність із вимогами законодавства про операції з пов’язаними особами.

Разом з тим у Меморандумі з МВФ 2016 року в пункті 15b йдеться про вимогу до банків мати щонайменше 120 млн грн акціонерного капіталу. В цей час у ПриватБанка капітал був від’ємним і сягав «мінус» 713 мільйонів гривень. Схожу проблему на той час мали й інші банки. Через девальвацію гривні та інші фактори багато банків були змушені поступово наростити капітал через власноруч розроблену програму оздоровлення банку. Інший варіант – піти з ринку. ПриватБанк планував розробку такого плану, але врешті решт не зробив цього. Банк також не пішов з ринку. Тому цілком логічно, що він мав бути виведений з ринку самим Нацбанком. Та через те, що банк був значущим для фінансової системи, держава обрала інший варіант: націоналізувати банк, а його кредити реструктуризувати.

Тож сценарій введення спецрежиму для ПриватБанку був дуже малоймовірний. Але оскільки фактчек не оцінює можливих сценаріїв, ми не можемо поставити конкретний вердикт цьому твердженню.

Скільки коштує ПриватБанку судовий процес з Коломойським?

ПРАВДА

Тяганина судова з Коломойським, вона коштує, за оцінками самого ПриватБанку націоналізованого, – Галина Пахачук озвучувала – 1,2 млрд грн на рік на судові витрати.

5:50 – 6:03

Дійсно, заступниця голови правління ПриватБанку Галина Пахачук в інтерв’ю виданню Ліга в листопаді 2018 року зазначала, що судові витрати банку сягають 1,2 млрд грн на рік. Це разом з послугами юридичних компаній, зокрема і тих, що представляють установу в іноземних судах. Щоправда, як зазначила Пахачук, сума стосується всіх понад півтисячі справ проти колишніх власників, а не тільки Ігоря Коломойського. Але більшість цих власників тим чи іншим чином пов’язані з Коломойським або групою Приват, тому вердикт – правда.

Скільки, за даними Лондонського суду, Коломойський повернув ПриватБанку?

НЕПРАВДА

«Вони (Лондонський суд – ред.) сказали, що всі гроші, які виводилися в 2014 році, вони повернулися»

У рішенні Високого суду Англії і Уельсу, де розглядали справу ПриватБанку постановили, що частина коштів до України повернулася. У висновку суду йдеться, що з $5,5 млрд не повернули $1,9 млрд. Про це свідчить те, повідомляють в параграфі 31 (а до того в частині «Particulars»), що ці кошти неодноразово курсували між українськими позичальниками та рахунками в Англії та на Британських Віргінських островах у 2013-2014 роках. 

VoxUkraine — унікальний контент, який варто читати. Підписуйтесь на нашу e-mail розсилку, читайте нас в Facebook і Twitter, дивіться актуальні відео на YouTube.

Ми віримо, що слова мають силу, а ідеї – визначний вплив. VoxUkraine об’єднує найкращих економістів та допомагає їм доносити ідеї до десятків тисяч співвітчизників. Контент VoxUkraine безкоштовний (і завжди буде безкоштовним), ми не продаємо рекламу та не займаємось лобізмом. Щоб проводити більше досліджень, створювати нові впливові проекти та публікувати багато якісних статей, нам потрібні розумні люди і гроші. Люди є! Підтримай VoxUkraine. Разом ми зробимо більше!


Застереження

Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний