Трампономіка для України: Чи вплинуть експортні бар’єри США на українську економіку

Чи вплине руйнівна торгівельна політика Трампа на економічний розвиток України як торгівельного партнера США? Цілком імовірно, що обсяги українського експорту металургії до США скоротяться на 50-60%. До чого це призведе

depositphotos / Tijuana2014

Автори:

Андрій Тарасенко, стажер Центру Економічної Стратегії

На початку березня 2018 року президент США Дональд Трамп знову шокував міжнародну спільноту. У своїй промові він наголосив на тому, що імпорт металургійної продукції шкодить інтересам національної безпеки США, тому митні тарифи на нього потрібно збільшити. Тариф на вироби зі сталі тепер становитиме 25% від загальної вартості партії, в той час як тариф на вироби з алюмінію збільшиться до 10%. Чи вплинуть ці заходи на торговельні відносини з Україною, яка переважно постачає до США саме металургійну продукцію (минулого року вона склала понад 75% українського експорту до США)? Вочевидь, так. Але чи буде помітним ефект для української економіки в цілому?

Українська металургійна галузь залишається однією з найбільш експортоорієнтованих. За даними Державної служби статистики, за останні 5 років частка металургії в загальному обсязі експорту України знизилась з 27,5 до 23%. При цьому для США, які в 2017 року продукції імпортували 3.6% української металургійної продукції, ця частка зросла з 44,7% до 76.1%.  Якби не економічно необґрунтовані протекціоністські заходи Трампа, цього року Україна могла б ще більше наростити експорт металургії. Проте дуже малоймовірно, що його зменшення в результаті зміни тарифів стане чорним лебедем для української економіки, де експорт металургії до США складає всього 0.6% ВВП (як це сталося для Південної Африки, у якій експорт сталі до США становив 5% ВВП). Адже стрімка зміна тарифів на металургійний імпорт відбувається в США вже не вперше.

Джерело: Державна служба статистики

У 2002 році  президент США Джордж Буш молодший оголосив, що імпорт сталі та алюмінію з інших країн (особливо з КНР) зашкоджує національній безпеці країни та забирає робочі місця всередині країни. Як і зараз, президент підняв митні тарифи на металургійні товари до 8-30%, на що українські експортери відреагували напрочуд швидко. За 2002 та 2003 роки обсяг експорту сталі до США впав майже на 60%, в той час як обсяг експорту алюмінію та алюмінієвих виробів 2003 року склав 0.1% від його обсягу 2001 року.

Джерело: trademap.org

Торговельна війна спричинила зниження частки металургійного експорту України до США до 0.85%. Однак через те, що частка США в загальному обсязі українського експорту складала тоді лише 3%, це дуже слабо вплинуло на стан зовнішньої торгівлі України. За даними Державної служби статистики, протягом 2001-2003 років металургійний експорт України зріс на 38%, в той час як загальний обсяг експорту до США зріс майже на 40%. Загальний обсяг експорту того року збільшився майже на 30%, і вже за рік після скасування мита, 2004 року, Україна спромоглась експортувати до США вдвічі більше металургійної продукції, ніж в 2001 року.

Рік 2001 2002 2003 2004
Обсяг залізорудного експорту України, $млн 6152.48 7092.7 8488.12 13046.59
Обсяг залізорудного імпорту США, $млн. 50305.19 54858.75 55711.82 82059.06
Обсяг залізорудного експорту України до США, $млн 168.99 144.3 72.47 339.42
Частка залізорудного імпорту України до США в загальному обсязі, % 2.75 2.03 0.85 2.60
Частка залізорудного експорту України в США в залальному обсязі, % 0.34 0.26 0.13 0.41

Джерело: trademap.org.

Самим громадянам США зміни у тарифному регулюванні нанесли набагато більше шкоди, аніж українцям. Емпіричні дослідження, проведені під керівництвом Європарламенту (2017) показали, що збільшення митних тарифів не мало значущого впливу на зайнятість у металургійній галузі США (хоча й підняло ціни на акції її підприємств). Тим часом, зниження пропозиції металургійних товарів підвищило ціни для споживачів металу та металовиробів. Пов’язані з цим збитки виявились більшими, аніж переваги від незначного збільшення зайнятості та ВВП (Рід, 2005), на які сподівався Буш-молодший. Не пройшло і року, як президент скасував зміни тарифів, зіткнувшись із суворою правдою, на якій ще двісті років тому наголошував Адам Сміт: вільна торгівля вигідніша для економіки, аніж захисні заходи.

Чи вплине нездатність США вчитись на власних помилках на економічний розвиток України як їх партнера? Поки експортні обмеження діють кілька місяців, ніхто не зможе дати чіткої відповіді. Цілком імовірно, що обсяги експорту металургії до США скоротяться на 50-60%. Проте, не проданий обсяг  металургійного експорту не буде лежати на складах, знижуючи ціни на внутрішньому ринку. Ця продукція швидко знайде покупця, як це сталось у 2002 році (одним із потенційних покупців є Ізраїль, з яким  Україна зараз домовляється про зону вільної торгівлі).

Посилання

  1. ukrstat.gov.ua
  2. census.gov
  3. Nieminen, R., Puccio, L., André, M. C., & European Parliament. (2017). The added value of international trade and impact of trade barriers: Cost of non-Europe report : study.
  4. Read, R. (2005). The Political Economy of Trade Protection: The Determinants and Welfare Impact of the 2002 US Emergency Steel Safeguard Measures. The World Economy28(8), 1119-1137. doi:10.1111/j.1467-9701.2005.00722.x

VoxUkraine — унікальний контент, який варто читати. Підписуйтесь на нашу e-mail розсилку, читайте нас в Facebook і Twitter, дивіться актуальні відео на YouTube.

Ми віримо, що слова мають силу, а ідеї – визначний вплив. VoxUkraine об’єднує найкращих економістів та допомагає їм доносити ідеї до десятків тисяч співвітчизників. Контент VoxUkraine безкоштовний (і завжди буде безкоштовним), ми не продаємо рекламу та не займаємось лобізмом. Щоб проводити більше досліджень, створювати нові впливові проекти та публікувати багато якісних статей, нам потрібні розумні люди і гроші. Люди є! Підтримай VoxUkraine. Разом ми зробимо більше!


Застереження

Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний