Медичний VoxCheck: Тодуров vs Міністерство охорони здоров’я

Фактчек конфлікту навколо Інституту серця та закупівель ліків для серцево-судинних захворювань МОЗом

SergeyNivens/depositphotos

Автори:

У чиїх словах більше маніпуляцій – відомого кардіохірурга Бориса Тодурова чи представників Мінздоров’я та особисто Уляни Супрун? Фактчек конфлікту навколо Інституту серця та закупівель ліків для серцево-судинних захворювань МОЗом

Скандал за участю генерального директора Інституту серця та відомого кардіохірурга Бориса Тодурова розпочався одразу після новорічних свят. Лікар звинуватив в.о. міністра охорони здоров’я Уляну Супрун у бездіяльності та відсутності ліків в державному Інституті серця, яким керує Тодуров. Інше звинувачення – на адресу заступника міністра Олександра Лінчевського, який, за словами Тодурова, його проігнорував та не дозволив відкрити філії в Донецькій і Луганській областях.

Незабаром МОЗ відповів на звинувачення Тодурова, але цим скандал не закінчився, а увійшов у латентну фазу із періодичними загостреннями. Обидві сторони з початку січня озвучили багато тез, але для перевірки VoxCheck узяв два основні матеріали від Тодурова та МОЗ: перше відеозвернення лікаря до міністерства та читачів Facebook, відповідь МОЗ на його звинувачення, плюс два інтерв’ю сторін – Бориса Тодурова для Української правди та Уляни Супрун для ТСН. VoxCheck перевіряв твердження сторін про закупівлі та поставки ліків, не концентруючись на звинуваченнях Тодурова щодо роботи заступника міністра Лінчевського.

Ми звернулися до обох сторін конфлікту за роз’ясненнями та необхідною для перевірки інформацією, але отримали відповідь лише від МОЗ.

Передісторія

Наявність корупції в державних закупівлях ліків та медичних засобів – загальновідомий факт. Наприклад, звіт Центру протидії корупції про стан медичних закупівель у 2014 році свідчить, що в той рік відбувся значний провал у держзакупівлях ліків через а) економічні чинники (наприклад, зростання цін на імпортні ліки), б) існування старих корупційних схем, а також появу нових за участю МОЗ та місцевих дистриб’юторів (компаній, які проводять тендери на закупівлю ліків за державний кошт). Зокрема, у звіті зазначено, що “наслідком такого провалу була відсутність (у 2014 році – прим. авт) найнеобхідніших життєвих препаратів у багатьох регіонах України”. Наприклад, у 2014-му був значний брак, а то й повна відсутність ліків для хворих на туберкульоз, ВІЛ/СНІД, гепатит та онкохворих. Приблизно тоді ж в Україні виник дефіцит дитячих вакцин, який досі залишається актуальним.

Після затримок, опору багатьох зацікавлених сторін та тривалих політичних дискусій в жовтні 2015-го МОЗ врешті-решт підписало договори з міжнародними організаціями про закупівлю ліків за державний кошт. Це розблокувало закупівлю ліків за 12 державними програмами МОЗ. Але велика частина цих закупівель і поставок до лікарень відбувалися вже в 2016 році. Таким чином, у закупівлях та поставках ліків Україна стала відставати на один рік: наприкінці 2016-го були майже повністю виконані програми 2015 року, а тендери на закупівлю ліків за 2016 рік лише розпочиналися.

Ситуація з програмою для пацієнтів хворих на сердцево-судинні захворювання (ССЗ) була іншою: майже 10 місяців закупівля ліків та виробів медичного призначення була заморожена через відсутність організації-розпорядника закупівель (про це докладніше в першому пункті цієї статті). Лише 27 жовтня 2016-го ці закупівлі було нарешті передано міжнародній організації Crown Agents. На той момент компанія вже відповідала за закупівлі з онкологічної програми.

Динаміку розподілу ліків за програмою ССЗ у 2016 році можна подивитись у відповідних наказах МОЗ (таблиця нижче). У 2015-му МОЗ закупив лікарські засоби та вироби медичного призначення, розподілив їх, а в 2016-му вже здійснювали перерозподіли. (Таймлайн по закупівлі ліків та виробів медичного призначення для ССЗ з 2013 року дивіться тут).

