Тільки Повна Лібералізація Валютної Системи Врятує Гривню

Причини для теперішнього невтішного стану речей очевидні – порожня державна казна, яка була спустошена в результаті неправомірних дій Януковича та його оточення

Вулична торгівля на тлі зовнішньюї реклами із зображенням банкнот гривні і долара. Фото: Reuters

Автор:

Спостереження за гривнею подібне спостереженню за крахом потягу в сповільненому кадрі. Я спробую проаналізувати цю ситуацію, поки все ще у нас є час, аби не допустити повної катастрофи. Причини для теперішнього невтішного стану речей очевидні – порожня державна казна, яка була спустошена в результаті неправомірних дій Януковича та його оточення, жахливий та неочікуваний удар у спину з боку Росії, незмінні економічні умови.

Спостереження за гривнею подібне спостереженню за крахом потягу в сповільненому кадрі. Так як така ситуація виникла в основному завдяки ситуаціям з втручанням людського фактору, в ретроспективі завжди зрозуміло, які рішення варто або не варто приймати, щоб уникнути біди. Я спробую проаналізувати цю ситуацію, поки все ще у нас є час, аби не допустити повної катастрофи. Впродовж майже десяти років я працював трейдером в компаниях «JP Морган» та «Deutsche Bank» і досліджував поведінку центрального банку впродовж криз з того часу, як вивчав курс з економіки в НьюЙоркському університеті – тому в цій статті висловлена точка зору як експерта, так і безпосереднього учасника ринку.

Причини для теперішнього невтішного стану речей очевидні – порожня державна казна, яка була спустошена в результаті неправомірних дій Януковича та його оточення, жахливий та неочікуваний удар у спину з боку Росії, незмінні економічні умови. Незважаючи на це, все ще здається, що можна було не припуститись деяких очевидних помилок на валютному ринку. Я перерахую деякі з них.

Періодичне «загравання» з валютним регулюванням та різноманітні адміністративні заходи – обмеження продажу валюти для населення, внески до ПФ при купівлі-продажу іноземної валюти, вимушені продажі доходів від експорту – все це призводить до створення чорного ринку валюти і до подальшої девальвації гривні. Було зрозуміло, що МВФ вимагатиме режиму вільно плаваючого валютного курсу в якості умови надання фінансової допомоги, але це рішення максимально відкладалось до останнього моменту, і згодом така ситуація призвела до того, що на міжбанку за один долар просили 25 грн. Поки що, без надійного плану заходів та засобів захисту для них, проблема не вирішилась. НБУ відразу запанікував і знову почав говорити про подальші, але поки що невизначені, адміністративні заходи та обмеження на ринку конвертації валют.

Якщо хтось і хотів послати сигнал інвесторам “тримайтесь подалі від гривні”, то це їм цілком і повністю вдалося зробити.

Ще одним хибним рішенням, якого можна було б уникнути, на мій погляд, стало проведення санації банківського сектору, без вирішення проблем на валютному ринку в першу чергу. Так, значна частина банків України, ймовірно, є неплатоспроможними, такими ж вони були і до приходу нового уряду до влади. Тим не менш, доведення їх до банкрутства на нинішньому етапі додало певні зобов’язання до балансу держави, і лягло додатковим тягарем на функціонуючі банки. На мій погляд, банківські установи варто тримати на короткому повідку, аби зарадити виведенню активів, а проведення повномасштабної санації можливе тільки тоді, як гривня укріпиться і стабілізується – тим часом, варто тимчасово дещо послабити різні регулюючі заходи, щоб дозволити банкам «приборкати» наслідки кризи. Як тільки ситуація стабілізується, тоді і повинен розпочатися повний і безжальний «природній відбір» – але не зараз.

Враховуючи нинішній безлад в країні, чи можливо щось зробити?

В принципі, всі зусилля центрального банку спрямовані на встановлення контролю на валютному ринку і націлені на те, аби завадити населенную та місцевим підприємствам купувати валюту і змусити експортерів продавати – але це безнадійна боротьба. З іншого боку, для залучення міжнародних фінансових потоків було зроблено дуже мало – як для спекулятивних, так для і довгострокових.

Україна, навіть в такому розладі, як зараз, може бути привабливою для інвестицій. Вартість національної валюти впала найбильше в світі, процентні ставки досягли 30% (їх, можливо, доведеться підвищити) – це дуже привабливо для короткострокових гравців. Враховуючи обіцянку про надання величезної міжнародної допомоги та надії на вирішення воєнного конфлікту, люди готові будуть побитися об заклад на українську гривню. Тим не менш, вони повинні бути впевнені, що якщо вони купують гривню сьогодні, вони зможуть її вільно продати на ринку вже завтра, і знову ж такі не застрянуть у «валютній пастці», якщо раптом НБУ прийме якісь нові обмеження на грошові потоки. На жаль, вони отримують прямо протилежні сигнали.

НБУ повинен бути дуже чітким у своїх повідомленнях і назавжди зняти всі обмеження на валютні потоки. На даному етапі йому вже нема чого втрачати, збитки вже заподіяні, а в найгірш можливому розвитку подій – повільна та незупинна девальвація замість швидкого встановлення нової рівноваги. Довіра до НБУ зруйнована. Однак, якщо він стане на шлях лібералізації, я упевнений, що і державні, і приватні західні інститути втрутяться в ситуацію заради стабілізації національної валюти і отримання прибутків після кінцевого підвищення курсу гривні.

Пошук нового эквилибриму призведе до подальших збитків для вітчизняних банків, і саме тут НБУ може прикласти всі свої зусилля, допомагаючи банківському сектору «утриматись на плаву». Крім того, НБУ не може зробити це самотужки – уряд і законодавці повинні втілити необхідні реформи, без них надана допомога або інвестиції будуть марними. Тим не менш, лібералізація валютного режиму є необхідною умовою для короткостроковіх, а пізніше и довгостроковіх інвестиції в економіку – як з боку міжнародних, так і місцевих учасників ринку.

Я твердо вірю, що для збереження гривні ще не все втрачено. В теперішній ситуації бездіяльність може запустити жахливий цикл подальшої вибухової девальвації і гіперінфляції – що здається неможливим сьогодні, але так само як і курс 30 грн за один долар не можливо було уявити шість місяців тому.

Буде дуже важко для НБУ відновити і розвивати довіру ринку – проте, якщо ми хочемо бачити Україну сучасною, європейською державою, іншого шляху немає. Заради цієї мрії дехто віддав не тільки свої заощадження, але і найдорожче – своє життя. Лібералізація – це шлях вперед, зволікання і уникання непопулярних рішень тримає нас в цілковитому безладі, і якщо так і буде продовжуватись надалі, це поза сумнівом приведе нас до катастрофи.


Застереження

Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний