Томос для УПЦ очима науковця: п’ять невіглаських запитань

«Офіційний» Томос: що зміниться для вірян і для церков, та який економічний зиск від автокефалії

depositphotos.com / e.kryzhanivsky

Автор:

11 жовтня синод Вселенського патріархату у Стамбулі ухвалив рішення щодо надання Томосу про автокефалію Українській православній церкві. VoxUkraine звернувся до викладача Kyiv School of Economics та експерта з релігійних ринків Тимофія Бріка з п’ятьма невігласькими питаннями про Томос. 

То дали Україні Томос чи ні? Коли вона його отримає «офіційно»?

Що таке Томос, навіщо його давати і чи дали його українській православній церкві (а не Україні) – це питання, яких соціологи та економісти намагаються уникати. Не так давно в Києві пройшла міжнародна конференція ‘Religion, Migration and Social Change in the Eaаstern Orthodox World’, де учасники жартома називали Томос «словом, яке не можна називати» чи «слово на Т».

Звідки такий острах? По-перше, треба добре знати історію та устрій церкви, а з цим у соціологів та економістів проблеми. По-друге, політичні рішення, які ухвалюються вузькими колами гравців, передбачити складно.

Томос – це указ, яким можна надати автономію чи автокефалію церкві. Саме слово можна перекласти як шматок (відповідно, дієслово буде означати ділити на шматки, різати).

Чи може українська православна церква стати автокефальним «шматком» Православної церкви-матері? Цілком. Рішення про надання Томосу ухвалюється більшістю від складу Священного Синоду Церкви-матері. З початку 1990-х представники Української Православної Церкви Київського патріархату звертались до Константинополя з проханням надати Томос. Але ухвалювати такі рішення завжди складно. З одного боку, Російська православна церква (РПЦ) вважає Україну своєю канонічною територією. Константинополь не наважувався на конфлікт з РПЦ. З іншого боку, Україна не виступала єдиним фронтом в цьому питанні та не тисла на Константинополь – зокрема не було підтримки з боку держави. Це зараз Петро Порошенко систематично просуває ідею помісної церкви та знаходиться на зв’язку з Константинополем. Попередні президенти не були такими активними та переконливими. Окрім того, представники Московського патріархату виступали проти цієї ідеї. Але саме зараз багато обставин склались на користь української автокефалії. Була і консолідована позиція з боку України, і сили УПЦ Московського Патріархату були слабшими, щоб протистояти цьому процесові. Та і стосунки між Константинополем та Москвою зараз не дуже добрі, тож у Константинополі не мали пересторог до того, щоб піти на конфронтацію з останньою.

Саме зараз багато обставин склались на користь української автокефалії. Була і консолідована позиція з боку України, і сили УПЦ Московського Патріархату були слабшими, щоб протистояти цьому процесові. Та і стосунки між Константинополем та Москвою зараз не дуже добрі, тож у Константинополі не мали пересторог до того, щоб піти на конфронтацію з останньою.

Коли українська православна церква його отримає? Було заявлено, що це станеться після проведення успішного об’єднавчого Собору за участю УПЦ Київського патріархату, Української автокефальної православної церкви (УАПЦ) і УПЦ Московського Патріархату. Причому щодо УПЦ МП зазначається, що йдеться про ті приходи, які захочуть приєднатись добровільно.

Отже, наразі легітимної (визнаної Константинополем) автокефальної української православної церкви в Україні немає. Як і раніше, в Україні діє декілька православних груп. Томос буде отримано, коли ці групи зберуться на Собор та запропонують нову назву і статут для єдиної церкви.

Що це означає для УПЦ (КП) в плані її статусу як церкви та для її керівництва?

УПЦ КП – не єдина православна група в Україні, що виборювала автокефалію. УАПЦ самопроголосила автокефалію раніше, але так і не була визнана Константинополем. І для УПЦ КП, і для УАПЦ Томос означає дуже багато. Це канонічність. Простими словами, це статус легальності при виконанні релігійних обрядів.

Легітимний статус дозволяє легше запрошувати нових вірян. Якщо УПЦ КП та УАПЦ об’єднаються та отримають автокефалію, це може стати однією з найбільших православних церков світу. Більше того, існує ймовірність, що представники УПЦ МП також забажають приєднатись до нової автокефальної церкви. Відповідно, церква отримає більше ресурсів.

Якщо УПЦ КП та УАПЦ об’єднаються та отримають автокефалію, це може стати однією з найбільших православних церков світу. Більше того, існує ймовірність, що представники УПЦ МП також забажають приєднатись до нової автокефальної церкви. Відповідно, церква отримає більше ресурсів.

Крім цього, проукраїнська автокефальна церква може мати певні вигоди від взаємодії з державною владою. Саме українська держава в обличчі президента наразі сильно підтримує ідею автокефалії. Відповідно, є спекуляції, що держава може ставити перепони нелояльним релігійним групам через відмову у їх реєстрації. Крім того, люди «знизу» можуть переходити з Московського до Київського патріархату (декілька десятків громад змінили  афіліацію відразу після Євромайдану). Чи справді держава сильно заважає Московському патріархату? Дані щодо заборон реєстрацій після Євромайдану свідчать, що Московськи – рис.1). Проте відсутність зростання ще не свідчить про репресії.

Рисунок 1. Темп змін кількості реєстрацій релігійних громад між 2013 та 2017, УПЦ МП та УПЦ КП

Темп змін кількості реєстрацій релігійних громад між 2013 та 2017, УПЦ МП та УПЦ КП

Дані та розрахунки автора

 

Що зміниться для вірян – наскільки їм важлива належність до патріархату?

Згідно з різними соціологічними опитуваннями, вірянами вважають себе від 70 до 90 відсотків українців. Але це формальний показник, який говорить лише про те, що українці можуть вважати себе релігійними, чи «не атеїстами». Кількість людей, які регулярно відвідують церкву, набагато менша.

У травні 2018 близько 30 відсотків підтримували створення помісної автокефальної церкви. 35 відсоткам було байдуже. Решта 35 відсотків не підтримували це рішення. У жовтні цифри були вже 54 за, 19 байдуже та 27 проти. Такі зміни дають підстави вважати, що ставлення українців до цього питання є результатом активної політичної мобілізації.

Належність до конкретного патріархату не є важливою для всіх респондентів. Як показують деякі дослідження, від 21 до 38 відсотків вірян в різний час говорили, що вони є просто православними, без вказівки патріархату. Інші дослідження, які спирались на панельні дані*, показали ще цікавіший результат. Такі дослідження засвідчили, що віряни інколи відходять від визначення себе через патріархати і з часом переходять до загальних визначень (просто православний). А ось перехід у зворотному напрямку відбувався дуже рідко.

В цілому, більшість вірян не сильно переймаються цим питанням і відвідують церкви, які є географічно ближчими, зручно розташованими, з приємними священиками. Лише меншість радикальних вірян звертають увагу на те, чи канонічним є обряд, наприклад, хрещення в УПЦ КП, чи ні.

Якщо утворення нової церкви не завадить релігійній конкуренції, то і кількість вірян може зростати. Якщо ж утворення нової церкви матиме ознаки монополії, є висока ймовірність, що відвідування церков зростати не буде.

Отже, належність церкви до того чи іншого патріархату є відносно неважливою для більшості вірян. Взагалі, ми часто робимо щось навіть якщо мало про це знаємо чи не обов’язково розуміємо важливість такої дії. Іноді ми робимо речі за звичкою, тому що так роблять усі, тому що так зручно. Соціологічна література демонструє, що люди можуть частіше ходити до церкви та бути більш дисциплінованими вірянами там, де для цього є зручні умови. Які саме умови? Наприклад, наявність демократії та релігійного плюралізму. Якщо утворення нової церкви не завадить релігійній конкуренції, то і кількість вірян може зростати. Якщо ж утворення нової церкви матиме ознаки монополії, є висока ймовірність, що відвідування церков зростати не буде.

Скільки часу знадобиться українцям для переходу?

Час залежить від уміння українських церков домовлятися. Як було зазначено вище, необхідно провести собор православних церков України. Передбачити, що буде відбуватися з таким синодом, непросто. Митрополит Макарій, який очолює УАПЦ, заявив, що поки не відома ані назва нової церкви, ані інформація про її новий статут. Історично УАПЦ та УПЦ Київського патріархату вже мали непорозуміння. Адже відділення УПЦ КП від Російської православної церкви в 1992 супроводжувалось також і спробою її об’єднання з УАПЦ. Щоправда, повністю об’єднатись так і не вийшло. З часом внутрішні конфлікти призвели до того, що УАПЦ та Київський патріархат знову розійшлись в окремі церкви. Ось тільки УАПЦ вже стала значно меншою. Також іще не зовсім зрозуміла позиція УПЦ Московського Патріархату – скільки (і в яких регіонах) представників цієї церкви доєднаються до єдиної церкви, коли (якщо?) така буде створена.

Якими будуть економічні наслідки отримання автокефалії?

Останнє питання є найскладнішим, і відповісти на нього можна дуже коротко – складно сказати. Економічні наслідки для кого? Церкви отримують прибуток з пожертв, продажу свічок, ритуальних послуг тощо. Також церкви не платять частину податків (наприклад, майновий та земельний за певних умов). Збільшення церкви за рахунок приросту приходів, очевидно, збільшить прибутки. Відповідно для УПЦ МП, яка може втратити частину приходів, наслідки будуть негативні. А для нової церкви, яка об’єднає приходи – позитивні. Також часто можна почути, що частина прибутків УПЦ МП йде до Москви, оскільки УПЦ МП є складовою РПЦ. Тим не менше, скільки саме грошей іде до Москви, невідомо.

Збільшення церкви за рахунок приросту приходів, очевидно, збільшить прибутки. Відповідно для УПЦ МП, яка може втратити частину приходів, наслідки будуть негативні. А для нової церкви, яка об’єднає приходи – позитивні.

Більше того, якщо цей потік припинити і надати новій церкві свободу отримувати прибуток – чи буде це мати якийсь економічний наслідок для держави? Як уже зазначалось, частину податків церква не сплачує. Якщо дозволити собі пофантазувати, то непрямі позитивні економічні наслідки (які складно виміряти) можна очікувати, якщо розвиток церкви приведе до розвитку місцевих спільнот та довіри (існує думка, що розвиток довіри  позитивно впливає на економічне зростання). Але так само можна фантазувати й про негативні наслідки – розвиток консервативного релігійного світогляду серед населення може гальмувати інновації в соціальній сфері (наприклад, невизнання інклюзії для всіх членів суспільства, що важливо і для економіки). На жаль, досліджень на цю тему бракує, а фантазувати можна про що завгодно. Тож останнє питання поки залишається без відповіді.

*Панельні дані – це такі специфічні дані, коли одні і ті самі люди відповідають на подібні питання через деякий час. Тобто ми можемо побачити, як думки одних і тих самих людей змінювались із часом.

 

VoxUkraine — унікальний контент, який варто читати. Підписуйтесь на нашу e-mail розсилку, читайте нас в Facebook і Twitter, дивіться актуальні відео на YouTube.

Ми віримо, що слова мають силу, а ідеї – визначний вплив. VoxUkraine об’єднує найкращих економістів та допомагає їм доносити ідеї до десятків тисяч співвітчизників. Контент VoxUkraine безкоштовний (і завжди буде безкоштовним), ми не продаємо рекламу та не займаємось лобізмом. Щоб проводити більше досліджень, створювати нові впливові проекти та публікувати багато якісних статей, нам потрібні розумні люди і гроші. Люди є! Підтримай VoxUkraine. Разом ми зробимо більше!


Застереження