Наказ МОЗ Сума наказу Частка Інституту серця
Про затвердження розподілу медичних виробів для стентування коронарних судин” (від 13.01.2016 № 13) з доповненнями протягом 2016 року 84,4 млн грн 16,1 млн грн
Про затвердження розподілу виробів медичного призначення (від 21 січня 2016 №34) 79,5 млн грн 14,5 млн грн
Про затвердження розподілу виробів медичного призначення для лікування хворих із серцево-судинними та судинно-мозковими захворюваннями (від 17.12.2015 № 870) з доповненнями в 2016 році 52,8 млн грн 6,5 млн грн
Про затвердження розподілу (від 03.12.2015 № 815) із доповненнями протягом 2016 року 19,7 млн грн 4,5 млн грн
Про затвердження розподілу лікарських засобів для лікування хворих із серцево-судинними та судинно-мозковими захворюваннями, закуплених у централізованому порядку за кошти Державного бюджету України на 2015 рік (від 16.11.2015 № 751) із доповненнями в 2016 році 30,8 млн грн 0,4 млн грн
Про затвердження розподілу виробів медичного призначення для лікування хворих із серцево-судинними та судинно-мозковими захворюваннями, закуплених у централізованому порядку за кошти Державного бюджету України на 2015 рік (від 23.11.2015) 7,2 млн грн 0
Сума 271,4 млн грн 42 млн грн

Крім того, в 2016 році МОЗ видав наказ Про перорозподіл закуплених за кошти бюджетів 2012-2013 рр. стент-систем до Інституту серця (№ 892, від 26 серпня 2016 року).

Можливо, впродовж 2016-го були також інші накази МОЗ щодо перерозподілу ліків та медичних виробів по програмі ССЗ, але нам не вдалося знайти їх на сайті міністерства.

Тодуров неодноразово звинувачував чинне керівництво МОЗ у відсутності ліків. Тому одне з питань цього фактчеку – чи всі ліки та медичні засоби, що МОЗ мав купити для Інституту серця, справді були доставлені за адресою (незалежно від того, за гроші бюджету якого року)?

На прохання VoxCheck МОЗ надало скани декількох документів, які підтверджують отримання ліків Інститутом серця в 2016 році. “У зв’язку з великою кількістю видаткових накладних надсилаємо лише незначну частину цих документів”, – написала прес-служба МОЗ у відповідь на запит VoxCheck. У МОЗ повідомили, що у разі необхідності отримання усіх видаткових накладних Інституту серця за 2015-2016 рр. міністерству потрібно більше часу на їх опрацювання.

У наданих сканах – два типи документів. Перший тип: накладні на передачу ліків та медичних виробів Інституту серця в 2016 році. Другий тип – залишки на складі Інституту серця наприкінці 2016 року.

Накладні датуються 25 січня, 24 лютого, 1 березня, 8 квітня, 7 грудня 2016 року та іншими  датами 2016 року. Тобто ліки до Інституту серця надходили. На всіх документах є печатка Інституту серця та підпис відповідальної за прийом товару особи, в тому числі Бориса Тодурова. Ознайомитися з цими сканами можливо за посиланням.

Але все це – ліки, надані за потребою 2015 року, а не 2016-го. В своєму інтерв’ю Українській Правді Борис Тодуров каже, що гострої нестачі ліків в 2014 чи 2015-му не спостерігалася. Справді критична ситуація, за словами Тодурова, виникла наприкінці 2016-го через відсутність відповідних закупівель.

Дізнатись у Інститута серця, чи є на його складі ліки та медматеріали, нам не вдалося: на відміну від інших державних медичних закладів, Інститут не оприлюднює інформацію про свої залишки. Хоча як установа, яка напряму підпорядковується МОЗ України, Інститут має це робити (див. відповідний наказ МОЗ). Наприклад, схожа за спеціалізацією установа Інститут кардіології ім. Стражеска публікує свої залишки ліків. На запит VoxCheck з проханням надати дані по залишках на складі “ІС” Борис Тодуров не відповів.

У той же час, за сканами МОЗ, як на 1 грудня 2016, так і на 1 січня 2017 по окремих позиціях ліків та медвиробів залишки були (хоча повний перелік залишків в “ІС” МОЗ нам також не надав).

Борис Тодуров

“По поводу закупок, о которых я говорил ранее*. Они не состоялись. Несмотря на, мягко говоря, неправдивый ответ Минздрава на официальной странице, что практически все тендеры проведены. Я не знаю про все тендеры, могу сказать что 80%, а то и 90% точно не проведены. Многие миллионы, а то и миллиарды гривен не освоены. Возьмем самый простой пример. Стенты. Они действительно не закуплены. Тендер объявлен, по словам того же Минздрава, только 28 декабря 2016 года. Через международную организацию. О которой поговорим еще позже. Когда мы получим эти стенты?” (Відео-звернення в Facebook 4.01.2017)

*1 січня Тодуров писав у своєму дописі, з якого розпочався скандал навколо Мінздоров’я: “Посмеялся бы вместе с вами, пани Ульяна, если бы не было так грустно. Вы являетесь членами правительства сорокамиллионной Европейской страны – Украины. Безответственность заявлений, непродуманность решений, авантюризм в стратегии развития – вот, что мы видим в последние месяцы работы минздрава. Программа по сердечно-сосудистым заболеваниям предусматривала закупку на 364 млн грн скоропомощных расходных материалов, которые могли спасти десятки тысяч жизней. Вы не провели эту закупку”.

Дійсно, протягом 2016 року МОЗ не здійснював закупівель в рамках програми ССЗ, а займався розподілом ліків та медичних препаратів, придбаних за кошти 2015 року.

Але маніпуляція полягає в тому, що Міністерство охорони здоров’я і не могло самостійно закупити ліки в 2016-му році за державні кошти 2016-го, на що скаржиться Тодуров. За відповідним розпорядженням КМУ, Міністерство повинно було передати всі такі закупівлі спеціалізованим організаціям, якими, згідно з законом Про публічні закупівлі, можуть бути лише міжнародними. До речі, попередній закон Про держзакупівлі, який втратив чинність 1 серпня 2016-го, мав саме таку вимогу.

Коли Уляна Супрун приступила до виконання обов’язків в.о. міністра охорони здоров’я 1 серпня 2016, підготовка до закупівель ліків для хворих на ССЗ вже розпочалась, була затверджена відповідна номенклатура. Чи була відібрана міжнародна організація на той момент – нам не відомо, але, за словами самої Уляни Супрун, міністерство працювало абияк. З моменту звільнення Олександра Квіташвілі в квітні 2016-го у відомстві змінилось два в.о. міністра охорони здоров’я. Три з чотирьох заступників Супрун були призначені на свої посади 31 серпня 2016, тобто фактично почали працювати з вересня.

Єдине, у чому можливо докоряти Уляні Супрун – це запізніле підписання договору з міжнародною організацією на закупівлі з ССЗ: це відбулось 27 жовтня 2016-го. Розуміючи виклики, перед якими опинилось МОЗ на той момент, дуже складно оцінити, чи могла Супрун та її команда  передати закупівлю ліків для ССЗ раніше.

До речі, сума нездійснених закупівель в рамках програми ССЗ трохи перебільшена. Насправді в 2016 році планували закупівлі на суму 357 млн грн.

За іншими програмами (не ССЗ) закупівлі ліків та медичних виробів тривали протягом 2016 року.

“В 2016 году вообще не было никаких закупок, и поэтому запасов практически нет. На сегодня кроме перчаток и марли, на складах мало что осталось” (Інтерв’ю Українській Правді)

В цій цитаті Борис Тодуров створює враження, що відсутність закупок МОЗ (про яку ми написали в попередньому пункті) означає також відсутність ліків у лікарнях. Що не відповідає дійсності.

За сканами накладних МОЗу, які було надано VoxCheck, Інститут серця неодноразово отримував ліки та медичні вироби від МОЗ впродовж 2016 року – хоча вони були закуплені за кошти 2015-то, тобто заплановані ще рік тому. Наприклад, за витратною накладною від 22 березня 2016 (з печаткою Інституту серця) лікарня отримала 725 стентів двох марок – Constant та Commander. На 1 січня 2017, Інститут серця мав запас у 99 стентів (а саме 84 стенти Constant та 15 стентів Supraflex), а за весь 2016 рік цих стентів було використано 408 штук. Цей перелік залишків не включає стентів Commander.

Як ми писали вище, знайти в публічному просторі повний перелік залишків Інституту серця чи отримати цей документ від закладу нам не вдалося, хоча оприлюднення такої інформації є обов’язковим.

“В год случается 50 тыс. инфарктов. Смертность по разным областям (Украины – прим. ред) от 16 до 20%. То есть умирает практически каждый 6-7. Если больных стентировать, смертность уменьшается вчетверо” (Відео-звернення в Facebook 4.01.2017)

За даними Українського інституту стратегічних досліджень при МОЗ, 2015 році сталося 42,3 тис інфарктів. “Серцево-судинні захворювання є основною причиною смертності в Україні і складають 67,3% у структурі смертності громадян”, – зазначено у звіті Українського інституту стратегічних досліджень при МОЗ. Тобто від ССЗ помирають дві третини людей. А загалом щорічно від ССЗ помирає понад 426  тис. українців.

За даними KSE Data center, які було отримано від Держстату, в минулому році кількість померлих від інфарктів дорівнювала близько 10 тис людей. Це 23,6% від кількості інфарктів. Тобто Тодуров наводить правильну статистику.

На скільки знизиться смертність, якщо хворих стентувати – професійне питання до кардіологів та кардіохірургів, але це справді дієвий метод порятунку життя постраждалих від інфарктів.

“Те закупки которые, были сделаны в 2015 году, мы получили только через год. Это были закупки на миллиарды грн. Это закупки через Crown Agents, которую вы называете международной организацией. На самом деле эта международная компания – частная компания, которая производит закупки” (Відео-звернення в Facebook 4.01.2017)

Те, що була значна затримка з закупівлями ліків за напрямком ССЗ – правда, як ми зазначили вище. За даними МОЗ, закупівля ліків за напрямком ССЗ за кошти 2015 року фізично почалась в листопаді 2015 року, а надходження до Інституту серця – вже з початку 2016 року (одна з видаткових накладних, наданих МОЗом проекту VoxCheck, датується 25 січня). Тобто затримки в один рік між закупівлями ліків та надходженнями за програмою ССЗ не було. Крім того, загальна сума фінансування всієї програми серцево-судинних захворювань в 2015-му була 337 млн грн, а не мільярди гривень, і компанія Crown Agents не займалася цими закупівями.

Щодо суті Crown Agents як компанії – то це справді не громадська організація (що напевно має на увазі Тодуров), а міжнародна компанія, яка належить некомерційному фонду “Crown Agents”.

“Мы сделали имплантацию механического сердца, не взяв у государства ничего” (Відео-звернення в Facebook 4.01.2017)

 

Механічні серця вартістю близько 120 тисяч євро кожне держава справді не фінансувала (ні при першій, ні при другій операціях). Водночас некоректно говорити, що держава не видала жодної копійки на ці операції, оскільки вони робилися в Інституті серця, а цей заклад утримується за державний кошт та підпорядковується МОЗу. Витрати Інституту серця за держкошт дивіться в наступному пункті.

“Я вам буду сейчас рассказывать, чтоб вы понимали, что такое кардиохирургическая операция в ценах…” Далі йдеться про те, скільки коштує обладнання та медичні засоби для того, щоб зробити одну операцію. За словами Тодурова, все це держава не фінансує (можна прочитати в репортажі УП).

Перевірити всі товарні позиції, які згадує Тодуров в інтерв’ю як такі, що не фінансуються державою, складно. В репортажі він наводить як приклади: засіб для миття, рушники, вартість ламп в операційній, а також багато інших приладів та ліків, які необхідні протягом хірургічної операції.

Але можна перевірити, чи взагалі Інститут серця фінансували за державний кошт минулого року.

За даними Є-Data, в 2016-му витрати Інституту серця за рахунок коштів Державного бюджету становили майже 144 млн грн. Зокрема, Інститут витратив 37 млн грн на зарплати плюс відповідні податки (ПДФО, ЄСВ та військовий збір). Закупівля ліків – на другому місці за витратами: 28,17 млн грн. Хірургічні інструменти та медичні матеріали – 17,3 млн грн. На утилизацію біовідходів пішло 108 тис грн (Київський крематорій та “Еко Гарант”). Щодо комунальних платежів, то сумарно Укртелекому, Київенерго та Київводоканалу було сплачено 12,5 млн грн. (повний перелік витрат Інституту серця дивіться тут). Підкреслимо, що всі ці проплати було зроблено через Держказначейство, тобто за кошти Державного бюджету.

Щодо “кардіохірургічної операції в цінах”, то на сайті doc.ua указані комерційні розцінки на операції в Інституті серця (станом на 26.01.2017) – який при цьому є державною медичною установою, засновником якої є Міністерство охорони здоров’я.

Міністерство охорони здоров’я, пост-відповідь на Facebook (продубльовано на сайті МОЗ).

Ми усвідомлюємо, що основне джерело даних для перевірки і об’єкт перевірки – МОЗ, проте альтернативних джерел для більшості інформації не існує

“Всього за кошти 2015 року централізовано для всіх областей України закупили 7179 стентів. У зв’язку із гальмуванням процесу закупівель у 2015-му, доставку препаратів та медичних засобів, закуплених за кошти бюджету 2015 року, здійснили протягом 2016 року”

Кількість стентів правдива, дані – відкрита інформація на сайті МОЗ. Як ми згадували вище, гальмування закупівель насправді відбувалося, і закупівлі відбулись лише наприкінці  2015 року. Відповідно, як засвідчили накладні, доставка препаратів і медичних засобів тривала у 2016 році.

“У 2016-му Інститут серця отримав 950 стентів, що становить 100% від квоти для Інституту (наказ №13 від 13.01.2016), а також додатково ще 413 стентів за перерозподілами. Всього протягом 2016 року Інститут серця отримав 1 363 стенти. Вкотре підкреслюємо, що ці 1 363 стенти, які закупили коштом державного бюджету, мали встановлювати БЕЗКОШТОВНО.”

Згідно з наказом МОЗ від 13 січня 2016 Інститут серця мав отримати 950 стентів. Їхня кількість зросла до 1336 стентів (згідно з додатками до наказу від 25 квітня, 7 вересня та 9 листопада). Дані – відкрита інформація на сайті МОЗ.

Чи отримав Інститут серця повністю цю кількість, ми не знаємо, адже, як ми вже згадували, МОЗ надав лише декілька накладних. Але навіть за ними, Інститут серця отримав 725 стентів, і на відповідних документах є печатка Інституту.

“Закупівлі за державні кошти 2016 року за напрямком “серцево-судинні захворювання” вперше здійснюватимуться через міжнародну організацію, а не міністерство, як це робили раніше.”  

За цим напрямком наприкінці 2016 року був підписаний договір з міжнародною компанією Crown Agents. Закупівлі відбуватимуться за кошти 2016 року, перші тендери були оголошені наприкінці грудня 2016.

“12 грудня 2016 міністерство підписало остаточний договір з британською королівською агенцією Crown Agents, відповідальною за закупівлі за даним напрямком, на суму 357,2 млн грн. Уже 28 грудня 2016 року оголосили перший тендер. Станом на 06 січня 2017 Crown Agents оголосило всі тендери по цьому напрямку”

27 жовтня 2016 року МОЗ підписало основну угоду про співпрацю з Crown Agents, а 1 грудня 2016 року – розширену. Хоча новин про підписання угоди 12 грудня 2016 року не було. Цього числа було проведено спільну конференцію МОЗ із міжнародними організаціями, відповідальними за закупівлі. 28 грудня Crown Agents оголосили перший тендер, а 6 січня – останній. Сума закупівель за програмою з ССЗ справді становить 357,2 млн грн.

Уляна Супрун, інтерв’ю ТСН

Ми від міністерства вимагаємо у всіх лікарнях, що вони мають вивісити, де пацієнти можуть бачити, які безкоштовні ліки є в їхніх лікарнях. Це є наказ від МОЗ на всі лікарні.

В червні 2013 року було підписано Наказ № 561 “Про здійснення заходів з контролю використання лікарських засобів закуплених за кошти Державного бюджету України” (оновлено Наказом № 509 від 27 серпня 2013 року), який зобов’язує всі медичні установи публікувати інформацію про залишки ліків на офіційних web-сайтах. Додатково, прес-релізом від 27 серпня 2013 року МОЗ повідомило про звернення до регіонів з вимогою забезпечити розміщення на інформаційних стендах, поблизу вікон реєстрації та у приймальних відділеннях закладів охорони здоров’я інформації щодо наявних лікарських засобів для лікування дітей, хворих на онкологічні та онкогематологічні захворювання, що закуплені за кошти державного бюджету. На сайті Інституту серця таких даних не виявлено, проте подібна ситуація спостерігається і на сайтах деяких інших медичних установ.

Автори: Олена Шкарпова (редактор VoxCheck), Ярослав Кудлацький (аналітик Київської школи економіки), Максим Скубенко (аналітик VoxCheck), Євгеній Гончар (сімейний лікар, автор частини перевірки, яка пов’язана з Є-Data, пункт 6)

Дякуємо спеціалістам Київської школі економіки за допомогу при підготовці цього матеріалу


  • John Doe

    >(у 2014 році – прим. авт)
    > прим. авт
    > прімєр автора? сіріуслі, пацани? пофіксіть

  • Микола

    Ганьба! KSE впав в моїх очах до рівня “Вєсті” – той же рівень пропаганди, але з іншого боку.

    В кращих традиціях Гебельса ви заохотили читачів досліджуаати напівправду пані Уляни – 950 чи 1363 стенти вона поставила? А те, що Інститут виконує 5000 операцій на рік, і це крапля в море – вказати забули?

    І в чому був неправий Тодуров – потребу хворих не задоволено, бюджет “січень – грудень 2016” буде використано близько грудня 2017.

    “Завжди кажи правду. Ніколи не кажи всієї правди”. (с) Гебельс

  • Pingback: Україна 24()

Застереження

Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний